вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/698/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо"
про стягнення 488 146,38 грн безпідставно збережених коштів
у судове засідання з'явились представники сторін:
від прокуратури: Ковальчук І. Л. (в залі суду);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ярмольчук В.С. (в режимі ВКЗ);
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області до ТОВ "Захід-Паливо" про стягнення 488 146,38 грн - безпідставно збережених коштів за несплату орендних платежів.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Захід-Паливо" з 17.08.2021, з часу формування як об'єкта цивільних прав земельної ділянки площею 2,429 га з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, на якій розміщено належний йому об'єкт нерухомості, та реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, по даний час не оформлено документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за користування даною земельною ділянкою, чим заподіяна значна шкода інтересам територіальної громади. Внаслідок цього порушено норми чинного закондавста, зокрема ст. 206 ЗК України, де зазаначено, що використання землі в Україна є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Дані кошти, на переконання прокуратури, належать до стягнення з відповідача, як безпідставно отримані, на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.
У відзиві на позов ТОВ "Захід-Паливо" зазначає, що орендні правовідносини на спірну земельну ділянку перебувають на етапі оформлення, хоча дійсно, підтверджує, що на сьогоднішній день договір оренди з Мізоцькою селищною радою не укладався (умови оренди, зокрема і орендну плату, сторонами ще не узгоджувались).
Товариство вважає, що відсутність укладеного договору та державної реєстрації права оренди виключає можливість застосування орендного правового режиму та стягнення орендної плати як елементу договірних відносин.
Також, відповідач викладає пояснення про те, що з 24.02.2022 (після запровадження на території України воєнного стану), ним не використовується майновий комплекс Нафтобази №2, розміщений на спірній земельній ділянці. ТОВ "Захід-Паливо" не отримало жодної копійки прибутку від експлуатації нафтобази.
Тож, відсутність належної можливості користування в умовах війни та неможливість завершення оформлення речових прав у звичайні строки; покладати на відповідача фінансові наслідки як за повноцінне користування у вигляді "безпідставного збагачення" несправедливо й суперечить принципу добросовісності та балансу інтересів у господарських відносинах. Стягнення коштів призведе до банкрутства товариства.
Щодо ціни позову у 488 146,38 грн, зазначає, що не наведено прозорого механізму розрахунку, не співвіднесено її з нормативною грошовою оцінкою, ставками на відповідні роки, пільгами та можливими звільненнями/мораторіями, що діяли у воєнний період, і не деталізовано періоди фактичного користування (день у день).
У відповіді на відзив Здолбунівська окружна прокуратура наполягає на тому, що використання землі в Україні є платним. Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно ж до інформацій Мізоцької селищної ради та ГУ ДПС у Рівненській області, ТОВ "Захід-Паливо" не здійснює сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з моменту набуття права власності на нерухоме майно по даний час.
У такому випадку, відповідач, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, без достатньої правової підстави зберіг в себе кошти, які повинен був сплатити за користування відповідною земельною ділянкою її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача як власника земельної ділянки на отримання вказаних коштів, а тому таке право підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відновлення порушених прав Мізоцької селищної ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для ТОВ "Захід-Паливо" жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній повинен був сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач.
Щодо запровадження на території України воєнного стану, то вказує на те, що дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. При цьому, територія Рівненської області, зокрема Мізоцької територіальної громади, до вказаного Переліку не включена, а відтак, підстави для звільнення відповідача від сплати безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою відсутні.
Щодо доводів відповідача про те, що прокурором не доведено.
На противагу доводам відповідача про недоведеність суми безпідставно збережених коштів у розмірі 488 146,38 грн, прокуратура зазначає, що у позовній заяві обґрунтовано розмір позовних вимог виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки та ставок земельного податку, визначених органом місцевого самоврядування, що відповідає положенням Закону України "Про оцінку земель".
Процесуальні дії у справі.
30.07.2025 керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.08.2025.
З метою надання сторонам правом скористатися правами, наданими ГПК України, ухвалою від 26.08.2025 відкладено підготовче судове засідання на 16.09.2025.
Ухвалою від 16.09.2025 підготовче судове засідання відкладено на 30.09.2025.
30.09.2025 від ТОВ "Захід-Паливо" надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 30.09.2025 підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2025 з метою надання сторонам часу на примирення.
03.10.2025 від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 21.10.2025 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті на 04.11.2025.
01.11.2025 від ТОВ "Захід-Паливо" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів про те, що товариство не отримало прибутку від використання нафтобази, яка розміщена на земельній ділянці, стягнення коштів за оренду якої є предметом спору у даній справі, які підлягають долучення до справи.
Ухвалою від 04.11.2025 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 18.11.2025.
Ухвалою від 18.11.2025 представнику відповідача надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Прокуратура і позивач повідомлялися про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.
При цьому, ухвали направлялася ТОВ "Захід-Паливо" на адресу, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Вокзальна, 1, Мізоч, Рівненська обл., 35740.
Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору по суті, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представника позивача, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Прокурор і представник відповідача підтримали доводи і вимоги, викладені у процесуальних заявах по суті спору.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17.08.2021 за ТОВ "Захід-Паливо" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - Нафтобазу №2, яка розміщена за адресою: вул. Вокзальна, 1, с-ще Мізоч, Рівненський район (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 208529456226).
Право власності на зазначене нерухоме майно у ТОВ "Захід-Паливо" виникло на підставі акту №1 приймання-передачі майнового вкладу від 16.08.2021.
Належний ТОВ "Захід-Паливо" на праві власності об'єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці комунальної власності Мізоцької ОТГ з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га, з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості".
Рішенням Мізоцької селищної ради №503 від 23.09.2021 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо оренди земельної ділянки для обслуговування приміщень та обладнання нафтобази ТОВ "Захід-Паливо", надано дозвіл ТОВ "Захід-Паливо" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,62 га в оренду на 5 років, з подальшим правом викупу земельної ділянки, для обслуговування приміщень та обладнання нафтобази по вул. Вокзальна, 1 у смт. Мізоч.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.01.2022, внесені 29.06.2022 відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,429 га, кадастровий номер 5622655400:01:001:1058, місце розташування: Рівненська область, Рівненський район, смт. Мізоч, вул. Вокзальна, 1; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстроване за товариством право власності чи користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га, на якій розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна.
Даний факт відповідачем не заперечується.
Згідно інформації Мізоцької селищної ради, ТОВ "Захід-Паливо" не здійснює сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з моменту набуття права власності на нерухоме майно по даний час.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Рівненській області, сплата земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб ТОВ "Захід-Паливо" на рахунки Мізоцької територіальної громади з 17.08.2021 відсутня.
Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не подавались.
Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 10.06.2025 та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, станом на 05.06.2025, становить 5 423 848,87 грн.
Рішенням Мізоцької селищної ради від 22.06.2021 №352 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку" встановлено з 01.01.2022, згідно додатку, що ставка земельного податку для земель із цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" (код 11.02) становить 3% від нормативної грошової оцінки землі.
Згідно додатку до рішення Мізоцької селищної ради від 11.07.2023 №1662 "Про встановлення земельного податку на території Мізоцької селищної територіальної громади", ставка земельного податку для земель із цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" (код 11.02) становить 3% від нормативної грошової оцінки землі.
Відтак, прокуратурою визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га (24290 кв.м.) за останні 3 роки, тобто за період з 18.07.2022 по 18.07.2025 становить - 488 146,38 грн. (5 423 848,87 х 3% х 3).
У свою чергу відповідач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, як вважає прокуратура, загальний розмір недоотриманого Мізоцькою селищною радою доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за останні 3 роки, тобто з 18.07.2022 по 18.07.2025, складає 488 146,38 грн, які ТОВ "Захід-Паливо" зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивач.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом першим ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначав, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий ч.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом) (п.68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18).
Предметом вимог Прокурора у даній справі є стягнення з ТОВ "Захід-Паливо" як власника об'єкта нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, яка є комунальною власністю, безпідставно збережених коштів за безоплатне користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, законні інтереси Мізоцької селищної ради може бути поновлено шляхом стягнення безпідставно збережених коштів.
Згідно із ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).
З контексту рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, враховуючи положення чинного законодавства, убачається, що прояв порушення інтересів держави визначається прокурором самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин.
У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18.
Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Статтею 13 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з п."а" ч.2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Плата за землю, яка є складовою податку на майно (ст. 265 ПК України), відповідно до вимог ст. 10 ПК України, ч.1 ст. 64 БК України належить до доходів загального фонду бюджетів міст, сільських, селищних бюджетів, у зв'язку з чим, кошти за безоплатне використання земельної ділянки у вигляді неотриманої орендної плати за землю підлягають перерахуванню на рахунок Мізоцької селищної ради.
Оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебуває у власності відповідача, Мізоцька селищна рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.
Таким чином, територіальна громада в особі Мізоцької селищної ради є власником земельної ділянки та отримувачем коштів орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах Мізоцької селищної ради.
Здолбунівською окружною прокуратурою направлено на адресу Мізоцької селищної ради лист за № 54-781вих-25 від 04.06.2025, яким повідомлено про факт користування ТОВ «Захід-Паливо» земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.
У той же час, згідно з інформацією Мізоцької селищної ради за № 721/04-35 від 12.06.2025, останньою не вживались заходи щодо стягнення з ТОВ "Захід-Паливо" безпідставно збережених коштів у судовому порядку та просить Здолбунівську окружну прокуратуру вжити відповідних заходів.
Отже, незважаючи на те, що саме Мізоцька селищна рада зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, будучи обізнаною про необхідність захисту інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, вона не вжила жодних заходів для стягнення з ТОВ "Захід-Паливо" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Згідно з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (п. 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (п. 76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (пп. 8.17) і №922/1830/19 (пп. 7.2). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (п. 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 81), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (пп 8.18) і №922/1830/19 (пп 7.3)).
У п.55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18).
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №926/1111/15).
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.
Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Отже, факт незвернення Мізоцькою селищною радою до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне виконання нею своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.
Враховуючи викладене, Здолбунівська окружна прокуратура, згідно з ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради до ТОВ "Захід-Паливо" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 488 146,38.
Прокурор обґрунтовано повважав, що орган, уповноважений на виконання функцій держави Мізоцька селищна рада не здійснює захист інтересів держави на належному рівні.
З огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України), у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Згідно з ч.4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, володіння ТОВ "Захід-Паливо" належною йому на праві власності будівлею, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за адресою: Рівненська область, Рівненський район, смт. Мізоч, вул. Вокзальна, 1, свідчить про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна, належний ТОВ "Захід-Паливо".
При цьому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у ТОВ "Захід-Паливо" виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України)).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.пп.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата (пункт 14.1 ст. 14 ПК України).
Таким чином, право користування спірною земельною ділянкою комунальної власності може реалізовуватись ТОВ "Захід-Паливо" виключно через право оренди.
Відповідно до інформацій Мізоцької селищної ради та ГУ ДПС у Рівненській області, ТОВ "Захід-Паливо" не здійснює сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з моменту набуття права власності на нерухоме майно по даний час, тобто починаючи 17.08.2021 (з дня внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на об'єкт нерухомого майна - Нафтобазу №2, яка розміщена за адресою: вул. Вокзальна, 1, с-ще Мізоч, Рівненський район).
Зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст. 1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Розглядаючи спір у даній справі суд враховує, що Мізоцька селищна рада не зареєструвала за собою право власності у Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, однак у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 сформульовано такий правовий висновок:
(1) За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на неї;
(2) З дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими;
(3) Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень ст. 79-1 ЗК України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов'язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об'єкт нерухомості.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.11.2024 у справі №915/767/21.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.01.2022, внесені 29.06.2022 відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,429 га, кадастровий номер 5622655400:01:001:1058, місце розташування: Рівненська область, Рівненський район, смт. Мізоч, вул. Вокзальна, 1; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Таким чином, Мізоцька селищна рада є власником спірної земельної ділянки площею 2,429 га з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - селища Мізоч.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Ураховуючи те, що у спірних правовідносинах Мізоцька селищна рада безспірно є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за адресою: Рівненська область, Рівненський район, смт. Мізоч, вул. Вокзальна, 1, орган місцевого самоврядування має повноваження на захист свого права на землю, тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням викладеного, а саме враховуючи встановлений судом факт, що ТОВ "Захід-Паливо" не оформило документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 з 29.06.2022 - після державної реєстрації цією земельної ділянки, суд встановив, що місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримує кошти у вигляді орендної плати за користування даною земельною ділянкою, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.
Зазначені кошти підлягають стягненню з ТОВ "Захід-Паливо" на користь Мізоцької селищної ради.
Щодо доводів відповідача про те, що позов прокурора не підлягає задоволенню, оскільки оформлення права користування землею триває, а також з підстав, що укладення договору оренди землі не завершено з вини обставин поза контролем відповідача, суд зазначає слідуйче.
На переконання суду, ТОВ "Захід-Паливо" з 17.08.2021, тобто з часу формування як об'єкта цивільних прав земельної ділянки площею 2,429 га з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, на якій розміщено належний йому об'єкт нерухомості, та з 29.06.2022 - реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, тобто на протязі більше 4-ьох років мав достатньо часу для оформлення документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою. На противагу цього, така бездіяльність відповідача призводить до того, що місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримує значних коштів у вигляді орендної плати за користування даною земельною ділянкою, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.
Більше того, селищна рада, у даному випадку важливим фактором виступає те, що селищна рада, за наявності на землі майна відповідача позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.
По суті, створюється ситуація, коли відповідач, маючи об'єт нерухомості фактично нехтує обов'язком вносити плату за користування земельною ділянкою для обслуговування цього об'єкту, посилаючись на відсутність оформлених правовідносин з позивачем. При цьому, не заперечуючи використання цієї землі. Тоді як ст. 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним.
Посилання ж відповідача на відсутність отриманого прибутку від використання його нерухомості, в т.ч. і в результаті введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, ніяким чином не впливає на обов'язок останнього відшкодувати позивачу збережені у себе кошти, які він буз зобов'язаний сплатити за користування відповідною земельною ділянкою її власнику.
В той же час, дані обставини могли б бути предметом дослідження за умови, що відповідачем доведено будь які дії щодо бажання оформити орендні правовідносини, у яких ціна оренди була б предметом домовленостей між сторонами договору. Проте, такі дії відповідачем здійснені не були.
З 01.01.2022 що ставка земельного податку для земель із цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код 11.02) становить 3% від нормативної грошової оцінки землі (рішення Мізоцької селищної ради №352 від 22.06.2021, №1662 від 11.07.2023).
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст.ст. 98- 103 ГПК України.
У справі №905/979/20 Верховний Суд підтвердив раніше висловлені правові висновки про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (правова позиція з постанов Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).
При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19).
У даній справі прокурором долучено до позовної заяви інформацію ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 10.06.2025 та витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, станом на 05.06.2025, становить 5 423 848,87 грн, що береться судом за основу для обчислення 3%, у якості річної орендної плати.
Прокурором заявлено період користування відповідачем без належної правової підстави земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташована йому будівля, - три останні роки: з 18.07.2022 по 18.07.2025.
Отже, за вказаний період, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за останні 3 роки становить 488 146,38 грн (5 423 848,87 х 3% х 3).
Таким чином, згідно з проведеним розрахунком, який є обґрунтованим, загальний розмір недоотриманого Мізоцькою селищною радою доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за період з 01.01.2024 до 31.07.2025 складає 488 146,38., які ТОВ "Захід-Паливо" зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
З огляду на викладене, зазначені кошти підлягають стягненню з ТОВ "Захід-Паливо" на користь Мізоцької селищної ради.
Щодо доводів відповідача про те, що прокурором не доведено суму безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі 488 146,38 грн, суд зазначає наступне.
При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відтак, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за останні 3 роки, прокурором визначено вірно, і він складає 488 146,38 грн.:
1) 5 423 848,87 *3 % = 162 715,46 грн. (розмір плати за 1 рік);
2) 162 715,46 * 3 = 488 146,38 (розмір плати за 3 роки), де:
5 423 848,87 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
3% - ставка земельного податку для відповідної категорії земель, визначена рішеннями від 22.06.2021 № 352 та від 11.07.2023 № 1662;
3 роки - строк за який стягуються безпідставно збережені кошти;
488 146,38 - розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою.
Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Судом встановлено із матеріалів справи усі три вказані ознаки. Так, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою. Набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, є нерозривно пов'язане з цією земельною ділянкою. Тому набуття відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття ним і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.
Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
Також, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою відповідно до ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки.
Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки дійсним власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада в особі Мізоцької селищної ради.
Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Так, п.21 рішення Європейського суду з прав людини "Федоренко проти України" від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У даних правовідносинах неотримані від оренди землі кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини "виправданого очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.
З огляду на викладене, ТОВ "Захід-Паливо" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (позивача) зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/473/19.
Зважаючи на те, що відповідач, як власник нерухомого майна, користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати, підлягають стягненню з ТОВ "Захід-Паливо" на користь Мізоцької селищної ради.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або госпорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладеному з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасній оплаті оренди обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення основного боргу.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і про стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України з відповідача на користь позивача 488 146,38 грн - коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5622655400:01:001:1058 площею 2,429 га за останні 3 роки, тобто з 18.07.2022 по 18.07.2025, які ТОВ "Захід-Паливо" зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 857,76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1398 від 10.07.2025, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" (вул. Вокзальна, 1, с-ще Мізоч, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35740 код ЄДРПОУ 44301632) на користь Мізоцької селищної ради (вул. Тараса Якимчука, 12, смт Мізоч, Рівненська обл., Рівненський р-н, 35740, код ЄДРПОУ 38012494) безпідставно збережені кошти у розмірі 488 146 (чотириста вісімдесят вісім) грн 38 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" (вул. Вокзальна, 1, с-ще Мізоч, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35740 код ЄДРПОУ 44301632) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800), судовий збір у розмірі 5 857 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн 76 коп.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК