8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2845/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139; код ЄДРПОУ 16293406) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; код ЄДРПОУ: 21685166); 2) Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23; код ЄДРПОУ: 21133352)
до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2
про стягнення безпідставно набутих коштів
за участю представників:
позивача - Щербаня Д.М., ордер СЕ №1118950 від 18.08.2025;
3-ої особи 1 - не з'явився;
3-ої особи 2 - Попова В.О., довіреність №260-ЮД1 від 23.12.2024;
відповідача - не з'явився.
18.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи Єріна Антона Миколайовича, в якій просить суд стягнути з Єріна Антона Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» безпідставно набуті кошти на суму 384 161,00 грн.
Позов обґрунтовано безпідставним несанкціонованим списанням коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача в наслідок кібершахрайства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2025 позовну заяву (вх.№2845/25 від 18.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надати до суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
20.08.2025 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 19.08.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№19126 від 20.08.2025).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 прийнято позовну заяву (вх.№2845/25 від 18.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» до Фізичної особи Єріна Антона Миколайовича про стягнення безпідставно набутих коштів до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2845/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17.09.2025. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
17.09.2025 до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» Щербаня Дмитра Миколайовича (вх.№21412 від 17.09.2025) про витребування доказів, в якому просив суд:
- витребувати в Акціонерного товариства “ОТП БАНК» письмові матеріали внутрішньої перевірки щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ “ЦОК» НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок ФОП Єріна А. М. НОМЕР_3 в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК»;
- витребувати в Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК» письмові матеріали внутрішньої перевірки щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ “ЦОК» НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок ФОП Єріна А. М. НОМЕР_3 в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК», а також виписку з рахунку ФОП Єріна А. М. № НОМЕР_3 за період з 01.10.2024 до моменту його закриття.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» Щербаня Дмитра Миколайовича (вх.№21412 від 17.09.2025) про витребування доказів задоволено. Витребувано з Акціонерного товариства “ОТП БАНК» письмові матеріали внутрішньої перевірки щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ “ЦОК» НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок ФОП Єріна А.М. НОМЕР_3 в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК». Витребувано з Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК» письмові матеріали внутрішньої перевірки щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ “ЦОК» НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок ФОП Єріна А.М. НОМЕР_3 в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК», а також виписку з рахунку ФОП Єріна А.М. № НОМЕР_3 за період з 01.10.2024 до моменту його закриття.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2025 відкладено підготовче засідання на 08.10.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 залучено до участі у справі Акціонерне товариство «ОТП БАНК» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Залучено до участі у справі Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Зобов'язано позивача надіслати залученим третім особам копію позовної заяви разом з додатками. Докази направлення надати суду. Третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, встановлено строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для подання своїх пояснень щодо позову відповідно до статті 168 Господарського процесуального кодексу України. Повторно витребувано з Акціонерного товариства “ОТП БАНК» письмові матеріали внутрішньої перевірки щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ “ЦОК» НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок ФОП Єріна А.М. НОМЕР_3 в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК». Повторно витребувати з Акціонерного товариства “УНІВЕРСАЛ БАНК» письмові матеріали внутрішньої перевірки щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ “ЦОК» НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок ФОП Єріна А.М. НОМЕР_3 в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК», а також виписку з рахунку ФОП Єріна А.М. № НОМЕР_3 за період з 01.10.2024 до моменту його закриття.
13.10.2025 через канцелярію суду від представника АТ "ОТП Банк" на виконання ухвали суду від 17.09.2025 надійшли письмові матеріали внутрішньої перевірки обставин щодо перерахування коштів (вх.№23704 від 13.10.2025).
14.10.2025 через кабінет Електронного суду від представника АТ "Універсал Банк" надійшла заява (вх.№23790 від 14.10.2025), в якій зазначив, що у зв'язку з відсутністю письмових матеріалів службової перевірки ухвала суду в частині надання таких документів не може бути виконана.
17.10.2025 через канцелярію суду від представника АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду від 17.09.2025 надійшла інформація щодо операцій перерахування коштів (виписка) з рахунку ТОВ "ЦОК" в АТ "ОПТ БАНК" на рахунок ФОП Єріна А.М. за період з 01.10.2014 по 11.10.2024 (дата закриття рахунку) (вх.№24173 від 17.10.2025).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2025.
Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні 19.11.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», який приймав участь у судовому засіданні 19.11.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав.
Представник Акціонерного товариства «ОТП БАНК» у судове засідання 19.11.2025 не з'явився.
Відповідач у судове засідання 19.11.2025 не з'явився, явку свого представника не забезпечив. Про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд зазначає, що всі процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідачів було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 19.11.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» є отримувачем коштів від ОБСЕ, представлена Програмою підтримки України Секретаріату ОБСЄ, Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування, Консультативна місія Європейського Союзу в Україні, ЮНЕСКО, Представництво Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні, Бюро ВООЗ в Україні.
Як стверджує позивач, 02.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» стало жертвою кібершахрайства, внаслідок якого в проміжок часу між 18 год. 34 хв. та 22 год. 34 хв. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» було несанкціоновано списано 384 161,00 грн.
Вказані кошти 02.10.2024 переведено з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича № НОМЕР_3 в АТ "Універсал БАНК" три трансакції:
- згідно платіжної інструкції №918 від 02.10.2024 на суму 87 989 грн.;
- згідно платіжної інструкції №917 від 02.10.2024 на суму 147 088 грн.;
- згідно платіжної інструкції №916 від 02.10.2024 на суму 149 084 грн.
Факт списання вказаних коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича № НОМЕР_3 в АТ "Універсал БАНК" також підтверджується банківськими виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» за період з 02.10.2024 по 02.10.2024 з АТ "ОТП БАНК" та з особового рахунку Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича за період 01.10.2024 по 11.10.2024 з АТ "Універсал БАНК", а також інформацією, встановленою АТ "ОТП БАНК" при здійсненні внутрішнього розслідування.
Як стверджує позивач, Фізична особа-підприємець Єрін Антон Миколайович отримав ці кошти безпідставно та не має на них ніяких прав. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» не мало та не має ніяких відносин з Фізичною особою-підприємцем Єріним Антоном Миколайовичем, між сторонами відсутні будь-які договори, ніколи не планувалось замовлення в них будь-яких робіт чи послуг, ніколи не отримувалось ніяких рахунків на оплату робіт/послуг та не здійснювалось на такі рахунки ніяких платежів (до несанкціонованого списання коштів 02.10.2024). Тобто, кошти були списані без погодження Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» з огляду на кібератаку та несанкціонований доступ сторонніх осіб до рахунку позивача. Щобільше, несанкціоноване списання коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» є не просто помилковим платежем, а інцидентом кібербезпеки. Особливу увагу варто звернути на те, що кошти з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» на рахунок відповідача Єріна Антона Миколайовича в АТ "Універсал Банк" переведені не одним платежем, а через 3 платежі майже рівними частинами на суми від 87 989 грн. до 149 084 грн. Хоча в дроблені платежу на 3 частини (майже однаковими сумами) та проведення цих платежів в короткий період не було ніякої практичної необхідності.
У призначенні платежу по всіх 3 операціях з перерахування коштів на рахунок відповідача вказано: оплата за рахунком від 01.10.2024 №№678, 679, 684 за послуги.
Проте, як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» ніколи не отримувало від Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича ніяких рахунків на оплату, не замовляло та не планувало замовлення ніяких робіт чи послуг у відповідача. При цьому, інформації про реквізити рахунків та діяльність Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича немає в мережі Інтернет. Тому дізнатись про його існування, а також про реквізити рахунку відповідача з відкритих джерел позивач ніяк не міг. Відтак, списання коштів 02.10.2024 на рахунок відповідача здійснено внаслідок втручання сторонніх осіб та отримання ними несанкціонованого доступу до рахунку позивача.
За фактом несанкціонованого списання коштів 03.10.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву від 02.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.190 КК України.
Далі органи Національної поліції відкрили кримінальне провадження за №12024100010003001 від 03.10.2024 за ч.5 ст.190 КК України.
Постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві Рубленко А. визнано потерпілим ТОВ "Центр обслуговування конференцій" у кримінальному провадженні №12024100010003001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 03.10.2024.
04.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» направило на адресу відповідача претензію про повернення безпідставно отриманих коштів.
Однак, як стверджує позивач, на неодноразові вимоги та письмову претензію Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» щодо повернення вказаних коштів Фізична особа-підприємець Єрін Антон Миколайович не відповідає та безпідставно отримані кошти не повертає.
23.10.2024 Фізична особа-підприємець Єрін Антон Миколайович припинив господарську діяльність за власним рішенням.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна,
б) набуття або збереження за рахунок іншої особи,
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:
1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України.
Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.
Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст.1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі договірних правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інших правочинів.
Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз вищезазначених положень дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 09.07.2019 у справі №918/926/17, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Як свідчать матеріали справи, 02.10.2024 було переведено грошові кошти з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича № НОМЕР_3 в АТ "Універсал БАНК" трьома трансакціями, а саме:
- згідно платіжної інструкції №918 від 02.10.2024 на суму 87 989 грн.;
- згідно платіжної інструкції №917 від 02.10.2024 на суму 147 088 грн.;
- згідно платіжної інструкції №916 від 02.10.2024 на суму 149 084 грн.
Всього з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» було списано 384 161,00 грн.
