Справа № 930/2144/25
№2/930/1173/25
12.11.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.
при секретарі: Загребельного О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В вересні 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 30.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 428491-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 30.10.2021 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 428491-КС-001 про надання кредиту.
30.10.2021 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 428491-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1957, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 30.10.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 428491-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86852193 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Також, 03.02.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору № 428491-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 428491- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 428491-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 428491-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 428491-КС-001 на загальну суму 12367,07 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за Договором №428491-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 38 275,28 грн, що складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 112,80 грн;
- Суми прострочених платежів по процентах - 22 112,48 грн;
- Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;
- Суми прострочених платежів за комісією - 1 050,00грн
Враховуючи, що заборгованість не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №428491-КС-001 у розмірі 38 275,28 грн., та стягнути понесені судові витрати по справі.
Ухвалою про відкриття провадження від 05.09.2025 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
22.09.2025 року від представника відповідача - адвоката Зубань О.О. на адресу суду направлено відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю. Також подано заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в п.6 прохальної частини позову просив розглянути цивільну справу за його відсутності.
Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши доводи представника відповідача, викладені у відзиві, а також врахувавши подані позивачем 29.09.2025 р. додаткові пояснення, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 428491-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 30.10.2021 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 428491-КС-001 про надання кредиту.
30.10.2021 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 428491-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1957, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 30.10.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 428491-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86852193 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Також, 03.02.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору № 428491-КС-001 про надання кредит, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 428491- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 428491-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 428491-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 428491-КС-001 на загальну суму 12367,07 грн.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за Договором №428491-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 38 275,28 грн, що складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 112,80 грн;
- Суми прострочених платежів по процентах - 22 112,48 грн;
- Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;
- Суми прострочених платежів за комісією - 1 050,00грн
За ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
При укладенні кредитного договору та додаткової угоди відповідач сама надала відомості, які її ідентифікують: свої прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, електронну адресу, номер телефону, номер електронного платіжного засобу.
Порядок укладення договорів в електронній формі узгоджено, зокрема, сторонами правочину.
Суд дійшов висновку, що при укладенні вищевказаного кредитного договору, його сторонами було погоджено усі істотні умови цього договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитні кошти на виконання вищезазначеного договору надані, отже, кредитодавець свої зобов'язання за договором в цій частині виконав.
Строк кредитування закінчився, однак відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором.
Суд, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, встановив, що між сторонами було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав грошові кошти та взяв на себе зобов'язання щодо їх належного та своєчасного повернення. Позивач надав суду належні та допустимі докази існування заборгованості, зокрема розрахунок боргу, виписки та інші документи, які підтверджують невиконання відповідачем умов договору.
Відповідач, незважаючи на подання відзиву, не надав доказів повного чи часткового погашення кредитної заборгованості, а також не подав альтернативного розрахунку суми боргу.
Матеріали справи не містять відомостей про добровільне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Доказів, які б спростовували подані позивачем документи чи ставили під сумнів обставини, викладені у позовній заяві, відповідачем не подано. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256, 257ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020року №211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р.№ 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Враховуючи, що з 12.03.2020 року по 30 червня 2023 року на території України діяв карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину, вимоги банку є обґрунтованими, оскільки трирічний строк позовної давності припадає на період введення на території України карантину.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та продовжується у період дії воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває і на даний час.
Дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заборгованість за Договором № 428491-КС-001 про надання кредиту від 30 жовтня 2021 року, яка складається з 38275 грн. 28 коп., з яких: 15112 грн. 80 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 22112 грн. 48 коп. - сума прострочених платежів по процентах; 1050,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.205,207,512,514,526,549,551,610, 612, 626, 638, 1046, 1047, 1048, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13,76-79, 81,89,95,141,229,258,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 428491-КС-001 про надання кредиту від 30.10.2021 року, що становить 38 275,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Алєксєєнко