65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3989/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши справу № 916/3989/25 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області /ЄДРПОУ 20987385, адреса - 65609, м. Одеса, вул. Канатна, 83/
до відповідача: Державного архіву Одеської області /ЄДРПОУ 03494385, адреса - 65045, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, буд. 18/
про стягнення 75 308,94 грн
за участі представників учасників справи:
від позивача: Кіс А.В. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №4095/25 від 30.09.2025/, в якій позивач просить стягнути з Державного архіву Одеської області на користь Головного управління заподіяну майнову шкоду у розмірі 75 308,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на зазначення відповідачем недостовірних відомостей у довідці про заробітну плату, що призвело до того, що ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 30.04.2021 отримував завищений розмір пенсійних виплат та як наслідок виникла переплата пенсії у розмірі 97 091,79 грн.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України.
Ухвалою суду від 06.10.2025 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
16.10.2025 судом від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області отримано заяву про усунення недоліків /вх. №32579/25/, з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки, що були підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3989/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "11" листопада 2025 р. на 14:00.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч.2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 21.10.25 по справі №916/3989/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Державний архів Одеської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 22.10.2025 о 16:11.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 252 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3976/25, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
11.11.2025 учасники справи № 916/3989/25 до зали судового засідання не з'явились; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою від 11.11.2025 повідомлено учасників справи про судове засідання для розгляду справи № 916/3989/25 по суті, відкладене на "26" листопада 2025 р. о 14:15 год.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 11.11.25 по справі №916/3989/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Державний архів Одеської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.11.2025 о 18:10.
В судовому засіданні 26.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Від відповідача будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не надійшло, причини неявки суду невідомі.
На підставі ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з 04.01.2006 отримує пенсію за вислугу років.
Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 був обчислений в тому числі на підставі довідки про заробітну плату № Е-2836 від 25.11.2005, виданої Державним архівом Одеської області.
Відповідно до Порядку проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 03.09.2018 № 19-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2018 за № 1077/32529, Головним управлінням проведено перевірку довідки про заробітну плату за період роботи з 01.01.1985 по 31.12.1989 в ЧПОРП «Антарктика», згідно якої обчислено пенсію.
Згідно з актом перевірки № 7939 від 15.10.2020 довідку № Е-2836 від 25.11.2005 замінено на довідку № 3572-11.1-33 від 02.11.2020 за період роботи в ЧПОРП “АНТАРТИКА», у зв'язку з наданням недостовірної інформації, яка надійшла на адресу Головного управління 14.11.2020 № 16154/8.
Оскільки при проведенні перевірки первинних документів були виявлені розбіжності в довідці за період з 1985 року по 1989 рік в сумах заробітної плати, тому Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської раді було видано нову довідку про заробітну плату від 02.11.2020 № 3572-11.1-33 за цей період роботи.
Після отримання нової довідки про заробітну плату розмір пенсії ОСОБА_1 було перераховано та при обчисленні розміру пенсії була врахована заробітна плата за період з 1985 року по 1989 рік на підставі оновленої архівної довідки Одеської міської ради Департаменту архівної справи та діловодства від 02.11.2020 № 231-11.1- 33, яка видана з урахуванням Довідки № 7939 від 15.10.2020 про результати перевірки обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії шляхом ознайомлення з архівними документами (надалі - Акт перевірки первинних документів №7939).
Після встановлення зазначених обставин, пенсійну справу ОСОБА_1 було доопрацьовано та приведено у відповідність на підставі нової архівної довідки Одеської міської ради Департаменту архівної справи та діловодства від 02.11.2020 № 231-11.1-33.
Зазначення недостовірних відомостей у первісній довідці про заробітну плату призвело до того, що ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 30.04.2021 отримував завищений розмір пенсійних виплат та як наслідок виникла переплата пенсії у розмірі 97091,79 грн.
Головним управлінням 28.04.2021 № 286 № 657 винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
З метою повернення надміру виплачених коштів Головне управління звернулося з відповідним позовом до ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 07.12.2021 у справі № 521/8485/21 було задоволено позовну заяву Головного управління та стягнуто з ОСОБА_1 суму надміру виплачених коштів у розмірі у розмірі 97091,79 грн.
Головним управлінням було отримано виконавчий лист та направлено на примусове виконання. Під час примусового виконання Хаджибейським відділом ДВС перераховано до Головного управління кошти в сумі 21782,85 грн. Залишок невідшкодованої суми переплати складає 75308,94 грн.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення та рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 08.10.2024 у справі №521/8485/21 заочне рішення було переглянуто та відмовлено у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю вини з боку пенсіонера, оскільки довідку про заробітну плату було видано безпосередньо Державним архівом Одеської області та особа не може нести відповідальності за такі дії з боку державного органу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2025 у справі №521/8485/21 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2024 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025 у справі №521/8485/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Рикіної Юлії Ігорівни, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 червня 2025 року в справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат.
Таким чином, на теперішній час наявне рішення суду, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність вини з боку ОСОБА_1 у виникненні переплати пенсії у загальному розмірі 97091,79 грн (залишок - 75308,94 грн).
Отже, як зазначає позивач, винною особою у виникненні переплати пенсії ОСОБА_1 є орган, який надав пенсіонеру завідомо недостовірні відомості про заробітну плату та на підставі яких було обчислено розмір пенсії ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення майнової шкоди у розмірі 75 308,94 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особо, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що школи завдано не з її вини.
Так, з долучених до позовної заяви письмових доказів та викладених обставин справи вбачається, що саме видана Державним архівом Одеської області довідка № Е-2836 від 25.11.2005 є підставою для завдання Пенсійному фонду України в особі Головного управління шкоди у розмірі 97091,79 грн (залишок невідшкодованих коштів станом на момент подання позову - 75308,94 грн).
Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача щодо завдання позивачу збитків саме відповідачем.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких доказів на спростування позовних вимог суду не надав.
Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн відповідно до платіжної інструкції №9406 від 10.10.2025, що вбачається з Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до Державного архіву Одеської області про стягнення 75 308,94 грн - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного архіву Одеської області /ЄДРПОУ 03494385, адреса - 65045, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, буд. 18/ на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області /ЄДРПОУ 20987385, адреса - 65609, м. Одеса, вул. Канатна, 83/ заподіяну майнову шкоду у розмірі 75 308,94 грн /сімдесят п'ять тисяч триста вісім гривень 94 копійки/, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 01 грудня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко