ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/10787/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КІННАНІЧ"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНКАМ"
про визнання недійсним договору
За участю представників учасників справи:
від позивача Линник Є.В.
від відповідача-1 не з'явилася
від відповідача-2 не з'явилася
До Господарського суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець Савчук Олександр Вікторович (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІННАНІЧ" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНКАМ" (відповідач-2) про визнання недійсним договору № 17/3-Ф від 17.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутні зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КІННАНІЧ", а тому передана відповідачем-1 відповідачу-2 за результатами укладання договору факторингу № 17/3-Ф від 17.03.2025 вимога є недійсною, що зумовлює недійсність самого договору.
Ухвалою суду від 05.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 02.10.2025, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
02.10.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву в підготовчому засіданні до 16.10.2025 у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
У підготовче засідання 16.10.2025 представники відповідачів не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 16.10.2025 позивач зазначив, що вважає виконаними завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Відповідачі правом на подання суду заяв по суті не скористались.
Ухвалою суду від 16.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2025.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення примірників ухвал у даній справі до їх електронних кабінетів.
У судовому засіданні 10.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
17 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» (як Клієнтом) (назва якого в подальшому змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю "КІННАНІЧ") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАМ» (як Фактором) було укладено Договір факторингу № 17/3-Ф (надалі - Оспорюваний договір).
Згідно з п. 1.1 оспорюваного договору предметом останнього є зобов'язання Фактора передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Фактору свої права грошової вимоги до ФОП Савчука О.В. (боржник) щодо повернення коштів у розмірі 450 000,00 грн згідно з Договором підряду № 01.12.2021, укладеним між ТОВ «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та ФОП Савчуком Олександром Вікторовичем.
Відповідно до п. 1.3 оспорюваного договору після переходу права вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває права на стягнення основної суми боргу, інфляційних втрат та судових витрат.
Як вказано у п.п. 2.1.6 оспорюваного договору, клієнт запевняє та гарантує, що на момент укладання цього договору основний договір є дійсним.
Загальна ціна права грошової вимоги, що відступається відповідно до умов цього договору, становить 450 000,00 грн (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн у строк до 30.04.2025.
Вказаний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скраплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
05.06.2025 відповідачем-2 сплачено відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 434.
При цьому, як вказує позивач у позові, 01 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» (надалі - Замовник, Відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем (надалі - Виконавець, Позивач) було укладено договір на виконання проєктних робіт № 1/12 (надалі - Договір підряду).
У червні 2024 року ТОВ «КУЛЬТ-ХОРСЕС» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ФОП Савчука Олександра Вікторовича про стягнення грошових коштів на загальну суму 680 455,73 грн, з яких 450 000,00 грн - основна сума боргу (повернення авансу), а решта - штрафні санкції, у зв'язку з нібито неналежним виконанням умов Договору підряду.
Вказаний позов розглядається у межах справи № 911/1568/24.
Позивач у даній справі (ФОП Савчук О.В.) заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі. Як вказує позивач, предметом оспорюваного договору стало право грошової вимоги, яке не просто оспорюється ФОП Савчуком О.В., а є безпосереднім предметом судового розгляду у справі № 911/1568/24.
Позивач вказує, що оскільки право грошової вимоги за вказаним договором факторингу може бути заявлене щодо Позивача, даний договір прямо зачіпає права та законні інтереси позивача у даній справі, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України надає йому право звертатися до суду з даним позовом про визнання такого правочину недійсним.
Позивач вважає, що договір факторингу не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним, оскільки:
- оспорюваний договір факторингу від 17.03.2025 укладено щодо повернення коштів у розмірі 450 000,00 грн, тобто щодо вимоги, яка, на переконання Відповідача-1, вже існує, проте ФОП Савчуком О.В. заперечується існування такої вимоги, у т.ч. в межах судової справи № 911/1568/24;
- позивач не порушував умов Договору підряду, а навпаки, сам Відповідач-1 не виконав власні ключові обов'язків (щодо повної передоплати та надання вихідних даних), що унеможливило повне виконання робіт ФОП Савчуком О.В.;
- аналіз умов оспорюваного договору свідчить про повну відсутність економічної мети фінансування та нееквівалентність зустрічного надання, що вказує на його удаваний характер. Номінальна вартість відступленої вимоги складає 450 000,00 грн. Ціна, яку Фактор (Відповідач-2) сплатив Клієнту (Відповідачу-1) за відступлення цієї вимоги, становить лише 1 000,00 грн. З цієї суми Клієнт має повернути Фактору 100,00 грн, відтак фактичне фінансування, отримане Клієнтом, склало 900,00 грн (1 000,00 - 100,00);
- оскільки оспорюваний договір не мав на меті фінансування, він є удаваним, а отже, за твердженням позивача, недійсним.
Оцінивши надані суду докази та наведені доводи, суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 14 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як визначено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Водночас, як визначено ст. 1085 ЦК України, якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.
При цьому судом відхиляються доводи позивача про відсутність економічної вигоди для відповідачів щодо укладення оспорюваного договору, оскільки законодавством не встановлення заборони щодо виплати фактором клієнту меншої суми, ніж ціна переданого права вимоги.
Також судом не беруться до уваги твердження позивача про відсутність у відповідача-1 станом на момент укладення оспорюваного договору дійсного права вимоги до позивача за договором підряду з огляду на те, що це є предметом розгляду у справі № 911/1568/24.
Крім того, наявність у позивача (Савчука О.В.) заперечень щодо пред'явленої йому відповідачем-1 вимоги про повернення грошових коштів не вказує на відсутність у відповідача-1 дійного права вимоги. У свою чергу, саме відповідач-1 як клієнт за оскаржуваним договором несе відповідальність перед відповідачем-2 за оспорюваним договором.
Окрім того, суд вказує, що зважаючи на приписи ст. 1085 ЦК України позивач не позбавлений можливості висловити проти вимоги про повернення коштів свої заперечення як фактору (відповідачу-2), так і клієнту (відповідачу-1), проте такі заперечення мають розглядатись у межах спору про повернення коштів, водночас, наявність заперечень не вказує на недійсність договору факторингу.
Крім того, під час розгляду даної справи суду не надано доказів на підтвердження удаваності оспорюваного правочину.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором враховуючи відмову в задоволенні позову підлягають покладанню на позивача
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.12.2025.
Суддя О.Г. Удалова