Факт списання вказаних коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» № НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" на рахунок Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича № НОМЕР_3 в АТ "Універсал БАНК" також підтверджується банківськими виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» за період з 02.10.2024 по 02.10.2024 з АТ "ОТП БАНК" та виписками з особового рахунку Фізичної особи-підприємця Єріна Антона Миколайовича за період 01.10.2024 по 11.10.2024 з АТ "Універсал БАНК", а також інформацією, встановленою АТ "ОТП БАНК" при здійсненні внутрішнього розслідування.
У призначенні платежу по всіх 3 операціях з перерахування коштів на рахунок відповідача вказано: оплата за рахунком від 01.10.2024 №№678, 679, 684 за послуги.
Договору про надання послуг, рахунків від 01.10.2024 №№678, 679, 684, про які зазначено в платіжних інструкціях №918 від 02.10.2024, №917 від 02.10.2024, №916 від 02.10.2024, та/або доказів їх направлення (надання) відповідачем позивачу матеріали справи не містять. Жодного доказу, який би підтверджував існування вказаних документів відповідач не надав.
Так, частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, вищенаведені норми ЦК України пов'язують обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язком виконавця надання замовнику такої послуги.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими та іншими доказами, крім показів свідків (частина перша статті 218 ЦК України)
Таким чином, при вирішенні спору значення має факт вчинення правочину. Однак позивач заперечує проти такого факту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Подібне визначення поняття "первинних документів" міститься у пункті 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 вказано, що первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Згідно частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Відтак, саме первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
В той же час, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, при цьому на вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.
На підтвердження фактичного здійснення операцій з надання (отримання) послуг, враховуючи специфіку таких послуг та договорів, що їх регламентують, сторони повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об'єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентом з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.
Ключовим документом, який підтверджує факт надання послуг, їх обсяг, вартість та відсутність претензій у сторін є акт приймання-передачі наданих послуг (або акт виконаних робіт). Однак такий акт в матеріалах справи відсутній і відповідачем не наданий.
Наявні в матеріалах справи платіжні інструкції №918 від 02.10.2024, №917 від 02.10.2024, №916 від 02.10.2024 не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, тобто не дають можливості ідентифікувати які саме послуги було надано, їх кількість, період, строки надання та їх оплати і чи надавалися такі послуги взагалі.
Так, норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із цим, указані норми не визначають, що обставини надання послуг можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Отже, такі обставини можуть підтверджуватися також іншими доказами.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій особа повинна мати відповідні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб'єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.
Проте, матеріали справи не містять жодного доказу, який підтверджував би фактичне надання відповідачем будь-яких послуг позивачу.
Суд також зазначає, що відповідач несе повну відповідальністю за фіксування факту здійснення ним господарських операцій.
Відтак, позивач факту укладання договору про надання послуг та отримання від відповідача будь-яких послуг на виконання такого договору не визнає, а відповідач не надав суду належних чи допустимих докази, які б підтверджували факт укладання відповідного договору та надання позивачу послуг за які згідно платіжних інструкцій №918 від 02.10.2024, №917 від 02.10.2024, №916 від 02.10.2024 відповідач отримав грошові кошти від позивача в загальній сумі 384 161,00 грн.
Разом з цим, за фактом несанкціонованого списання вказаних коштів у сумі 384 161,00 грн. 03.10.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву від 02.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.190 КК України та відкрито кримінальне провадження за №12024100010003001 від 03.10.2024 за ч.5 ст.190 КК України.
Постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві Рубленко А. визнано потерпілим ТОВ "Центр обслуговування конференцій" у кримінальному провадженні №12024100010003001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 03.10.2024.
Доказів повернення відповідачем вказаних коштів у сумі 384 161,00 грн. позивачу матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем в порушення ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів які б свідчили про відсутність у діях останнього порушення прав позивача, а позивачем в свою чергу належним чином доведено факт користування відповідачем грошовими коштами позивача у сумі 384 161,00 грн. без достатніх на те правових підстав.
За таких обставин, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Разом з цим суд зазначає, що за положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов'язок укласти обов'язковий до укладення договір не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №904/1083/18.
Отже позивач, звертаючись до господарського суду з цим позовом, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з обов'язку відповідача повернути безпідставно збережені кошти, який на час безпідставного списання таких коштів мав статус фізичної особи - підприємця, і цей обов'язок у відповідача із втратою ним статусу фізичної особи - підприємця не припинився.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» та Акціонерне товариство “ОТП БАНК» до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр обслуговування конференцій» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139; код ЄДРПОУ 16293406) безпідставно набуті кошти на суму 384 161 (триста вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят одна) грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 4 609 (чотири тисячі шістсот дев'ять) грн. 93 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "01" грудня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко