02 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 915/1394/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Добраноса Сергія Олександровича
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.)
у справі №915/1394/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джит Транс»
до Фізичної особи-підприємця Добраноса Сергія Олександровича
про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину,
09 жовтня 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) надійшла касаційна скарга ФОП Добраноса С.О. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі №915/1394/25.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі №915/1394/23 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Ухвалою від 28 жовтня 2025 року Верховний Суд на підставі частини другої статті 292 ГПК України залишив касаційну скаргу Добраноса С.О. без руху, надав скаржнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення наведених недоліків, уточнивши номер справи, яку він просить переглянути у касаційному порядку, а також надавши доказ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 24 795,58 грн.
Пунктами 1 та 2 абзацу першого частини шостої статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України у разі якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 116 ГПК України).
Представник ФОП Добраноса С.О. - адвокат Любченко В.М. копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримав в електронний кабінет системи «Електронний суд» 28 жовтня 2025 о 19:10, про що Суд отримав підтвердження о 19:12, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет «Електронного суду», сформованою з автоматизованої системи документообігу Суду. Скаржник, який не має зареєстрованого електронного кабінету, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R 0670277922488 копію зазначеної ухвали отримав 08 листопада 2025 року.
Згідно із частиною сьомою статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Тому, з урахуванням абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 242 та частини четвертої статті 116 ГПК України останнім днем для усунення недоліків було 10 листопада 2025 року.
04 листопада 2025 року від представника ФОП Добраноса С.О. - адвоката Любченка В. М. через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору, а саме квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №1.385076199.1 від 04 листопада 2025 року на суму 24 795,58 грн,
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26 листопада 2025 року № 32.2-01/2965 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/1394/23 у зв'язку з відпусткою судді Колос І. Б.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року справу №915/1394/23 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та додатків до неї, Верховний Суд встановив наступне.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Частиною першою та другою статті 294 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження не надходило.
Частинами третьою та четвертою статті 294 ГПК України передбачено, що питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
ФОП Добранос С. О. у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі №915/1394/23 ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду. Отже, касаційна скарга подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
З огляду на те, що після усунення недоліків, зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідають вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, відсутні підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд виснував про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 301 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
ФОП Добранос С. О. разом із касаційною скаргою подав клопотання про зупинення виконання постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі №915/1394/23 до касаційного розгляду справи.
Клопотання скаржник обґрунтовує тим, що 07 жовтня 2025 року Господарський суд Миколаївської області видав наказ про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі №915/1394/23. Тому, згідно із доводами скаржника існує ймовірність виконання зазначеного судового рішення і стягнення з ФОП Добраноса С.О. 1 033 149,18 грн, що в свою чергу у разі задоволення касаційної скарги призведе до того, що скаржник буде вимушений звертатися до суду із заявою про повернення стягнутих коштів. Тому з метою недопущення порушення його прав скаржник просить задовольнити його клопотання про зупинення виконання судового рішення.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Згідно із статтею 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З аналізу наведених норм права вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджене належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення або зупинення його дії у разі, якщо воно буде скасоване.
Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі №904/94/19).
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судове рішення прийняте з порушенням не свідчить про автоматичну необхідність його зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.
Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Суд зазначає, що у поданому клопотанні, окрім посилання на можливість примусового виконання судових рішень у справі №915/1394/23, що в разі задоволення касаційної скарги може зумовити необхідність звернення до суду із заявою про повернення стягнутих коштів, скаржником не наведено інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про необхідність зупинення виконання відповідних рішень. Крім того, до матеріалів справи не додано доказів, що підтверджують наявність підстав для застосування заходів щодо зупинення виконання судових рішень.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення перегляду справи в касаційному порядку, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 121, 174, 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Добраноса Сергія Олександровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі №915/1394/23.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 15 січня 2026 року о 14:00 г. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань №302.
3. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі №915/1394/23. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов'язковою.
5. Витребувати з Господарського суду Миколаївської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №915/1394/23.
6. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Добраноса Сергія Олександровича про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі №915/1394/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова