ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
21.11.2025Справа № 910/12992/25
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін: не з'явилися.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 21.11.2025.
21.11.2025 до суду надійшла заява представника боржника про проведення судового засідання без участі боржника та її представника.
У судове засідання, призначене на 21.11.2025, боржник не з'явилася.
Згідно з приписами статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Так, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погасити заборгованість у розмірі 607 532,85 грн.
Частиною 1 ст. 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Згідно із ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч.ч. 2-3 ст. 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Системний аналіз статті 113, ч.ч. 1-2 ст. 116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).
Відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, статей 74, 76, 77 ГПК України повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Тобто, у підготовчому засіданні судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21).
Так, в обгрунтування неможливості погашення кредиторської заборгованості у розмірі 607 532,85 грн. заявником зазначено наступне.
Згідно з відомостями з Українського бюро кредитних історій ОСОБА_1 , починаючи з 2021 року перебувала в кредитних відносинах з банківськими установами та фінансовими компаніями і сумлінно виплачувала заборгованість перед кредиторами до 2024 року.
Протягом останніх років ОСОБА_1 була змушена звертатися до кредитних установ з метою отримання фінансування. Як зазначає заявник, основними причинами оформлення кредитів було покращення власного фінансового становища, забезпечення повсякденних побутових потреб сім'ї, оплата житлово-комунальних послуг, придбання продуктів харчування, ліків та інших необхідних речей.
У подальшому, через значне фінансове навантаження та відсутність стабільного офіційного доходу, ОСОБА_1 була змушена брати нові кредити з метою погашення попередніх боргових зобов'язань. Таким чином, заявник вказує, що утворилося замкнене коло, в якому більшість отриманих коштів йшли не на покращення матеріального становища, а на обслуговування вже існуючих боргів. В результаті відсоткові нарахування та штрафні санкції призвели до суттєвого збільшення загальної суми боргових зобов'язань. Це унеможливило їх належне та своєчасне виконання, відтак, попри добросовісні наміри ОСОБА_1 розраховуватися перед усіма кредиторами, заявник повністю припинила виплати з погашення заборгованості перед кредиторами та опинилася в "борговій ямі".
ОСОБА_1 зазначає, що станом на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність дохід боржника формується від виконання індивідуальних замовлень для клієнтів, а саме: від створення та зйомки відеороликів і контенту. Проте, ця діяльність не є офіційною та не має постійного характеру: замовлення є нерегулярними, а доходи - нестабільними. На переконання боржника, це унеможливлює планування регулярних щомісячних платежів для обслуговування кредитної заборгованості.
Боржник в країні перебування Федеративній республіці Німеччина отримала додаткові матеріальні блага у вигляді цивільних пільг відповідно до другої книги Соціального кодексу в Німеччині, з 26.03.2025р. протягом 2025 року, в розмірі 5 157,84 Євро, що еквівалентно 251 547,85 грн.
Однак, ОСОБА_1 зазначає, що дані кошти були витрачені одразу на оплату довгострокової оренди житла, придбання товарів першої необхідності та інші питання для організації повсякденного життя в країні перебування. Цивільні пільги не мають системного характеру, були видані єдиноразово, тому не можуть бути визначені як дохід боржника, який може бути спрямований на сплату фінансових зобов'язань.
При цьому, ОСОБА_1 вказує, що не дивлячись на несистемний і одноразовий характер цивільних пільг, боржник відобразила отримані додаткові блага у майновій декларації за 2025 рік.
Враховуючи зазначене, на переконання ОСОБА_1 , добросовісні наміри боржника виконувати взяті на себе зобов'язання фактично унеможливлені через сукупність об'єктивних причин, а саме: відсутність стабільного офіційного доходу, зростання відсоткових нарахувань та штрафних санкцій, що значно перевищують її реальні фінансові можливості.
Таким чином, боржник вказує, що єдиним способом захистити права ОСОБА_1 є її звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та подальше застосування щодо боржника процедур банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, з банківських виписок, долучених заявником до матеріалів справи вбачається, що загальний обіг грошових коштів на банківських рахунках боржника складає 2 630 201,68 грн. та 3 800,59 Євро, при цьому, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту перед фінансовими установами складає 172 104,99 грн., а загальний розмір заборгованості, включаючи відсотки, складає 607 532,85 грн.
Одночасно з цим, виходячи з аналізу вказаних банківських виписок, судом встановлено, що на рахунки боржника систематично здійснюються зарахування грошових коштів від інших фізичних осіб.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 08.09.2025 у зв'язку з відсутністю офіційного працевлаштування її доходи є нестабільними та непостійними. Частину коштів ОСОБА_1 отримує у вигляді фінансової підтримки від родичів та знайомих, а саме: від ОСОБА_2 та інших. Надходження коштів від інших осіб не є систематичними чи регулярними, вони носять разовий та побутовий характер. Такі перекази здійснюються виключно з метою допомоги у забезпеченні життєвих потреб заявника (харчування, оренда житла, комунальні послуги, лікування, утримання сім'ї тощо). У випадках, коши заявник отримувала кошти понад власні потреби, ОСОБА_1 здійснювала переказ на користь інших осіб, зокрема, як повернення раніше отриманих позик (боргових зобов'язань між фізичними особами).
Водночас, наведене спростовується матеріалами справи, оскільки із аналізу банківських виписок чітко прослідковується регулярність та систематичність таких нарахувань.
Крім того, в долученому до матеріалів справи конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 відсутні відомості про наявність боргових зобов'язань між заявником та іншими фізичними особами.
При цьому, будь-яких інших пояснень щодо загального обігу грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_1 на загальну суму 2 630 201,68 грн. та 3 800,59 Євро заявником не надано.
Також, у декларації про майновий стан станом на 01.09.2025 боржником зазначено про отримання доходу в розмірі 251 547,85 грн. (отримання цивільних пільг у Федеративній республіці Німеччина).
Отже, наведене , на переконання суду, в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність наміру щодо відновлення її платоспроможності. Також, судом враховано, що заявником не наведено належних та достатніх обгрунтувань того, чому отримані заявником кошти (перекази на платіжні картки від інших фізичних осіб (допомога родичів, оплата за надані послуги, тощо) не були спрямовані на погашення задекларованої боржником заборгованості перед кредиторами за зобов'язаннями, що виникли наприкінці 2022 року - першій половині 2023 року.
Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20 зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №914/1519/24 від 29.07.2025.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п. 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/5467/23 від 05.06.2025 з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника; оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження. Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є необхідною задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, та дає змогу суду впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 (пункт 3 резолютивної частини) викликано для участі у судовому засіданні боржника або її повноважного представника.
При цьому, у судове засідання, призначене на 21.11.2025, боржник або її представник не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Натомість, представником заявника адвокатом Котькорло О.А. подано 21.11.2025 до суду заяву про проведення підготовчого засідання без участі боржника та її представника.
Вказана заява обгрунтована неможливістю забезпечити особисту явку заявника та її представника у підготовче засідання з тих підстав, що ОСОБА_1 перебуває за межами України, а її представник адвокат Котькорло О.А. - за межами міста Києва. Зазначено також про систематичні стабілізаційні відключення електроенергії в регіонах України, що також унеможливлює забезпечення представником боржника своєї явки.
На переконання суду, зазначені представником боржника обставини не є належним обгрунтуванням неможливості боржника та її представника адвоката Котькорло О.А. забезпечити явку у підготовче засідання. Судом також враховано, що боржник та її представник адвокат Котькорло О.А. не були позбавлені права подати до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфереції із застосуванням власних технічних засобів, однак вказані особи не скористалися таким правом.
З огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку про відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Керуючись ст.ст. 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Копію ухвали направити заявнику (боржнику), арбітражному керуючому Рябчуну Р.М., органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно з реєстром боржників), державному органу з питань банкрутства.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 02.12.2025
Суддя Д.В. Мандичев