Справа № 130/1539/25
2/152/550/25
іменем України
02 грудня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - Войнаровського І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29 травня 2025 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (далі - позивач) звернулось до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 36080 грн.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 червня 2025 року передано на розгляд до Шаргородського районного суду Вінницької області за підсудністю (а.с.50).
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 червня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.55-56).
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить дану позовну заяву розглядати без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.5 на звороті).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.82).
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Судом встановлено, що 31 грудня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у кредит №6541101224. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно предмету Договору, Кредитодавець надає Позичальникові на умовах, передбачених Договором, грошові кошти у сумі 8000 гривень в строк на 360 днів зі сплатою. При цьому, з метою отримання кредитних коштів, відповідач вказав реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 та свої паспортні та анкетні дані (а.с.10-22).
Згідно з копією квитанції до платіжної інструкції №20088-1354-177421238 від 31 грудня 2024 року, грошові кошти у розмірі 8000 грн перераховано на картку № НОМЕР_1 (а.с.29).
Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, відповідач 31 грудня 2024 року ознайомилася з умовами кредитування (а.с.31-33).
Згідно з копією розрахунку заборгованості за кредитом, поточна заборгованість позичальника - ОСОБА_1 становить 38502,40 грн, з них: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10880 грн - заборгованість за процентами, 1200 грн - заборгованість за комісією та 16000 грн - заборгованості за пенею (а.с.44-45).
Відповідно до повідомленням АТ «А-Банк» №20.1.0.0.0/7-20251107/0001 від 20 листопада 2025 року, у ОСОБА_1 відкритий банківський рахунок № НОМЕР_2 та 31 грудня 2024 року йому було зараховано грошові кошти у розмірі 8000 грн (а.с.84-93).
Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між позивачем та відповідачем договору про надання грошових коштів у позику, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними доказами про переказ грошових коштів на картку позичальника.
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення грошових коштів, на час звернення позивача до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув.
Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею у розмірі 1600 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, заборгованість за пенею у розмірі 16000 грн, задоволенню не підлягає.
Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, судом установлено факт не виконання відповідачем узятих зобов'язань за договором надання грошових коштів у кредит, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Таким чином, позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 20080 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1348,06 грн.
Керуючись статтями 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 15, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №6541101224 від 31 грудня 2024 року у розмірі 36080 (тридцять шість тисяч вісімдесят) гривень, з них: 8000 (вісім тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 10880 (десять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень - заборгованість за процентами, 1200 (одна тисячі двісті) гривень - комісія за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1348 (одна тисяча триста сорок вісім) гривень 06 копійок.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апе ляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський