19 листопада 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/5518-б/23 (926/1744/25)
Суддя Господарського суду Чернівецької області Бутирський Андрій Анатолійович,
при секретарі Нікітюк Є.В.,
розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор Ойл Трейд», м. Чернівці
до ОСОБА_1 , м. Одеса
за участі представників сторін:
від позивача - Козій В.Ю. - ліквідатор
від відповідача - Стойкова М.Д. - адвокат (ордер: серія ВН № 1525482)
про стягнення заборгованості в сумі 619 960,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вектор Ойл Трейд» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 619 960,00 грн.
У провадженні Господарського суду Чернівецької області знаходиться справа №926/5518-б/23 про банкрутство ТОВ “Вектор Ойл Трейд» (позивач). Зазначена справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка введена постановою Господарського суду Чернівецької області області від 15.07.2024 р., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Козія В.Ю.
Ухвалою суду від 29.05.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи про банкрутство №926/5518-б/23 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 23.06.2025 р.
Ухвалою від 20.08.2025 р. здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.08.2025 р.
Ухвалою від 20.10.2025 р. закрито підготовче провадження у справі, її розгляд призначено на 17.11.2025 р.
У судовому засіданні 17.11.2025 р. оголошено перерву до 19.11.2025 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Згідно отриманих банківських виписок (лист АТ КБ «Приватбанку» №20.1.0.0.0/7-241025/70516 від 31.10.2024р.) банкрут здійснював платежі на користь відповідача.
Загальна сума наданої позики становить 619 960,00 грн.
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 у звітах товариства (Форма №Д4 за 11-й місяць 2019р.) зазначена як головний бухгалтер.
У банківських виписках АТ «КБ «Приватбанк», ПАТ «Банк Південний», «ОТП БАНК», ПАТ «ПУМБ» відсутні відомості про повернення ОСОБА_1 отриманої безвідсоткової позики.
При інвентаризації майна та первинної бухгалтерської документації банкрута, встановлено відсутність договору позики від 18.04.2027 р.
Відтак, зазначає позивач, відповідач як матеріально-відповідальна особа, що перебувала на посаді головного бухгалтера, розуміла та усвідомлювала, що отримання грошових коштів без укладення відповідного договору позики є безпідставним отриманням майна, яке підлягає поверненню.
Відповідач проти позову заперечує, виходячи з такого.
18.04.2017 року між сторонами був укладений договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф, згідно якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику поворотну безвїдсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується використати її для власних господарських потреб і повернути у визначений даним Договором строк (п.1.1 Договору).
Фінансова допомога надається Позичальнику з поновлювальним лімітом у розмірі 100 000,00 грн. (п.1.2. Договору).
На виконання умов Договору, протягом строку його дії, Відповідач повертала отримані кошти частинами. Кошти вносились в касу підприємства. Станом на 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 (Позичальник) фінансова допомога за Договором була повернута у повному обсязі.
В підтвердження відсутності заборгованості за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф від 18.04.2017 року банкрутом видано ОСОБА_1 довідку № 10/12-07 від 10.12.2020 року.
Також відповідач вказує, що враховуючи те, що підставою для отримання відповідачем грошових коштів, які, на теперішній час, повернуті у повному обсязі, був договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф від 18.04.2017 року, посилання позивачем на статтю 1212 ЦК України, як підставу для стягнення коштів є необгрунтованим.
Крім того, відповідач вказав, що ним буде подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд
18.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф (далі - Договір), згідно якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується використати її для власних господарських потреб і повернути у визначений даним Договором строк (п.1.1 Договору).
Фінансова допомога надається Позичальнику з поновлювальним лімітом у розмірі 100 000,00 грн. (п.1.2. Договору). Фінансова допомога надається Кредитором шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника (п.1.2.1. Договору). Фінансова допомога може надаватись частинами протягом всього строку дії договору в межах суми, вказаної у п.1.2. Договору (п.1.2.2 Договору). Відсотки на фінансову допомогу, що надається за даним договором, не нараховуються (п.1.3. Договору).
Фінансова допомога надається строком до 31.12.2020 року включно. По закінченні строку, вказаного в п.1.4 Договору, фінансова допомога (залишок фінансової допомоги) має бути повністю повернута Позичальником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора або готівкою у касу підприємства (п. 1.5. Договору). Датою повернення фінансової допомоги є дата зарахування останньої частини наданих коштів на поточний рахунок Кредитора або дата внесення готівкових коштів у касу підприємства. На вимогу Позичальника, у випадку повернення коштів шляхом їх внесення у касу підприємства, після проведення звірки, Кредитор надає Позичальнику довідку, що є підтвердженням відсутності заборгованості у Позичальника за цим договором (п. 1.6. Договору).
Кредитор має право, вимагати від Позичальника повернення фінансової допомоги відповідно до п.1.5. даного Договору; вимагати дострокового повернення фінансової допомоги (п.2.1. Договору). Позичальник зобов'язаний: повернути фінансову допомогу в строки, встановлені п.1.4. Договору; повернути фінансову допомогу достроково за вимогою Кредитора, а також в інших випадках, передбачених Договором (п.2.2. Договору). Позичальник має право: достроково повернути фінансову допомогу; повертати фінансову допомогу повністю або частинами (п.2.3. Договору) {наявна у відповідача копія договору додається).
Згідно банківських виписок АТ КБ «Приватбанк» банкрут перерахував відповідачу грошові кошти, а саме:
- 19.04.2017: 13650.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 04.05.2017: 3400.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 15.06.2017:10010.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 26.06.2017: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 25.07.2017:10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 18.08.2017:10000.00 ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 11.09.2017:10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
-18.09.2017: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 09.10.2017: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 18.10.2017: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 24.11.2017: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 20.12.2017: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 07.02.2018: 19000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 19.02.2018: 30000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без 1ІДВ;
- 06.04.2018: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 19.04.2018: 30000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 04.05.2018: 30000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 15.06.2018: 30000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 26.06.2018: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 25.07.2018: 30000.00 грн. ІПНІ 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 18.08.2018: 50000.00 грн. ІПН 23;06201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ
- 11.09.2018: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 18.09.2018: 9900.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 09.10.2018: 30000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 18.10.2018: 3000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 24.11.2018: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 20.12.2018: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 07.02.2019: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 19.02.2019: 11000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 06.04.2019: 10000.00 грн.ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 10.12.2019: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 10.12.2019: 20000.00 ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 03.02.2020: 10000.00 ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 03.03.2020: 10000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 02.04.2020: 15000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 04.05.2020: 20000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ;
- 09.06.2020: 5000.00 грн. ІПН 2306201827 Безвітсоткова фінансова позика за договором 18-04-ф від 18.04.2017р. Без ПДВ.
Суд зазначає, що хоча і оригінал договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф від 18.04.2017 р. і не був наданий суду, згаданий доказ є належним і допустимим, виходячи з наступного.
17.10.2019 р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри" (постанова Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20).
Таким чином, факт існування договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф від 18.04.2017 р. є більш вірогідним, оскільки відповідачем надано належним чином засвідчену копію, а крім того, банківські виписки містять посилання на цей договір як на підставу для проведення платежу.
Також суд зауважує, що ліквідатору Козію В.Ю. у межах справи про банкрутство не передані жодні документи, що позбавляє можливості останнього стверджувати про наявність або відсутність існування такого договору.
У підтвердження відсутності заборгованості за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф від 18.04.2017 року ТОВ «ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД» видано Федоровій Ганні Петрівні довідку № 10/12-07 від 10.12.2020 р.
За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, на виконання умов Договору, протягом строку його дії, Відповідач повертала отримані кошти частинами, що підтверджується довідкою банкрута № 10/12-07 від 10.12.2020 р.
При цьому варто зауважити, що хоча згадана довідка і носить похідний характер, проте вона підписана банкрутом (позивачем у справі), що підтверджує достовірність викладених у ній обставин. Курім того, діюче законодавство не зобов'язує відповідача зберігати докази повернення грошових коштів банкруту зі строком зберігання понад 5 років.
Щодо доводів позивача про безпідставне отриманням відповідачем майна, яке підлягає поверненню, варто зауважити наступне.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути манно потерпілому.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.
Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України.
Доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище. Щодо окремих неточностей у призначенні платежу згідно банківських виписок суд зазначає, що між сторонами існує лише один договір - Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 18-04-Ф від 18.04.2017 р., а відтак всі платежі із посиланням на договір стосуються саме цього договору.
Судові витрати віднести на позивача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ТОВ “Вектор Ойл Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення 619 960,00 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01.12.2025 р.
СуддяА.А. Бутирський