вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р. м. Київ
Справа № 911/2211/25
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Національної спілки композиторів України до Бучанської міської ради про розірвання договору, витребування майна з чужого незаконного володіння, за участі представників від:
позивача - Поночевна А.О. (ордер АО №1167436 від 19.03.2025);
відповідача - Романенкова А.Ю. (витяг з ЄДР)
Національна спілка композиторів України (далі - позивач, НСКУ) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Бучанської міської ради (далі - відповідач, Бучанська МР) та просить:
- розірвати договір пожертви від 29 травня 2019 року;
- витребувати у Бучанської МР об'єкти нерухомого майна (далі - спірне майно) на користь НСКУ - клуб-їдальню літ. «А1», площею 982,9м2 та пансіонат літ. «Б1», площею 541,1м2, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пушкінська, 1-В.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору пожертви від 29.05.2019 №573, не використовує передане йому майно для задоволення соціальних, культурно-мистецьких та освітньо-просвітницьких потреб територіальної громади, а відповідні будівлі перебувають у занедбаному та аварійному стані. Позивач вважає, що невикористання переданого за договором майна свідчить про істотні порушенням умов договору пожертви та є підставою для його розірвання, а також витребування спірного майна у відповідача (т.1 а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2025 судом відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 08.09.2025 о 15:30, визнано явку сторін обов'язковою, а також встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (т.1 а.с.75-77).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 12.08.2025 о 16:52 - позивачу; 12.08.2025 о 16:31 - відповідачу (т.1 а.с.78-79).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 12.08.2025.
26.08.2025 відповідач через систему «Електронний суд», з дотриманням встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.80-85).
Відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилається на те, що:
- ним проведено аукціон щодо передачі спірного майна в оренду громадській організації для розміщення навчального центру із подальшим відновленням спірного майна, проведено його оцінку, однак договір не укладено із незалежних від відповідача причин;
- вживає заходів, спрямованих на поліпшення спірного майна, а саме намагається залучити благодійні організації для відновлення;
- пошкодження, вказані у складеному позивачем акті, існували ще до моменту передання спірного майна у власність відповідача, незадовільний стан такого майна на дату його перебування у власності позивача зафіксований у звіті від 20.05.2019 №2-038/2019 про оцінку майна будівель та споруд;
- стан об'єктів нерухомого майна міг погіршитися внаслідок ведення активних бойових дій на території с-ще Ворзель, про що складено акти комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 27.05.2023;
- акт візуального обстеження від 16.04.2025 складений позивачем, який не є його власником, без участі представників відповідача, такий акт не направлявся та не вручався відповідачу;
- позивач не навів поважні причини пропуску позовної давності за заявленими вимогами, а запровадження в Україні карантинних обмежень та воєнного стану не можуть вважатися достатніми обставинами для поновлення ткого строку.
08.09.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 05.09.2025) від позивача, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.166 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.134-135), у якій позивач спростовує доводи відзиву та вказує, що:
- про наміри передачі пожертви в оренду відповідач не повідомив, як і не повідомив про відсутність засобів для його утримання;
- позивач неодноразово повідомляв відповідача про намір обстежити спірне майно та укласти угоду про розірвання договору пожертви;
- у голови правління НСКУ відсутні повноваження на підписання такого договору, питання про його відчуження мало розглядатися з'їздом, однак, рішення про передачу такого майна не приймалося.
11.09.2025 відповідач, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.167 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, через систему «Електронний суд» подав заперечення (т.1 а.с.144-147), у якому, окрім раніше зазначених доводів, вказує, що:
- дії відповідача щодо передачі об'єкту в оренду громадський організації відповідають договору пожертви, оскільки об'єкт пожертви передавався з метою набуття знань та розвитку професійних навичок;
- позивач своїми діями схвалив виконання договору пожерти, а повноваження представника НСКУ перевірені нотаріусом, що його посвідчував;
- сам по собі факт запровадження військового стану не може вважатись достатньою причиною для поновлення строку позовної давності.
Відповідач також вважає, що посилаючись на укладення договору не уповноваженою особою, позивач змінює підстави позову.
08.09.2025 підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2025 призначено підготовче засідання на 06.10.2025 о 14:30 (т.1 а.с.159).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 11.09.2025 о 12:40 - позивачу; 11.09.2025 о 12:34 - відповідачу (т.1 а.с.160-161).
06.10.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.172-174), якими: прийнято відповідь на відзив та заперечення, подані до встановлення судом строків для подання таких заяв по суті, оскільки це не порушує прав учасників; продовжено строк підготовчого провадження на 5 днів, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16:30 15.10.2025.
Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об'єктивного вирішення спору.
Перерва в підготовчому засідання оголошена на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, зокрема, враховуючи клопотання позивача, який заявив по намір змінити підстави позову та просив відкласти засідання.
14.10.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 13.10.2025) від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, якою позивач доповнює підстави заявленого позову, посилаючись на не виконання відповідачем поточного та капітального ремонту, обов'язковість якого передбачена умовами договору пожертви та загрозою втрати спірного майна, яке має для позивача велику немайнову цінність (т.1 а.с.185-186).
Крім того, до змісту такої заяви позивач включив клопотання про огляд спірного майна за його місцезнаходженням, в обґрунтування якого позивач посилається на необхідність безпосереднього встановлення судом технічного стану спірного майна.
15.10.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про зміну підстав позову, у яких відповідач посилається на те, що позивач не доповнює та не змінює підстави заявленого позову, а лише надає додаткові пояснення по суті справи. Заперечуючи проти задоволення клопотання щодо огляду спірного майна за його місцезнаходженням відповідач вказує на відсутність у суду та сторін спеціальних знань у сфері будівництва (т.1 а.с.191-193).
Ухвалами від 15.10.2025, що занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.197-209): прийнято заяву позивача про зміну підстав позову; відмовлено у задоволенні клопотання про огляд доказу за його місцезнаходженням; продовжено строк підготовчого провадження на 25 днів; встановлено сторонам строк для надання пояснень щодо необхідності призначення у справі експертизи, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 05.11.2025.
Судом прийнято заяву про зміну підстав позову, оскільки таке право позивача визначено ч.3 ст.46 ГПК України та реалізовано ним у встановлений строк - до закінчення підготовчого засідання, а копія відповідної заяви, як передбачено ч.5 ст.46 ГПК України, направлена іншим учасникам. При цьому, суд не погоджується з запереченнями відповідача про те, що фактично позивач не змінює підставу позову, оскільки у поданій заяві позивач змінює підстави позову шляхом їх доповнення позову - вказує на істотне порушення такого договору відповідачем у вигляді не здійснення поточного та капітального ремонт як на самостійну підставу для розірвання договору.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про здійснення огляду спірного майна за його місцезнаходженням, суд виходив з наступних обставин.
Так, відповідно до ч.1 ст.82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
При цьому, речовими доказами, як установлено ч.1 ст.93 ГПК України, є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.
У даному випадку позивач просив оглянути спірне нерухоме майно, а саме: клуб-їдальню літ. «А1», площею 982,9м2 та пансіонат літ. «Б1», площею 541,1м2, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пушкінська, 1-В. При цьому, позивач посилався на необхідність надання оцінки технічному стану такого майна, однак, суд не володіє спеціальними знаннями у відповідній сфері для визначення технічного стану майна.
Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об'єктивного вирішення спору.
Перерва у підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України з метою надання сторонами пояснень щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи.
04.11.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про призначення судово-будівельної експертизи (т.1 а.с.221-223, 235-236), проведення якої просив доручити експерту Черніну Якову Олександровичу та винести на її вирішення такі питання:
- Чи проводився протягом останніх 6 років будь-який поточний та капітальний ремонт на об'єктах нерухомого майна, а саме будівлі: А1 клуб-їдальня, та Б1 пансіонат (PHOHM 1938365132109), що розташовані за адресою Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пушкінська 1-в;
- Чи можлива за цільовим призначенням поточна експлуатація будівель - А1 клубу-їдальні та Б1 пансіонату (РНОНM 1938365132109), що розташовані за адресою Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пушкінська 1-в?;
- Чи зазнали руйнування внаслідок проведення бойових дій з лютого 2022 року по дату проведення експертизи, приміщення, що розташовані за адресою Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пушкінська 1-в?;
- Які заходи необхідно провести для унеможливлення подальшої руйнації будівель - А1 клубу-їдальні та Б1 пансіонату (РНОНМ 1938365132109), що розташовані за адресою Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пушкінська 1-в?
В обґрунтування поданого клопотання, позивач вказує, що передане майно за договором пожертви перебуває у занедбаному стані з вини відповідача, а для підтвердження такого стану об'єктів, необхідні спеціальні знання спеціаліста в галузі будівництва.
Ухвалами від 05.11.2025, що занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.237-241): встановлено відповідачу строк для викладення в письмовій формі думки щодо клопотання позивача про призначення судової експертизи; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16:00 17.11.2025.
Перерва у підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оскільки відповідачем заявлено усне клопотання про надання часу для ознайомлення з відповідним клопотанням позивача та викладення своєї думки щодо такого клопотання у письмовій формі на підставі ч.ч.1,2 ст.169 ГПК України.
У визначений судом строк, 10.11.2025 від відповідач через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (т.2 а.с.1-4), у яких відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-будівельної експертизи.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що не заперечує, що на спірному об'єкті не проводився поточний та капітальний ремонт, а доказів, які є у матеріалах справи, достатньо для визначення фактичного стан будівель станом на момент їх передачі у 2019 році та станом на 2023 рік, після проведення бойових дій на території с-ще Ворзель у період з 03.03.2022 по 01.04.2022, так і використання такого майна для задоволення соціальних, культурно-мистецьких та освітньо-просвітницьких потреб територіальної громади. Крім того, у таких поясненнях відповідач, у разі призначення судової експертизи просив доручити її проведення виключно державній експертній установі: Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
У додаткових поясненнях від 14.11.2025, які надійшли від позивача через систему «Електронний суд», НСКУ повідомляє, що наданий меморандум про співпрацю між ГО «Серце Азовсталі» та відповідачем від 18.04.2025 не може підтверджувати вчинення Бучанською МР дій для збереження спірного майна, окрім того, такий доказ подано з пропущенням строку (не разом із відзивом).
Ухвалою від 17.11.2025, що занесена до протоколу, судом постановлено не брати до уваги доказ - меморандум про співпрацю від 18.04.2025, поданий відповідачем разом із запереченнями на клопотання про проведення судово-будівельної експертизи.
Не брати до уваги відповідний доказ суд вирішив на підставі ч.8 ст.80 ГПК України, якою визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідач подав відповідний доказ з порушенням строку, визначеного ч.3 ст.80 ГПК України, - не разом із відзивом, при цьому, не обґрунтував, які обставини завадили йому подати відповідний доказ у строк, а також не надав доказів наявності таких обставин, тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідні причини є поважними.
Відповідач не був позбавлений можливості надати меморандум разом із поданим відзивом, враховуючи, що такий доказ існував на день його подання.
В підготовчому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Порядок призначення та проведення судової експертизи, окрім положень ГПК України, визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Науково-методичні рекомендації), які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5.
Відповідно до п.1.2.2 Інструкції одним із основних видів (підвидів) експертизи є, зокрема інженерно-технічна, до підвидів якої належить, у т.ч. будівельно-технічна.
Як установлено п.5.1 гл.5 розд.ІІ Науково-методичних рекомендацій, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема: визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів.
Так, ст.1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Так, предметом спору у даній справі право позивача на розірвання договору пожерти від 29.05.2019. При цьому, як на одну із підстав розірвання такого договору, позивач посилається на те, що передане за договором спірне майно знаходиться в аварійному стані з вини відповідача, який не проводив ремонт такого майна, що загрожує руйнування або навіть знищенню такого майна, що є об'єктом пожертви за договором.
Водночас, жодною із сторін висновок експерта, що підготовлений для подання до суду, для підтвердження стану майна та причин виникнення такого стану не надано. При цьому, сторонами надані докази стану відповідного майна на певні дати, у т.ч. щодо пошкодження його внаслідок збройної агресії, однак, враховуючи відсутність спеціальних знань суд не може зробити висновок причини зміни стану відповідного майна. Так, сторонами надані: акту від 16.04.2025 №1 візуального обстеження об'єктів нерухомого майна з фотоматеріалами (т.1 а.с.41-54); звіт №2-038/2019 від 2019 року про оцінку майна будівель та споруд, що перебуває у власності НСКУ (т.1 а.с.95-113); звіт про незалежну оцінку громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пушкінська, 1-в від 2023 року (т.1 а.с.88-93, виписка; т.2 а.с.19-57); акти від 27.05.2023 №№191224/2, 191224/3 комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації (т.1 а.с.128-131; т.2 а.с.15-18).
При цьому, судом враховано, що позивач посилається про те, що об'єкти пожертви знаходяться в аварійному стані через бездіяльність відповідача, а відповідач - що такі об'єкти вже перебували у занедбаному стані, а через військову агресію Російської Федерації їх стан додатково погіршився.
Отже, в процесі розгляду справи у суду виникли питання, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та потребують спеціальних знань, без яких встановити обставини, що входять до предмету доказування в цій справі, неможливо, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Як визначено чч.4, 5 ст.99 ГПК України: питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом; учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта; у разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Формуючи питання, які суд вважає за необхідне поставити експерту, суд враховує предмет спору та обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, які необхідно встановити суду для вирішення спору.
При цьому, питання, яке позивач пропонував у поданому клопотанні щодо заходів, які необхідно здійснити для запобігання подальшого руйнування спірного об'єкта не входять до предмету доказування, враховуючи, що у даній справі позивач не вимагає проведення відповідних заходів, а лише вказує на не виконання відповідачем певних обов'язків за договором, що спричиняють руйнування майна.
Питання про те чи проводився поточний та капітальний ремонт суд вважає за недоцільне ставити на вирішення експертизи, оскільки, в силу ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У даній справі відповідач визнав, що протягом останніх років на спірному об'єктів не проводились поточні та капіталі ремонти, про що зазначив у запереченні на клопотання про призначення експертизи (т.2 а.с.1-4), тому такі обставини не потребують доведенню.
Інші визначені позивачем питання не є самостійними, оскілки відповідні обставини експерт фактично встановлюватиме під час визначення стану майна та причин його погіршення, у разі виявлення такого факту.
При визначенні експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи, господарським судом враховано наступне.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Згідно ч.3 ст.99 ГПК України: при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд; з урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно; у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Оскільки сторонами не досягнута згода щодо експерта або експертної установи, відповідну експертну установи обирає суд.
Обираючи експертну установу - Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, суд врахував, до відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті такої установи, вона здійснює проведення відповідного виду експертизи та експерти такої установи мають значний досвід у проведенні відповідного виду експертизи.
Крім того, судом враховано, що вказана експертна установа, відноситься до державної спеціалізованої установи, яка здійснює судово-експертну діяльність тривалий час та має значний досвід.
Згідно ч.ч.3,5 ст.100 ГПК України: ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи; об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі); в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
В силу ч.2 ст.125 ГПК України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
Враховуючи, що експертиза у даній справі призначається судом за клопотанням позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача попередньо оплатити витрати, пов'язані із її проведенням.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зважаючи на те, що для проведення судової експертизи необхідно надати матеріали справи експерту (експертам) та отримати відповідний висновок для розгляду спору по суті заявлених вимог, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 125, 228, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково клопотання Національної спілки композиторів України про призначення судово-будівельної експертизи у справі (вх.№№ 9798, 9802 від 04.11.2025).
2. Призначити у справі будівельно-технічну експертизу.
3. Проведення експертиз доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
4. Винести на вирішення будівельно-технічної експертизи наступні питання:
- Чи погіршився після укладення між Національною спілкою композиторів України та Ворзельською селищною радою Київської області договору пожертви від 29.05.2025 (зареєстрований в реєстрі за №573) стан об'єктів нерухомого майна - клуб-їдальні літ. «А1» площею 982,9 кв.м та пансіонату літ. «Б1», площею 541,1кв.м, розташованих за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, с. Ворзель, вул. Соснова, 87 (Пушкінська, 1-в)? Якщо так, то які причини такого погіршення?
- Чи є загроза руйнування (знищення) або істотного пошкодження вказаних об'єктів нерухомого майна?
5. В іншій частині клопотання - відмовити.
6. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
7. Зобов'язати Національну спілку композиторів України протягом 3 днів з дня отримання рахунку експертної установи забезпечити оплату у повному обсязі вартості експертизи, про що надати суду докази протягом 2 днів з дня оплати.
8. Роз'яснити позивачу, що, у разі відмови чи ухилення від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи у визначені строки та поверненням у зв'язку з цим справи експертною установою без надання висновку експерта, господарський суд може скасувати ухвалу про призначення у справі судової експертизи та буде розглядати справу на підставі наявних у справі доказів.
9. Матеріали справи надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Бродських Сім'ї, буд. 6).
10. Після проведення експертизи матеріали справи повернути в Господарський суд Київської області з висновком експерта та розрахунком вартості проведення судової експертизи.
11. Провадження у справі зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 02.12.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова