8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3149/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Базаки А. А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33608856)
про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 2 117 178,35 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Жилка С. Є.,
відповідача - Павлуненко К. Л., -
Харківська міська рада (позивач по справі) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 3149/25 від 03.09.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» (відповідач у справі), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 117 178,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками по вул. Індустріальна, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, а також просить судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: на підставі рішення XLIV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005 № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» 10.04.2006 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 10.04.2006 за № 740667100025 (Договір); відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» передано в оренду земельну ділянку № 1 загальною площею 1,9828 га, земельну ділянку № 2 загальною площею 0,2847 га, земельну ділянку № 3 загальною площею 0,4332 га по вул. Індустріальній, 3 у м. Харкові (кадастрові номери 6310138200:02:005:0022, 6310138200:02:005:0023 та 6310138200:02:005:0024) несільськогосподарського призначення - землі промисловості для реконструкції нежитлової будівлі літ. «Ц-4» під адміністративно-господарчу будівлю та улаштування виробничо-складських майданчиків (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації строком до 31.12.2030; згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15.08.2025 № 17534/5/20-40-04-07-12, ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» обліковується платником орендної плати за земельні ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 загальною площею 1,9828 га, кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 загальною площею 0,2847 га та кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 загальною площею 0,4332 га; за даними податкових декларацій з плати ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» задекларовано до сплати та сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 загальною площею 1,9828 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 377 008,95 грн, за 2018 рік - 377 008,95 грн, за 2019 рік - 377 008,95 грн, за 11 місяців 2020 року - 345 591,54 грн, за 2021 рік - 395 859,39 грн, за січень - лютий 2022 року - 72 574,22 грн орендної плати; за даними податкових декларацій з плати ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» задекларовано до сплати та сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 загальною площею 0,2847 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 60 217,08 грн, за 2018 рік - 60 217,08 грн, за 2019 рік - 60 217,08 грн, за 11 місяців 2020 року - 55 198,99 грн, за 2021 рік - 63 227,93 грн, за січень - лютий 2022 року - 11 591,79 грн орендної плати; за даними податкових декларацій з плати ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» задекларовано до сплати та сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 загальною площею 0,4332 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 196 051,88 грн, за 2018 рік - 196 051,88 грн, за 2019 рік - 196 051,88 грн, за 11 місяців 2020 року - 179 719,22 грн, за 2021 рік - 205 854,47 грн, за січень - лютий 2022 року - 37 739,99 грн орендної плати; пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції; вказує на те, що індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг; відтак з урахуванням індексу інфляції заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 відповідно до договору оренди землі 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 1 260 423,13 грн.; заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 201 321,74 грн.; заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 655 433,48 грн.; загальна сума заборгованості ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» за користування земельними ділянками по вул. Індустріальній, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 2 117 178,35 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року позовну заяву Харківської міської ради (вх. № 3149/25 від 03.09.2025) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області: належним чином оформлений окремий обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, що стягується, із зазначенням періоду та суми заборгованості відповідача перед позивачем та наданням належних документальних доказів внесення орендарем орендодавцю орендної плати; документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 31 757,68 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 прийнято позовну заяву Харківської міської ради (вх. № 3149/25 від 03.09.2025) з урахуванням заяви про усунення недоліків (вх. № 21799/25 від 22.09.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3149/25; вирішено справу № 922/3149/25 розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 29.10.2025 року; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву; у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; суд зазначив, що учасники справи (їх представники) мають право доступу до матеріалів даної справи в електронному вигляді в системі Електронний суд після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; роз'яснено учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалу суду від 29.09.2025 про відкриття провадження у справі отримано позивачем та відповідачем 29.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
09.10.2025 (вх. № 23497/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН», в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що: 10.04.2006 року між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10); орендна плата сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 11); розмір орендної плати переглядається, зокрема, внаслідок інфляції щорічно, у зв'язку із чим позивач здійснив розрахунок розміру орендної плати із застосуванням Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007, та звернувся із відповідним позовом до суду; відповідно, кумулятивний порядок нарахування індексу інфляції, за яким при обчисленні проіндексованого боргу за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, стосується нарахування інфляційних втрат кредитора в якості відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а не в якості складової орендної плати при обчисленні її розміру відповідно до умов договору, як це має місце у спірних правовідносинах - аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 року у справі № 922/27/24, залишеної без змін постановою Касаційного господарського суду від 25.09.2024 року; вважає, що при розрахунку заборгованості за даним позовом позивачем було безпідставно застосовано щорічні коефіцієнти інфляції за попередні спірному періоду з 02.02.2017 року по 28.02.2022 року, оскільки таке нарахування ґрунтується саме на положеннях щодо кумулятивного порядку нарахування інфляційних, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин; відповідач вважає, що згідно спірного Договору розмір орендної плати має обчислюватися із застосуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки у порядку, визначеному Податковим кодексом України; при цьому, оскільки будь-яких застережень про незастосування положень Податкового кодексу України в частині індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки при розрахунку орендної плати умови Договору оренди не містять, саме вони мають бути застосовані до спірних правовідносин як норми спеціального законодавства; отже відповідач - ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» є добросовісним орендарем, який своєчасно та у повному розмірі сплачував орендні платежів порядку визначеному умовами укладеного між сторонами Договору, а тому у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем - Харківською міською радою.
15.10.2025 (вх. № 23940/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Харківської міської ради, в якій позивач просить суд задовольнити позов повністю. В обґрунтування відповіді на відзив посилається на те, що: обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, не є зміною розміру орендної плати визначеного п. 9 договору оренди землі - частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 року по справі №922/1658/19 зазначив, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"), отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди, індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки; умовами договору оренди не передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим обчислення розміру орендної плати повинно здійснюватися з урахуванням індексу інфляції; Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 року по справі №922/1658/19 зазначив, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"); відповідно до абз. 2 п. 9 Договору оренди землі розмір орендної плати з 31.12.2007 становив: за земельну ділянку № 1 - 13 204,27 грн; за земельну ділянку № 2 - 2 109,03 грн; за земельну ділянку № 3 - 6 866,47 грн. - тобто, він є базовим для визначення розміру орендної плати з урахування інфляції в подальшому, індекс інфляції застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Призначене на 29.10.2025 судове засідання не відбулось в зв'язку з відпусткою судді - ухвалою суду від 20.10.2025 призначено судове засідання на 05 листопада 2025. Ухвалу суду від 20.10.2025 отримано позивачем, відповідачем та його представником 20.10.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
20.10.2020 (вх. № 24226/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення на відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН», в яких відповідач просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень посилається на те, що: позивачем невірно вказані періоди, за які стягується заборгованість - з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року та з 02.04.2017 року по 28.02.2022; зазначає, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем, є чинним на не зазнавав змін - сторонами відповідно до умов п. 9 Договору, визначено розмір орендної плати, а пунктом 10 Договору сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції - при чому, згідно з умовами пп. «в» п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається внаслідок інфляції - щорічно; щомісячний підхід до обрахунку, поряд із встановленим договором щорічним підходом є вочевидь незаконним та таким, що не відповідає положенням укладеного договору та ст. 21 Закону України «Про оренду землі»; на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 втратила чинність Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, де в пункті 13 визначався порядок розрахунку розміру орендної плати за кожний наступний місяць «шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць», тобто визначено порядок розрахунку орендної плати, виходячи з щомісячних показників індексу інфляції - саме скасування такого нормативного підходу підтверджує позицію держави щодо не визнання щомісячного (кумулятивного) способу обрахунку інфляційних втрат правомірним; факт належної та своєчасної сплати ТОВ відповідачем орендної плати за Договором підтверджується також наданими до відзиву платіжними інструкціями за період з 01.01.2017 року по 28.02.2022 року, Довідкою ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» щодо сплати орендної плати за землю, наданої ГУ ДПС у Харківській області та актами перевірки ТОВ «МОМОТ-БЕТОН».
Враховуючи, що в підготовчому провадженні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з'ясовані всі питання визначені ст. 182 ГПК України, враховуючи, що сторонами подано господарському суду всі заяви по суті спору, визначені ухвалою суду про відкриття провадження у справі, із зазначенням своєї правової позиції по суті спору, ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.11.2025. Ухвалу суду від 05.11.2025 отримано позивачем, відповідачем та його представником 07.11.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
В судовому засіданні 19.11.2025 суд за участю представників учасників справи відкрив розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 24.11.2025 для надання можливості представнику позивача підготуватись до судового засідання з розгляду справи по суті.
24.11.2025 (вх. № 27292/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Харківської міської ради, в якому позивач зазначив про те, що Харківською міською радою у тексті прохальної частини позовної заяви допущено описку, а саме невірно зазначено період, за який просить стягнути кошти - 01.01.2020 по 28.02.2028, замість вірного - з 02.04.2017 по 28.02.2022. Враховуючи, що вірним періодом є період з 02.04.2017 по 28.02.2022 і це підтверджується наведеними у позові розрахунками та зазначенням його у описовій частині позову, просив суд вважати технічною опискою зазначення у прохальній частині позову періоду - 01.01.2020 по 28.02.2028, та вважати вірним - "за період з 02.04.2017 по 28.02.2022".
В судовому засіданні 24.11.2025 суд за участю представників учасників справи продовжив розгляд справи по суті. Судом прийнято до розгляду клопотання позивача щодо технічної описки та продовжено розгляд справи по суті з урахуванням вказаного клопотання. Позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав, наведених у письмових заявах по суті справи. Відповідач проти позову заперечував з мотивів, наведених у письмових заявах по суті справи, просив в задоволенні позову відмовити. Після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено в цьому судовому засіданні - після перерви суд проголосив скорочене судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об'єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі рішення XLIV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005 № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» 10.04.2006 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 10.04.2006 за № 740667100025 (Договір).
Відповідно до умов вищезазначеного Договору ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» передано в оренду земельну ділянку № 1 загальною площею 1,9828 га, земельну ділянку № 2 загальною площею 0,2847 га, земельну ділянку № 3 загальною площею 0,4332 га по вул. Індустріальній, 3 у м. Харкові (кадастрові номери 6310138200:02:005:0022, 6310138200:02:005:0023 та 6310138200:02:005:0024) несільськогосподарського призначення - землі промисловості для реконструкції нежитлової будівлі літ. «Ц-4» під адміністративно-господарчу будівлю та улаштування виробничо-складських майданчиків (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації строком до 31.12.2030.
Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка: земельної ділянки № 1 на період реконструкції згідно з довідкою № 1887/06 від 29.03.2006 становить 1 705 978 грн, на період експлуатації згідно з довідкою № 1888/06 від 29.03.2006 становить 4 094 347 грн; земельної ділянки № 2 на період реконструкції згідно з довідкою № 1889/06 від 29.03.2006 становить 245 236 грн, на період експлуатації згідно з довідкою № 1890/06 від 29.03.2006 становить 588 566 грн; земельної ділянки № 3 на період реконструкції згідно з довідкою № 1891/06 від 29.03.2006 становить 383 245 грн, на період експлуатації згідно з довідкою № 1892/06 від 29.03.2006 становить 1 916 225 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку: № 1 з 31.12.2007 становить 13 204,27 грн в місяць, за земельну ділянку, № 2 з 31.12.2007 становить 2 109,03 грн в місяць, за земельну ділянку, № 3 з 31.12.2007 становить 6 866,47 грн в місяць.
Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15.08.2025 № 17534/5/20-40-04-07-12, ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» обліковується платником орендної плати за земельні ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 загальною площею 1,9828 га, кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 загальною площею 0,2847 га та кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 загальною площею 0,4332 га.
За даними податкових декларацій з плати ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» задекларовано до сплати та сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 загальною площею 1,9828 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 377 008,95 грн, за 2018 рік - 377 008,95 грн, за 2019 рік - 377 008,95 грн, за 11 місяців 2020 року - 345 591,54 грн, за 2021 рік - 395 859,39 грн, за січень - лютий 2022 року - 72 574,22 грн орендної плати.
За даними податкових декларацій з плати ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» задекларовано до сплати та сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 загальною площею 0,2847 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 60 217,08 грн, за 2018 рік - 60 217,08 грн, за 2019 рік - 60 217,08 грн, за 11 місяців 2020 року - 55 198,99 грн, за 2021 рік - 63 227,93 грн, за січень - лютий 2022 року - 11 591,79 грн орендної плати.
За даними податкових декларацій з плати ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» задекларовано до сплати та сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 загальною площею 0,4332 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 196 051,88 грн, за 2018 рік - 196 051,88 грн, за 2019 рік - 196 051,88 грн, за 11 місяців 2020 року - 179 719,22 грн, за 2021 рік - 205 854,47 грн, за січень - лютий 2022 року - 37 739,99 грн орендної плати.
Позивач наполягає на тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» сплачено орендну плату без врахування індексу інфляції, як це прямо передбачено умовами п. 10 Договору, в зв'язку із чим нарахував відповідачу заборгованість по орендній платі як різницю між орендною платою з урахуванням встановлених індексів інфляції та фактично сплачено орендною платою. Водночас відповідач, заперечуючи проти таких нарахувань зазначає, що заборгованість по орендній платі перед Харківською міською радою відсутня, а нарахування індексів інфляції здійснено позивачем всупереч нормам чинного законодавства.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Згідно зі статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
У відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
З огляду на зазначене, саме територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, як розпорядник землі на території міста Харкова, є належним позивачем у даній справі.
На підставі частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.
Із зазначених норм законодавства України вбачається, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.
Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, їло головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування з межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні».
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті і у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб'єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого статтями 179-181 Господарського кодексу України, з урахуванням положень Земельного кодексу України.
У відповідності до статей 122, 123 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Сфера дії договору, що є підставою формування позову у цій справі, пов'язана із правомочностями територіальної громади розпоряджатись своїм майном, в тому числі земельними ділянками, які розташовані у місті Харкові.
Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавец зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини 1, 2 статті 792 Цивільног окодексу України).
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов"язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов"язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина 3 статті 21 Закону № 161-XIV).
Хоча природа, як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб'єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 Податкового кодексу України).
Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 161-XIV (індексується лише орендна плата).
Відповідно до абз. 2 п. 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку № 1 з 31.12.2007 становить 13 204,27 грн в місяць, за земельну ділянку, № 2 з 31.12.2007 становить 2 109,03 грн в місяць, за земельну ділянку, № 3 з 31.12.2007 становить 6 866,47 грн в місяць.
Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Висновки стосовно того, що орендна плата має вноситись орендарями відповідно до умов договору із урахуванням індексів інфляції, викладені у п. 41 постанови Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, у п.п. 50, 57, 61 постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 11, 4 Порядку).
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Згідно із Наказом державного комітету статистики України від 14.11.2006 № 519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.
В зв'язку з цим, індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, суд по-перше, відступив від висновків Касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах (п. 42 постанови), а по-друге, суд в своєму рішенні зазначив, що встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків (а у даних правовідносинах - орендної плати з урахуванням інфляції) означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю (п. 28 постанови).
Таким чином, базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за Договором оренди землі є грудень 2007 року, а отже починаючи з січня 2008 року орендна плата повинна сплачуватися вже з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Індекси інфляції визначаються за даними Державної служби статистики України (https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm).
Як свідчать матеріали справи, розмір орендної плати, яку повинно було сплатити ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 з урахуванням встановлених індексів інфляції за Договором складає: за період 02.04.2017-31.12.2017 - 408 813,06 грн; за період 01.01.2018-31.12.2018 - 597 376,13 грн; за період 01.01.2019-31.12.2019 - 644 483,97 грн; за період 01.01.2020 - 31.12.2020 (крім березня 2020 року) - 607 585,15 грн; за період 01.01.2021 - 31.12.2021 - 724 120,32 грн; за період 01.01.2022 - 28.02.2022 - 127 797,02 грн. При цьому фактично сплачено відповідачем було 1 849 752,52 грн.
Відтак заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0022 відповідно до договору оренди землі 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 1 260 423,13 грн.
Розмір орендної плати, яку повинно було сплатити ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 з урахуванням встановлених індексів інфляції за Договором складає: за період 02.04.2017-31.12.2017 - 65 297,36 грн; за період 01.01.2018-31.12.2018 - 95 415,43 грн; за період 01.01.2019-31.12.2019 - 102 939,61 грн; за період 01.01.2020 - 31.12.2020 (крім березня 2020 року) - 97 046,03 грн; за період 01.01.2021 - 31.12.2021 - 115 659,46 грн; за період 01.01.2022 - 28.02.2022 - 20 412,26 грн. При цьому фактично сплачено відповідачем було 295 448,41 грн.
Відтак заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0023 відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 201 321,74 грн.
Розмір орендної плати, яку повинно було сплатити ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 з урахуванням встановлених індексів інфляції за Договором складає: за період 02.04.2017-31.12.2017 - 212 589,86 грн; за період 01.01.2018-31.12.2018 - 310 646,02 грн; за період 01.01.2019-31.12.2019 - 335 142,80 грн; за період 01.01.2020 - 31.12.2020 (крім березня 2020 року) - 315 954,69 грн; за період 01.01.2021 - 31.12.2021 - 376 555,18 грн; за період 01.01.2022 - 28.02.2022 - 66 456,69 грн. При цьому фактично сплачено відповідачем було 961 911,76 грн.
Відтак заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:02:005:0024 відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 655 433,48 грн.
Загальна сума заборгованості ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» за користування земельними ділянками по вул. Індустріальній, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 складає 2 117 178,35 грн.
Щодо посилань відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 року у справі № 922/27/24, залишену без змін постановою Касаційного господарського суду від 25.09.2024 року, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, сторони по даній справі в обґрунтування своїх вимог та заперечень посилаються на певні правові висновки Верховного Суду.
Зокрема, позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, відповідно до яких суд по-перше, відступив від висновків Касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах (п. 42 постанови), а по-друге, суд в своєму рішенні зазначив, що встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків (а у даних правовідносинах - орендної плати з урахуванням інфляції) означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю (п. 28 постанови).
Водночас відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 922/27/24, відповідно до якої кумулятивний порядок нарахування індексу інфляції, за яким при обчисленні проіндексованого боргу за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, стосується нарахування інфляційних втрат кредитора в якості відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а не в якості складової орендної плати при обчисленні її розміру відповідно до умов договору, як це має місце у спірних правовідносинах.
Суд зазначає, що правовий висновок Верховного Суду - це не весь текст постанови, а лише її ключова частина, де сформульовано позицію щодо застосування конкретної норми права в подібних правовідносинах, і цей висновок є обов'язковим для всіх суб'єктів владних пов'язань. Цей висновок є частиною постанови, ухваленої за результатами касаційного розгляду справи, і спрямований на забезпечення стабільності та єдності судової практики.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив частини четвертої статті 403 ЦПК України, якою передбачено таку підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВП ВС, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року по справі №154/3029/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
17 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 932/9029/23, провадження № 61-16072 св 23 (ЄДРСРУ № 116388652) досліджував питання щодо ієрархії протилежних правових висновків суду касаційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу, що цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками Об'єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (постанови Верховного Суду: від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02, від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20, провадження № 61-9003св21).
Тобто правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного, мають перевагу над висновками колегії суддів, тому саме вони підлягають застосуванню. Указане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 910/12968/17 (провадження № 12-120гс19) та в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19 (пункт 9.27).
Враховуючи, що позиція позивача підтверджена висновком (правовою позицією) Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, водночас заперечення відповідача обґрунтовуються посиланнями на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 922/27/24, суд приходить до висновку про те, що в силу ієрархії висновків Верховного суду, застосуванню підлягає саме висновок (правова позиція) Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, відповідно до яких суд по-перше, відступив від висновків Касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах (п. 42 постанови), а по-друге, суд в своєму рішенні зазначив, що встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків (а у даних правовідносинах - орендної плати з урахуванням інфляції) означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю (п. 28 постанови).
Вищенаведена практика Верховного Суду є актуальною для правовідносин, які виникли у цій справі, оскільки збігається предмет та підстави спору (нарахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції).
Крім того, суд зауважує, що відповідно до висновків Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 903/622/24 суди не врахували висновки Верховного Суду - ураховуючи положення пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, частини 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", а також висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, на які посилається скаржник, відповідач повинен був сплатити орендну плату шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до якого при обчисленні проіндексованого боргу за наступний період до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період (пункт 5.21).
Беручи до уваги, що пунктом 10 укладеного сторонами договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а отже відповідач повинен був сплатити орендну плату шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до якого при обчисленні проіндексованого боргу за наступний період до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, проте відповідач сплачував орендну плату без її індексації, в зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за користування земельними ділянками відповідно до договору оренди землі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» на користь Харківської міської ради 2 117 178,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками по вул. Індустріальна, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.
Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем позовні вимоги Харківської міської ради не спростовано, в зв'язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом задоволено позов повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33608856) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) 2 117 178,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками по вул. Індустріальна, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 757,68 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2025.
Суддя Н.А. Новікова