79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.12.2025 Справа № 914/3031/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №914/3031/25
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лука», с. Лука Білоцерківського району Київської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісопт», м. Львів,
про стягнення заборгованості у розмірі 274 444,00 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лука» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісопт» про стягнення заборгованості у розмірі 274 444,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №18701-25 від 18.07.2025 щодо поставки товару (органічне ґрунтувальне добриво ORGANIC+), за який позивач сплатив грошові кошти на підставі рахунку №114 від 18.07.2025 на суму 269 100,00 грн та не повернення сплачених коштів за товар, який не був поставлений відповідачем.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Копія ухвали суду від 06.10.2025 була доставлена до Електронного кабінету відповідача у системі Електронний суд 08.10.2025 15:02 про що сформовано відповідну Довідку про доставку електронного листа від 08.10.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОПТ» (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУКА» (Покупець) було укладено договір поставки №18701-25.
Відповідно до п.1.1. Договору, за даним Договором Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець, у випадку відсутності претензій та зауважень, - прийняти та оплатити Товар в кількості і асортименті відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Оплата Товару здійснюється в порядку та на умовах визначених у Специфікаціях до цього Договору (п. п. 4.1. Договору).
Так, 18 липня 2025 року між Сторонами було підписано Специфікацію №1 відповідно до якої було погоджено, що Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти Товар, а саме: «органічне гранульоване добриво ORGANIC+ у кількості 23 тони, загальною вартістю 269 100, 00 грн з ПДВ.
Покупець здійснює оплату Товару на умови передоплати за Товар у розмірі 100 % в сумі 269 100, 00 грн з ПДВ. (п. п. 4, 5 Специфікації).
Поставка Товару - 10 серпня 2025 року (п. 5 Специфікації).
Також, 18 липня 2025 року Постачальником було виставлено рахунок №114 на суму 269 100,00 грн з ПДВ, який було оплачено в цей же день на підставі платіжної інструкції №307.
Обов'язок Покупця з оплати виконано належним чином з огляду на п. 4.3. Договору, в свою чергу, у визначений строк, а саме 10 серпня 2025 року Товар поставлено не було.
У зв'язку з цим Позивач звернувся до Постачальника із претензією №9 від 03.09.2025 року, яка була підписана ЕЦП, шляхом надсилання на офіційну електронну адресу unisopt2022@ukr.net та в сервіс документообігу М.Е. Doc, яким користується відповідач.
Однак відповіді на вказану претензію позивач не отримав.
Враховуючи відсутність повернення коштів позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 274 444,00 грн, з яких: 269 100,00 грн заборгованість за договором поставки; 4791,78 грн неустойки та 552,77 грн 3 % річних.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як встановлено судом, на виконання Договору поставки №18701-25 від 18.07.2025 щодо поставки товару (органічне ґрунтувальне добриво ORGANIC+), позивач сплатив відповідачу грошові кошти на підставі рахунку №114 від 18.07.2025 на суму 269 100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №307 від 18.07.2025.
Проте, відповідач всупереч згаданих приписів закону, своїх зобов'язань щодо передачі оплаченого товару позивачу не виконав, суму попередньої оплати у розмірі 269 100,00 грн за товар не повернув, в зв'язку з чим за відповідачем на час розгляду справи рахується невиконане зобов'язання щодо повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 269 100,00 грн. Доказів сплати позивачу вказаної суми грошових коштів відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 269 100,00 грн основної заборгованості є доведеними, обґрунтованими та не спростованими відповідачем, а відтак підлягають до задоволення.
Щодо стягнення 4791,78 грн неустойки та 552,77 грн 3 % річних суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі порушення Постачальником строку поставки Товару, що вказаний у Специфікації до цього Договору, він зобов'язаний сплатити Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від вартості непоставленого в Строку Товару за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки та 3% річних у відповідності до чинного законодавства суд встановив, що такий здійснено арифметично правильно відтак до стягнення з відповідача підлягають 4791,78 грн неустойки та 552,77 грн 3 % річних.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3293,30 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісопт» (79007, м. Львів, вул. Шпитальна, буд. 9 офіс 10; код ЄДРПОУ: 44462524) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лука» (09544, Київська обл., Білоцерківський район, с. Лука, вул. Шевченка, буд. 3; код ЄДРПОУ 30739752) 269 100,00 грн основної заборгованості, 4791,78 грн неустойки, 552,77 грн 3% річних та 3293,30 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Березяк Н.Є.