про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/716/25
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Чопко Ю.О. ,розглянув матеріали (вх.№303 від 30.04.2025)
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства
26.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 справу №921/716/25 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.
Розглянувши зазначену заяву, господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі п'ятій Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 6 КУзПБ визначені судові процедури, які застосовуються щодо боржника. Щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури, як розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута. Щодо фізичної особи застосовується процедура реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом. Процедури санації боржника або ліквідації банкрута здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії.
Відповідно, діючими нормами КУзПБ не передбачена можливість "затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство" фізичної особи.
А тому, заява про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, подана ОСОБА_1 не може бути розглянута в межах даного провадження .
Окрім того, розглянувши заяву та додатки до неї, суд звертає увагу боржниці на наступне.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем ст. 115, 116 КУзПБ.
Завданням суду є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником, як ознаки його неплатоспроможності.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози (ст. 76, 77 ГПК України, п. 3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Так, при зверненні до господарського суду боржницею не подано усіх документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання (постанова ВС від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Зокрема, не додано всіх договорів, укладених з кредиторами, вказаними в заяві, з ТОВ "Споживчий центр", ТОВ "ФК Європейська агенція з повернення боргів", АТ "Акцент банк", ТОВ "Укр кредит фінанси", АТ "Універсал Банк", АТ КБ "Приватбанк", ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів".
Долучено кредитний договір №71468264 укладений з ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів", в той час як в списку кредиторів заборгованість зазначено за договором №9188606.
Окрім того, ОСОБА_1 не надано доказів звернення до фінансових установ із запитами для отримання вищезазначених договорів.
Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника.
Боржником долучено декларації про майновий стан за 2022-2025 роки (станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду).
Проте, в наданих деклараціях, у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" в розділі 70 - 73 боржником не зазначено жодних витрат, зокрема за кредитними зобов'язаннями.
В заяві боржниця зазначає, що отримані грошові кошти були витрачені на її лікування, проте доказів, які підтверджують ці витрати, не надано.
Окрім того, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021).
План реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання боргів.
Адже процедура банкрутства переслідує як публічний так і приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Тобто, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Системне тлумачення приписів книги п'ятої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Проте, боржницею, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство долучено проєкт плану реструктуризації боргів, в якому зазначено, що боржник не планує і не може виділяти будь-які грошові кошти для погашення вимог кредиторів та просить борги списати, однак пропонує план реструктуризації боргів на п'ять років. Зазначає про щомісячні витрати в розмірі 3028 грн. , однак не вказує джерело доходу. У Деклараціях про майновий стан у боржниці відсутні будь-які доходи.
Зазначене вище говорить про те, що ОСОБА_1 свідомо не планує до дієвого прагнення компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та відновлення свого фінансового положення. Такі умови відновлення платоспроможності боржника не передбачають особливості провадження у справі про неспроможність фізичних осіб, які визначені у ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проєкт плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника повне або часткове погашення вимог кредиторів.
Також, судом встановлено, що боржницею було сплачено на депозитний рахунок суду авансування винагороди арбітражному керуючому/керуючому реструктуризацією, згідно до умов договору, у розмірі 4542 грн. (квитанції від 09.10.2025 та 14.11.2025).
Враховуючи відсутність будь-яких доходів у заявниці, відсутність обгрунтувань отримання коштів у майбутньому, суд ставить під сумніви можливість погашення вимог кредиторів та витрат на оплату праці арбітражного керуючого, що також свідчить про недобросовісність заявника - боржника при подачі заяви про свою неплатоспроможність.
Враховуючи умови угоди укладеної між арбітражним керуючим Белінською Н.О. та ОСОБА_1 , відповідно до проєкту плану реструктуризацією витрати ОСОБА_1 становлять 3028 грн, при цьому витрати (або їх частина) на оплату праці арбітражного керуючого не були включені до загальних витрат боржника в цьому проєкті.
Суд вважає, що надання у сукупності поданих документів засвідчують про зловживання правом ОСОБА_1 на доступ до суду зі зверненням із заявою про її неплатоспроможність за формальними ознаками та створенню умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або частково з боржника.
Не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Зокрема, боржниця не навела достатніх доказів в підтвердження наявності дієвого прагнення вжиття заходів, направлених на погашення вимог кредиторів.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
При цьому, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті заявником у строк, що не повинен перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх належних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, залишити без руху.
Встановити заявнику строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви .
Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання суду: заяви, документів, зазначених у описовій частині ухвали.
Попередити заявника про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, має наслідком повернення її заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Ю.О. Чопко