28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 369/11248/21
провадження № 61-12362ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Максимовського Сергія Олександровича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, витребування майна та
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр Реєстрації» Хоменко І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30 серпня 2018 року індексний номер 42769532, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 27701331 від 30 серпня 2018 року) на квартиру загальною площею 161,50 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 850378080000);
- витребувати у його власність з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 квартиру загальною площею 161,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 850378050000);
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Київської власної філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр Реєстрації» Мамонтова К. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30 серпня 2018 року індексний номер 42770378, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 27702180 від 09 січня
2019 року) на домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м за адресою:
АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1632934632224);
- витребувати у його власність з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1632934632224);
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло У. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу: індексний номер 44993186 від 09 січня 2019 року, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 29799477 від 09 січня 2019 року) на земельну ділянку, загальною площею 0,19 га, за адресою:
АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 17394002322241);
- витребувати у його власність з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку, загальною площею 0,19 га, за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1739400232224).
Справа слухалася судами неодноразово.
21 лютого 2025року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконним та скасованорішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр Реєстрації» Хоменко І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30 серпня 2018 року індексний номер 42769532, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 27701331 від 30 серпня 2018 року) на квартиру загальною площею 161,50 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 850378080000).
Витребувано у власністьОСОБА_2 з чужого незаконного володіння
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 квартиру загальною площею 161,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 850378050000);
Визнано незаконним та скасованорішення державного реєстратора Київської власної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр Реєстрації» Мамонтова К. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30 серпня 2018 року індексний номер 42770378, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 27702180 від 09 січня
2019 року) на домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м за адресою:
АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1632934632224);
Витребувано у власність ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 домоволодіння загальною площею 320,30 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1632934632224);
Визнано незаконним та скасованорішення державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло У. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу: індексний номер 44993186 від 09 січня 2019 року, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності: 29799477 від 09 січня 2019 року) на земельну ділянку загальною площею 0,19 га за адресою:
АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 17394002322241);
Витребувано у власність ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 0,19 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0112; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1739400232224).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
26 вересня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_7 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора скасовано.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 2 837,50 з кожного.
В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 21 лютого 2025 року залишено без змін.
У жовтні 2025 року представника ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 21 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року, в якій просить їх в частині вирішення позову про витребування квартири АДРЕСА_3 скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
22 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17,
від 13 липня 2022 року в справі № 199/8324/19, від 21 вересня 2022 року в справі
№ 908/976/19, від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15, від 21 грудня
2022 року в справі № 914/2350/18, в постановах Верховного Суду від 30 серпня
2022 року в справі № 904/1427/21, від 30 листопада 2022 року в справі
№ 522/14900/19, від 05 травня 2025 року в справі № 466/2651/23, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частинидругої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
26 листопада 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Крім того, заявник просить зупинити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року до закінчення її перегляду касаційним судом.
Як на підставу необхідності зупинення оскаржуваних судових рішень заявник послався на те, що можливе виконання оскаржуваних рішень порушить його право на мирне володіння добросовісно набутого майна. ОСОБА_2 нині зареєстрований у спірній квартирі, в 2021 році без згоди власників квартири він зареєстрував в ній неповнолітню дитину, дружина ОСОБА_2 подала до суду позови про поділ майна подружжя, а також заяви про забезпечення позову. Зазначені дії, на його думку, є маніпуляціями автоматизованим розподілом справ між суддями задля отримання бажаного результату.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Подавши заяву про зупинення виконання судового рішення, заявник не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Також заявником не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваних судових рішень.
Незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Максимовського Сергія Олександровича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року.
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Максимовського Сергія Олександровича про зупинення виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська