12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 461/7092/21
провадження № 61-9276ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2023 року у складі судді Юрківа О. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року у складі суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком та встановлення факту,
постановив ухвалу про наступне:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), - про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком та встановлення факту.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- з 04 серпня 1984 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з
ОСОБА_3 , який до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 - працював в Комунальному некомерційному підприємстві Жовківської районної ради «Жовківська центральна районна лікарня» (далі - КНП «Жовківська ЦРЛ») на посаді заступника директора з медичної частини;
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин;
- починаючи з 12 березня 2020 року і до моменту госпіталізації, ОСОБА_3 з метою запобігання розповсюдження небезпечного інфекційного захворювання СОVID-19 проживав окремо від сім'ї за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та, окрім нього, за вказаною адресою жодна особа не була зареєстрована та фактично не проживала;
- відповідно до трудового розпорядку дня ОСОБА_3 його робочий день розпочинався з 8 год. 00 хв. та закінчувався о 16 год. 40 хв., після чого він повертався до місця проживання на власному транспортному засобі;
- згідно з посадовими обов'язками ОСОБА_3 здійснював контроль за якістю обстеження, лікування та догляду за хворими шляхом планового обстеження стану роботи підрозділів, діагностичних допоміжних служб з подальшим обговоренням результатів контролю, організовував консультації і консиліуми, приділяв увагу хворим, складним у діагностичному плані та важкохворим. У відрядження під час інкубаційного періоду ОСОБА_3 не вибував;
- єдиним можливим джерелом інфікування інфекційним захворюванням СОVID-19 ОСОБА_3 , яке в подальшому призвело до летального наслідку, було виконання ним його посадових обов'язків, які безпосередньо полягали у організації роботи по боротьбі з вірусом SARS-СОV-2 та піклуванні про важких та особливо важких хворих, в тому числі надання консультацій, проведення консиліумів та здійснення обходів відділень;
- відповідно до даних медичного свідоцтва про смерть від 04 вересня
2020 року причиною смерті ОСОБА_3 стала короновірусна хвороба СОVID-19 (ПЛР тест від 25 серпня 2020 року № 70215) та зумовлена нею позашпитальна двобічна пневмонія вкрай тяжкого перебігу;
- відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 07 вересня 2020 року № 201-НВ було утворено комісію з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26 серпня 2020 року в КНП «Жовківська ЦРЛ», якою за результатами проведеного розслідування складений акт від 24 вересня 2020 року за формою Н-1/НП (затверджений начальником ГУ Держпраці у Львівській області 25 вересня 2020 року та підписаний усіма членами комісії без зауважень і доповнень);
- в резолютивній частині акта зазначено, що гостре інфекційне захворювання зі смертельним наслідком, настало внаслідок інфікування вірусом SARS-СОV-2 потерпілого ОСОБА_3 не під час виконання професійних обов'язків;
- даний висновок є необґрунтованим, розслідування - формальним, акт розслідування нещасного випадку протиправним та таким, що підлягає скасуванню з підстав необ'єктивного проведення розслідування, внаслідок чого сам акт не містить ряду обов'язкових відомостей, не відповідає вимогам чинного законодавства, зазначено неправдиві відомості;
- так, в акті розслідування зазначено, що розслідування проводилося за участю дружини потерпілого - ОСОБА_1 , - та що члени комісії мали зустріч з дружиною з метою надання роз'яснень з питань, які виникли внаслідок гострого захворювання та інформування про хід розслідування. Дана інформація не відповідає дійсності, жоден з членів комісії в період розслідування і до часу звернення до суду з позовом з нею не зустрічався та не надавав жодної інформації, жодних листів про початок розслідування та роз'яснення її прав на адресу місця проживання не надходило, відповідні протоколи зустрічі з членами сім'ї потерпілого, які належать до матеріалів розслідування, в її присутності не складалися та нею не підписувалися;
- на сторінці 10 акта вказано, що консультаційним висновком (форма № 028/о) від 16 вересня 2020 року лікаря - профпатолога КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» підтверджено, що підозри на гостре професійне захворювання, пов'язане з виконанням своїх професійних обов'язків, не виявлено;
- такий висновок не є документом, який встановлює чи спростовує причинний зв'язок захворювання з виконанням професійних обов'язків, не передбачений жодним пунктом Порядку та не може братися до уваги комісією з розслідування нещасного випадку;
- на сторінці 8 акта зазначено, що ОСОБА_3 безпосередньої медичної допомоги в межах інкубаційного періоду пацієнтам лікарні не надавав, а на сторінці 12 зроблено висновок про те, що потерпілий інфікувався не на робочому місці, а в побуті, при цьому не вказується конкретне джерело інфікування, тобто не визначено чітко етіологію (причини) захворювання;
- згідно з пунктом 4 розділу V «Захворювання викликані біологічними факторами» Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662, гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, віднесена до професійних захворювань;
- на сторінці 12 акта вказано, що комісія ознайомилася з пояснювальними записками свідків, проте жодного посилання в тексті акту на пояснення свідків події не наведено, не відібрано пояснення в членів сім'ї щодо умов проживання потерпілого;
- 14 квітня 2021 року направлено на адресу Головного управління Держпраці у Львівськійобласті лист, в якому викладено наведені факти та зазначено прохання про проведення повторного розслідування вказаного нещасного випадку, на що отримана відповідь про відмову у проведені повторного розслідування, посилаючись на листи Міністерства охорони здоров'я України та Держпраці.
3. На підставі наведеного позивачка просила суд визнати протиправним та скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, встановити, що факт гострого професійного захворювання ОСОБА_3 , який призвів до його смерті, пов'язаний з виконанням посадових обов'язків в КНП «Жовківська ЦРЛ».
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня
2023 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року, позов задоволено частково.
Скасовано акт розслідування (спеціального розслідування) » за формою Н 1/НП (затверджено начальником ГУ Держпраці у Львівській області 25 вересня 2020 року) нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що стався 26 серпня 2020 року в КНП «Жовківська ЦРЛ із заступником директора з медичної частини - ОСОБА_3 .
Зобов'язано Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію спеціального розслідування в іншому складі, якій доручити повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 26 серпня 2020 року в КНП «Жовківська ЦРЛ» із заступником директора з медичної частини - ОСОБА_3 .
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (пункт 33) передбачено дії, які зобов'язана виконати комісія (спеціальна комісія), проте передбачені вимоги в повній мірі виконані не були, зокрема, в матеріалах справи не міститься доказів того, що комісія проводила зустрічі з членами сім'ї ОСОБА_3 . В матеріалах справи наявне запрошення Головного управління Держпраці у Львівській області від 09 вересня 2020 року до співпраці, адресоване ОСОБА_1 , у якому повідомлялося, що засідання комісії відбудеться 10 вересня 2020 року о 12:00 год. в телефонному режимі або Скайп-режимі. Проте будь-які докази того, що вказане запрошення члени сім'ї ОСОБА_3 одержали, суду не надано. Позивачка дану обставину заперечила. В пункті 7 акта вказано, що члени комісії мали зустріч із дружиною ОСОБА_3 , однак не зазначено, хто конкретно, де і коли зустрічався з позивачкою. Даного факту не підтвердили і допитані у судовому засіданні свідки - члени комісії. Відомості про те, що про засідання комісії були повідомлені інші члени сім'ї померлого, в матеріалах справи відсутні;
- в пункті 8 акта, що оскаржується, зазначено, що ОСОБА_3 , був необережний внаслідок побутового контакту з носієм, хворим на гостре респіраторне захворювання, що є припущенням, зробленим на неперевірених належним чином обставинах;
- у акті зазначено про контакт ОСОБА_3 з інфекційними хворими на гостру респіраторну хворобу СОVID-19 в неробочий час, поза межами закладу, однак не конкретизовано, за яких обставин;
- окрім цього, в пункті 8 акта зазначено, що комісія встановила, що інфікування заступника директора з медичної частини ОСОБА_3 вірусом SARS-СОV-2, яке призвело до гострого захворювання, сталося не на робочому місці, а в побуті, тому вина осіб, дії або бездіяльність яких призвели до гострого захворювання, не вбачає. Однак, у акті відсутня інформація щодо дослідження побутових умов, таким чином, незрозумілим є те, яким чином було встановлено, що ОСОБА_3 інфікувався у побутових умовах, в той час як в лікарні були пацієнти з відповідним діагнозом, обхід яких робив померлий. Не надано оцінки тим обставинам, що виконання трудових обов'язків було пов'язано не тільки з роботою у робочому кабінеті, а і з організацією роботи по боротьбі з вірусом SARS-СОV-2 та піклуванні про важких та особливо важких хворих, в тому числі надання консультацій, проведення консиліумів та здійснення обходів відділень де перебувають інфіковані хворі, не досліджувалось обставин контакту з можливо хворими колегами по роботі;
- також в акті не конкретизовані прізвища пацієнтів, які перебували у період з 11 серпня 2020 року по 25 серпня 2020 року з відповідним діагнозом, та не зазначено, чи користувався ОСОБА_3 засобами індивідуального захисту;
- крім того, на сторінці 8 акта зазначено, що ОСОБА_3 безпосередньої медичної допомоги в межах інкубаційного періоду пацієнтам лікарні не надавав, а на сторінці 12 зроблено висновок про те, що потерпілий інфікувався не на робочому місці, а в побуті, при цьому не вказується конкретне джерело інфікування, тобто не визначено чітко етіологію (причини) захворювання;
- на сторінці 10 акта вказано, що консультаційним висновком (форма №028/о) від 16 вересня 2020 року лікаря - профпатолога КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» підтверджено, що підозри на гостре професійне захворювання, пов'язане з виконанням своїх професійних обов'язків, не виявлено, алеодноосібно складений та підписаний лікарем-профпатологом лікарсько-консультаційний висновок не є документом, який встановлює чи спростовує причинний зв'язок захворювання з виконанням професійних обов'язків, не передбачений жодним пунктом Порядку та не може братися до уваги комісією з розслідування нещасного випадку;
- у висновку комісії на сторінці 12 акта вказано, що комісія ознайомилася з пояснювальними записками свідків, проте жодного посилання в тексті акту на пояснення свідків події не наведено, не відібрано пояснення в членів сім'ї щодо умов проживання потерпілого;
- тому суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування акта;
- оскільки визнання нещасного випадку або професійного захворювання як такого, що пов'язаний з виробництвом, віднесено до компетенції комісії спеціального розслідування, суд зробив висновок про необхідність відмовити в задоволенні позовної вимоги про встановлення факту гострого професійного захворювання ОСОБА_3 , який призвів до його смерті, пов'язаний з виконанням посадових обов'язків в КНП ради «Жовківська ЦРЛ». Однак, суд вважав, що з метою усунення допущеної неповноти та недостовірності даних у акті слід зобов'язати Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію спеціального розслідування в іншому складі, якій доручити повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 26 серпня 2020 року в КНП «Жовківська ЦРЛ» із заступником директора з медичної частини - ОСОБА_3 .
6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що в даному випадку комісія, якою було складено оспорюваний акт, не в повному обсязі виконала вимоги Порядку та не встановила повно, всебічно та об'єктивно фактичні обставини, наявність причинно-наслідкового зв'язку між хворобою ОСОБА_3 та виконанням ним трудових обов'язків, що призвело до неповноти акта, яка не може бути усунена у судовому порядку.
ІІІ. Короткий зміст касаційної скарги
7. 16 липня 2025 року ГУ ПФУ у Львівській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати вказані судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
8. Підставою касаційного оскарження представник ГУ ПФУ у Львівській області вказує пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2018 року у справі № 242/3471/17, від 08 лютого 2023 року у справі
№ 343/1786/19, від 01 лютого 2023 року у справі № 210/5713/20, від 16 серпня 2023 року у справі № 483/1450/21.
9. Також зазначає, що судами не досліджено всіх доказів у справі, не надано жодної оцінки посадовим обов'язкам ОСОБА_3 , не встановлено ні місця зараження, ні джерела інфікування, а також того що захворювання ОСОБА_3 відбулося поза межами виконання його професійних обов'язків.
10. Крім того, в оскаржуваних судових рішеннях не міститься посилань на правові позиції Верховного суду та жодна з позицій Верховного Суду не Врахована при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
11. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк на усунення наявних у ній недоліків, зокрема ГУ ПФУ у Львівській області необхідно було надіслати до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з додатковим обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
12. На виконання вказаної ухвали на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтоване тим, що вперше ГУ ПФУ у Львівській області подало касаційну скаргу без пропуску такого строку, проте ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу було повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Вказана ухвала була отримана управлінням через підсистему Електронний суд 04 липня 2025 року. Тому ГУ ПФУ у Львівській області, користуючись своїм правом, подало до Верховного Суду касаційну скаргу повторно. На підтвердження вказаного надані необхідні докази.
13. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК).
14. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
15. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).
16. Оскільки ГУ ПФУ у Львівській області перший раз вчасно подало касаційну скаргу, а повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, усунувши недоліки, які стали підставою для її повернення, то пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити, визнавши причини його пропуску поважними.
ІV. Мотиви, з яких Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження
17. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК.
18. Вказаною нормою ЦПК (див. пункт 17) передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
19. В цьому випадку матеріали касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень свідчать про те, що доводи, наведені ГУ ПФУ у Львівській області у скарзі, не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
20. Верховний Суд уже робив висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі,і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
21. Суди встановили, що:
- 04 серпня 1984 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений шлюб;
- ОСОБА_3 до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 працював в КНП «Жовківська ЦРЛ» на посаді заступника директора з медичної частини;
- ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причиною смерті зазначена коронавірусна хвороба covid19;
- 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Держпраці у Львівській області щодо проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку;
- з відповіді ГУ Держпраці у Львівській області від 14 травня 2021 року
№ 74243/14-04 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у проведенні повторного розслідування, посилаючись на листи Міністерства охорони здоров'я України та Держпраці, відповідно, від 06 квітня 2020 року
№ 05.1-08/9247/2-20 та від 07 квітня 2020 року № 2480/1/3.5-20, якими надано роз'яснення щодо розслідування випадків гострих інфекційних захворювань. Крім того, в даному листі вказано: «До матеріалів цього спеціального розслідування додано акт епідеміологічного розслідування випадку гострого інфекційного захворювання, викликаного РН вірусу SARS-CoV-2, заступника директора з медичної частини КНП «Жовківська ЦРЛ» ОСОБА_3 , проведеною комісією лікарні в складі 4 осіб, в тому числі за участі лікаря інфекціоніста КНП «Жовківська ЦРЛ» й лікаря-епідеміолога Жовківського районного відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» (до якого додано карту епідеміологічного обстеження № 694 за формою № 357/о), згідно з якими в орієнтовні терміни зараження з 11 серпня 2020 року по 29 серпня 2020 року особи, які могли стати джерелом зараження потерпілого (хворі або підозрювані на цю інфекцію реконвалесценти, носії інфекції, донори) не виявлені (Розділ II «Пошук джерела та фактори передачі інформації» карти). У розділі «Санітарно-гігієнічна характеристика локальних вогнищ, пов'язаних з хворим» досліджено також місце проживання (підпункт «А. Місце проживання» карти). У консультаційному висновку лікаря профпатолога на підставі комісійно складеного акта епідрозслідування КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» (форма 028/о)
від 16 вересня 2020 року підтверджено, що підозри на гостре професійне захворювання не виявлено. Таким чином, процедуру комісійного визнання чи невизнання факту гострого інфекційного захворювання дотримано»;
- згідно з наказом Головного управління Держпраці у Львівській області
від 07 вересня 2020 року № 201-НВ утворено комісію з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26 серпня 2020 року в КНП «Жовківська ЦРЛ», якою за результатами проведеного розслідування складений акт від 24 вересня 2020 року за формою Н-1/НП (затверджений начальником ГУ Держпраці у Львівські області 25 вересня 2020 року та підписаний усіма членами комісії без зауважень і доповнень);
- відповідно до акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26 серпня 2020 року (помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від 24 вересня 2020 року за формою Н-1/НП вбачається, що комісія зі спеціального розслідування гострого професійного захворювання взяла до уваги, що інфікування відбулося в період підвищеного ризику зараження вірусом СОVID-19, вивчила і проаналізувала матеріали розслідування, ознайомилась з пояснювальними записками свідків і на основі висновку епідеміологічного розслідування КНП «Жовківська ЦРЛ», карти епідеміологічного обстеження від 09 вересня 2020 року № 694, виданої Жовківським РВ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України», протоколу патологоанатомічного дослідження від 04 вересня 2020 року № 574 та виписки лікаря-профпатолога від 16 вересня 2020 року з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , комісія прийшла до висновку, що в даному випадку мало місце гостре інфекційне захворювання зі смертельним наслідком, яке настало внаслідок інфікування вірусом SARS-CoV-2 потерпілого ОСОБА_3 не під час виконання його професійних обов'язків. Відповідно до пункту 34 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2019 року № 337 (надалі - Порядок № 337), спеціальна комісія шляхом голосування одноголосно прийняла рішення визнати висновок гострого захворювання таким, що не підпадає під перелік, за якого настає страховий випадок згідно з додатком 10 до Порядку № 337 та керуючись пунктом 52 Порядку № 337, вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом. Члени комісії мали зустріч з дружиною з метою надання роз'яснень з питань, які виникли внаслідок гострого захворювання, та інформування про хід розслідування. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці: ОСОБА_3 , заступник директора з медичної частини КНП «Жовківська ЦРЛ», був необережний внаслідок побутового контакту з носієм, хворим на гостре респіраторне захворювання СОVID-19, чим порушив підп. «а» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»; «Громадяни України зобов'язані піклуватись про своє здоров'я». Комісія встановила, що інфікування заступника директора з медичної частини ОСОБА_3 вірусом SARS-CoV-2, яке призвело до гострого захворювання, сталося не на робочому місці, а в побуті, тому осіб, дії або бездіяльність яких призвела до гострого захворювання, не вбачає;
- ОСОБА_3 займав посаду заступника директора з медичної частини, а тому не належав до персоналу виймального відділення лікарні. Також, у терапевтичному відділенні лікарні вівся і ведеться «Журнал обліку фактично отриманих і використаних медичних виробів» для персоналу терапевтичного відділення підприємства. ОСОБА_3 не відносився до персоналу терапевтичного відділення лікарні. З пояснювальної записки, яку надала лікар - завідуюча терапевтичним відділенням ОСОБА_5 , від 17 вересня 2020 року вбачається, що заступник директора з медичної роботи КНП «Жовківська ЦРЛ» ОСОБА_3 був присутнім на обході в терапевтичному відділенні КНП «Жовківська ЦРЛ» 17 серпня 2020 року. На обході був одягнений у засоби індивідуального захисту при роботі в умовах СОVID-19. Медичних маніпуляцій при обході не виконував. Із пояснювальної записки завідувача приймальним відділенням КНП «Жовківська ЦРЛ» Сували Б. І. від 17 вересня 2020 року вбачається, що заступник директора з медичної роботи КНП «Жовківська ЦРЛ» ОСОБА_3 14 липня 2020 року був присутній на обході в приймальному відділенні лікарні із заввідділенням та черговим лікарем. Усі присутні на обході були одягнені у спеціальні засоби індивідуального захисту при роботі в умовах СОVID-19. Безпосередньої медичної допомоги при обході хворим не надавалося;
- з листа КНП «Жовківська лікарня» від 19 травня 2023 року № 615/01-10 вбачається, що на лікуванні у приймальному відділенні лікарні з діагнозом СОVID-19 та з підозрою на СОVID-19, та у яких потім підтвердився діагноз, перебували особи, 14 серпня 2020 року та 17 серпня 2020 року на обходах даних хворих був присутній ОСОБА_3 , одягнений у засоби індивідуального захисту. Жодних медичних маніпуляцій при обході не виконував. Безпосередньої медичної допомоги при обході хворим не надавав.
22. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
23. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
24. Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
25. Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
26. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
27. Частиною другою статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
28. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов'язані з виконанням професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ підлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.
29. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 лютого
2020 року № 521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» внесено зміни до переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 липня 1995 року № 133, такий Перелік доповнено особливо небезпечною хворобою «COVID-19».
30. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
31. Спеціальному розслідуванню підлягають, в тому числі: нещасні випадки із смертельними наслідками; гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків (пункт 10 Порядку № 337).
32. Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія) (пункт 14 Порядку № 337).
33. Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана: провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4; обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування); розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною); у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1 (пункт 33 Порядку № 337).
34. Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім'ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні) (пункт 57 Порядку № 337).
35. Протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім'ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв'язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку (пункт 58 Порядку № 337).
36. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 (провадження № 14-37цс24) зазначено, що «до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов'язаний / не пов'язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом».
37. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).
38. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК).
39. Суди встановили, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що комісія проводила зустрічі з членами сім'ї ОСОБА_3 , в пункті 8 акта зазначено, що ОСОБА_3 був необережний внаслідок побутового контакту з носієм, хворим на гостре респіраторне захворювання, що є припущенням, зробленим на неперевірених належним чином обставинах, у акті зазначено про контакт ОСОБА_3 з інфекційними хворими на гостру респіраторну хворобу СОVID-19 в неробочий час, поза межами закладу, однак не конкретизовано, за яких обставин, в пункті 8 акта зазначено, що комісія встановила, що інфікування заступника директора з медичної частини ОСОБА_3 вірусом SARS-СОV-2, яке призвело до гострого захворювання, сталося не на робочому місці, а в побуті, тому осіб, дії або бездіяльність яких призвела до, гострого захворювання, не вбачає. Однак, у акті відсутня інформація щодо дослідження побутових умов, таким чином незрозумілим є те, яким чином було встановлено, що ОСОБА_3 інфікувався у побутових умовах, в той час як в лікарні були пацієнти з відповідним діагнозом, обхід яких робив ОСОБА_3 . Не надано оцінки тим обставинам, що виконання трудових обов'язків було пов'язано не тільки з роботою у робочому кабінеті, а і з організацією роботи по боротьбі з вірусом SARS-СОV-2 та піклуваннням про важких та особливо важких хворих, в тому числі наданням консультацій, проведенням консиліумів та здійсненням обходів відділень де знаходяться інфіковані хворі, не досліджувалось обставин контакту з можливо хворими колегами по роботі; у акті не конкретизовані прізвища пацієнтів, які перебували у період з 11 серпня 2020 року по 25 серпня 2020 року з відповідним діагнозом, та не зазначено, чи користувався ОСОБА_3 засобами індивідуального захисту; на сторінці 8 акта зазначено, що
ОСОБА_3 безпосередньої медичної допомоги в межах інкубаційного періоду пацієнтам лікарні не надавав, а на сторінці 12 зроблено висновок про те, що потерпілий інфікувався не на робочому місці, а в побуті, при цьому не вказується конкретне джерело інфікування, тобто не визначено чітко етіологію (причини) захворювання; на сторінці 10 акта вказано, що консультаційним висновком (форма №028/о) від 16 вересня 2020 року лікаря - профпатолога КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» підтверджено, що підозри на гостре професійне захворювання пов'язане з виконанням своїх професійних обов'язків, не виявлено, але одноосібно складений та підписаний лікарем-профпатологом лікарсько-консультаційний висновок не є документом, який встановлює чи спростовує причинний зв'язок захворювання з виконанням професійних обов'язків, не передбачений жодним пунктом Порядку та не може братися до уваги комісією з розслідування нещасного випадку; у висновку комісії, на сторінці 12 акта вказано, що комісія ознайомилася з пояснювальними записками свідків, проте жодного посилання в тексті акта на пояснення свідків події не наведено, не відібрано пояснення в членів сім'ї щодо умов проживання потерпілого.
40. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
V. Загальні висновки
41. Враховуючи викладене, висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, на які ГУ ПФУ у Львівській області послалося у касаційній скарзі (див. пункт 9).
42. Доводи касаційної скарги про те, що судові рішення не містять посилання на висновки Верховного Суду, не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки не свідчать, що суди ухвалили їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.
43. Таким чином, викладені ГУ ПФУ у Львівській області у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права і недотримання правових висновків Верховного Суду. По суті доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального і процесуального права і направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
44. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК.
Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Суд
1. Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду
м. Львова від 07 грудня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року у справі № 461/7092/21.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року у справі № 461/7092/21.
3. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков