Справа №930/951/24
Провадження № 1-р/930/5/25
13 листопада 2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові заяву керівника ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення (вироку) Немирівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 року в частині додаткового покарання в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12022020000000542 від 30.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України, -
Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 06.05.2025 року між прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником адвокатом ОСОБА_6 , яка погоджена заступником керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022020000000542 від 30.09.2022 року; ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання: за ч. 1 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, на строк 2 роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки; на підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.; вирішено питання щодо міри запобіжного заходу, судових витрат та долі речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Так, 05.11.2025 року до суду надійшла заява від керівника ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_3 про роз'яснення вказаного вироку в частині того чи поширюється обмеження визначені додатковим покаранням згідно вироку на перебування ОСОБА_4 на посаді начальника філії «Томашпільський райавтодор» Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; роз'яснити чи виник у керівника Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» обов'язок звільнити ОСОБА_4 з посади начальника філії «Томашпільський райавтодор».
В обґрунтування вказаної заяви керівник ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК" "Автомобільні дороги України" посилався на те, що вирок суду було спрямовано до ДП «Вінницький облавтодор» з метою забезпечення виконання його в частині позбавлення ОСОБА_4 права обіймати певні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строком 2 роки.
В даній частині вирок потребує роз'яснення, з огляду на те, що хоча ОСОБА_4 і обіймає посаду начальника філії «Томашпільський облавтодор», яка є структурним підрозділом Дочірнього підприємства, і така посада передбачає виконання організаційно-розпорядчих, проте Дочірнє підприємство не належить ні до органів влади і не є комунальним чи державним підприємством та установою чи організацією обмеження щодо обіймання посади в яких покладено на засудженого.
Просить роз'яснити чи поширюється на ОСОБА_4 заборона визначена у додатковому покаранні на обіймання посади начальника філії Дочірнього підприємства з огляду неналежності ДП до вищенаведених суб'єктів, відповідно, чи виникає обов'язок у керівника Дочірнього підприємства звільнити ОСОБА_4 з посади начальника філії.
В судове засіданні учасники судового процесу не з'явились, від прокурора, засудженого та представників ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до суду надійшли заяви про вирішення питання щодо роз'яснення вироку без їх участі, клопотання підтримали.
Як зазначено у ч.ч. 1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Необхідність роз'яснення судового рішення повинна бути зумовлена його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Суд, розглянувши заяву керівника ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_3 , прийшов до наступних висновків.
Так, вказаний вище вирок ухвалений відповідно до умов угоди про визнання винуватості, в тому числі в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.
Згідно ч. 3 ст. 52 КК України, штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 березня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ст. 55 КК ( 2341-14 ) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Це покарання призначається в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) КК ( 2341-14 ), за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене, - в межах, установлених ст. 55 КК. Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов'язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання. Рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК ( 2341-14) зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.
Відповідно до примітки 1 ст.364 КК України службовими особами у статтях 364,368,368-5,369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
З системного аналізу вище наведеного вбачається, що текст вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 року складений у відповідності до вимог ст.374 КПК України з посиланням на норми діючого кримінального процесуального закону, а в частині додаткового покарання у відповідності до санкції статті - чітко визначено вид та строк додаткового покарання.
Якщо у вироку чітко визначено вид та строк додаткового покарання (позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій), то: коло заборонених посад витікає безпосередньо із закону (наприклад, приміток до ст. 364 КК України); питання співвідношення конкретної посади з визначенням у вироку належить до компетенції органу чи особи, який виконує вирок, а не суду, що його постановив.
Суд при роз'ясненні вироку не може встановлювати, чи повинен роботодавець звільняти особу з певної посади, оскільки: це питання трудового законодавства, воно вирішується роботодавцем у межах його компетенції, а не судом у межах ст. 380 КПК.
У зв'язку з тим, що заявник фактично просить суд надати тлумачення кримінального закону та визначити правові наслідки вироку для конкретних трудових відносин, що виходить за межі інституту роз'яснення судового рішення, таким чином підстав для задоволення заяви немає.
Судове рішення у формі вироку від 12.09.2025 року є чітким та зрозумілим, а поставлені питання не стосуються усунення його неясності, а натомість потребують правозастосування, що не належить до повноважень суду при роз'ясненні вироку.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, вирок суду роз'ясненню не підлягає.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 372, 380, 537, 539 КПК України, -
В задоволенні заяви керівника ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення (вироку) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Немирівський районний суд.
Суддя: ОСОБА_1