вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
за результатами розгляду вимог кредиторів
"02" грудня 2025 р. Справа № 907/413/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу
за заявою боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про неплатоспроможність,
Секретар судового засідання - Повідайчик Т.В.
Учасники справи не з'явились:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання суду, заборонено боржнику відчужувати належне йому майно.
Ухвалою суду від 23.05.2025 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність та увів процедуру реструктуризації боргів боржника, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією у справі №907/413/25 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, свідоцтво міністерства юстиції №190 від 12.02.2013, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, буд. 38, кім. 305, якій було встановлено строк для подання до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів.
Ухвалою від 21.08.2025 суд відклав розгляд справи у попередньому засіданні, призначив попереднє засідання суду на 07.10.2025, для розгляду всіх вимог кредиторів, що надійдуть протягом строку після підготовчого засідання, який встановлено з дня Оголошення з веб-сайту Верховного Суду від 25.08.2025 - 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - до 24.09.2025 включно.
В межах цього строку до суду надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" (вх. №02.3.1-02/8300/25 від 24.09.2025 року), яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 29.09.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 із загальною сумою вимог за кредитним договором №827485150 від 23.10.2023 у розмірі 37 730.16 грн., які кредитор просить включити до реєстру вимог до ОСОБА_1 . Розгляд заяви призначено на 07.10.2025 року.
До справи 03.10.2025 надійшла заява від керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", в якій заявлено про визнання вимог в сумі основного боргу за позикою - 7800,00грн. та відсотків в сумі не більше 50% основного боргу. В іншій частині вимог просить відмовити.
В судове засідання представник кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" не з'явився, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.
Ухвалою від 07.10.2025 розгляд справи відкладено для надання можливості кредитору розглянути заяву керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. та надати до справи письмові заперечення/відзив/пояснення своєї позиції.
До дня судового засідання 20.11.2025 кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", подано заперечення на повідомлення керуючого реструктуризацією, просить заяву задовольнити повністю, визнавши вимоги до боржника в повному обсязі.
Свої вимоги обгрунтовує таким. У своїй заяві кредитора від 24.09.2025 (том 4 а.с. 22) Кредитор пояснив, що він є наступним у ланцюгу відступлень права вимоги кредитором, який є правонаступником первісного кредитора ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога». Так, вказує, що грошові вимоги до боржника виникли 23.10.2023 з укладеного між первісним кредитором ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 Кредитного договору № 827485150 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 14.2. Кредитного договору, Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України “Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.2.1. договору, Кредитодавець зобов'язався надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю “Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).
Після вчинених дій Позичальника, 23.10.2023 ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7800,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_2 , що є доказом того, що Позичальник прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога».
Загальна сума перерахування становить 7800.00 грн. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного Доручення (Додаток № 8).
Кредитором долучено докази, що передані в результаті факторингового ланцюгу та підтверджують зобов'язання Відповідача за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості, на момент подання заяви, за Кредитним договором № 827485150 від 23.10.2023, становить - 37 730,16 грн., яка складається з наступного:
- 7 800,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 29 930,16 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 08.07.2025 - 31.07.2025.
Згідно із п. 7.1. кредитного договору № 827485150 від 23.10.2023 рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 22.11.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
Відповідно до п. 8.3. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
За період від дати видачі Кредиту до 22.11.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 354,05 (триста п'ятдесят чотири цілих п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,97 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (згідно із п.8.3.1. кредитного договору).
У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.11.2023 проценти нараховуються за ставкою 707,43 (сімсот сім цілих сорок три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,94 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка) (згідно із п.8.3.2. кредитного договору).
Згідно із п. 8.4. кредитного договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Заявник вважає, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Щодо передачі права вимоги від первісного кредитора до наступників.
Заявник пояснив, що ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ “Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, дію якого продовжено до 31.12.2024 року.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (Предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги, де міститься перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 264 від 26.12.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ “Таліон Плюс» отримало право вимоги до Боржника на загальну суму 17 972,76 грн. відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 264.
В подальшому 19.12.2024 між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ “Таліон Плюс» до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 37 730,16 грн.
Далі право вимоги від ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» було передане ТОВ “ФК “ЕЙС» за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року.
Перелiк Боржникiв, пiдстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржникiв, сума грошових вимог та iншi данi зазначенi в Реєстрi Боржникiв, який формується згiдно з Додатком № 1 та є невiд'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» до ТОВ “ФК “ЕЙС» як до останнього набувача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 37 730,16 грн.
Перехід цих прав відбувся на підставі підписаного Сторонами Реєстру Боржників який підтверджує зміну кредитора. Згідно з цим документом, ТОВ “ФК “ЕЙС» отримало право вимоги від Боржника погашення заборгованості на загальну суму 37 730,16 грн.
Заявник вказує, що в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 827485150 від 23.10.2023 перейшло до Заявника, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Боржника в розмірі 37 730,16 грн. Отже, станом на дату подачі даної заяви, рівно як і станом до відкриття провадження у справі №907/413/25 про банкрутство, ОСОБА_1 має загальну заборгованість перед ТОВ “ФК “ЕЙС» у сумі 37 730,16 грн. за кредитним договором №827485150 від 23.10.2023. Зазначає, що вимоги відповідно до ст. 625 ЦК України не пред'явдядися.
Заявник просить визнати його кредитором Боржника ОСОБА_1 , просить визнати грошові вимоги загальною сумою вимог за Кредитним договором № 827485150 від 23.10.2023 у розмірі 37 730,16 грн., а також судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
У відповідь на висновок арбітражного керуючого щодо часткового визнання боргу, Кредитор зазначає, що Кредитором на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс». Вказує, що ним, як новим Кредитором не здійснювалося жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов'язків як нового кредитора.
Кредитор вважає, що умови кредитного договору відповідають вимогам Закону України “Про захист прав споживачів», зокрема, при укладенні договору Боржнику надано в повному обсязі всю необхідну інформацію щодо умов кредитування, розміру загальної вартості кредиту, його вартісну величину. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 14.1. Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженою відповідальністю “Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та Відповідач погодився, що ознайомився з ними (п. 14.1. Договору).
Кредитор звертає увагу суду, що у цих правовідносинах Позичальник засвідчував, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов'язків Кредитодавця та Позичальника (п.14.8. Кредитного договору).
Нарахування відсотків за користування Кредитом відображені в наданих розрахунках ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» відбувались згідно з погодженими умовами Кредитного договору № 827485150 від 23.10.2023.
Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються та містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано суму стягнення відповідно до вимог ст. 13, 74 ГПК України.
Рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 22.11.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п. 7.1.)
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче; (п. 8.2.) за період від дати видачі Кредиту до 22.11.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 354,05 (триста п'ятдесят чотири цілих п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,97 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (п. 8.3.1.). У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.11.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 707,43 (сімсот сім цілих сорок три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,94 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка) (п. 8.3.2.). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п.8.4.).
Оскільки Боржник не погашав заборгованість та не повернув кредитні кошти у повному розмірі, було продовжено нарахування відсотків.
Отже, як стверджує Кредитор, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 827485150 від 23.10.2023 року на момент подачі заяви про грошові вимоги кредитора до боржника становить 37 730,16 грн.
Заперечення проти вимог кредитора ТОВ “ФК “ЕЙС»
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Белінська Н.О. у своїх висновках про результати розгляду заяви кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" не заперечує підстави виникнення грошового зобов'язання та його правонаступництво ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", як новим кредитором, однак визнає вимоги частково лише на суму основного боргу за позикою - 7800,00грн. та відсотків в сумі не більше 50% основного боргу, а саме 3600,00грн. Обґрунтовуючи свої заперечення, арбітражний керуючий Белінська Н.О. зазначає, що згідно ст. 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов'язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Покликаючись на практику і правові позиції Верховного Суду вважає нарахування надмірних відсотків не справедливими і такими, що не відповідають праву кредитора.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Разом з тим, зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2019 у справі № 664/1261/16-ц (провадження № 61 25248св18), від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18 (провадження № 61-11473св19), від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 (провадження № 61-1416св20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) вказано: «Суди попередніх інстанцій встановили, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги таке. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання».
Згідно з умовами Кредитного договору № 827485150 від 23.10.2023 року, реальна річна процентна ставка за кредитом становить 2 136,67 % річних, що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Кредитор просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на ч. 4 ст. 42 Конституції участь у договорі споживача як слабшої сторони, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту (рішення КСУ від 11.07.2013 р.№ 7-рп/2013).
Тому на підставі вищезазначеного вважаємо, що заявлені грошові вимоги ТОВ ФК «Ейс» стосовно Кредитного договору № 827485150 від 23.10.2023 року укладеного з ОСОБА_1 , а саме нарахування процентів не підтверджені належними та допустимими доказами, значно завищені, нараховані з порушенням законодавства України, тому не підлягають визнанню в повному обсязі, визнаємо вимоги лише в частині тіла кредиту у розмірі 7 800,00 грн. та просимо Господарський суд Закарпатської області при вирішенні питання щодо стягнення процентів, встановивши співрозмірність нарахованих процентів по невиконаному зобов'язанню боржника та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, зменшити розмір відсотків до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту.
Керуючий реструктуризацією Белінська Н.О. визнає вимоги кредитора за кредитним договором № 827485150 від 23.10.2023 р. укладеним між ТОВ «ФК «Ейс» та ОСОБА_1 - частково в розмірі 11 700,00 грн., а саме:
- 7 800,00 грн. - тіло кредиту.
- 3 900,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування Кредитом.
Не визнаються вимоги ТОВ «ФК «Ейс» в розмірі 26 030,16 грн. - відсотки.
Також, керуючий реструктуризацією Белінська Н.О. зазначає, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника опубліковано на офіційному веб-сайті судової влади 25.08.2025 р. (номер публікації 76955), заява з грошовими вимогами від ТОВ «ФК «Ейс» була створена в системі «Електронний суд» 24.09.2025 року, в зв'язку з зазначеним, 30-денний строк не пропущено.
В іншій частині вимог просить відмовити.
Керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. в судовому засіданні підтримала свою позицію, висловилася про відкладення розгляду справи.
Розглянувши заяви учасників справи по суті заявлених вимог кредитора, заслухавши їх доводи і заперечення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника частково.
Мотивувальна частина судового рішення.
Судом встановлено, і цей факт не заперечується сторонами, що ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" є кредитором Боржника ОСОБА_1 як новий кредитор - правонаступник первісного кредитора ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога», грошові вимоги якого до Боржника виникли 23.10.2023 з укладеного між первісним кредитором ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Кредитного договору № 827485150 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.2.1. цього Договору, Кредитодавець надав Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язувався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (Правила).
23.10.2023 ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7800,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного Доручення.
Кредитним Договором встановлена дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 22.11.2023, рекомендовано Позичальнику до цієї дати повернути кредит.
Відповідно до п. 8.3. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
За період від дати видачі Кредиту до 22.11.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 354,05 (триста п'ятдесят чотири цілих п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,97 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (Дисконтна процентна ставка) (згідно із п.8.3.1. кредитного договору).
Як встановлено судом, кредит отримано Позичальником строком з 23.10.2023 по 22.11.2023, що становить 30 календарних днів. За цей час плата за кредит, що визначена Договором з ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» за користування грошовими коштами в сумі 7800,00 грн. становить 0,97% від суми Кредиту за кожний день користування ним. За розрахунком, що зроблений судом, за цей час користування кредитом у строк до 22.11.2023 Боржник мав повернути Кредитору таку суму відсотків:
7800,00грн. х 0,97% х 30 днів = 2269,80грн.
Разом сума боргу за тілом кредиту та плати за користування кредитом у період часу, що сторонами називається Дисконтним періодом, за тридцять днів користування кредитом становить:
7800,00грн. + 2269,80грн. = 10 069,80грн.
Судом встановлено, що у разі продовження за домовленістю сторін так званого Дисконтного періоду (один або декілька разів), за період з наступного дня після 22.11.2023 Боржник має сплатити проценти, що нараховуються за ставкою 707,43 (сімсот сім цілих сорок три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,94 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка згідно із п.8.3.2. кредитного договору).
У іншому разі, якщо Боржник не ініціює перед Кредитором питання про продовження Дисконтного періоду, але не виконує повністю свого обов'язку щодо повернення кредиту, прострочує строк сплати, - Позичальник має сплатити згідно з п. 8.4. кредитного договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти, що нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що в чотири рази перевищує відсотки, що визначені на день укладення цього Договору та становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Оцінюючи зазначені умови Договору, суд зазначає, що відповідно до п. 14.1. Договору та Правил і Паспорта кредиту - цей кредит є споживчим кредитом.
Суд не погоджується із твердженням Заявника, що у цих правовідносинах Позичальник засвідчував, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов'язків Кредитодавця та Позичальника (п.14.8. Кредитного договору).
Суд погоджується з запереченнями керуючого реструктуризацією Белінської Н.О., що викладені у заяві про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", надійшли до суду через "Електронний суд" 03.10.2025 року.
У розділі 12 Договору «Відповідальність сторін» сторони включили такі зобов'язання. 12.1. Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України. 12.2. Порушенням умов цього Договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання Кредиту Позичальником при використанні недостовірної, неповної, або помилкової інформації.
12.3. За порушення Позичальником строків повернення Кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов'язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором.
12.4. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов'язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
12.5. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність передбачена пунктами 12.3 та 12.4 цього Договору застосовується з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством України.
Надаючи оцінку зобов'язанням, що викладені у Договорі стосовно відповідальності сторін та їх юридичного значення, суд виходить з того, що правовідносини між сторонами цього спору і Договору між ними, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про споживче кредитування", Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Новий кредитор - особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону.
Реальна річна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту.
Відповідно до Паспорта кредиту вказано, що реальна річна процентна ставка становить 2136,67процентів річних
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У п.1-1 ст. 1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Кредитором заявлено загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 827485150 від 23.10.2023 в сумі - 37 730,16 грн., яка складається з:
- 7 800,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 29 930,16 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Як встановлено судом, кредит отримано Позичальником строком з 23.10.2023 по 22.11.2023, що становить 30 календарних днів. За цей час плата за кредит, що визначена Договором з ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» за користування грошовими коштами в сумі 7800,00 грн. становить 0,97% від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Отже вимоги Кредитора щодо повернення суми основного боргу у розмірі 7800,00 грн. є обґрунтованими та безспірними, тому їх належить задовольнити, визнати та включити до реєстру вимог кредиторів.
В той же час, Договором передбачено, що у разі продовження користування коштами без продовження за домовленістю сторін так званого Дисконтного періоду, після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти, що нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми залишку Кредиту.
Як встановлено приписами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування» (Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача) реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. В той же час, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
За таких обставин, суд доходить висновку, що встановлена Договором процентна ставка, що нараховується Позичальнику-споживачу у разі порушення своїх зобов'язань повернути кредит у триденний строк після завершення Дисконтного періоду його використання, що визначена у розмірі 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми простроченого залишку Кредиту, суперечить приписам ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування».
Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення, і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
За таких обставин, суд доходить висновку, що встановлена Договором процентна ставка, що нараховується Позичальнику-споживачу у разі порушення своїх зобов'язань повернути кредит у триденний строк після завершення Дисконтного періоду його використання, що визначена у розмірі 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми простроченого залишку Кредиту, суперечить приписам ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування».
Отже, суд констатує, що умова Договору про встановлення у пункті 8.4. Договору процентної ставки у розмірі 1087,70% річних, або 2,98% в день від суми залишку Кредиту, є нікчемною.
Зміст правочину не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
В той же час, згідно із ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відсотки за користування кредитом
Вирішуючи питання щодо визнання суми нарахованих відсотків в сумі 29 930,16 грн. суд зазначає, що Кредитором не надано детального розрахунку цієї суми. Розмір суми він грунтує на припущенні, що його правопопередниками ця сума заборгованості нарахована правильно та обліковувалася на час передачі йому, Кредитору, права вимоги.
В той же час, як вбачається із взятих на себе сторонами Договору (первісним кредитором та Боржником) - кредит було видано на 30 днів в сумі 7800,00грн., а вартість користування кредитом розраховується з кредитної ставки у розмірі 0,97%, що дорівнює 2269,80грн. відсотків, як плата за кредит.
Суд виходить з того, що після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені цим договором відсотки припиняється. В такій своїй позиції суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (касаційне провадження № 14-10цс18).
Також суд керується правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (п.122, 123), що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, для подальшого розрахунку суми коштів, що підлягають сплаті Кредитору за цим Договором, суд виходить із змісту п. 12.4. розділу 12 Договору (Відповідальність сторін), у якому сторони домовилися, що 1087,70 % річних є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналіз положень Договору між сторонами наводить до висновку, що у спірних правовідносинах відсотки річних, що встановлені у Договорі у подвійній сумі або в чотири рази підвищеному розмірі, є саме мірою відповідальності Позичальника за прострочення свого обов'язку своєчасно, зі спливом 30 днів користування кредитом, повернути кредит і сплатити відсотки за його користування. У спірних відносинах умови Договору пропонуються (диктуються) Кредитором, який перебачив, що підвищені відсотки є мірою відповідальності, яка сплачується на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Виходячи з того, що кредит в сумі 7 800,00грн. надавався Боржнику у строк до 22.11.2023 + 3 (три) дні для повернення, то зобов'язання вважається простроченим з 26.11.2023 року.
Враховуючи, що провадження у цій справі відкрите ухвалою суду від 23.05.2025, до цього дня з 26.11.2023 заборгованість є простроченою 543 днів.
Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок судом трьох процентів річних від простроченої суми:
Основна сума боргу, яка не була сплачена вчасно - 10 069,80грн., складається з: сума кредиту - 7800,00грн. та (+) 0,97% від суми Кредиту за кожний день користування ним (30 днів) - 2269,80грн.
Сума нарахованих 3 (трьох) процентів річних за 543 днів прострочення: 448,59грн.
Вирішуючи питання визнання/відхилення суми відсотків річних суд звертається до правових висновків, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно користуватися таким кредитом, не сплачуючи кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту, як зазначає ВП ВС у вказаній постанові, наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за таку можливість правомірно користуватися грошовими коштами кредитора протягом певного часу, - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Таким періодом правомірного користування кредитом у цих відносинах є строк кредитування - 30 днів.
Отже, обґрунтований розмір процентів за період з 26.11.2023 по 22.05.2025 за прострочені 543 днів повернення кредиту є 3% річних в сумі 448,59грн.
Суд зазначає, що Кредитором не заявлялися грошові вимоги які ґрунтуються на пунктах Договору, що встановлюють відповідальність за порушення строків оплати, а лише відсотки за користування кредитом: не заявлялися вимоги про стягнення штрафних санкцій (неустойки), а також інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України.
Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв'язку із невиконанням боржником грошових зобов'язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).
Загальна сума вимог, що заявлена Кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", в сумі 37 730,16 грн., яка складається з: 7 800,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 29 930,16 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, належить визнати такі суми:
1. Основна сума боргу 10 069,80грн, яка складається з: суми кредиту (тіло) 7800,00грн. та 2269,80грн. - відсотки за користування кредитом в період кредитування.
2. Судові витрати - судовий збір в сумі 4844.80 грн.
В іншій частині, зокрема - 29 930,16 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також - 3 (три) відсотки річних в сумі за час прострочення в сумі 448,59грн., нарахування яких здійснюється згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, вимоги є необґрунтованими, у їх визнанні належить відмовити.
Такі грошові вимоги, якщо вони нараховані і обліковуються у Кредитора, підлягають списанню кредитодавцем відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Приписами ст. 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
У відповідності до приписів ст.133 КУзПБ визначено порядок задоволення вимог кредиторів.
- Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
- Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
За таких обставин і правових підстав заяву кредитора належить задовольнити, грошові вимоги визнати повністю із розподіленням по відповідній черзі задоволення.
Згідно приписів ст. 113 КУзПБ встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до норм ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.
Керуючись ст. 45 КУзПБ, ст. 234 ГПК України, суд, -
1. Заяву про грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" - задовольнити частково.
2. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" кредитором боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в сумі 10 069,80грн, та 4844.80 грн. сплаченого судового збору за подання заяви кредитора, з розподілом по наступним чергам задоволення вимог кредитора - 10 069,80грн, основного боргу - 2 черга задоволення вимог кредитора та 4844.80 грн. - які задовольняються позачергово.
В іншій частині заяви про визнання грошових вимог до боржника - відмовити.
3. Керуючому реструктуризацією внести визнані судом вимоги кредитораТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до реєстру вимог кредиторів та примірник реєстру надати до справи.
Копію ухвали направити кредитору, боржнику і керуючому реструктуризацією боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України, ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту. Апеляційна скарга подається до Західного апеляційного господарського суду в установленому порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2025 року.
Суддя П. Д. Пригуза