2/130/98/2025
130/1288/24
"13" листопада 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі :
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3914764, за яким відповідач отримав кредит в в сумі 20000 грн під проценти у розмірі 1,70 %, які нараховуються від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договір укладено у електронному вигляді. 15.12.2021 було укладено договір факторингу №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3914764. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3914764. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3914764. Оскільки відповідач своїх зобов'язань за договором перед первісним кредитором та факторами не виконав, у нього утворилась заборгованість перед позивачем.Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за вказаними договором становить 117016,40 грн. Однак, з урахуванням принципу розумності,співмірності і пропорційності позивачем заявлені позовні вимоги в розмірі 97858 грн., з яких 16200 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 78658 грн., заборгованість з комісії 3000 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов.
Відповідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 08.04.2025 року про звільнення з посади судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_2 у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, що унеможливлює подальше здійснення повноважень судді, на підставі розпорядження керівника апарату, проведено повторний автоматичний розподіл зазначеної справи та визначено головуючого суддю Порощука П.П.
Ухвалою судді Порощука П.П. від 14.04.2025 року прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в наданій до суду заяві просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, до суду повернувся конверт з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв та клопотань не надав, причини його неявки суду невідомі.
Згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як дана справа відноситься до малозначних, оскільки позовні вимоги позивача складають 97858 грн., тобто ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, ніхто із учасників по справі заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 03.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3914764, за яким відповідач отримав кредит в сумі 20000 грн під проценти у розмірі 1,70 %, які нараховуються від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач здійснив дії спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору (а.с.12-13), та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 20000 грн. під проценти у розмірі 1,70 %, які нараховуються від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.6-10), зазначене підтверджується паспортом кредиту (а.с.11). 15.12.2021 року було укладено договір №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3914764 (а.с.18-23). 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3914764 (а.с28). Згідно розрахунку загальна сума забогованосі за договором №3914764 від 03.08.2021 складає 117016,40 грн. (а.с.40-45). Однак, позивачем заявлені позовні вимоги в розмірі 97858 грн., з яких 16200 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 78658 грн., заборгованість з комісії 3000 грн. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договорами №3914764. Також позивачем понесені витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 17000 грн. (а.с.16-20). Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст.526ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.1048ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначалося вище з матеріалів справи вбачаться, що відповідач уклав із первісним кредитором відповідний кредитний договір, який підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Кредити надавались клієнту в безготівковій формі на реквізити банківського рахунку, вказаний відповідачем, як клієнтом.
Щодо наявного права вимоги у позивача за наведеним кредитним договором на підставі договору факторингу суд зазначає про наступне.
Відповідно до положень ст.ст.1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно за ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1 та 2 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Враховуючи, що договори факторингу, у встановленому законом порядку, не визнані недійсними, суд вважає, що позивач довів наявність у відповідача кредитної заборгованості за договором, що укладений з первісним кредитором та наявність права вимоги за якими згідно договорів факторингу.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 17000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 527,530,543,554, 553, 610, 612, 625, 627, 1048, 1050, 1054, ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263, 354 ЦПК, суд
Позовні задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.н. НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул.Мечнікова,3 офіс 306 м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором про споживчий кредит №3914764 від 03.08.2021 року в розмірі 97858 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 17000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.