Справа № 127/25351/25
Провадження № 2/127/5452/25
02.12.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 25967,80 грн., з яких 6700 грн. - тіло кредиту, 19267,80 грн. - проценти за користування кредитом, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року є новим кредитором за електронним Договором позики №2555386 від 28.12.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ), а також ухвалу було надіслано на адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомленням учасника справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір позики №2555386 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (далі - Договір).
Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 сума кредиту (загальний розмір) складає 2000 грн., кредит надається загальним строком 30 днів з 28.12.2023 року (дата надання позики) до 27.01.2024 року (дата повернення позики (останній день)); проценти за користування кредитом: 17,71% - базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована), 3,00% - базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована); договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором В0rtEz8vyG(а.с. 6-8).
Згідно з п. 1. Договору позика надається позичальнику шляхом переказу на банківський рахунок.
Щодо тіла кредиту.
Відповідно до п. 2.1 Договору сума позики складає 2000 грн., а не 6700 грн., як заявлено у позові, а тому стягненню підлягає сума позики у розмірі 2000 грн.
Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.
Згідно з Договором кредит надається загальним строком 30 днів з 28.12.2023 року (дата надання позики) до 27.01.2024 року (дата повернення позики (останній день)).
Таким чином, проценти за користування кредитом становлять: 2094,20 грн. (2000 грн. * 17,71% *1 день) + (2000 грн. * 3% % * 29 днів) = 354,20 грн.+1740 грн. = 2094,20 грн., а не 19267,80 грн., як заявлено позивачем у позові.
Проценти за користування кредитом були нараховані за період як в межах строку кредитування (30 днів), так після закінчення такого строку.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Однак, позовні вимоги про стягнення процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не заявлялися, однак останнє не позбавлене можливості скористатися таким правом у майбутньому.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Щодо правонаступництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21 (з додатковими угодами), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором позики №2555386 від 28.12.2023 року, що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 року та Витягом з Реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 року (а.с. 10-12,16, 18).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак за умови їх визначеності, що і має місце у спірному випадку (шляхом укладення відповідної додаткової угоди та складення відповідного Реєстру боржників № 24).
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики №2555386 від 28.12.2023 року у розмірі 4094,20 грн., з яких 2000 грн. - тіло кредиту, 2094,20 грн. - проценти за користування кредитом.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 484,48 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 16%).
Керуючись ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629,1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики №2555386 від 28.12.2023 року у розмірі 4094,20 грн. (чотири тисячі дев'яносто чотири гривні 20 коп.), з яких 2000 грн. - тіло кредиту, 2094,20 грн. - проценти за користування кредитом.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014)
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )