вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р. Справа № 918/893/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Рівненської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Погонського Олега Миколайовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління ДПС у Рівненській області,
про стягнення коштів.
За участю представників сторін:
від позивача: Єгорова Ірина Степанівна;
від відповідача: Незнамова Тетяна Олександрівна;
від третьої особи: не з'явився.
Рівненська міська рада (Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Погонського Олега Миколайовича (Відповідач) про стягнення орендної плати у розмірі 40 857,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки від 24.02.2021 № 40785583), який визнано укладеним рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.10.2020 у справі № 918/639/20, у частині повного та своєчасного проведення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) форм, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Рівненській області (третя особа) та призначено розгляд справи на 22.10.2025.
До суду 02.10.2025 від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких просить долучити дані пояснення до матеріалів справи, а розгляд справи проводити без участі третьої особи.
До суду 20.10.2025 від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 відкладено судове засідання на 06.11.2025.
У судовому засіданні 06.11.2025 Відповідачем заявлено усне клопотання про залучення співвідповідача - Гуменюка Ігоря Миколайовича та висловлено пояснення щодо такого клопотання.
У свою чергу представниця Позивача заперечувала проти клопотання Відповідача про залучення співвідповідача.
Заслухавши позиції сторін щодо заявленого клопотання про залучення співвідповідача, суд дійшов висновку про необхідність заявлення вказаного клопотання Відповідачем у письмовій формі та відповідно надання своїх пояснень іншими учасниками справи, у зв'язку з чим виникла необхідність відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.11.2025 відкладено судове засідання на 20.11.2025.
До суду 17.11.2025 від Відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідача.
До суду 20.11.2025 від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване тим, що лише 20.11.2025 між ним та адвокатом Незнамовою Тетяною Олександрівною укладено договір про надання правничої допомоги, відтак він бажає повноцінно скористатися своїм процесуальним правом на правничу допомогу і з'явитися у наступне судове засідання із своїм представником.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2025 відкладено судове засідання на 01.12.2025.
До суду 01.12.2025 від представниці Відповідача надійшло клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги Відповідачем визнаються в повному обсязі, а також просить залишити без розгляту клопотання про залучення співвідповідача та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
У судовому засіданні 01.12.2025, заслухавши пояснення представниці Відповідача щодо заявленого 01.12.2025 клопотання та позицію представниці Позивача, яка не заперечувала щодо вказаного клопотання, суд протокольною ухвалою від 01.12.2025 залишив без розгляду клопотання Відповідача про залучення співвідповідача.
Представниця Позивача в судовому засіданні 01.12.2025 підтримала позицію викладену у позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представниця Відповідача в судовому засіданні 01.12.2025 підтримала клопотання про визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 08.06.2007 Рівненською міською радою (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Погонським Олегом Миколайовичем, фізичною особою-підприємцем Гуменюком Ігорем Миколайовичем (далі - Орендарі) укладено договір оренди землі на 10 років № 144, який зареєстрований у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що 30.07.2007 у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040758300144 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1 Договору Орендодавець надає, а Орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції квартири №2 під магазин з реалізації товарів непродовольчої групи, яка знаходиться в м. Рівне на вул. Замковій, 24.
Відповідно до розділу Договору "Об'єкт оренди" в оренду передається земельна ділянка загальною площею 107 м2. На земельній ділянці знаходиться будівля. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 115 202,85 грн. (розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-20/64-1, виконаний Рівненським міським управлінням земельних ресурсів станом на 07.06.2007).
Згідно з пунктом 8 Договору цей договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору Орендарі мають переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендарі повинні не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 Договору передбачено, що за оренду земельної ділянки Орендарі сплачують Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 3 110,48 грн., земельний податок становить 1 152,03 грн., розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №03-20/64-1 виконаний Рівненським міським управлінням земельних ресурсів станом на 07.06.2007.
Питання сплати ПДВ вирішується шляхом укладання сторонами додаткової угоди.
Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.
Сторони погодили, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття Рівненською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду (рішення Рівненської міської ради від 22.11.2006 №397).
Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земльні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата сплачується Орендарями щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33219815700002 в управління ДКУ в Рівненській області МФО 833017, код 13050500, одержувач - Місцбюджет м. Рівне в УБФ, код ЗКПО 22586331. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору. Орендар зобов'язується уточнювати платіжні реквізити і назву отримувача орендної плати.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 41 Договору).
Договір зареєстровано в Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис 30.07.2007 за № 040758300144.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.10.2020 у справі № 918/639/20, яке набрало законної сили 27.11.2020, ухвалено визнати укладеним Рівненською міською радою та Фізичною особою підприємцем Погонським Олегом Миколайовичем, Фізичною особою підприємцем Гуменюком Ігорем Миколайовичем додатковий договір про поновлення договору оренди землі площею 107 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Замкова, 24, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для реконструкції квартири№2 під магазин з реалізації товарів непродовольчої групи) строком на 10 років (номер запису про інше речове право від 24.02.2021 №40785583).
Пунктом 9 додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки передбачено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Орендна плата встановлена у розмірі 5,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Судом встанолено, що рішенням Рівненської міської ради від 02.07.2020 № 7565 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Рівного з 01.01.2021.
Землекористувач повідомлявся про зміну нормативної грошової оцінки за земельні ділянки у м. Рівне через засоби масової інформації (оголошення у тижневику "Сім днів" від 09.07.2020 № 28 (1383), а також на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету (rivnerada.gov.ua/portal/landing).
Інформація про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за кожен рік оприлюднюється у медіа та на офіційному сайті Держгеокадастру України.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021 рік становив 1,1; за 2022 рік- 1,15; за 2023 - 1,051.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2021 рік становила 388 029,94 грн., а відповідно до частки оренди Відповідача 1/2 частки 194 014,97 грн.
Отже нормативна грошова оцінка земельної ділянки: за 2022 рік становить 213 416,48 грн. (194 014,97*1,1), а орендна плата - 12 164,74 грн. (213 416,48*5,7%); за 2023 рік становить 245 428,94 грн. (194 014,97 *1,1*1,15), а орендна плата - 13 989,45 грн. (245 428,94*5,7%); за 2024 рік становить 257 945,81 грн. (194 014,97*1,1*1,15*1,051), а орендна плата - 14 702,91 грн. (257 945,81*5,7%).
Загальна сума орендної плати, несплаченої орендарем відповідно до нової нормативно грошової оцінки становить 40 857,10 грн.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.08.2025 №5295/5/17-00-04-01-05 повідомлено, що згідно інформації, яка міститься в базах даних ДПС, Фізичною особою-підприємцем Погонським Олегом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкові декларації з плати за землю за 2022-2024 роки не подані, відповідно орендна плата за користування земельними ділянками на території Рівненської міської ради не справляється.
Доказів погашення заборгованості Відповідачем суду не надано.
Судом встановлено, що спір у даній справі стосується стягнення заборгованості з орендної плати, у зв'язку із зміною нормативно грошової оцінки, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні норми права, які регулюють такі правовідносини.
Відповідно до частини першої статтв 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною дев'ятою статті 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Пунктом 3 частини першої статті 3 ЦК України передбачено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Згідно з частинами першою та третьою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами першою-третьою статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою та другою статті 648 ЦК України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, зробила висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Щодо використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності, суд зазначає, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель".
Частинами першою, третьою та четвертою вказаної статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель").
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Суд зазначає, що з моменту початку застосування, відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.3 статті 289 Податкового кодексу України).
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, у тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/21.
Згідно з частиною першою статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною четвертою статті 191 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За результатами з'ясування обставин, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 40 857,10 грн.
Вказані обставини не тільки не спростовані Відповідачем, але й підтверджені останнім, шляхом визнання позовних вимог, про що зазначено у клопотанні від 01.12.2025.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Також у позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову
З огляду на викладене, враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим, з урахуванням визнання Відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, відповідно до частини першої статті 130 ГПК України повернути Позивачу з Державного бюджету України 50 % судового збору (1 514,00 грн.).
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Погонського Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334) 40 857,10 грн. (сорок тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 10 копійок) орендної плати та 1 514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
3. Повернути Рівненській міській раді (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334) з Державного бюджету України 50 % судового збору в розмірі 1 514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжною інструкцією від 23.09.2025 № 1100.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334).
Відповідач (боржник): Фізична особа-підприємець Погонський Олег Миколайович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон