про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів
"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3433/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглядаючи справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО» (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, код ЄДРПОУ 36348550) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОРЯ» (67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка, код ЄДРПОУ 03767908)
Господарським судом Одеської області розглядається справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО».
Ухвалою суду від 15.10.2025 відкрито провадження у справі № 916/3433/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОРЯ».
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОРЯ» строком на 170 календарних днів.
Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОРЯ» арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
Процесуальне питання, що розглядається судом.
28.11.2025 на адресу суду надійшло клопотання арбітражного керуючого - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 27.11.2025 № 91-1127/1184 (вх. № 3-1156/25) в якому просив суд:
- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (ЄДРПОУ 03767908, 67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка) та його посадовим особам без згоди розпорядника майна укладати договори чи інші правочини щодо дострокового припинення права оренди земельними ділянками;
- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (ЄДРПОУ 03767908, 67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка) та його посадовим особам звертатися до державного реєстратора, нотаріуса (інших органів реєстрації) із заявами про державну ресторацію припинення права оренди ТОВ "ЗОРЯ" на підставі будь-яких правочинів, предметом яких є дострокове припинення права оренди.
Заява обґрунтована тим, що за результатами проведеної розпорядником майна роботи, встановлено наявність значної кількості земельних ділянок, що перебувають в оренді боржника.
Розпорядник майна зазначає, що з огляду на специфіку господарської діяльності ТОВ "ЗОРЯ" від складу та кількості земельних ділянок прямо залежать виробничі можливості боржника, які визначають обсяг вирощуваної ним продукції. А від обсягу вирощеної на земельних ділянках, які орендуються боржником, продукції залежать обсяги надходжень коштів від її реалізації та фінансові результати діяльності боржника як основного активу за рахунок якого можуть погашатись вимоги кредиторів.
Розпорядник майна зазначає, що дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок може призвести до повної втрати основного виробничого активу боржника, що унеможливить здійснення ним вирощування, збору врожаю та його реалізації як основного джерела отримання прибутку боржника. Дострокове припинення боржником договорів оренди земельних ділянок немає жодного раціонального підґрунтя з точки зору збереження та розвитку власної діяльності.
Також розпорядник майна зазначає, що застосування заходу забезпечення, який унеможливить дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, які є основним ресурсом для ведення ним господарської діяльності та отримання доходу для погашення вимог кредиторів, сприятиме збереженню земельних ділянок за боржником.
Відсутність такого активу, як орендовані земельні ділянки, - може ускладнити пошуки потенційного інвестора для процедури санації, або й взагалі унеможливити її введення.
Крім того, розпорядник майна зазначає, що право оренди може бути реалізоване в процедурі ліквідації з метою погашення вимог кредиторів.
Дослідивши зміст клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, доказів, поданих в його обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання розпорядника майна ТОВ «ЗОРЯ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України» (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду» (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Відповідно до частини першої статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Суд вважає за необхідне заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" та його посадовим особам без згоди розпорядника майна укладати договори чи інші правочини щодо дострокового припинення права оренди земельними ділянками, оскільки не вжиття такого виду забезпечення вимог кредиторів може: призвести до повної втрати основного виробничого активу боржника; ускладнити пошуки потенційного інвестора для процедури санації, або й в загалі унеможливити її введення; унеможливити погашення вимог кредиторів; унеможливити реалізацію права оренди в процедурі ліквідації.
Крім того, з наведених підстав та обґрунтування, суд вважає за необхідне заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" та його посадовим особам звертатися до державного реєстратора, нотаріуса (інших органів реєстрації) із заявами про державну ресторацію припинення права оренди ТОВ "ЗОРЯ" на підставі будь-яких правочинів, предметом яких є дострокове припинення права оренди.
Керуючись статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання арбітражного керуючого - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів від 27.11.2025 № 91-1127/1184 (вх. № 3-1156/25 від 28.11.2025) - задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (ЄДРПОУ 03767908, 67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка) та його посадовим особам без згоди розпорядника майна укладати договори чи інші правочини щодо дострокового припинення права оренди земельними ділянками.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (ЄДРПОУ 03767908, 67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка) та його посадовим особам звертатися до державного реєстратора, нотаріуса (інших органів реєстрації) із заявами про державну ресторацію припинення права оренди ТОВ "ЗОРЯ" на підставі будь-яких правочинів, предметом яких є дострокове припинення права оренди.
Стягувачем за цією ухвалою є: розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (ЄДРПОУ 03767908, 67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка) - арбітражний керуючий Косякевич С.О. (Свідоцтво Міністерства юстиції України від 31.01.2013 № 40, ІПН НОМЕР_1 )
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОРЯ» (67413, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка, код ЄДРПОУ 03767908)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя Шаратов Юрій Анатолійович