ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/7325/25
За позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику "Петрицького 15А"
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні 24.11.2025 на підставі ст. 240 ГПК України ухвалено скорочене рішення суду
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику "Петрицького 15А" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів від 19.01.2024 (протокол від 03.02.2024), від 01.08.2024 (протокол від 31.08.2024).
Позовні вимоги обґрунтовані не належним повідомленням позивача про проведення загальних зборів та порушенням порядку включення питань до порядку денного загальних зборів.
Ухвалою суду від 17.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.06.2025 від позивача надійшла заява.
30.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 17.06.2025.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі 910/7325/25, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.08.2025.
24.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та вказує на належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів та прийняття рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством. Відповідач також наголосив на відсутності у нього обов'язку надавати позивачці копії документів та про надання їй можливості ознайомитись з документацією у місці її знаходження.
11.08.2025 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому зазначено, що викладене у позовній заяві клопотання судом не було розглянуто, в зв'язку з чим вона заявляє його повторно. Позивачка зазначає, що з метою захисту її права на інформацію, вона просить зобов'язати відповідача направити їй на електронну адресу.
21.08.2025 від відповідача надійшли заперечення проти клопотання позивача про витребування доказів, оскільки, частина доказів вже наявні в матеріалах справи, частина не стосується предмету спору.
В підготовчому засіданні 21.08.2025 оголошено перерву до 11.09.2025.
25.08.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, зазначено про підтримання позову в повному обсязі та підтримано клопотання № 2 про витребування доказів.
05.09.2025 від позивача надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи здійснювати без її участі. Також позивачка вказала про не отримання нею відзиву, що позбавляє її права на справедливий суд, а тому просила зобов'язати відповідача направити на її адресу копію відзиву з доданими документами та розглянути клопотання про витребування доказів № 2.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, зобов'язано відповідача направити позивачу копію відзиву з доданими до нього документами, за адресою: АДРЕСА_1 , докази чого надати суду протягом 5 днів, з дати отримання даної ухвали, відкладено підготовче засідання у справі на 27.10.2025.
23.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду від 11.09.2025.
06.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої долучено клопотання № 2 про витребування доказів від 02.10.2025. Як вбачається із вказаного клопотання, позивач зазначив про те, що 29.09.2025 останній отримав відзив на позов із частиною доказів по справи, однак з метою забезпечення права на отримання інформації та копій документів, прошу суд витребувати наступні докази, зобов'язавши відповідача копії цих доказів направити на мою електронну адресу, а саме: копію статуту ОСББ "Петрицького 15-А", яка діяла до 03.02.2024.
16.10.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В підготовчому засіданні 27.10.2025 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання № 2 про витребування доказів від 02.10.2025 року, в зв'язку з його необгрунтованістю та невідповідністю приписам ГПК України.
Ухвалою суду від 27.10.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 24.11.2025.
21.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Заперечення, викладені у заявах по суті спору відповідач підтримав та просив відмовити у позові.
В судове засідання 24.11.2025 представники сторін не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, завчасно подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.06.2025 оголошено перерву до 03.07.2025.
В судовому засіданні 03.07.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача просив задовольнити позов. Та до їх закінчення заявив про намір подати докази понесення витрат на правову допомогу в порядку передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (загальною площею 143,1 кв м) на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1278
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького, 15А" є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.10.2018.
19.01.2024 були проведені Загальні збори ОСББ, на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького, 15А" від 03.02.2024. В протоколі зазначено, що збори були ініційовані правлінням ОСББ, місце проведення зборів: АДРЕСА_3 , 1 поверх будинку; також надана можливість співвласникам брати участь дистанційно в режимі відео конференції. Загальна кількість співвласників: 104 особи; загальна площа всіх квартир: 7505,1 кв м. Голосування, як на загальних зборах, так і при письмовому опитуванні проведено шляхом заповнення кожним співвласником (представником) листка опитування, підписаного власноруч або шляхом накладення ЕЦП. Всього у загальних зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто співвласники у кількості 58 чоловік, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4038,8 кв м, у яких загальна кількість голосів становить: 53,81 % (наведено перелік осіб, що голосували).
Порядок денний зборів:
1. Обрання голови Загальних зборів ОСББ;
2. Доповідь правління про результати фінансово-господарської діяльності ОСББ;
3. Про обрання правління ОСББ;
4. Про обрання ревізійної комісії ОСББ;
5. Про обрання представників ОСББ до органів управління АОСББ "Відпочинок";
6. Розгляд (затвердження) кошторису ОСББ з 01.01.2024;
7. Затвердження розміру внеску співвласників на управління з 01.01.2024;
8. Затвердження розміру внеску співвласників на забезпечення охорони будинку та прибудинкової території з 01.01.2024;
9. Надання згоди на участь у програмі 70/30.
Позивачка оспорює рішення Загальних зборів в частині питань порядку денного з 5 по 8.
По 5 питанню Зборами було вирішено обрати до органів управління АОСББ "Відпочинок" 3 осіб з числа тих, хто був обраний до правління ОСББ "Петрицького 15А".
По 6 питанню Зборами було затверджено кошторис ОСББ з 01.01.2024 в запропонованій редакції, який буде діяти до затвердження іншого кошторису та розміру внесків.
По 7 питанню Зборами затверджено з 01.02.2024 щомісячний розмір внесків у сумі 15,50 грн за 1 кв м для власників квартир та нежитлових приміщень 1 поверху та 16,00 грн за 1 кв м для власників квартир з 2-16 поверхи. З зазначенням частин тарифу, що відраховується у створені ОСББ фонди.
По 8 питанню Зборами затверджено з 01.01.2024 розмір щомісячного внеску на охорону - 155,00 грн з 1 квартири/нежитлового приміщення.
Також 01.08.2024 були проведені Загальні збори ОСББ, на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького, 15А" від 31.08.2024. В протоколі зазначено, що збори були ініційовані правлінням ОСББ, місце проведення зборів: м. Київ, вулиця Петрицького Анатолія, будинок 15-А, 1 поверх будинку; також надана можливість співвласникам брати участь дистанційно в режимі відео конференції. Загальна кількість співвласників: 102 особи; загальна площа всіх квартир: 6758,9 кв м (наявне застереження, що загальна площа квартир 7505,1 була зазначена у попередніх протоколах та взята з сертифікату ДАБІ, проте, оскільки, в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно загальна площа квартир будинку зазначена 6758,9 кв м, то саме ця площа надалі вказується у протоколах та враховується при голосуванні. Голосування, як на загальних зборах, так і при письмовому опитуванні проведено шляхом заповнення кожним співвласником (представником) листка опитування, підписаного власноруч або шляхом накладення ЕЦП. У зборах взяли участь 10 співвласників, яким належать квартири/нежитлові приміщення загальною площею 632,2 кв м. Письмове опитування проводилось до 31.08.2024, загалом участь у зборах, в тому числі шляхом письмового опитування взяли 56 співвласників, що володіють нерухомим майном площею 3798,10 кв м та загальною кількістю голосів 56,19 % (наведено перелік осіб, що голосували).
Порядок денний зборів:
1. Обрання голови Загальних зборів ОСББ;
2. Створення цільового фонду "Резервне живлення спільного майна" для роботи ІТП, насосів ХВП, опалення. Затвердження кошторису цього фонду, внесків співвласників у розмірі 100 грн/ кв м у цей фонд та строку їх оплати. Надання правлінню повноважень на укладення договору на поставку обладнання для безперервної роботи спільного майна;
3. Участь ОСББ у державних та/або місцевих програмах, які передбачають зменшення споживання енергоресурсів, надання грантів, компенсацій на купівлю джерел для генерації електричної енергії.
Позивачка оспорює рішення Загальних зборів в частині 2 питання порядку денного.
По 2 питанню Зборами було вирішено створити цільовий фонд "Резервне живлення спільного майна" для роботи ІТП, насосів ХВП, опалення, іншого залежного від електроенергії спільного майна (освітлення в МЗК, СКД, камери, тощо). У якості джерел резервного живлення обрати інвертор з акумуляторними батареями. Затверджено: кошторис цільового фонду у розмірі 675990,00 грн; розмір внесків співвласників у сумі 100 грн/ кв м загальної площі, що перебуває у власності співвласника. Строк оплати внесків до 01.10.2024. Погоджено надання повноважень на укладення відповідного договору купівлі-продажу та звернутись з приводу відшкодування витрат за наявності відповідних програм, з зарахуванням коштів відшкодування в резервний фонд.
Позов мотивований тим, що у позивачки існують сумніви в тому, що в Загальних зборах приймали участь співвласники майна із застосуванням технічних засобів в режимі відео конференції, оскільки, на її вимоги ОСББ не надало їй відповідні докази. Також вона зазначає, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів, доказів в підтвердження надсилання їй відповідного повідомлення відповідачем на її запит не надано. Також позивачка вказує, що на Загальних зборах здійснювалось голосування щодо питань, не включених до порядку денного.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до змісту частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників. Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об'єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах. За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення загальних зборів об'єднання про відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники, які разом мають більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів об'єднання або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Згідно з частинами 6-9 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї. До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах. Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення співвласників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) за адресою квартири в означеному житловому будинку.
Пунктом 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ передбачено, що ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з 3 власників квартир або нежитлових приміщень. Повідомлення про проведення загальних зборів направляється ініціатором загальних зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення загальних зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною в довільній формі письмовою заявою співвласника до ініціатора загальних зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення загальних зборів, повідомлення про проведення загальних зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. У повідомленні про проведення загальних зборів повинна міститись інформація про: ініціатора загальних зборів; дату та час та місце проведення загальних зборів; порядок денний загальних зборів; наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в загальних зборах дистанційно в режимі відео конференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
Відповідачем надано до матеріалів справи текст повідомлень про проведення Загальних зборів 19.01.2024 (протокол від 03.02.2024) та 01.08.2024 (протокол від 31.08.2024) зі списками осіб, яким повідомлення вручено під підпис (у списках містяться підписи співвласників). ОСОБА_1 повідомлення про Загальні збори були направлені за адресою: АДРЕСА_2 засобами поштового зв'язку (рекомендованим поштовим відправленням), що підтверджується долученими до матеріалів справи списками згрупованих відправлень та штрих-кодами (від 05.01.2024 та від 22.07.2024). Доказів того, що позивачка зверталась до правління ОСББ з заявою щодо направлення їй повідомлень на іншу поштову адресу чи в електронній формі, суду надано не було.
З повідомлень вбачається, що вони містять всю обов'язкову, згідно вимог закону та статуту, інформацію та повідомляють про можливість участі у зборах дистанційно, з посиланням на адресу приєднання.
Отже, згідно приписів Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" суду були надані належні докази повідомлення позивачки про проведення загальних зборів 19.01.2024 та 01.08.2024.
Разом з цим, Верховний Суд висловив позицію, зокрема, у справах №924/1146/21, №916/1010/21 стосовно того, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Отже з огляду на наведені висновки Верховного Суду, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів, не є безумовною підставою для визнання таких зборів недійсними.
Отже важливим, у даному випадку, є саме проведення таких зборів за наявності кворуму.
Відповідно до частин 16-22 ст. Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється. При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування. Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.
Пунктом 7 розділу ІІІ статуту передбачено, що кожний власник під час голосування має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих в багатоквартирному будинку.
Згідно п. 8, 9 розділу ІІІ статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількох голосів "за" або "проти", встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше 45 календарних днів з дня проведення загальних зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається не прийнятим.
Згідно положень п. 10 розділу ІІІ статуту при підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками, які взяли участь в загальних зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відео конференції, під час проведення загальних зборів та письмового опитування.
До матеріалів справи по обом рішенням загальних зборів долучено: підписи голосування співвласників, що брали безпосередню участь у загальних зборах; листки письмового опитування в паперовій формі та фізичним підписами співвласників; роздруковані листки опитування підписані ЕЦП.
Суд не приймає до уваги зауваження позивача про проставлення ЕЦП пізнішими датами, оскільки, це спростовано матеріалами справи та долученими роздруківками ЕЦП, в яких зазначено дати їх накладення на листки опитування. Також, долученими доказами спростовуються твердження позивачки, що у відповідача відсутні докази в підтвердження участі співвласників у загальних зборах та їх голосування за питання порядку денного.
В протоколі Загальних зборів від 03.02.2024 зазначено загальну площу квартир - 7505,1 кв, а в протоколі від 31.08.2024 загальна площа квартир визначена - 6758,9 кв м.
Як зазначає відповідач в застереженні у протоколі від 31.08.2024 загальна площа 7505,1 кв м була визначена ним на підставі сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України. У відзиві відповідач вказав, що площа 7505,1 кв м була визначена орієнтовно, шляхом додавання площ тих квартир, які фактично побудовані та існують фізично, але не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав через відсутність встановленого власника. Зазначені квартири належать до фонду квартир, щодо яких тривають судові спори між Міністерством оборони України та забудовником ЖК "Відпочинок" щодо розподілу площ за інвестиційними договорами. Натомість, площа 6758,9 кв м визначена на підставі інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.
Означена стаття, на яку посилається відповідач, стосується саме визначення частки співвласника, однак не стосується визначення загальної площі квартир у будинку, яка визначається для наявності кворуму.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку
Згідно п. 9 ст. 1 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Отже, загальна площа всіх квартир у будинку визначається не з площі зареєстрованих на праві власності квартир та/або нежитлових приміщень, а за загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку.
З означеного, суд дійшов висновку, що загальною площею квартир та нежитлових приміщень у будинку, розташованому у м. Київ, вулиця Петрицького Анатолія, будинок 15-А, є площа 7505,1 кв м., яка включає в тому числі площі квартир, право власності на які не зареєстровано в реєстрі.
З протоколів Загальних зборів вбачається, що в загальних зборах 19.01.2024 (протокол від 03.02.2024) брали участь співвласники, яким сукупно належить 4038,8 кв м площі квартир (нежитлових приміщень). Отже в загальних зборах брали участь співвласники, яким належить 53,81 % від загальної площі квартир (нежитлових приміщень) у будинку.
В Загальних зборах 01.08.2024 (протокол 31.08.2024) брали участь співвласники квартир (нежитлових приміщень) загальною площею 3798,1 кв м. Отже в загальних зборах брали участь співвласники, яким належить 50,61 % від загальної площі квартир (нежитлових приміщень) у будинку.
Отже, матеріалами справи підтверджується, наявність кворуму для прийняття рішень загальними зборами, в тому числі з урахуванням листків опитування.
Як уже зазначалось вище, згідно п. 8, 9 розділу ІІІ статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількох голосів "за" або "проти", встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше 45 календарних днів з дня проведення загальних зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається не прийнятим.
Отже, для прийняття рішення необхідно враховувати саме загальну кількість голосів співвласників, тобто враховуються саме площі квартир (нежитлових приміщень) право власності на які зареєстровано.
За оспорене позивачкою питання 2 порядку денного загальних зборів від 01.08.2024 (протокол від 31.08.2024) сукупно проголосували власники нерухомого майна загальною площею 3752,855 кв, що становить 55,525 %, а отже рішення вважається прийнятим по даному питанню, оскільки за нього проголосувало більше половини співвласників.
При підрахунку голосів на зборах 19.01.2024 (протокол від 03.02.2024) для визначення результатів голосування було взято загальну площу квартир у будинку (не тільки квартири право власності на які є зареєстрованим). Згідно такого розрахунку по оспореним у даній справі питанням за прийняття рішень голосувала наступний відсоток співвласників: 5 питання - 53,81 %, 6 питання - 53,20 %, 7 питання - 51,79 %, 8 питання - 50,60 %. Означені результати голосування підтверджують прийняття рішень співвласниками.
Резюмуючи суд зазначає наступне. Кворум для визначення правомочності загальних зборів розраховується з загальної площі квартир/нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (7505,1 кв м). В свою чергу, для прийняття рішення загальними зборами кількість голосів співвласників визначається виключно від загальної кількості квадратних метрів приміщень право власності на які зареєстровано за співвласниками (6758,9 кв м). З урахуванням зазначеного вище, згідно перерахунку суду (не залежно від площі зазначеної в рішеннях загальних зборів) судом встановлено наявність кворуму для проведеннях загальних зборів 19.01.2024 та 01.08.2024 та достатню кількість голосів, необхідних для ухвалення рішень загальними зборами з усіх питань, які є предметом розгляду у даній справі.
Твердження позивачки, що на загальних зборах 19.01.2024 (протокол від 03.02.2024) розглядались питання не включені до порядку денного спростовуються матеріалами справи. В повідомленні про проведення Загальних зборів по питанню 6 було зазначено розгляд (затвердження) кошторису ОСББ з 01.01.2024 та порядку сплати, переліку, розміру внесків і платежів співвласників. Тобто, співвласників повідомили, що на порядку денному буде розглядатись саме таке питання. Зазначення ж у вступній частині протоколу в розрізі питання 6 лише щодо розгляду (затвердження) кошторису з подальшою його деталізацією при розгляді питання, не свідчить, що на Загальних зборах вирішувались питання не включені до порядку денного. Крім того, сам кошторис містить деталізацію розміру внеску з зазначенням які його частини спрямовуються в конкретні фонди.
Суд дійшов висновку, що на вирішення Загальних зборів 19.01.2024 (протокол від 03.02.2024) та 01.08.2024 (протокол від 31.08.2024) були винесені питання, включені до порядку денного та про розгляд яких було повідомлено співвласників у встановлений законом та статутом спосіб.
З урахуванням вищезазначеного, суд дослідив обставини справи, з урахуванням ст.ст. 73, 74, 76, 86 ГПК України, та встановив, що оспорювані позивачем рішення ОСББ приймалось за наявності кворуму, і за них проголосувало більше половини співвласників, що узгоджується з положеннями статут ОСББ. А отже, рішення є прийнятими у належний спосіб та з дотриманням порядку, встановленого статутом ОСББ та законодавством.
Суд також відзначає, що позивачкою не оспорювалось рішення про затвердження змін до статуту ОСББ. До матеріалів справи долучено докази прийняття рішення Загальними Зборами від 19.01.2024 про затвердження змін до Статуту, оформлене протоколом від 02.02.2024. В зв'язку з означеним відсутні підстави для регулювання правовідносин сторін Типовим Статутом.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що нормативно позовні вимоги в своїй більшості були обгрунтовані нечинним законодавством, яке крім того не регулює і не регулювало правовідносини між сторонами (Закону України "Про акціонерні товариства", Закон України "Про господарські товариства"), оскільки, правовідносини між сторонами регламентовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Також судом враховано релевантну практику Верховного Суду.
Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу на відмінності у функціонуванні неприбуткових організацій (юридичних осіб) зі значною кількістю членів та господарських товариств. У п.96 постанови від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів (подібні висновки викладено у постановах від 16.01.2025 у справі №916/1126/24, від 05.02.2025 у справі №924/1270/23, від 30.07.2025 у справі №908/1117/24 тощо).
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, як правило, не користується кваліфікованою правничою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Суд вважає, що оскільки, спірні рішення були прийняті більшістю голосів співвласників, то слід враховувати їх позицію, права та інтереси. Та обставина, що позивачка тривалий час проживає в місті Харків та не користується своїм майном у місті Києві не звільняє її від обов'язку утримувати своє майно належним чином, в тому числі сплачувати внески, необхідні для його належного утримання.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, позивач має довести, що цим рішенням порушуються саме його права та інтереси, а не права та інтереси інших осіб, які не є учасниками справи.
Суд враховує, що ніхто з інших співвласників багатоквартирного будинку не оскаржує рішення загальних зборів. Позивач про протилежне не вказує.
Суд враховує, що діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов'язків. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Слід враховувати і те, що спірні рішення ОСББ спрямовані на забезпечення утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території.
А тому, важливим є також врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирних будинків, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, інтересам позивача та досягненням основної мети діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, про що також наголошує Верховний Суд у вищевказаних постановах.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Підсумовуючи викладене, враховуючи встановлені судом обставини, суд вказує, що право позивачки на управління не було порушено при скликанні та проведенні загальних зборів, як і не порушено її майнові права в зв'язку з визначенням розмірів внесків на обслуговування, охорону та придбання обладнання. Наразі, за наявності прийнятих загальними зборами рішень, сплата відповідних внесків є її обов'язком.
До того ж, обраний позивачем спосіб захисту її порушених прав є непропорційним за фактичних обставин, що виникли між сторонами спору, оскільки позивач не може реалізовувати захист свого права у спосіб порушення прав інших співвласників, які своєю більшістю не оспорюють цього рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення її прав, що також є підставою для відмови в задоволенні позову.
Отже, дослідивши обставини, які стосуються предмету позову, та докази на їх підтвердження, суд констатує, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта посилань сторін не беруться до уваги, оскільки не входять до предмета доказування в цій справі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 15А" (03115, м. Київ, вулиця Анатолія Петрицького, 15А, ідентифікаційний код 42560511) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів від 19.01.2024, протокол від 03.02.2024, по 5 питанню про обрання представників ОСББ до органів управління Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Відпочинок", по 6 питанню про затвердження кошторису ОСББ з 01.01.2024, по 7 питанню про затвердження внесків на управління багатоквартирним будинком, по 8 питанню про затвердження з 01.01.2024 щомісячного розміру внесків власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 для забезпечення охорони будинку та прибудинкової території; визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ від 01.08.2024, протокол від 31.08.2024, по 2 питанню про створення цільового фонду "Резервне живлення соціального майна" та затвердження внесків співвласників на резервне живлення соціального майна - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 02.12.2025
Суддя І.В.Усатенко