26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 612/205/23
провадження № 61-2694св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач ? Фермерське господарство «Кегичівське»,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Універсальна біржа», Красноградська міська рада Харківської області, ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фермерського господарства «Кегичівське» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2023 року у складі судді Дудченка В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ФГ «Кегичівське» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Українська Універсальна біржа», Красноградської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що 24 січня 2023 року через електронну торгову систему «PROZZORO продажі» проведено земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 0,0056 га, кадастровий номер:6323310100:04:001:0307, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі, ДК 021:2015:06112000-0-землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торгівельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів) і інших об'єктів загального користування). Вказані торги проведено за участі трьох учасників: ТОВ «Терра-Панем», ФГ «Кегечівське» та ОСОБА_1 .
З пропозицією 500 000,00 грн переможцем торгів стало ТОВ «Терра-Панем», другим учасником, потенційним переможцем земельних торгів стала фізична особа ОСОБА_1 з пропозицією 121 000,00 грн.
22 лютого 2023 року в результаті відмови від підписання договору оренди ТОВ «Терра-Панем», переможцем земельних торгів стала ОСОБА_1 , з якою було укладено договір оренди землі № 100 на оренду земельної ділянки.
Вважає, що земельні торги проведені з порушенням законодавства України, оскільки до участі в земельних торгах та укладання договору оренди земельної ділянки допущено фізичну особу ОСОБА_1 . Цільове використання земельної ділянки площею 0,0056 га з кадастровим номером 6323310100:04:001:0307 передбачає її використання суб'єктом підприємницької діяльності і фізична особа не мала права приймати участь в цих земельних торгах, а тому наявні підстави для визнання результатів земельних торгів №LRE001-UA-2021223-95909 та договору оренди земельної ділянки №100 від 15 березня 2023 року недійсними.
Крім того, відсутні відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу, що також впливає на дійсність земельних торгів, оскільки в разі несплати переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу, земельні торги анулюються. Станом на 30 березня 2023 року Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформацію про державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки не містить.
Тому порушуються його права як учасника торгів, за результатами яких він міг стати переможцем та укласти договір оренди землі для ведення підприємницької діяльності.
ФГ «Кегичівське» просило суд:
визнати недійсними результати земельних торгів, які відбулися 24 січня 2023 року та оформлені протоколом проведення земельних торгів на земельну ділянку № LRE001-UA- 2021223-95909 від 24 лютого 2023 року, з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 0,0056 га, кадастровий номер 6323310100:04:001:0307, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі;
визнати недійсним договір оренди землі № 100 від 15 березня 2023 року, укладений між Красноградською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 , на підставі якого останній строком на 7 років передана в користування земельна ділянка;
зобов'язати ОСОБА_1 повернути Красноградській міській раді Харківської області вказану земельну ділянку для подальшої реалізації права оренди з земельних торгів у формі аукціону.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Чинне законодавство України не встановлює заборони для фізичних осіб (громадян України, які не здійснюють підприємницьку діяльність як фізичні особи-підприємці) приймати участь у земельних торгах з продажу права оренди земельної ділянки, навпаки - право фізичних осіб бути учасниками таких земельних торгів прямо передбачено нормами профільного законодавства. Законодавство України, яке встановлює порядок продажу на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок не містить тих підстав визнання недійними результатів земельних торгів та, у подальшому, договору оренди земельної ділянки, укладеного за їх результатами, на які посилається позивач у своїй позовній заяві. Загальні підстави недійсності правочину, передбачені ЦК України, у даному випадку також відсутні. Тому посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не могла бути учасником земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення не знайшли свого підтвердження.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем, зокрема не наведено конкретні вимоги законодавства, які порушило ТОВ «Українська Універсальна біржа», не надано належних і допустимих доказів, що свідчили про те, що зазначені позивачем порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення прав і законних інтересів позивача при проведенні електронних торгів. Тому підстави для визнання недійсними результатів земельних торгів № LRE001-UA-20221223-95909 від 24 січня 2023 року, а також визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відсутні, оскільки земельні торги були проведені з дотриманням усіх вимог законодавства.
Щодо твердження позивача про відсутність відомостей про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу, а також про відсутність державної реєстрації договору оренди, суд зазначив, що Красноградською міською радою (організатором земельних торгів) відповідно до вимог статті 139 ЗК України в електронній торговій системі, відповідно до її функціоналу, після проведення торгів, були опубліковані відомості про сплату переможцем торгів ОСОБА_1 належної суми за придбаний лот та суми витрат на його підготовку, про що свідчать скріншоти з електронної торгової системи та платіжні інструкції від 15 березня 2023 року (сплата за оренду земельної ділянки згідно договору № 100 від 15 березня 2023 року, протокол торгів № LRE001-UA-20221223-95909, сума операції 121 000,00 грн, від ОСОБА_1 ), та від 24 червня 2021 року (плата за підготовку лота згідно договору № 189-21К від 24 червня 2021 року, платник ОСОБА_1 , сума операції 5 000,00 грн). Також не відповідає дійсності твердження позивача про відсутність державної реєстрації договору оренди землі, так як відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 17 квітня 2023 року № 329278624 право оренди спірної земельної ділянки зареєстроване належним чином.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вказав, що доводи позивача щодо цільового призначення земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності не свідчать про неможливість участі фізичної особи у земельних торгах щодо права оренди вказаної земельної ділянки, оскільки чинне законодавство не містить таких обмежень для даної категорії земель. Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Аргументи учасників справи
23 лютого 2024 року ФГ «Кегичівське» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди невірно розтлумачили та застосували частину другу статті 135 ЗК України, згідно якої учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах. Дійсно, загальні норми дозволяють фізичній особі бути орендарем земельної ділянки, проте у даному випадку обмеження щодо участі фізичної особи у торгах слідують із цільового призначення земельної ділянки, яка може використовуватись виключно суб'єктом підприємницької діяльності. За таких умов особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Фізична особа-підприємець набуває спеціальну дієздатність з моменту державної реєстрації. Таким чином, оспорюваний договір оренди землі укладений з особою, яка, по перше, не мала статусу фізичної особи-підприємця, по-друге, з особою, яка через відсутність спеціальної дієздатності не може забезпечити настання правових наслідків, що обумовлені договором. Відповідно до статті 215 ЦК України це є підставою для визнання такого договору судом недійсним. Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів одночасно із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що в електронній торговій системі «PROZZORO продажі» було опубліковано оголошення про продаж з земельних торгів права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 0,0056 га, кадастровий номер: 6323310100:04:001:0307, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі, ДК 021:2015:06112000-0-землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торгівельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування) на земельних торгах, призначених на 24 cічня 2023 року.
24 січня 2023 року відбулись земельні торги по продажу права оренди на спірну земельну ділянку, за результатом яких складено протокол про результати земельних торгів №LRE001-UA-2021223-95909 за участю трьох учасників: ТОВ «Терра-Панем» (ідентифікаційний код 40862821), ФГ «Кегечівське» (код 30142235) та фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
24 січня 2023 року земельні торги завершились перемогою ТОВ «Терра-Панем» з пропозицією 500 000,00 грн, другим учасником, потенційним переможцем земельних торгів, стала фізична особа ОСОБА_1 з пропозицією 121 000,00 грн.
22 лютого 2023 року переможцем земельних торгів стала ОСОБА_1 в результаті відмови від підписання договору оренди ТОВ «Терра-Панем», про що складено протокол проведення земельних торгів по продажу права оренди на земельну ділянку № LRE001-UA-2021223-95909.
15 березня 2023 року з фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №100 на оренду земельної ділянки площею 0,0056 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 6323310100:04:001:0307), цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог про визнання недійсними результатів земельних торгів
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) зазначено, що «торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту. Виходячи з викладеного, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у частині вимог щодо визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 необхідно скасувати, а в позові в зазначеній частині відмовити».
За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно вважав, що у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених протоколом проведення земельних торгів, належить відмовити, однак помилився щодо мотивів такої відмови, оскільки не врахував, що за обставин цієї справи позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки
У частинах першій, третій статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).
Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц).
Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17).
Статтею 2 ЗК України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 ЗК України).
Статтею 39 ЗК України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), до земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування) належать землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07).
Згідно із частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Статтею 127 ЗК України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Абзацами 1, 6, 7 частини другої статті 135 ЗК України визначено, що земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).
Учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.
Переможець земельних торгів - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п'ятої статті 138 цього Кодексу), у випадках, встановлених частиною сімнадцятою статті 137 цього Кодексу, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути, зокрема, громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави (стаття 5 Закону України «Про оренду землі»).
Враховуючи наведене, законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не містило обмежень щодо визначення кола осіб, які бажають взяти участь у земельних торгах, залежно від категорії земель, їх функціонального та цільового призначення. Функціональне призначення земель громадської забудови, цільового призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі не свідчить про те, що особа, який виявила бажання придбати її на земельних торгах, не може бути учасником таких торгів та, відповідно, у подальшому використовувати такий об'єкт як суб'єкт господарювання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
звертаючись до суду з позовом, підставою заявлених позовних вимог ФГ «Кегичівське» визначено неможливість участі ОСОБА_1 у земельних торгах, предметом яких є продаж права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі, та у подальшому укладення з нею договору оренди, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності;
суди зробили правильний висновок про те, що законодавство України не встановлює заборони для фізичних осіб (громадян України, які не здійснюють підприємницьку діяльність як фізичні особи-підприємці) приймати участь у земельних торгах з продажу права оренди земельної ділянки та, як наслідок, за результатами їх проведення укладати договори оренди.
Тому відсутні підстави для визнання оспорюваного договору оренди недійснимта повернення земельної ділянки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення частково ухвалені без додержання норм матеріального права та з порушенням нормпроцесуального права. У зв'язку з наведеним зазначені рішення в частині позовних вимог про визнання недійсними результатів земельних торгів слід змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.
Оскільки судові рішення підлягають зміні лише щодо мотивів її ухвалення, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Фермерського господарства «Кегичівське» задовольнити частково.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в частині позовних вимог Фермерського господарства «Кегичівське» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Універсальна біржа», Красноградської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів земельних торгів змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко