28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 502/2198/24
провадження № 61-14620ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Кілійського районного суду Одеської області
від 19 грудня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 13 травня 2025 року в справі за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки, скасування записів у Поземельній книзі щодо земельної ділянки,
14 липня 2025 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури засобами поштового зв'язку вперше направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області
від 19 грудня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 13 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявнику, на підставі частини другої статті 393 ЦПК України, оскільки заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 11 серпня 2025 року.
18 листопада 2025 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Верховний Суд не може прийняти касаційну скаргу до розгляду, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
13 травня 2025 року Одеським апеляційним судом прийнято оскаржувану постанову, повний текст постанови складено 16 червня 2025 року.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що загальний доступ до оскаржуваної постанови надано 18 червня 2025 року.
Разом з касаційною скаргою заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якому вказує, що отримав ухвалу Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року в електронному кабінеті 08 листопада 2025 року, а тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку, відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України.
Крім цього, заявник вказує, що подана ним касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду
від 13 травня 2025 року, з огляду на таке.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі
№ 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі
№ 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів касаційного оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року касаційну скаргу заявника повернуто на підставі частини другої статті 393 ЦПК України, оскільки заявник, отримавши ухвалу Верховного Суду від 11 серпня 2025 року не виконав вимоги зазначені в ній.
Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року заявник отримав 08 листопада 2025 року о 00:40:05, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.
Отже, повернення поданої заявником касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження
№ К/990/17155/23).
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою відповідатиме усім вимогам процесуального закону.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Визнати наведені в клопотанні заступника керівника Одеської обласної прокуратури підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня
2024 року та постановиОдеського апеляційного суду від 13 травня
2025 року неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня
2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко