26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 136/831/14-ц
провадження № 61-4783св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Брицька сільська рада Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі відмовлено. Виправлено описку, допущену у вступній та резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року. Правильно зазначено відповідача «Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області» замість помилково зазначеного «Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області».
З урахуванням змісту заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2025 року, Верховний Суд також попередив заявника, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини перша, четверта статті 44 ЦПК України).
26 серпня 2025 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, яке відкрите передчасно, вказуючи, що справа є такою, ціна позову в якій не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення у ній не підлягають касаційному оскарженню. Аналогічного змісту клопотання ОСОБА_2 міститься у відзиві на касаційну скаргу, поданому у травні 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати п'ятиднів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання указаної ухвали Верховного Суду від ОСОБА_1 14 жовтня 2025 року надійшла уточнена редакція касаційної скарги.
З урахуванням доводів скаржника, Верховний Суд зробив висновок, справа може мати виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, тому ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження відмовлено. Справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Краснощокову Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Дундар І. О., Крат В. І., Пархоменко П. І.
27 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про відвід усієї колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою. Заяву про відвід передано для вирішення іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів відмовлено.
04 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 вдруге заявив відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 04 листопада 2025 року заяви про відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду. Заяву ОСОБА_2 про відвід від 04 листопада 2025 року залишено без розгляду.
Попереджено ОСОБА_2 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, зокрема накладення штрафу.
11 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 втретє подав відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду змісту.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 11 листопада 2025 року заяви про відвід усій колегії суддів Касаційного цивільного суду. Заяву ОСОБА_2 про відвід від 11 листопада 2025 року залишено без розгляду.
Попереджено ОСОБА_2 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі буде мати наслідком накладення на нього штрафу.
21 листопада 2025 року та 24 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 знову подав тотожні заяви про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду, які за змістом тотожні заяві, яка подавалася 11 листопада 2025 року.
В ухвалі від 05 листопада 2025 року Верховний Суд наголосив, що у заяві про відвід ОСОБА_2 знову вживає зневажливі та брутальні висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, що відображають ставлення заявника до судової влади, суддів, інших учасників справи, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, висловлює завідомо безпідставні звинувачення щодо суддів, повторно (втретє) заявив завідомо безпідставний відвід колегії суддів, який вже вирішений судом, за відсутності інших підстав або нових обставин. Такі дії спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи Верховним Судом. Подання вказаної заяви у формі, яку використав заявник, є проявом недобросовісної реалізації відповідного процесуального права всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення конкретної цивільної справи. Тому визнав поданий втретє відвід ОСОБА_2 виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами.
Такі дії заявника зводяться до надання суб'єктивної характеристики, зокрема суддям, їх діям, звинуваченням у протиправних діяннях всупереч встановленій Конституцією України презумпції невинуватості.
Верховний Суд вважає, що звинувачення ОСОБА_2 , зазначені у заяві про відвід, переходять межі нормальної, допустимої та легітимної критики, є провокативними, недоречними та становлять явну неповагу до суддів та до суду як інституції.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає подання ОСОБА_2 четвертої та п'ятої заяв про відвід колегії суддів Верховного Суду у формі, яку використав заявник, виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами,у зв'язку з чим заяви необхідно залишити без розгляду.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (стаття 143 ЦПК України).
У статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.
Оскільки подані ОСОБА_2 заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду є виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, які полягають у їх недобросовісному використанні, подані повторно, ОСОБА_2 неодноразово був попереджений про недопустимість продовження зловживання процесуальними правами у справі та наслідки такого зловживання, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 43, 44, 143, 144, 148, 260, 261, 392 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 21 листопада 2025 року та від 24 листопада 2025 року заяв про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду.
Заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2025 року та від 24 листопада 2025 року залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 3 028,00 грн.
Копію ухвали направити заявнику, а також Державній судовій адміністрації України для звернення до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко