Справа № 137/1522/25
"27" листопада 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно
05.11.2025 до Літинського районного суду Вінницької області із вищезазначеним позовом звернувся представник позивачки - адвокат Данилюк П.П. (уповноважений представляти інтереси позивачки на підставі ордеру серії АВ № 1243789 від 24.08.2025 (а.с. 32) мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_3 . У свою чергу ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що знаходяться на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Коли позивач звернулася до нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право власності на вказане майно, їй було відмовлено у його видачі по причині відсутності правовстановлюючих документів.
У інший спосіб позивачка не має можливості оформити дане спадкове майно, після смерті матері вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , а також право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася. Її представник - адвокат Данилюк П.П. подав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи провести у відсутність позивача та його представника. Позовну заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити. Судові витрати просить залишити за позивачем (а.с. 70).
Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з'явився. Надіслали на електронну адресу суду листа, відповідно до якого просили розгляд справи проводити у відсутність представника селищної ради. Позов визнають (а.с. 41).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 7), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 10) батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 29.07.2025 (а.с. 11) зазначається про зміну прізвища позивачки із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Свідоцтвом про одруження (а.с. 12) пояснюється зміна прізвища ОСОБА_3 із « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 13) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 09.04.2011 (а.с. 15) зазначається, що спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_3 . До спадщини входить земельна ділянка площею 2,0359 га (кадастровий номер 0522481600:01:000:0283), що належала спадкодавцю на підставі державного акта серії ВН №169127.
Довідкою Літинської державної нотаріальної контори за №153/02-14 від від 25.02.2025(а.с. 16) зазначається, що згідно з матеріалами спадкової справи №267/2024 ОСОБА_1 , 1964 р.н., є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Випискою з погосподарської книги, виданої Багриновецьким старостинським округом Вінницького району Вінницької області за № 102 від 03.04.2025 (а.с. 17), вбачається, що власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Технічним паспортом (а.с. 18-23) зазначається технічна характеристика будинку по АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Горбовецької сільської Ради народних депутатів за №65 від 21.12.1995 (а.с. 24) ОСОБА_9 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,43 га (з додатковими 0,16 га частини в межі земельної ділянки ОСОБА_10 ) за адресою АДРЕСА_1 , для ведення особистого підсобного господарства.
Довідкою Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 124 від 10.06.2025 (а.с. 25) вбачається, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки загальною площею 0,59 га, яка за рішенням виконавчого комітету Горбовецької сільської ради №65 від 21.12.1995 року, затвердженим сесією від 25.04.1996, була передана її покійною бабусею ОСОБА_2 у приватну власність. Ділянка включає: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд ( АДРЕСА_1 ), 0,18 га та 0,16 га для ведення особистого селянського господарства. В довідці міститься примітка, що « ОСОБА_9 » необхідно читати як « ОСОБА_2 ».
Згідно витягу від 25.06.2025 (а.с. 26) земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 0522481600:04:000:0194 розташована по АДРЕСА_1 , призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.
Згідно витягу від 30.06.2025 (а.с. 27) земельна ділянка площею 0,1800 га із кадастровим номером 0522481600:04:000:0195 розташована по АДРЕСА_1 . Призначення для ведення особистого селянського господарства.
Згідно витягу від 19.06.2025 (а.с. 28) земельна ділянка площею 0,1600 га із кадастровим номером 0522481600:04:000:0192 розташована в с. Горбівці Вінницького району Вінницької області. Призначення для ведення особистого селянського господарства.
При встановленні обставин справи судом витребувано та досліджено у судовому засіданні матеріали спадкових справ до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 43-58) та до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 59-69) та встановлено, що ухвалення рішення у справі не порушить інтереси інших осіб.
Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо. Окрім того, позивачка не може нотаріально оформити свої спадкові права, тому суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити у повному обсязі та визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , та складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої прийняла спадкоємець ОСОБА_1 (позивачка у справі).
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Державний акт (сертифікат) на земельні ділянки спадкодавцями за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельні ділянки.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).
Оскільки ОСОБА_2 за життя не отримала державного акту на земельні ділянки, хоча земельні ділянки і передані останній у приватну власність, відтак позивач в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вправі порушувати питання про успадкування права власності на ці земельні ділянки.
Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належало право приватної власності на земельні ділянки на території с. Горбівці Вінницького (Літинського) району Вінницької області, а позивач ОСОБА_1 має намір успадкувати майно ОСОБА_3 , (яка у свою чергу прийняла спадщину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ), проте успадкувати майно не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому з метою захисту майнових прав позивачки, враховуючи визнання позову відповідачем, за останньою слід визнати право власності на зазначені земельні ділянки право власності на які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла - ОСОБА_3 , у свою чергу після смерті якої 31.05.2024 спадщину прийняла спадкоємець ОСОБА_1 (позивач у справі).
Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судові витрати, за клопотанням представника позивача (а.с. 70) слід залишити за позивачкою ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. 14 Конституції України ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 328, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 200, 206, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року, п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., беручи до уваги правову позицію ВССУ від 24.01.2011 р. у справі № 6-2064св10, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування право власності на спадкове майно, що складається із житлового будинку літера «А» загальною площею 62,0 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., допоміжною площею 39,1 кв.м, веранди «а1», ганку з козирком «.», сараю «Б», сараю-літньої кухні «В», ганку «..», сараю «Г», сараю «Д», погребу «п/Д», огорожі №1, воріт з хвірткою №2, криниці № 3, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на :
- земельну ділянку кадастровий номер 0522481600:04:000:0194, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га;
- земельну ділянку кадастровий номер 0522481600:04:000:0195, яка розташована по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1800 га;
- земельну ділянку кадастровий номер 0522481600:04:000:0192, яка розташована в с. Горбівці Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1600 га.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Гопкін П. В.