Єдиний унікальний номер 142/504/25
Номер провадження 2/142/405/25
іменем України
01 грудня 2025 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді Нестерука В.В.,
з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15 липня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № 452927042 від 04.02.2020 у розмірі 12 313,32 грн. та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.02.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 452927042 (далі - Кредитний договір) на суму 14 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора B92MZ7Q2. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 5), пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором. Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 14 000,00 грн 04.02.2020 на банківську карту № НОМЕР_3 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням (Додаток № 9). Додатково, на підтвердження даного факту до позовної заяви додаються Довідка та Письмові пояснення Первісного кредитора (Додаток № 10). 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток № 12). 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) (Додаток №15). 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18).
Розрахунки заборгованості, підготовлені Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у Первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно наведено у додатках до позовної заяви. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 12 313,32 грн, яка складається з: 9 130,56 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 182,76 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 15 липня 2025 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1
29 липня 2025 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1299 від 22 липня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
31 липня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 за довіренністю ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач у задоволені позовних вимог просить відмовити, оскільки позивачем недоведено укладення кредитного договору № 452927042 від 04.02.2020 р., недоведено надання ТОВ "Манівео" відповідачу кредитних коштів, недоведено відступлення права вимоги до відповідача та наявність заборгованості. При цьому представник вказує, що відповідач категорично заперечує, що він: зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавця); створив в такій системі особистий кабінет; отримав Пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; отримав електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; ввів одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця; використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) Кредитного договору. Сторона відповідача стверджує, що відповідач не реєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавця); не створював в такій системі особистий кабінет; не отримував Пропозицію (оферту) та не ознайомився із нею; не отримував електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; не вводив одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця; та не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) Кредитного договору. Крім того представник відповідача стверджує, що платіжне доручення від 04.02.2020 № 73dbf60f-0667-49fc-ae32-350461fe3ce5, яке є додатком до позову не є належним та допустимим, оскільки відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 11.09.2017 №89, не існує ніяких «карткових рахунків». Відповідно до цього Плану кошти фізичних осіб зберігаються в банках України на рахунках Групи 262, а нумерація таких рахунків починається з 262 (рядки 464-470 за порядком в Плані рахунків). У доказі Платіжне доручення в полі «КРЕДИТ рах. №» вказано «НОМЕР_3». Однак це не номер банківського рахунку, на який перераховуються кошти, а номер банківської платіжної картки. Більше того, даний номер не є повним, оскільки символом «Х» замінено 6 цифр, тобто це цифри в діапазоні від 0 000 000 до 9 999 999, тобто 1 млн (!) цифр. Таким чином, за вказаним номером можуть одночасно існувати 1 млн банківських платіжних карток. Також представник вказує на відсутність належного розрахунку заборгованості за кредитним правочином та відсутність доказів відступлення права вимоги на користь позивача.
03 вересня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про витребовування доказів, в якому представник просить витребувати в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (Код ЄДРПОУ 14360570), МФО: 339500: Інформацію про переказ коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 04.02.2020- 09.02.2021 у сумі 14000,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно платіжного доручення №1236161587 від 04.02.2020).- У разі підтвердження переказу коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 04.02.2020 - 09.02.2021 у сумі 14000,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно платіжного доручення №1236161587 від 04.02.2020),- просимо надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення ), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, просимо надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок Боржника), а також витребувати в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (Код ЄДРПОУ 14360570), МФО: 339500:- Інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку, маска картки № НОМЕР_3 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).- Інформацію про переказ коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) та зарахування на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 04.02.2020 - 09.02.2021 у сумі 14000,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно платіжного доручення №1236161587 від 04.02.2020).- Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_3 та чи номер телефону НОМЕР_4 в анкетних знаходиться/знаходився даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).- У разі підтвердження переказу коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 04.02.2020 - 09.02.2021 у сумі 14000,00грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно платіжного доручення №1236161587 від 04.02.2020),- надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.
30 вересня 2025 року та 30 жовтня 2025 року судові засідання було відкладенно.
Крім того, 29 вересня 2025 року на адресу суду представником позивача Хлопковою М.С. подані додаткові пояснення у справі, відповідно яких представник позовні вимоги просить задоволити повністю.
В судове засідання 01 грудня 2025 року позивач ТОВ "Юніт Капітал" повноважного представника не направив проте в тексті позовної заяви міститься клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання не з'явилась.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання 01 грудня 2025 року не з'явився, проте в матеріалах справи міститься його клопотання про розгляд справи за відсутності сторони.
При цьому підстав для відкладення розгляду справи відповідно до ст. 223 ЦПК України судом не встановлено.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року в задоволенні клопотання представника позивача про витребовування доказів було відмовлено та вирішено продовжити судовий розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в цьому судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що 04 лютого 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 452927042 (а.с. 14-15 зворот)
Відповідно до п. 1.1 даного договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 14000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.
Відповідно п. 1.2 договору кредит надається строком на 70 (сімдесят) днів.
Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 303,78 (триста три цілих сімдесят вісім сотих) відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування ним (далі- «Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався Кредит.
Згідно п. 1.5 договору рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).
Згідно п. 1.7 договору проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому в п. 1.4. Договору, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору сторони визначили, що невід'ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Додатком №1 до кредитного договору № 452927042 від 04.02.2020 р. "Графік платежів" визначено розмір та дату платежів за договором (а.с.16)
Кредитний договір № 452927042 від 04 лютого 2020 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора B92MZ7Q2, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ "Манівео" (а.с. 29)
Отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 14000 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 73dbf60f-0667-49fc-ae32-350461fe3ce5від 04.02.2020 року про про перерахування платником ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на її картковий рахунок НОМЕР_6 суми 14000 грн. за призначенням платежу "переказ коштів згідно договору №452927042 від 04.02.2020", письмовими поясненнями директора ТОВ "Манівео" №1501 від 02.12.2024 р. та довідкою ТОВ "Манівео" про обставини такого переказу коштів. (а.с. 32, 33, 34).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №452927042 виконаного первісним кредитором ТОВ "Манівео", слідує, що ОСОБА_1 на погашення сум кредиту та відсотків було здійснено два платежі 18 лютого 2020 року та 03 березня 2020 року та загальна сума заборгованості станом на 14 квітня 2020 року становила 12313 грн.32 коп., яка складалась із заборгованості за тілом кредиту 9130,56 грн. та 3182,76 заборгованості за процентами. (а.с. 87-88)
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №452927042 від 04.02.2020 р. позичальник ОСОБА_1 виконаного ТОВ "Таліон плюс" слідує, що загальна сума заборгованості за цим кредитним договором станом на 31 липня 2023 року становила 12313 грн.32 коп., яка складалась із заборгованості за тілом кредиту 9130,56 грн. та 3182,76 заборгованості за процентами. (а.с. 89)
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 452927042 від 04.02.2020 р. позичальник ОСОБА_1 виконаного ТОВ "Юніт Капітал" слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Юніт Капітал" станом на 25.06.2025 року складає 12313,32 грн,та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 9130,56 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 3182,76 грн. (а.с. 90)
Також судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с. 42-45)
28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу № 28/1118-01, та дійшли згоди викласти п. 8.2 договору у новій редакції, та продовжили строк дії договору до 31 грудня 2020 року (а.с.49).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладена додаткова угода №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року за якою сторони виклали текст договору факторингу у новій редакції, за яким відповідно до п.4.1 передбачено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру права вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права до боржника та додаткового оформлення не потребує (а.с.50-54).
31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 та продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 56).
Додатковою угодою № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р. сторони договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2023 року. (а.с. 57)
Додатковою угодою № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р. сторони договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року. (а.с. 58)
Із витягу з Реєстру прав вимоги № 95 від 28.08.2020 року, акту звірки взаємних розрахунків та протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимог № 95 від 25.08.2020 року вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 452927042 від 04 лютого 2020 року в загальній сумі 12313,32 грн. (а.с. 59, 60,61).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого продовжувався сторонами згідно додаткових угод № 2 до 31.12.2022 року та додатковою угодою № 3 до 30 грудня 2024 року. (а.с.62-69).
Із витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023, протоколу узгодження предмету факторингової операції, платіжної інструкції про оплату за відступлення права вимоги вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 452927042 від 04 лютого 2020 року в загальній сумі 12313,32 грн. (а.с.70-72).
Крім того, 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошових вимог до боржників за кредитними договорами. (а.с. 73-76)
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Згідно акту прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» прийняло від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» реєстр боржників в кількості 13254 на загальну суму 436087297,67 грн. (а.с.81).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року вбачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» від ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 452927042 від 04 лютого 2020 року в загальній сумі 12313,32 грн., з яких: 9130,56 грн - прострочене тіло за кредитом та 3182,76 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 80).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 452927042 від 04 лютого 2020 року отримала в ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредит у розмірі 14000 грн. на умовах визначених договором, однак взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконала, чим істотно порушила умови укладеного договору.
Заборгованість за даним кредитним договором, станом на час укладення договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року за яким ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача, становила 12313,32 грн., з яких сума заборгованості за основним зобов'язанням становить 9130,56 грн., сума заборгованості за процентами - 3182,76 грн.
Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, які б спростовували зазначені розрахунки заборгованості, відповідач суду не надав.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).
З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.
Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит та нарахованих комісії та відсотків.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов'язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.
На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача заперечував факт укладення кредитного договору, заперечував факт отримання кредитних коштів відповідачем, та вказував на недоведеність факту переходу права вимоги до позивача за кредитним договором за договором факторингу.
Проте, такі доводи судом відхиляються у зв'язку з наступним.
Доводи представника відповідача щодо не укладення кредитного договору судом відхиляються з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
На підтвердження факту укладення кредитного договору стороною позивача надано копію цього договору, паспорт споживчого кредиту, заявку на отримання грошових коштів в кредит, алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", довідку щодо дій позичальника ОСОБА_1 в ІТС ТОВ "Манівео", копію платіжного доручення про переказ кредитних коштів, та довідку ТОВ "Манівео", що містять особисті дані відповідача та у своїй сукупності підтверджують укладення саме відповідачем цього кредитного договору шляхом отримання одноразового ідендифікатора на мобільний телефон та його відправлення в ІТС кредитодавця 04 лютого 2020 року об 14 год. 33 хв, та подальше отримання суми кредиту на картковий рахунок вказаний відповідачем у заяві на кредит.
Договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті товариства подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого на вказаний ним же номер телефону відповідачу надіслано одноразовий ідентифікатор B92MZ7Q2 у вигляді СМС-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Таким чином вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Щодо тверджень відповідача про недоведення позивачем факту надання кредитних коштів суд зазначає наступне.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц).
На підтвердження факту перерахування коштів позивач надав копією платіжного доручення 04.02.2020 № 73dbf60f-0667-49fc-ae32-350461fe3ce5про перерахування платником ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на її картковий рахунок НОМЕР_6 суми 14000 грн. за призначенням платежу "переказ коштів згідно договору №452927042 від 04.02.2020", письмові пояснення директора ТОВ "Манівео" №1501 від 02.12.2024 р. та довідку ТОВ "Манівео" про обставини такого переказу коштів. (а.с. 32-34)
Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Разом із тим, заперечуючи факт отримання грошових коштів за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема виписки з власного банківського рахунку, доступ до якої вона має як клієнт банку-емітента платіжної картки або довідки про відсутність у неї банківської картки № НОМЕР_6 на момент укладення договору та перерахування коштів.
Твердження відповідача про недоведення позивачем факту набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором спростовуються дослідженими судом копіями договорів факторингу та додатками до них, які є належними допустимими та достатніми доказами набуття права вимоги позивача ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 за кредитним договором № 452927042 від 04.02.2020 р.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.
Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, копію протоколу погодження вартості послуг до цього договору, копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, копію акта прийому-передачі наданихпослуг від 25.06.2025 року, згідно яких загальний обсяг наданої правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 7000 грн.
Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, які також підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № 452927042 від 04.02.2020 у розмірі 12 313,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та 7000 грн. (сім тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська, буд. 4, літ А, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: