18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 листопада 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1010/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул.Шолуденка,1
до Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області, Черкаська область, Катеринопільський район, с.Мокра Калигірка, вул.Шкільна,21,
про стягнення 6641,70 грн заборгованості за договором,
без участі повноважних представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз
України" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області про стягнення 6641,70 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г (а.с. 21-25), зокрема: 4179,02 грн основного боргу за період з вересня до грудня 2023 року, 1552,08 грн пені (розрахунок а.с.32 - 33) , 166,62 грн - 3% річних, 743,98 грн інфляційних втрат, а також про відшкодування судових витрат.
Ухвалами суду: від 27.08.2025 позовну заяву залишено без руху; від 03.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та проведення судового засідання призначено на 07.10.2025; від 08.09.2025 залишена без задоволення заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 05.09.2025 (вх.№12948/25 від 05.09.2025) про участь його представника у засіданні суду в режимі відеоконференції.
10.09.2025 за вх.суду №13238/25 від позивача надійшло клопотання від 10.09.2025, в якому просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами та задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просить в позові відмовити. Подано відзив на позов - вх.суду №16549/25 від 07.11.2025 - через систему "Електронний суд".
За результатами судового розгляду 27.11.2025 судом приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення без їх проголошення відповідно до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, кредитор, стягувач, позивач) та Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області (споживач, боржник, відповідач) уклали строковий письмовий оплатний двосторонній консенсуальний договір постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г. На умовах договору позивач поставив, а відповідач прийняв спожив природний газ в 2023 році.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області про стягнення 6641,70 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г (а.с.21-25), зокрема: 4179,02 грн основного боргу за період з вересня до грудня 2023 року, 1552,08 грн пені (розрахунок а.с.32 - понад строк для пред'явлення пені), 166,62 грн - 3% річних, 743,98 грн інфляційних втрат, а також про відшкодування судових витрат.
Відповідно до умов договору від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г вартість природного газу становить 7420 грн /1000 м3 (з ПДВ) - без урахування тарифу на транспортування та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед.
Тариф на послуги транспортування визначений 163,89 грн/1000 м3 (з ПДВ).
Всього ціна газу встановлена п.2.1 договору з урахуванням транспортування та коефіцієнтів - 7583,89 грн/1000 м3 (з ПДВ).
Повний розрахунок за щомісячний поставлений та спожитий об'єм газу відповідно до акту приймання-передачі має бути проведений 100% до закінчення наступного календарного місяця за місяцем, у якому здійснено постачання газу - п.4.4. договору.
В період вересня-грудня 2023 року позивач передав у власність відповідача для власного споживання природний газ в об'ємі 0,88397 тис. м3 на загальну суму 6703,92 грн.
Споживачем з постачальником підписано акт приймання-передачі природного газу за вересень 2023 року.
Споживач ухилився від підписання наданих постачальником актів приймання-передачі газу за жовтень та листопад 2023 року, але не відмовився від споживання газу для власних потреб.
Транспортування та передача газу у спірний період вересня-грудня 2023 року підтверджується даними обліку об'ємів газу з Інформаційної платформи, адміністратором якої є ТОВ "Оператор ГТС України".
Ухилення відповідача від проведення розрахунків за спожитий газ стали підставою звернення позивача в господарський суд з позовом за захистом порушеного права на отримання оплати та для примусового стягнення боргу та нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Відповідач вимоги заперечив та заявив про проведення повного розрахунку за спожитий газ.
Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Сторони за договором від 21.03.2024 є суб'єктами господарювання на ринку перевезень автомобільним транспортом та супутніх послуг в Україні, підприємцями (фізичними особами) з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 6641,70 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г (а.с.21-25), зокрема: 4179,02 грн основного боргу за період з вересня до грудня 2023 року, 1552,08 грн пені, 166,62 грн - 3% річних, 743,98 грн інфляційних втрат, а також про відшкодування судових витрат.
Предмет спору обґрунтовано з посиланням на умови письмового двостороннього оплатного договору постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г.
Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України). Договір відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України - як різновид постачання товару (енергоносії) та супутні послуги, який безпосередньо споживається замовником (відповідачем).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
При цьому суд зазначає про межі відповідальності кожного з учасників спору:
Договір є двостороннім між позивачем і відповідачем у даному спорі.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ст.525. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.526. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
ст.599. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
ст.629. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
ст.712. 1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору постачання природного газу від 25.09.2023 №101/ПГ-4551-Г (а.с.21-25) в період вересня-грудня 2023 року передано у власність відповідача для власного споживання природний газ в об'ємі 0,88397 тис. м3 на загальну суму 6703,92 грн. Розрахунок проведено частково. Залишок несплаченої заборгованості становить 4179,02 грн основного боргу за період з вересня до грудня 2023 року. На суму боргу позивач нарахував до стягнення 1552,08 грн пені, 166,62 грн - 3% річних, 743,98 грн інфляційних втрат - за порушення грошового зобов'язання відповідачем.
Документи позивача не спростовані відповідачем в належний спосіб.
У суду наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на вимогах договору та Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Обґрунтування належності способу захисту у спірних правовідносинах.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.
Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, що вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Суд вважає доведеним порушення права позивача саме відповідачем на отримання належної оплати за переданий та спожитий відповідачем природний газ у період вересня - листопада 2023 року - з мотивів неналежності та меншої вірогідності доказів відповідача перед вірогідністю доказів і правової позиції позивача, оскільки доводи та заперечення відповідача спростовані позивачем у належний спосіб.
Застосування ст.625 ЦК України.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 743,98 грн інфляційних втрат та 166,62 грн - 3% річних за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних.
Згідно з наданими позивачем розрахунками розмір інфляційних втрат та 3% річних становлять: 743,98 грн - за період з 01.02.2024 до 31.05.2025 із суми боргу 4179,02 грн, та 166,62 грн - за період з 01.02.2024 до 31.05.2025 - відповідно.
Перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок позивача на вказані суми індексу інфляції та 3% річних є правильним, обґрунтованим, та таким що заслуговує на увагу.
Вимоги про стягнення з відповідача 743,98 грн інфляційних втрат та 166,62 грн - 3% річних за порушення грошового зобов'язання - підлягають до задоволення.
Застосування пені до спірних відносин.
Позивач нараховує 1552,08 грн пені за прострочення грошового зобов'язання - за період з 01.02.2024 по 07.03.2025.
Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки укладено сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 ЦК України - п.п.6.1-6.2 договору (а.с.23 зворот).
Суд критично оцінює доводи позивача про стягнення пені, оскільки право на отримання оплати позивачем порушено відповідачем в жовтні 2023 року. З 30.10.2023 розпочинається перебіг строку порушення права позивача. Однак позивач звернувся в суд з позовом лише 27.08.2025, з пропуском 6-місячного строку нарахування санкцій відповідно до приписів ст.232 ГК України (розрахунок вимоги а.с.32-33).
В задоволенні вимоги належить відмовити з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
На підставі аналізу документів, застосування допустимості та вірогідності зібраних доказів у справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача з мотивів їх необґрунтованості, безпідставності, меншої вірогідності та недоведеності порушеного права відповідачем, оскільки подані докази позивача не заслуговують на довіру в розумінні приписів ст.ст. 76-79 ГПК України та спростовані відповідачем у належний спосіб.
Позовні вимоги належить задовольнити частково. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 4179,02 грн основного боргу, 166,62 грн - 3% річних, 743,98 грн інфляційних втрат. В задоволенні вимоги про стягнення 1552,08 грн належить відмовити з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача, за мінімальною ставкою 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області, Черкаська область, Катеринопільський район, с.Мокра Калигірка, вул.Шкільна,21, код ЄДРПОУ 14209459, номер рахунку в банку невідомий
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 40121452, номер рахунку в банку невідомий
4179,02 грн основного боргу, 166,62 - 3% річних, 743,98 грн інфляційних втрат, 2422,40 грн судового збору.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 02.12.2025
Суддя Г.М.Скиба