01 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/2292/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни
на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 (головуючий суддя - Крестьянінов О.О. судді: Білоусова Я.О., Мартюхіна Н.О.)
у справі №917/2292/24
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське"
до 1. фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни,
2. фізичної особи-підприємця Бугрій Вікторії Сергіївни
про визнання договору недійсним,
Короткий зміст обставин справи
1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" (далі за текстом - ОСББ "Котляревське") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни (далі за текстом - ФОП Проскуровська І.М.) та фізичної особи-підприємця Бугрій Вікторії Сергіївни (далі за текстом - ФОП Бугрій В.С.) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 6, площею 551,9 кв.м, що укладений 01.03.2024 між ФОП Бугрій В.С. та ФОП Проскуровською І.М.
2. Господарський суд Полтавської області рішенням від 12.06.2025 у справі №917/2292/24 у задоволенні позову відмовив повністю.
Стягнув з ОСББ "Котляревське" на користь ФОП Проскуровської І.М. 20 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. ОСББ "Котляревське" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. ФОП Проскуровська І.М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому навела попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла та очікує понести у зв'язку з розглядом справи у Східному апеляційному господарському суді, та які складаються, зокрема з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, які понесла відповідачка 1, - гонорар бюро відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.07.2025 №08/07/25-1 за безпосереднє представництво інтересів ФОП Проскуровської І.М. у Східному апеляційному господарському суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, складання апеляційної скарги, надання усних консультацій, аналізу судової практики Верховного Суду в цій категорії справ.
5. У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Проскуровська І.М. зазначила, що з метою обґрунтування розміру витрат на оплату послуг адвоката надає суду копії таких документів: додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги, в якій сторони узгодили розмір гонорару бюро в сумі 2 000 грн за одну годину роботи адвоката, який надавав правову допомогу (професійну правничу допомогу); акта приймання-передачі наданих послуг; рахунка-фактури від 17.07.2025 №208; квитанції до платіжної інструкції про оплату наданих послуг з правничої допомоги.
6. По факту на підтвердження витрат на правничу допомогу ФОП Проскуровська І.М. до відзиву на апеляційну скаргу долучила такі докази:
(1) ордер серія ВІ №1313947, виданий Адвокатським бюро "Михайла Салашного" від 08.07.2025;
(2) копію договору №08/07/25-1 про надання правової допомоги від 08.07.2025;
(3) копію акта №1 про прийняття-передачу наданих послуг до договору №08/07/25-1 від 08.07.2025 про надання правничої допомоги,
(4) копію рахунка-фактури від 17.07.2025 №208 на суму 10 000 грн;
(5) копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.07.2025 №73638210.
7. Східний апеляційний господарський суд постановою від 12.08.2025 у справі №917/2292/24 апеляційну скаргу ОСББ "Котляревське" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025 у справі №917/2292/24 - без змін.
8. ФОП Проскуровська І.М. звернулася до Східного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСББ "Котляревське" на користь ФОП Проскуровської І.М. понесені витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в Східному апеляційному господарському суді, в розмірі 10 000 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення заявниця повідомила, що всі докази були подані разом з відзивом на апеляційну скаргу та містяться в матеріалах справи.
9. Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 10.09.2025 у справі №917/2292/24 відмовив у задоволенні заяви ФОП Проскуровської І.М. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
10. Відмовляючи в задоволенні відповідної заяви, апеляційний суд виходив з того, що в суду відсутня об'єктивна можливість пересвідчитись у домовленостях між адвокатським бюро та його клієнтом щодо умов та/або порядку визначення розміру адвокатського гонорару з огляду на те, що:
(1) всупереч зазначеному у відзиві на апеляційну скаргу про надання апеляційному суду копії додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги, в якій сторони узгодити розмір гонорару бюро, така додаткова угода в матеріалах справи відсутня;
(2) у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається, що порядок оплати такої професійної правової допомоги, її розмір, має здійснюватися на підставі укладених додаткових угод до договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування.
11. ФОП Проскуровська І.М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №917/2292/24 від 10.09.2025, якою суд відмовив у задоволенні її заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, скасувати; ухвалити постанову, якою заяву ФОП Проскуровської І.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити; стягнути з ОСББ "Котляревське" на користь ФОП Проскуровської І.М. 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
12. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржниця вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК), зазначаючи про неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2495/20, від 30.11.2021 у справі №925/331/20, щодо застосування статей 126 та 129 ГПК, зокрема стосовно того, що наявність в окремому документі помилки чи неточності у його оформленні не є підставою для висновку про відсутність понесення заявницею витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги, адже певні недоліки в заповненні документів носять виключно оціночний характер.
13. Доводи скаржниці зводяться до того, що:
(1) до відзиву на апеляційну скаргу помилково не було відскановано та долучено копію додаткової угоди від 08.07.2025 до договору від 08.07.2025 №08/07/25-1, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про відсутність об'єктивної можливості пересвідчитись у домовленостях між адвокатським бюро та його клієнтом щодо умов та/або порядку визначення розміру адвокатського гонорару, відповідно, про необґрунтованість заявленої заявницею суми гонорару;
(2) матеріали справи містять копію акта №1 про приймання-передачу наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2025 №08/07/25-1, в якому наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також підтверджена пунктом 4 акта вартість години роботи адвоката, що згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 08.07.2025 №1 до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2025 №08/07/25-1 складає 2 000 грн, що, в свою чергу, свідчить про те, що заявниця належними та допустимими доказами довела понесення нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн;
(3) помилкове неприєднання тексту додаткової угоди не може бути підставою для висновку про відсутність понесення заявницею витрат на професійну правничу допомогу, оскільки склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при розгляді відповідної заяви сторони, а з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги.
Позиція Верховного Суду
14. Предметом касаційного перегляду в цій справі є постанова апеляційного суду, якою останній відмовив у задоволенні заяви ФОП Проскуровської І.М. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
15. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
16. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
17. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
18. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
19. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
20. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
22. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
23. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
25. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
26. Як встановив апеляційний суд, за умовами пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 08.07.2025 №08/07/25-1, укладеного між ФОП Проскуровською І.М. та Адвокатським бюро "Михайла Салашного", бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу та юридичний супровід відповідно до умов цього договору та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у справі №917/2292/24, у зв'язку зі зверненням ОСББ "Котляревське" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025.
27. Згідно з пунктом 3.1 договору всього гонорар бюро за цим договором складає суму гонорарів, зазначених в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
28. Сторони узгоджують розмір гонорару бюро шляхом підписання додаткових угод до даного договору в залежності від характеру допомоги, що має бути надана бюро клієнту за домовленістю сторін (пункт 3.2 договору).
29. Гонорар бюро не включає в себе фактичні витрати, понесені адвокатом, який здійснює безпосереднє представництво інтересів клієнта під час виконання взятих на себе обов'язків за цим договором (пункт 3.3 договору).
30. З огляду на наведені положення договору про надання правової допомоги, які дійсно не містять порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, а лише вказують на те, що порядок оплати такої професійної правової допомоги, її розмір, має здійснюватися на підставі укладених додаткових угод до договору, тоді як заявниця всупереч зазначеному у відзиві на апеляційну скаргу про надання апеляційному суду копії додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги, в якій сторони узгодити розмір гонорару бюро, такої додаткової угоди не надала, суд апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в додатковій постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, виснував про відсутність у нього об'єктивної можливість пересвідчитись у домовленостях між адвокатським бюро та його клієнтом щодо умов та/або порядку визначення розміру адвокатського гонорару.
31. Проте Верховний Суд вважає такі висновки апеляційного суду помилковими з огляду на таке.
32. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в додатковій постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, про те, що "Відсутність в договорі умов щодо розміру або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає ні суду, ні і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.", апеляційний суд залишив поза увагою іншу частину правової позиції Верховного Суду, наведену в цій постанові, яку хоча й навів за текстом додаткової постанови без посилання на відповідну постанову, проте фактично не застосував.
33. Так, апеляційний суд не врахував, що, серед іншого, в указаній додатковій постанові Верховний Суд виснував про те, що "У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.", що фактично свідчить про те, що у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд може відмовити у задоволенні відповідної заяви або задовольнити її (повністю або частково) саме в залежності від конкретних обставин справи та інших доказів, на підставі яких, зокрема, може як пересвідчиться у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, так й в обґрунтованості заявленої суми гонорару.
34. Крім цього суд апеляційної інстанції не врахував, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
35. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної додаткової постанови, заявниця дійсно не надала додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, як про це зазначила у відзиві на касаційну скаргу, проте на підтвердження понесення нею відповідних витрат на правничу допомогу надала інші докази, які дозволяють встановити як дійсну домовленість сторін щодо розміру адвокатського гонорару, так й факт понесення нею таких витрат та їх необхідність, що є визначальним при вирішенні судом питання про розподіл таких витрат.
36. Як зазначалось, серед іншого, на підтвердження витрат на правничу допомогу заявниця надала акт №1 про приймання-передачу наданих послуг до договору від 08.07.2025 №08/07/25-1 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1 якого (акта) бюро з 08.07.2025 до17.07.2025 надало клієнту правничу допомогу та юридичний супровід відповідно до умов цього договору від 08.07.2025 №08/07/25-1 про надання правничої допомоги, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ГПК, а клієнт прийняв надані послуги у справі №917/2292/24, у зв'язку зі зверненням ОСББ "Котляревське" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2025, а саме:
- підготував та подав до Східного апеляційного господарського суду заяву про вступ у справу №917/2292/24 як представника, вивчив та проаналізував апеляційну скаргу представника ОСББ "Котляревське", адвоката Марченко Г.І., на рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2025 у справі №917/2292/24 на семи аркушах - 1 година;
- провів аналіз судової практики у цій категорії справ, а саме постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, постанови об'єднаної палали Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, постанови Вищого господарського суду України від 09.02.2016 у справі №920/1771/14, постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, постанови Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-605цс16 - 1 година;
- направив відзив на позовну заяву засобами Укрпошти з описом вкладення відповідачу 2 - ФОП Бугрій В.С., що не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Підготував, склав та направив до Східного апеляційного господарського суду відповідно до норм діючого ГПК відзив на апеляційну скаргу ОСББ "Котляревське" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025 - 3 години.
37. Пунктом 2 акта визначено, що відповідно до умов пункту 2.5.1 договору від 08.07.2025 №08/07/25-1 про надання правничої допомоги клієнт сплачує бюро гонорар в розмірі та в строк згідно умов цього договору.
38. Згідно з пунктом 3 акта пунктом 3.1 договору всього гонорар бюро за цим договором складає суму гонорарів, зазначених в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
39. Пунктом 4 акта сторони погодили, що згідно з пунктом 1 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2025 №08/07/25-1 гонорар бюро визначений у розмірі 2 000 грн за одну годину роботи адвоката, який надавав правову допомогу (професійну правничу допомогу).
40. Загальний розмір витрат на отримання професійної правничої допомоги становить: 10 000 грн (пункт 5 акта).
41. За період, вказаний в пункті 1 акта адвокат витратив 10 годин свого робочого часу на надання послуг клієнту, розмір понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги становить: 10 000 грн (5 годин х 2 000 грн) (пункт 6 акта).
42. Відповідно до пункту 7 акта вартість послуг бюро за період, вказаний в пункті 1 цього акта, становить 10 000,00 грн без ПДВ.
43. Зміст цього акта, який свідчить про те, що сторони (адвокатське бюро та клієнт) визначили гонорар у сумі 2 000 грн за одну годину роботи адвоката, який надавав правову допомогу (професійну правничу допомогу), що відповідає зазначеному заявницею у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на додаткову угоду, на яку також наявне посилання в цьому акті, дає можливість навіть за відсутності відповідної додаткової угоди, в якій за умовами договору сторони дійсно домовились узгоджувати розмір гонорару бюро, пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
44. Апеляційний суд наведеного не врахував, а тому помилково виснував про необґрунтованість заявницею суми гонорару фактично лише з огляду на те, що у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається, що порядок оплати такої професійної правової допомоги, її розмір, має здійснюватися на підставі укладених додаткових угод до договору, що в цьому випадку (за обставин цієї конкретної справи та наданих інших доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу) Суд розцінює як прояв правового пуризму.
45. У контексті наведеного Суд зважає на те, що визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, дійсно необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат. Водночас необхідно також враховувати те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (пункт 35 цієї постанови) не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
46. Згідно з рахунком-фактурою від 17.07.2025 №208 та платіжною інструкцією на переказ готівки від 17.07.2025 №73638210 ФОП Проскуровська І.М. перерахувала кошти на рахунок Адвокатського бюро "Михайла Салашного" грошові кошти в сумі 10 000 грн з призначенням платежу: підготовка, складання та направлення до Східного апеляційного господарського суду у відповідності до норм діючого ГПК відзиву на апеляційну скаргу ОСББ "Котляревське" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025, участь в судовому засіданні.
47. З огляду на наведене та враховуючи, що вказані докази в сукупності дають можливість як пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, так й підтверджують фактичне надання правничої допомоги та понесення заявницею витрат на їх оплату, Суд вважає, що помилкове ненадання тексту додаткової угоди не може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявленої заявницею суми гонорару, відповідно, підставою для відмови у відшкодуванні понесених нею витрат.
48. Водночас Суд зазначає, що надані заявницею докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судами витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати визначеним статтею 126 ГПК критеріям.
49. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
50. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
51. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четверта статті 126 ГПК).
52. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК).
53. Водночас за нормами частини шостої статті 126 ГПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
54. У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
55. Розглядаючи заяву ФОП Проскуровської І.М. про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд у своїй додатковій постанові зазначив, що ОСББ "Котляревське" не скористалось своїм правом на подання заперечень на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що узгоджується з матеріалами справи, які дійсно не містять окремої заяви, яка б безпосередньо стосувалась заперечень позивача з приводу заявлених ФОП Проскуровською І.М. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн та в якій позивач клопотав би про зменшення цих витрат.
56. Проте, як реакція на відзив ФОП Проскуровської І.М., в якому остання навела попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла та очікує понести у зв'язку з розглядом справи у Східному апеляційному господарському суді, та які складаються, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, в матеріалах справи містяться додаткові пояснення позивача (а.с. 132-133, том 2), в яких останній, серед іншого, зазначив, що заявлений адвокатський гонорар вважає завищеним з огляду на розмір гонорарів, які склались в Полтавській області, посилаючись на справу, в якій при вирішенні аналогічної справи апеляційний суд вирішив стягнути гонорар у сумі 5 000 грн, що, як стверджує позивач, свідчить про те, що при вирішенні аналогічних справ необхідно враховувати гонорари, які сплачуються адвокатам у відповідному регіоні.
57. Наведені доводи позивача Суд відхиляє з огляду на те, що (1) такі (доводи) не підтверджені жодними доказами, зокрема в частині того, що розмір гонорарів, які склались в Полтавській області, становить 5 000 грн; (2) стягнення в іншій справі гонорару в розмірі 5 000 грн жодним чином не спростовує обґрунтованість суми гонорару, заявленої в цій справі.
58. З огляду на зазначене та враховуючи критерії обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності), розумності розміру витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об'єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, Суд у межах наданих йому дискреційних повноважень дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок - ОСББ "Котляревське" понесених ФОП Проскуровською І.М. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій в розмірі 5 000 грн, відповідно, про часткове задоволення її заяви.
59. При цьому Суд зазначає, що часткове задоволення заявлених ФОП Проскуровською І.М. витрат на правничу допомогу не може свідчити про втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, так як таке рішення (про часткове задоволення заявлених витрат на правничу допомогу) обумовлене здійсненою судом оцінкою заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу через призму критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, а також не змінює та не припиняє зобов'язання сторін за договором про надання правничої допомоги, в тому числі обов'язок сплатити адвокату суму гонорару, про яку вони домовились.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до пунктів 3 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
61. Згідно з частинами першою, другою статті 311 цього Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
62. З огляду на те, що додаткова постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про її скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення такої заяви, відповідно, про часткове задоволення касаційної скарги.
Розподіл судових витрат (судового збору)
63. Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду не сплачується, відповідно, розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни задовольнити частково.
2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі №917/2292/24 скасувати.
3. Заяву фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій задовольнити частково.
4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Котляревського, будинок 6; код ЄДРПОУ 36514918) на користь фізичної особи-підприємця Проскуровської Ірини Михайлівни ( АДРЕСА_1 ,; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець