вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2262/25
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання А.В.Юлдашевої, розглянувши матеріали справи
за позовом DEMURE BLOSSOM LTD, England, Bedford
до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Світанок, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Ковалівка
про стягнення заборгованості
представники:
від позивача - Шмига Г.С.
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду Київської області (далі - суд) через систему Електронний суд надійшла позовна заява DEMURE BLOSSOM LTD №14-07/25 від 14.07.2025 року (вх. №6546 від 14.07.2025) (далі - позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг перевалки, складування та транспортно-експедиторських послуг №19052023 від 19.05.2023 року в сумі 15163,23 Євро, з яких 14002,76 Євро основного боргу та 1161,23 Євро 3% річних.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2262/25. Відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи №911/2262/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.09.2025 року.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 23.09.2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 23.09.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2262/25 та відкладено підготовче засідання на 28.10.2025 року.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 28.10.2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі №911/2262/25 та призначено розгляд справи по суті на 25.11.2025.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 25.11.2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2025 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 ГПК України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 25.11.2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між DEMURE BLOSSOM LTD (за договором - Експедитор) та ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» (за договором - Клієнт) 19.05.2023 року укладено Договір про надання послуг перевалки, складування та транспортно-експедиторських послуг за №19052023 (далі - Договір), згідно умов, п.1.1. Договору, Експедитор зобов'язувався за плату і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених Договором транспортно-експедиційних послуг та/або інших послуг, що пов'язані з перевезенням вантажів залізничним та/або іншим транспортом в межах України, країнах СНД та інших країнах світу та узгоджених сторонами. Вантажі, перевезення або організацію перевезення яких виконує Експедитор, є власністю Клієнта.
Згідно п.1.2. Договору, сторони погодили перелік послуг, які можуть надаватися Експедитором, серед них: організацію перевезень та відправлення вантажів як у внутрішньому так і у міжнародному сполучені, у вагонах інвентарного парку залізниць та/або у власних (орендованих вагонах Експедитора з оплатою залізниці всіх станційних зборів; здійснювати роботи пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; здійснювати оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю та інше.
Пунктом 1.4 Договору, встановлено, що діяльність сторін при виконанні договору в першу чергу регулюється Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» як основним та профільним законом (надалі також - Закон), а також Цивільним кодексом України (надалі також - ЦК України), Господарським кодексом України (надалі також - ГК України), вимогами Статуту залізниць України, Законом України «Про транспорт», Правилами перевезення вантажів, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення та іншими чинними нормативно-правовими актами України та ратифікованими Україною міжнародними договорами, міжурядовими і прикордонними залізничними Угодами, міжнародним транспортним правом.
Відповідно до п.п. 7.8, 8.4 Договору, в усьому іншому, не передбаченому Договором, Сторони керуються чинним законодавством України та відповідними нормативними документами.
Відповідно до п.2.3. Договору, після отримання Заявки Експедитор направляє Клієнту рахунок із зазначенням вартості послуг, розміру та строку оплати, що необхідна для надання послуг відповідно до заявки. Вартість послуг може бути змінена в процесі виконання за погодженням сторін та остаточно фіксується в Акті надання послуг.
Згідно п. 2.7 Договору, Експедитор зберігає за собою право на зміну рівня узгодженої вартості послуг у разі введення залізницями та іншими учасниками процесу перевезення нових тарифів і зборів, з обов'язковим повідомленням Клієнта негайно з моменту отримання інформації.
Сторони здійснюють прийом-передачу послуг, наданих Експедитором, відповідно до умов даного Договору, шляхом складання між собою відповідних актів надання послуг, в яких окрім наданих транспортно-експедиційних послуг та їх вартості, будуть зазначатися фактично понесені Експедитором витрати, які той поніс у зв'язку з виконанням умов Договору. Клієнт бере на себе зобов'язання в грошовому виразі відшкодувати Експедитору всі додаткові витрати, які той поніс у зв'язку з наданням транспортно-експедиційних послуг, а також інших допоміжних та супутніх транспортно-експедиційних послуг, які не суперечать чинному законодавству України. Остаточні розрахунки здійснюються протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного Акту наданих послуг (п. 2.8. Договору).
Між сторонами також підписано Додаток (заявка) №22 від 21.06.2023 року до Договору, відповідно до якого Експедитор зобов'язувався надати послуги перевалки, складування та транспортно-експедиторських послуг щодо: назва вантажу - кукурудза; схема перевантаження - вагон - вагон; тип транспорту із якого здійснюється перевантаження - вагон-зерновоз; порядок постановки транспорту - групами; перевантаження та складування - станція ЧОП (38010), Львівська залізниця; об'єм вантажу - 1450 т+-5%/1450 t+-5%; вартість - 29,87 Євро/т; період надання послуг - 29.07.2023 року - 30.07.2023 року. У вартість входить: перевантаження вантажу за вищевказаною схемою, допустимий час на перевантаження поїзда не більше 48 годин, оформлення перевізник документів після перевантаження вантажу у транспорт (залізнична накладна/ЦИМ/СМГС, фітосанітарні сертифікати, митне оформлення, сертифікат євро 1). До ставки не входить оформлення ветеринарних свідоцтв.
Як зазначено позивачем, відповідно до Додатку (заявка) №22 від 21.06.2023 року до Договору, ним надано послуги щодо фактичної кількості (ваги) перевантаженого вантажу 1452,95 тон, що підтверджується накладною СІМ №180695 від 03.08.2023 року, вантажною митною декларацію №23UA305030000626U9 та фітосанітарних сертифікатів на вантаж. Позивачем надано транспортно-експедиційні послуги з навантаження та перевантаження у вантажні вагони на загальну суму 43399,62 євро, які прийняті відповідачем без заперечень, що підтверджується його підписом в Акті надання послуг №20 від 03.08.2023 року на суму 43399,62 євро.
Позивачем виставлено рахунок на оплату наданих послуг - Інвойс №20 від 03.08.2023 року на загальну суму 43399,62 євро, який згідно п. 4.2 Договору мав бути оплачений Клієнтом протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення.
Однак, відповідачем надані послуги оплачено не в повному обсязі та з порушенням строків оплати, а саме, в сумі 33573,48 євро (оплата від 29.08.2023 року на суму 30511,95 євро, від 28.09.2023 року в сумі 3061,53 євро. Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги згідно Акту №20 від 03.08.2023 року становить 9826,14 євро.
Також, між позивачем та відповідачем підписано Додаток (заявка) №24 від 09.08.2023 року до Договору, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги перевалки, складування та транспортно-експедиторських послуг щодо: назва вантажу - кукурудза; схема перевантаження - вагон - вагон; тип транспорту із якого здійснюється перевантаження - вагон-зерновоз; порядок постановки транспорту - групами перевантаження та складування - станція ЧОП (38010), Львівська залізниця; об'єм вантажу - 1450 т+-5%/1450 t+-5%; вартість: - 31,67 Євро/т; період надання послуг: 09.08.2023 - 10.08.2023.
Відповідно до Додатку (заявка) №24 від 09.08.2023 року до Договору, позивачем надано послуги щодо фактичної кількості (ваги) перевантаженого вантажу 1606,75 тон, що підтверджується накладною СІМ №181727 від 13.08.2023 року. Позивачем надано транспортно-експедиційні послуги з навантаження та перевантаження у вантажні вагони на загальну суму 50885,77 євро, які прийнято відповідачем без заперечень, що підтверджується його підписом в Акті надання послуг №21 від 13.08.2023 року.
Позивачем виставлено рахунок на оплату наданих послуг Інвойс №21 від 13.08.2023 року на загальну суму 50885,77 євро, який згідно п. 4.2. Договору мав бути оплачений відповідачем протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення.
Однак, відповідачем надані послуги оплачено не в повному обсязі та з порушенням строків оплати, а саме: в сумі 46709,15 євро (оплата від 29.08.2023 року в сумі 33741,75 євро та від 28.09.2023 року в сумі 12967,40 євро. Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги згідно Акту №21 від 13.08.2023 року складає 4176,62 євро.
Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 14002,76 євро.
Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії №21-10/24 від 21.10.2024 року та б/н від 16.06.2025 року з вимогами про погашення заборгованості у сумі 14002,72 євро, однак, вказані претензії залишено відповідачем без відповіді та реагування, заборгованість у сумі 14002,72 євро відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» встановлено обов'язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань за Договором відповідачу надано послуги, що підтверджується накладною СІМ №180695 від 03.08.2023 року, накладною СІМ №181727 від 13.08.2023 року ,вантажною митною декларацією №23UA305030000626U9, Актом надання послуг №20 від 03.08.2023 року на суму 43399,62 євро, Актом надання послуг №21 від 13.08.2023 року, а також, рахунками на оплату наданих послуг №20 від 03.08.2023 року на загальну суму 43399,62 євро та №21 від 13.08.2023 року на загальну суму 50885,77 євро, які частково оплачені відповідачем.
При цьому, судом враховано, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (частина 1 ст. 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17.
Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги за Договором у зв'язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 14002,76 євро Зазначений факт відповідачем не спростовано.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 14002,76 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 1161,23 євро 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за актами наданих послуг за загальний період з 09.08.2023 по 11.07.2025, згідно виконаного ним розрахунку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству. (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц).
При цьому, при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні. 3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Дана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1161,23 євро судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги DEMURE BLOSSOM LTD до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» (08652, Київська область, Білоцерківський район, с. Ковалівка, вул. Монастирська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03754024) на користь DEMURE BLOSSOM LTD (ідентифікаційний код юридичної особи: 14283788, юридична адреса: Suite 13066, 43 Bedford Street, Address: Suite 13066, 43 Bedford Street, PMA WC2E 9HA, England) 14002 (чотирнадцять тисяч два) євро 76 євроцентів заборгованості, 1161 (одну тисячу сто шістдесят один) євро 23 євроценти 3 % річних.
3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» (08652, Київська область, Білоцерківський район, с. Ковалівка, вул. Монастирська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03754024) на користь DEMURE BLOSSOM LTD (ідентифікаційний код юридичної особи: 14283788, юридична адреса: Suite 13066, 43 Bedford Street, Address: Suite 13066, 43 Bedford Street, PMA WC2E 9HA, England) 8887 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 16 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного рішення 02.12.2025 року.
Суддя Д.Г. Заєць