ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
27.11.2025Справа № 910/13556/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. за участі секретаря судового засідання Калашнік Ю., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу 910/13556/25 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, за участі ОСОБА_1 та її представника Веремчук К.Ю.
31.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 18.11.2025.
07.11.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення.
У підготовчому засіданні 18.11.2025 судом оголошено перерву до 27.11.2025.
27.11.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення.
Згідно з приписами ст.119 Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарського процесуального кодексу України, іншими законами України.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначено, що вона змушена припинити погашення своїх кредитів та не має об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитних зобов'язаннях. Також заявник повідомляє, що у нього відсутнє рухоме та/або нерухоме майно, на яке може бути звернено стягнення.
Згідно із ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч.ч. 2-3 ст. 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1-2 ст. 116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи- підприємця).
Відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Тобто на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21).
ОСОБА_1 є боржником щодо виконання грошових зобов'язань перед ТОВ "Авентус Україна" на суму 36 790,00 грн, перед ТОВ "Таліон Плюс" на суму 79 045,48 грн, перед ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" на суму 16 060,90 грн, перед АТ "Райффайзен Банк" на суму 39 168,11 грн, перед АТ "Універсал Банк" на суму 26 826,97 грн, перед АТ "Пумб" 16 647,72 грн, перед ТОВ "ФК "Фінбуст" на суму 13 239,77 грн.
Отже, у ОСОБА_1 наявні грошові зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 227 778,95 грн.
ОСОБА_1 користує банківські рахунки В ПАТ "Приватбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Універсал Банк", АТ "Акцент-Банк" та АТ "Пумб".
Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, з банківських виписок, долучених заявником до матеріалів справи вбачається, що загальний сума витрат на банківських рахунках боржника у 2024 та 2025 році складає 1 278 392,84 грн.
Одночасно з цим, виходячи з аналізу вказаних банківських виписок, судом встановлено, що на рахунки заявника систематично здійснюються зарахування грошових коштів від інших осіб та переказ на інші рахунки.
У письмових поясненнях заявник пояснює вказані обставини тим, що часті операції з переказу коштів не пов'язані з отриманням нею будь-якого систематичного доходу чи здійсненням підприємницької, фінансової або іншої прибуткової діяльності.
Заявник повідомляє, що зазначені рухи коштів мали виключно побутовий та технічний характер і обумовлені такими обставинами:
- уникнення автоматичних списань (через ризик неконтрольованого списання коштів боржниця тимчасово переказувала гроші своєму хлопцю, який оплачував спільні та побутові витрати зі своїх рахунків);
- перекази від клієнтів хлопця (частина зарахувань - це кошти клієнтів хлопця, які з практичних причин тимчасово надходили на картку боржниці та одразу передавалися йому);
- побутові витрати (частина операцій - це звичайні витрати на проживання, продукти, дрібні покупки, поповнення мобільного зв'язку, транспортні витрати та інші господарські потреби побутового характеру).
Суд зазначаєм, що заявником не надано належних доказів на підтвердження своїх пояснень в частині отримання грошових коштів від третіх осіб та того, що вказані кошти не можуть бути її доходом або використанні для виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.
З декларації про майновий стан та пояснень заявника вбачається, що ОСОБА_1 працює оператором АЗС ТОВ «ОККО-ДРАЙВ, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У свою чергу реєстрація місця проживання відбулась на підставі Договору оренди від 01.10.2025.
Отже, ОСОБА_1 : отримує систематичний дохід у зв'язку з трудовою діяльністю; отримує грошові кошти на рахунок від третіх осіб; проживаючи в одному місці в Житомиській області, оренду квартири в Києві; проводиться численні транзакції, орперує значними сумами надходжень і виплат, вчиняє дії для ухилення від виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.
Враховуючи викладене в сукупності, суд ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність наміру щодо відновлення його платоспроможності.
Відповідно до приписів ст.ст. 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20 зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №914/1519/24 від 29.07.2025.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п. 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Керуючись, ст. 115, 119, Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Копію ухвали направити заявнику (боржнику), органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні та органу з питань банкрутства
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 02.12.2025.
Суддя Ігор Курдельчук