адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
01.12.2025 Справа № 917/2187/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до Фізичної особи-підприємця Матвєєвої Людмили Володимирівни, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
про стягнення 37 207,56 грн,
28.11.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Шеплякова Олександра Борисовича до Фізичної особи-підприємця Матвєєвої Людмили Володимирівни про стягнення 37 207,56 грн, з яких 32 000,00 грн - заборгованість за договором № 395/060525 від 24.06.2025 р., 4 576,00 грн - неустойка, 255,45 грн - втрати від інфляції, 376,11 грн - 3 % річних.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з таких підстав:
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, фізична особа може бути стороною у господарському процесі.
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 395/060525 від 24.06.2025 р., який за своєю правовою природою є договором поставки.
Договір підписаний між Фізичною особою-підприємцем Матвєєвою Людмилою Володимирівною (Продавець) та фізичною особою Шепляковим Олександром Борисовичем (Покупець).
Отже, однією із сторін договору є фізична особа.
Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Водночас у частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (зокрема, постанови від 12.10.2022 р. у справі №183/4196/21, від 08.06.2022 р. у справі № 362/643/21, від 23.11.2021 р. у справі № 641/5523/19 та інші).
Такої ж позиції дотримано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суд у постанові № 910/13049/22 від 03.08.2023 р.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 р. у справі № 910/1733/18 зазначила, що відповідно до положень статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.
Визначальною ознакою справи цивільної юрисдикції є суб'єктний склад, суть (зміст, характер) спору.
Враховуючи суб'єктний склад правовідносин (позивач уклав договір як фізична особа), предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин (предметом позову визначено стягнення боргу за цим договором), а також на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що даний спір не відноситься до предметної та суб'єктивної юрисдикції господарського суду, а відтак не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та відноситься до юрисдикції цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що вказана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 4, 20, 175, 234 ГПК України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Матвєєвої Людмили Володимирівни про стягнення 37 207,56 грн, з яких 32 000,00 грн - заборгованість за договором № 395/060525 від 24.06.2025 р., 4 576,00 грн - неустойка, 255,45 грн - втрати від інфляції, 376,11 грн - 3 % річних.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
3. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала підписана 01.12.2025 р.
Ухвала набирає законної сили 01.12.2025 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Мацко