19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12839/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю: ОСОБА_1 та його представника Дерлюка В. Д., представника Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» - Семенченка Р. О.;
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025
у справі № 910/12839/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
У жовтні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; підготовче засідання суду призначено на 11.11.2024 о 14:15; зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати належне йому майно; копію ухвали направлено боржнику та забезпеченому кредитору - Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк», Банк, заставний кредитор); встановлено строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали забезпеченому кредитору для надання своїх пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
11.11.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці у період з 11.11.2024 по 24.11.2024.
Ухвалою суду від 25.11.2024 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 20.01.2025 о 14:15.
У судове засідання 20.01.2025, у яке з'явились заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Меше О. П., місцевим господарським судом було досліджено запропонований боржником план реструктуризації його боргів та встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» становить 7 276 759,00 грн основного боргу та 43 618,52 грн неустойки. Крім того, встановлено, що загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відкладено розгляд заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на 04.02.2025 о 12:00; встановлено боржнику строк до 03.02.2025 для надання пояснень щодо визначеного у плані реструктуризації боргів строку виконання плану реструктуризації та суми списання боргів - 5 498 938,00 грн, з урахуванням загальної площі квартири (85.30 кв. м) та її ринкової вартості у відповідності до пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
30.01.2025 від боржника надійшли відповідні пояснення.
У судове засідання 04.02.2025 з'явилися заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Меше О.П. Заявник підтримав подану ним заяву, просив суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність та затвердити план реструктуризації у запропонованій ним редакції.
Забезпечений кредитор - АТ «Укргазбанк» у судове засідання не з'явився, своїм правом надати заперечення у встановлений ухвалою суду строк не скористався.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 відкрито провадження у справі № 910/12839/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та затверджено план реструктуризації боргів боржника в порядку пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ у редакції запропонованій боржником.
Суд першої інстанції обґрунтував ухвалу тим, що боржник ОСОБА_1 має заборгованість перед ПАТ АБ «Укргазбанк» у розмірі 7 276 759 грн, забезпечену іпотекою квартири, яка є єдиним місцем проживання боржника та членів його сім'ї, погасити заборгованість у інший спосіб або дійти згоди з кредитором щодо укладення мирової угоди боржник не в змозі, а запропонований ним план реструктуризації боргів відповідає вимогам пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ АБ «Укргазбанк» оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/12839/24 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; вирішено питання розподілу судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що поданий на затвердження місцевого господарського суду план реструктуризації не відповідає вимогам пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, тобто не може бути визнаний таким, що підтриманий забезпеченим кредитором за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Крім того, за висновком апеляційного суду, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права щодо розгляду на підготовчому засіданні плану реструктуризації, який має бути доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також заперечення кредитора.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Боржник ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у цій справі, просив оскаржену постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 залишити в силі.
Касаційну скаргу боржник мотивував такими підставами касаційного оскарження:
- відсутність висновку Верховного Суду щодо таких правових питань: який саме стандарт доказування має застосовуватись у випадку, коли дані реєстру щодо особи-іпотекодавця є застарілими? яким є належний стандарт доказування факту проживання дитини в іпотечному житлі, якщо кредитор (іпотекодержатель), від згоди якого залежить офіційна реєстрація, таку згоду не надає? чи є правомірною вимога суду досліджувати статус та обставини щодо другого з батьків дитини, якщо нормами пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ встановлено вичерпний перелік членів сім'ї та єдину умову для них - факт спільного проживання саме з боржником? (підстава, визначена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України));
- не дослідження зібраних у справі доказів, які мали вирішальне значення для правильного вирішення справи (підстава, визначена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу).
У контексті порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник, серед іншого, стверджує про ненадання правової оцінки та залишення поза увагою таких обставин:
- боржником до відзиву на апеляційну скаргу було долучено актуальні витяги з Державного реєстру речових прав № 323557752 та № 323554102 від 21.02.2023, які беззаперечно підтверджують, що власником квартир є інша особа - ОСОБА_2 ;
- реєстрація місця проживання в іпотечному майні, зокрема малолітнього сина боржника, неможлива без письмової згоди іпотекодержателя (Банку), що прямо встановлено пунктом 38 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 265 від 07.02.2022;
- вимога суду надати відомості про матір дитини, яка не проживає спільно з боржником, є безпідставним розширенням поняття «члени сім'ї боржника», визначеним пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ПАТ АБ «Укргазбанк» подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу боржника без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
За змістом викладених у відзиві доводів заставний кредитор стверджує про безпідставність аргументів скаржника та правомірність скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції, оскільки:
- Банк не був повідомлений про судові засідання, призначені на 20.01.2025 та 04.02.2025 (дата постановлення ухвали за результатом розгляду по суті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), що беззаперечно вказує на порушення з боку місцевого господарського суду права Банку на справедливий судовий розгляд та не узгоджується з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- заява ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність та план реструктуризації не відповідають вимогам пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, адже предмет іпотеки не є єдиним об'єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності, а відтак і не є єдиним місцем проживання його сім'ї, а, крім того, Банк не є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
Касаційне провадження
21.07.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга боржника.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою від 08.08.2025 Верховний Суд залишив касаційну скаргу боржника без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків.
18.08.2025 до касаційного суду від боржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. 15.09.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я.
Ухвалою від 16.09.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі №910/12839/24; призначив скаргу до розгляду на 22.10.2025 о 11:15.
25.09.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення виконавчого провадження № 60393533 з примусового виконання виконавчого листа № 2-613/12 від 16.03.2012 до закінчення касаційного провадження у цій справі.
У зв'язку з відрядженням судді Картере В. І. 06.10.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.
Ухвалою від 07.10.2025 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання боржника про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-613/12 від 16.03.2012.
Ухвалою від 16.10.2025 Верховний Суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 22.10.2025 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги у справі на 19.11.2025 о 11:30.
Судове засідання 19.11.2025 відбулось у режимі відеоконференції за участю боржника та його представника, а також представника Банку, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги боржника.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
З доданих боржником до матеріалів справи документів суд першої інстанції встановив такі обставини.
30.03.2007 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства КБ «Укргазбанк») та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) було укладено Кредитний договір № 49-Ф/07 (далі - Кредитний договір), за умовами якого ОСОБА_3 отримала від Банку 225 000,00 доларів США.
Для забезпечення виконання Кредитного договору між ПАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства КБ «Укргазбанк») та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки без заставної від 30.03.2007, відповідно до якого боржник як іпотекодавець передав в іпотек Банку як іпотекодержателю предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі - Квартира АДРЕСА_2 ).
01.06.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що свідчить Свідоцтво про шлюб від 01.06.2007, актовий запис 604, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції міста Києва, відповідно до якого ОСОБА_3 обрано прізвище чоловіка - ОСОБА_3 .
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.03.2012 у справі №2-612/2012 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було стягнуто у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 176 725 доларів США 05 центів, а також 43 618, 52 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: Квартиру АДРЕСА_2 , що належить боржнику.
З відомостей, наданих заявником у Деклараціях про майновий стан боржника, суд першої інстанції встановив, що у ОСОБА_1 є неповнолітні сини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місцевий господарський суд врахував твердження боржника, що його неповнолітні діти проживають разом з ним, у зв'язку з чим суд встановив, що загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника.
Також судом встановлено, що у боржника перед ПАТ АБ «Укргазбанк» існує заборгованість у розмірі 7 276 759 грн, забезпечена іпотекою Квартири АДРЕСА_2 , яка є єдиним місцем проживання боржника та членів його сім'ї.
Ринкова вартість Квартири АДРЕСА_2 згідно складеного ТОВ «Ессет експертайз» висновку про вартість об'єкта оцінки становить 5 588 000 грн, курс долара до гривні станом на дату оцінки 08.08.2024 становить 40,9847 грн за 1 долар США.
Дослідивши поданий заявником план реструктуризації боргів, судом першої інстанції враховано зазначений Звіт про оцінку квартири - предмета іпотеки, а також те, що боржник частково виконав свої зобов'язання за кредитом, зокрема, погасив проценти по кредиту перед ПАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 3 612 642,00 грн.
Своєю чергою, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної додатково встановив такі обставини.
Відповідно до листа Банку від 21.06.2024 сума погашеного боргу за Кредитним договором складає: основний борг - 64 437,39 доларів США, проценти - 87 737,45 доларів США, а всього 152 174,84 доларів США.
Водночас згідно відомостей листа ПАТ АБ «Укргазбанк» від 26.07.2024, станом на 19.07.2024 за умовами Кредитного договору наявна заборгованість: за основним боргом - 151 187,45 доларів США; за процентами - 305 665,67 доларів США.
До заяви боржник додав план реструктуризації боргів, згідно якого сума вимог кредитора (Банку), що підлягає реструктуризації становить 7 320 378,52 грн (176 725,05 доларів США * 41,1756 грн (за курсом НБУ станом на 09.10.2024) + 43 618,52 грн (пеня за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14.02.2012 у справі № 2-613/12).
Ринкова вартість предмету іпотеки, яка забезпечує зобов'язання за валютним кредитом, складає 5 588 000 грн. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом 15-ти річного періоду процедури реструктуризації, становлять 46000 грн на місяць.
Зобов'язання боржника, що підлягає реструктуризації складає 1 777 822 грн, що становить 43 177 доларів США. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років. Розмір щомісячного платежу становить 23 497 грн. Прощенню підлягає сума 5 542 556,52 грн відповідно до абзацу 20 пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято заяву боржника до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 11.11.2024; встановлено Банку строк у десять днів з дня вручення даної ухвали для подання пояснень на заяву боржника.
Ухвала вручена Банку 05.11.2024.
Банк не реалізував право на подання заперечень на заяву ОСОБА_1
11.11.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у справі у відпустці у період з 11.11.2024 по 24.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 призначено розгляд справи на 20.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відкладено розгляд справи на 04.02.2025, встановлено для боржника строк на подання пояснень щодо плану реструктуризації.
30.01.2025 боржник подав пояснення щодо строків реструктуризації до яких додав план реструктуризації в новій редакції, згідно якого сума для реструктуризації складає 1 243 320 грн (30 196 доларів США), а прощенню підлягає 6 077 058,52 грн.
План реструктуризації в новій редакції не був надісланий Банку, поданий лише в суд. Відтак такий план не був і не міг бути предметом розгляду Банку, чим порушене право останнього на подання заперечення.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевий господарський суд, в порушення норми абзацу шостого пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, не визначив дійсний склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора при постановленні оскаржуваної ухвали, позаяк заборгованість погашалась як до ухвалення рішення суду від 14.02.2012 у справі №2-613/12 про стягнення заборгованості, так і після його ухвалення.
Також апеляційний господарський суд з'ясував, що з поданої боржником інформації з державних реєстрів вбачається зареєстрована іпотека двох квартир, іпотекодавцем за якими значиться боржник. При цьому докази на підтвердження припинення права власності на це майно боржник суду не подав.
Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що в якості члена сім'ї, для якого іпотечна квартира визначена боржником як єдине місце проживання, зазначений ОСОБА_8 , 2023 року народження. Однак, докази реєстрації у іпотечному житлі відсутні, як і відсутні будь-які відомості про матір ОСОБА_8 як члена сім'ї, враховуючи що останній є малолітньою дитиною і перебуває під піклуванням обох батьків.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом касаційного дослідження є правомірність відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у порядку вимог пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою КУзПБ.
За абзацом другим частини другої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має боржник, а згідно частини першої статті 115 цього Кодексу провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 115, 116 КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Як свідчать матеріали цієї справи та встановлено судами попередніх інстанцій. заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 подав з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Зазначеною нормою встановлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом (абзац перший пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац другий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів (абзац третій пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац четвертий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня (абзац шостий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом (абзац сьомий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин:
відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (абзаци восьмий-десятий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Абзаци одинадцятий - чотирнадцятий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ визначають умови реструктуризації у разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів.
Абзаци п'ятнадцятий - сімнадцятий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ встановлюють умови реструктуризації у разі якщо загальна площі квартири або будинку, обтяжених іпотекою, перевищують зазначені показники.
План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (абзац вісімнадцятий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Системне тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за передбаченими пунктом 5 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» КУзПБ особливостями здійснюється за таких передумов: заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; така заборгованість виникла за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Тобто, законодавством встановлений чіткий та виключний перелік підстав, за наявності яких можливе відкриття провадження у справі без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
При цьому виходячи із аналізу приписів пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та в силу підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство (неплатоспроможність) на боржника покладається обов'язок довести підстави та умови для застосування такої процедури, в тому числі підготувати план реструктуризації, який відповідає умовам реструктуризації, визначеної цим пунктом.
Отже, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості фізичної особи-боржника за валютним кредитом з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов'язком боржника, за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
У цій справі, як зазначалось, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку вимог пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Розглянувши подану заяву, Господарський суд міста Києва за наслідками підготовчого засідання ухвалою 04.02.2025 відкрив провадження у справі №910/12839/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та затвердив план реструктуризації боргів боржника у порядку пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Скасовуючи зазначену ухвалу місцевого господарського суду оскарженою постановою від 20.05.2025 та відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, Північний апеляційний господарський керувався невідповідністю плану реструктуризації боргів боржника вимогам пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, а також допущеним судом першої інстанції процесуальним порушенням щодо порядку розгляду такого плану у підготовчому засіданні.
Так, дослідивши матеріали справи на підставі наявних у ній доказів, апеляційний суд встановив, що План реструктуризації в новій редакції не був надісланий Банку, чим порушене право останнього (як забезпеченого кредитора) на подання заперечення.
Наведена обставина, яка не спростована доводами касаційної скарги боржника, є самостійним підтвердженням обґрунтованості висновку апеляційного суду про порушення порядку розгляду господарським судом у підготовчому засіданні плану реструктуризації боргів боржника (абзац четвертий пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ).
Вагомість зазначеного процесуального порушення пояснюється тим, що матеріали справи не містять доказів отримання заставним кредитором (Банком) копій ухвал Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 (про призначення судового засідання на 20.01.2025) та від 20.01.2025 (про відкладення розгляду на 04.02.2025), тобто відсутні докази повідомлення Банку про відповідні судові засідання, на яких останній міг би реалізувати права учасника судового процесу, зокрема, на участь у судовому засіданні та у дослідженні доказів, подання заяв та клопотань, надання пояснень та заперечень.
Верховний Суд бере до уваги обґрунтованість доводів скаржника в частині передчасності висновків апеляційного господарського суду в частині не доведення спільного проживання з боржником його малолітнього сина ОСОБА_8 через відсутність доказів реєстрації у іпотечному житлі. У цьому зв'язку судом апеляційної інстанції дійсно залишено поза увагою, що для реєстрації місця проживання дитини у квартирі, що передана в іпотеку, необхідна згода кредитора-іпотекодержателя, яку останній може не надати.
Однак, передчасність таких висновків не вплинуло в цілому на правильність розгляду заяви боржника, адже аргументи касаційної скарги не спростовують зазначене вище порушення порядку розгляду місцевим господарським судом плану реструктуризації боргів боржника у підготовчому засіданні та, крім того, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, які свідчать про невідповідність умов плану реструктуризації боргів боржника вимогам законодавства.
Так, зі змісту оскарженої постанови слідує, що апеляційний господарський суд встановив обставини невідповідності умов плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 вимогам пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, які є самостійними підставами для відмови в затвердженні відповідного плану реструктуризації та полягають у такому:
- зазначений заявником у плані реструктуризації загальний розмір вимог забезпеченого кредитора не відповідає сумі заборгованості боржника, наданій таким кредитором (Банком) згідно листа від 26.07.2024; заборгованість за Кредитним договором погашалась як до ухвалення рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14.02.2012 у справі № 2-613/12 (про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за цим Договором), так і після його ухвалення, проте місцевий господарський суд, в порушення норми абзацу шостого пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, не визначив дійсний склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора;
- з поданої боржником інформації з державних реєстрів вбачається зареєстрована іпотека двох квартир, іпотекодавцем за якими значиться боржник, натомість доказів на підтвердження припинення права власності на таке майно боржник суду першої інстанції не подав.
Наведене свідчить, що апеляційним господарським судом було досліджено поданий боржником план реструктуризації боргів та встановлено його невідповідність вимогам законодавства, що не спростовується аргументами касаційної скарги боржника.
З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 через невідповідність поданої ним заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Доводи касаційної скарги боржника таких висновків не спростовують та фактично зводяться до незгоди з наданою апеляційним судом оцінкою встановлених обставин справи та спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16).
Установлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).
З урахуванням зазначеного правового висновку колегія суддів керується тим, що наявні у справі докази, а також наведені у касаційній скарзі доводи та обставини були предметом належної правової оцінки суду апеляційної інстанції, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
При цьому аргументи скаржника про ненадання правової оцінки апеляційним судом долучених боржником до відзиву на апеляційну скаргу актуальних витягів з Державного реєстру речових прав № 323557752 та № 323554102 від 21.02.2023 (які підтверджують належність на праві власності квартир іншій особі), не можуть бути прийняті касаційним судом, адже такі доводи лише підтверджують обставину того, що відповідні докази не були подані до суду першої інстанції, відтак такі докази у відповідності до приписів частини третьої статті 269 ГПК України могли бути прийняті судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо б боржник надав докази неможливості подання таких витягів до місцевого господарського суду з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті неповноти оцінки доказів та встановлення обставин справи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскарженої постанови.
З огляду на зазначене, в межах підстав касаційного оскарження заявником не наведено змістовних доводів на спростування обґрунтованих висновків апеляційного суду.
Таким чином, доводи скаржника про невірне застосування судом апеляційної інстанції матеріального права та порушення процесуальних норм підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржену постанову апеляційного суду, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженої постанови у цій справі без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 910/12839/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. Я. Погребняк