24листопада 2025 року
м. Київ
справа № 644/7342/19
провадження № 61-13668ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Колісниченко Артур Сергійович, на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року в справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
У вересні 2019 року Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, завданої з вини відповідача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 58 404,20 грн та судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.
Харківський районний суд Харківської області від 09 січня 2025 року позовні вимоги задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь МТСБУ завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 58 404, 20 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
Харківський апеляційний суд постановою від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Колісниченка А. С. задовольнив частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 січня 2025 року змінив. Позовні вимоги МТСБУ задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь МТСБУ матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 11 680,00 грн. Здійснив перерозподіл судових витрат.
Харківський апеляційний суд додатковою постановою від 03 жовтня 2025 року заяву Колісниченка А. С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково.
Стягнув з МТСБУ на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн та витрати за проведену експертизу у розмірі 1 687,20 грн.
В задоволенні решти заявлених вимог відмовив.
02 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Колісниченко А. С., через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року в указаній справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2025 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 644/7342/19 визначено ОСОБА_3 .
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_3.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року справу № 644/7342/19 призначено судді-доповідачу Петрову Є. В.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 30 = 90 840,00 грн) та становить 58 404,20 грн.
Оскільки справа № 644/7342/19 в силу закону належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта є його невід'ємною складовою частиною й інший порядок оскарження додаткового судового рішення ЦПК України не визначений, а отже касаційне оскарження додаткового рішення здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для основного рішення.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «BruallaGomez dela Torrev. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Колісниченко Артур Сергійович, на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року в справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко