18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 листопада 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1355/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, вул.Шолуденка,1
до Черкаської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м.Черкаси, вул.Смілянська,120
про стягнення 74866,22 грн заборгованості за договором постачання природного газу,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Трофимчук С.М. - за довіреністю;
від відповідача: Силаєв Ю.Г. - керівник, за посадою.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Черкаської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення 74866,22 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 17.10.2024 №22-7253/24-БО-Т, зокрема:
65817,69 грн основного боргу за період з листопада 2024 року до квітня 2025 року,
6687,89 грн пені,
705,43 грн - 3% річних,
1655,21 грн інфляційних втрат,
а також про відшкодування судових витрат.
Провадження у справі відкрито 06.11.2025 з призначенням судового засідання на 27.11.2025.
В судовому засіданні 27.11.2025:
Представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача вимоги визнав повністю. Підтвердив отримання та споживання природного газу як кінцевий споживач. Відзив не подано з мотивів безспірності вимог.
За результатами судового розгляду проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
17.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник, позивач, кредитор, стягувач) та Уманською державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (споживач, відповідач, боржник) укладено договір постачання природного газу №22-7253/24-БО-Т (а.с.14-20), за умовами якого: постачальник зобов'язується забезпечувати поставку у 2024-2025 роках природного газу (код згідно ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09120000-6 Газове паливо; (природний газ)) споживачу для його власних потреб (споживання), а споживач зобов'язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1); поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання 2024-2025 років у обсязі 4420 куб.м, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу: жовтень - 0,35 тис м3, листопад - 0,3 тис м3, грудень - 1 тис м3; січень - 0,83 тис м3, лютий - 0,84 тис м3; березень - 0,6 тис м3; квітень - 0,5 тис м3 (п.2.1); за розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (t-20 град.С.Р.=101,325 КПа/760 мм.рт.ст./) (п.2.6); споживач за даним договором отримує природний газ з метою використання для власних потреб (п.1.2); відносини сторін, що не врегульовані даним договором, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газотранспортної системи, затвердженими в установленому законом порядку (п.2.7);
ціна за 1000 куб.м природного газу на момент укладення цього договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 16553,89 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу, тариф на послуги транспортування газу з урахуванням ПДВ (п.41); Загальна суму договору складає 73168,19 грн (з ПДВ) (п.4.3).
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем виключно в грошовій формі на підставі акту приймання-передачі газу (розділ 5 Договору). За наявності заборгованості у споживача за даним договором постачальник зарахує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (п.5.4);
На виконання умов договору постачання природного газу від 17.10.2024 №22-7253/24-БО-Т у період з листопада 2024 року до квітня 2025 року поставлено споживачу природного газу в обсязі 3,90344 тис м3 на загальну суму 65817,69 грн (зокрема: у листопаді 2024 року - в обсязі 0,63671 тис м3 на суму 10540,03 грн (з ПДВ, а.с.21); у грудні 2024 року - в обсязі 0,85937 тис м3 на суму 14225,92 грн (з ПДВ, а.с.23 зворот); у січні 2025 року - в обсязі 0,78473 тис м3 на суму 13381,68 грн (з ПДВ, а.с.24 зворот); у лютому 2025 року - в обсязі 0,84064 тис м3 на суму 14335,09 грн (з ПДВ, а.с.25); у березні 2025 року - в обсязі 0,55449 тис м3 на суму 9455,50 грн (з ПДВ, а.с.25 зворот); у квітні 2025 року - в обсязі 0,22750 тис м3 на суму 3879,47 грн (з ПДВ, а.с.26), що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.12.2024, 13.01.2025, 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025.
Об'єм поставленого, протранспортованого та переданого відповідачеві газу підтверджено листом від 09.09.2025 №ТОВВИХ-25-14100 Оператора ГТС щодо споживача (відповідача) за ЕІС-кодом 56ХS00000K0HX00G.
В результаті реорганізації державних органів та їх структур правонаступником Уманської районної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів стала Черкаська регіональна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - м.Черкаси, вул.Смілянська, 120, код ЄДРПОУ 00720616.
Споживач розрахунків за поставлений природний газ у повному обсязі та у строки, визначені умовами договору, не здійснив. Заборгованість становить 65817,69 грн, що є предметом спору.
Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за захистом порушеного права в Господарський суд Черкаської області із позовом до Черкаської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з вимогами про примусове стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №22-7253/24-БО-Т від 17.10.2024 в сумі 65817,69 грн основного боргу за період з листопада 2024 року до квітня 2025 року, 6687,89 грн пені, та відповідно до ст.625 ЦК України 705,43 грн - 3% річних, 1655,21 грн інфляційних втрат, а також про відшкодування судових витрат.
Відповідач визнав позовні вимоги та суму боргу повністю.
Станом на день проголошення рішення відповідачем доказів виконання у повному обсязі умов договору постачання природного газу №22-7253/24-БО-Т від 17.10.2024 до суду не надано.
Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу - як різновиду товару, на підставі укладеного між сторонами договору.
Сторони за договором є: суб'єктом господарювання на ринку постачання газу для особистого споживання як кінцевому споживачеві (позивач) та державна установа з бюджетною формою фінансування (відповідач), самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 65817,69 грн заборгованості за договором постачання природного газу №22-7253/24-БО-Т від 17.10.2024 та обтяжень і санкцій на суму боргу.
Договір від 17.10.2024 №22-7253/24-БО-Т відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України - поставка товару (енергоносіїв) як різновид відносин "купівлі-продажу". До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з положеннями ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору постачання природного газу №22-7253/24-БО-Т від 17.10.2024; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Цивільного кодексу України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ст.525. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.526. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
ст.599. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
ст.629. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
ст.714. 1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. 2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами;
ч.1 ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
ч.1 ст.663. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу;
ч.1 ст.692. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору постачання природного газу №22-7253/24-БО-Т від 17.10.2024 у період листопада 2024 року - квітня 2025 року здійснено поставку газу, а відповідачем прийнято природний газ в кількості 3,90344 тис м3 на загальну суму 65817,69 грн (зокрема: у листопаді 2024 року - в обсязі 0,63671 тис м3 на суму 10540,03 грн (з ПДВ, а.с.21); у грудні 2024 року - в обсязі 0,85937 тис м3 на суму 14225,92 грн (з ПДВ, а.с.23 зворот); у січні 2025 року - в обсязі 0,78473 тис м3 на суму 13381,68 грн (з ПДВ, а.с.24 зворот); у лютому 2025 року - в обсязі 0,84064 тис м3 на суму 14335,09 грн (з ПДВ, а.с.25); у березні 2025 року - в обсязі 0,55449 тис м3 на суму 9455,50 грн (з ПДВ, а.с.25 зворот); у квітні 2025 року - в обсязі 0,22750 тис м3 на суму 3879,47 грн (з ПДВ, а.с.26), що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.12.2024, 13.01.2025, 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025, а також даними оператора газорозподільної системи.
Відповідач у встановлений договором строк оплату спожитого газу не провів. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору - суд розцінює як доказ належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та підтвердження чинності самого договору постачання газу та зобов'язань відповідача за цим договором.
За умовами договору (п.5.1) остаточна оплата за газ здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді повної оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Судом установлено, що відповідач розрахунків за поставлений природний газ у повному обсязі та у строки, визначені умовами договору, не здійснив. Заборгованість становить 65817,69 грн та визнана відповідачем.
Станом на день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не подано.
Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.5.1 договору постачання природного газу від 17.10.2024 №22-7253/24-БО-Т є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу (65817,69 грн) у примусовому порядку.
Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496:
п.10 розд.ІІ. Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил;
п.п.2 п.1 розд.VI. Відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5 /.../.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних.
Згідно з наданими позивачем розрахунками розмір інфляційних втрат та 3% річних становлять: 1655,21 грн (за період з 01.02.2025 до 31.08.2025) та 705,43 грн (за період з 16.01.2025 до 15.09.2025) - відповідно.
Перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок позивача на вказані суми індексу інфляції та 3% річних є правильним, та здійснений з урахуванням періодів прострочення та індексів інфляції.
Вимога про стягнення 1655,21 грн інфляційних втрат та 705,43 грн - 3% річних підлягає до задоволення.
За невиконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.7.2 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу.
Договір про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.
Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, від 10.04.2018 у справі №916/804/17 та від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.
Перевірку розрахунку пені за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Детальний розрахунок вимоги наведений на а.с.4, 11-13, та не спростований відповідачем. Вимога позивача про стягнення 6687,89 грн пені за період з 16.01.2025 по 15.09.2025 - з урахуванням термінів окремих поставок газу - є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву на позов чи й доказів проведення розрахунку з позивачем.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов'язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 65817,69 грн основного боргу за період з листопада 2024 до квітня 2025 року, 6687,89 грн пені, 705,43 грн - 3% річних, 1655,21 грн інфляційних втрат.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Вимоги про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачем не заявлялись.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211,20 грн судового збору як 50% сплаченого судового збору при визнанні позову.
Повернути позивачу з Державного бюджету 1211,20 грн судового збору як 50% сплаченого судового збору при визнанні позову.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
1.1. Стягнути з Черкаської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м.Черкаси, вул.Смілянська,120, код ЄДРПОУ 00720616, номер рахунку в банку невідомий
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 42399676, номер рахунку в банку невідомий
65817,69 грн основного боргу за період з листопада 2024 року до квітня 2025 року, 6687,89 грн пені, 705,43 грн - 3% річних, 1655,21 грн інфляційних втрат та 1211,20 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
1.2. Повернути з Державного бюджету України
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 42399676, номер рахунку в банку невідомий
1211,20 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №0000029384 від 29.10.2025, як 50% суми судового збору при визнанні позову.
Оригінал платіжної інструкції №0000029384 від 29.10.2025 залишити в справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 02.12.2025.
Суддя Г.М.Скиба