01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 337/5388/23
провадження № 51-4502впс25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Запорізького апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 337/5388/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2025 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Запорізького апеляційного суду про направлення вищезазначеного кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, яке мотивовано тим, що в результаті проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду вказаного провадження.
Учасників судового провадження повідомлено про день і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду, заяв про неможливість прибути з поважних причин для участі в судовому засіданні від них не надходило, що не перешкоджає розгляду цього подання.
Перевіривши наведені у поданні доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що подання Запорізького апеляційного суду підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
За п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Відповідно до положень частини 3 зазначеної вище статті, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З наданих до суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що до Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження із апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2025 року щодо останнього.
До судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду, як видно зі змісту подання, входить троє суддів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Під час здійснення 18 листопада 2025 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями з нього було виключено всіх вищезазначених суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду, оскільки вони не мають права брати участь у розгляді (відповідно до змісту протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями ці судді виключені з підстави «слухав поєднану справу, яка виключає розгляд поточної (ЄУН 337/4076/23, № провадження 11?сс/807/534/23).
Згідно з наявною в матеріалах кримінального провадження копією ухвали Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року (ЄУН 337/4076/23, провадження
№ 11-сс/807/534/23) судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 переглядали в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, а отже не можуть брати участь в апеляційному перегляді вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2025 року з підстав, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК.
Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
У рішенні Ради суддів України № 18 від 11 червня 2021 року роз'яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Отже, оскільки у складі судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного судуне залишилося суддів, які можуть брати участь у зазначеному апеляційному провадженні, та неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів цієї палати, то немає можливості і залучити суддів з іншої палати для розгляду цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
Виходячи зі змісту положень статей 31, 34 КПК, з огляду на неможливість утворити у Запорізькому апеляційному суді склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне передати кримінальне провадження (справа № 337/5388/23) щодо ОСОБА_4 із Запорізького апеляційного суду до Дніпровського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
Керуючись статтями 31, 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Запорізького апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження (справа № 337/5388/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2025 року передати на розгляд до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3