Справа №: 297/3874/25
02 грудня 2025 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №012034Е від 11.11.2025 року, вбачається, що 11.11.2025 року, о 02:20 год. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 187 прикордонного знаку на околиці н.п. Берегове на відстані близько 1850 метрів до ДКУ, виявлено та затримано ОСОБА_1 , який спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину поза пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб.
Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги передбачені ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання. При цьому, 02.12.2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області від адвоката Тулін Р.А. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, приходжу висновку, що наявні у справі докази не є достатніми та належними для беззаперечного підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КупАП.
Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади в складі групи осіб.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади в складі групи осіб.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №012034Е від 11.11.2025, ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України з України в Угорщину поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 187 прикордонного знаку на околиці н.п. Берегове на відстані близько 1850 метрів до ДКУ.
Слід зазначити, що сам по собі факт перебування громадянина України на відстані 1850 метрів від лінії державного кордону не може свідчити про його умисел або намір на вчинення незаконного перетину кордону, а відтак не є достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, слідує, що орган, який склав протокол, не надав жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною 2 статті 204-1 КУпАП, і яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні правопорушення, зазначеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно клопотання адвоката особи, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 є офіцером запасу Служби безпеки України, перебуває на військовому обліку, не ухиляється від мобілізації та не має жодних підстав або наміру залишати територію України незаконним способом. У свою чергу ОСОБА_1 підтвердив, що здійснював законне надання послуг з пасажирського перевезення. Його батько, ОСОБА_5 , є власником (засновником) ТОВ «Європас Транс», яке має відповідні ліцензії та здійснює внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. Між ТОВ «Європас Транс» та ОСОБА_1 укладено договори про надання послуг, а перед поїздкою було оформлено заявку №12 від 09.11.2025 року на перевезення пасажирів до відпочинкового комплексу «Жайворонок» у м. Берегове, що підтверджується витягами з сервісу BlaBlaCar Pro, яким користується компанія для організації перевезень. Заявка містить маршрут Київ - Берегове, дати та часи виконання, а також відомості про пасажирів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_6 здійснив бронювання готельного номера самостійно, про що свідчать дані готелю «Жайворонок», і це бронювання не пов'язане з ОСОБА_1 , не здійснювалося ним та не містить жодних ознак спільних планів щодо перетину державного кордону.
Вказані обставини унеможливлюють здійснення перетину кордону навіть у разі гіпотетичного наміру. У день поїздки ОСОБА_1 орендував автомобіль марки "Hyundai Elantra" у ФОП ОСОБА_8 на підставі договору прокату, зареєстрованого та підтвердженого актом приймання-передачі транспортного засобу. Автомобіль перебував у належному технічному стані, що підтверджується актом технічного обслуговування. ОСОБА_1 разом із пасажирами рухався маршрутом у напрямку Берегова, що підтверджується даними Google Maps та фактом трьох зупинок на блокпостах, під час яких уповноважені особи перевіряли документи пасажирів, після чого кожного разу дозволяли продовжити рух. Після завершення перевезення ОСОБА_1 планував повернути автомобіль орендодавцю у строк до 10:00 13.11.2025 року, що підтверджується умовами договору прокату. ОСОБА_1 не було і не могло бути відомо про наміри пасажирів, якщо такі взагалі існували, оскільки метою перевезення було виключно доставлення їх до готелю, а не до державного кордону. У зв'язку з вищезазначеним просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, з врахуванням всіх наведених доказів у сукупності свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 будь-якого умислу на незаконний перетин державного кордону, відсутність будь-яких дій, які вказували б на підготовку до перетину, а також відсутність мотиву чи мети такого правопорушення. ОСОБА_1 виконував взяті на себе договірні зобов'язання щодо перевезення пасажирів, мав законну мету та діяв у межах звичайної господарської діяльності.
Фактичні обставини, зокрема оформлена заявка, дані готельного бронювання, наявність офіційного договору перевезення, маршрут руху та відсутність будь-якої комунікації щодо перетину кордону, повністю підтверджують заявлену ОСОБА_1 законну мету поїздки.
Підсумовуючи наведене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у спробі незаконного перетину державного кордону України в судовому засіданні встановлено не було, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО