ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
04 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа №907/415/24
За позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів Львівської області, Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача 1 Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради, який у подальшому перейменований на Комунальний заклад “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради, смт. Міжгір'я Хустського району Закарпатської області
до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни, м. Біла Церква Київської області
про визнання недійсним Договору №113 від 30.11.2023, укладеного між Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Дьячищенко Наталією Володимирівною; стягнення з ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівни на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради» грошових коштів у розмірі 350 000 грн та зобов'язання Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради повернути ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівні придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ (з урахуванням заяви про зміну предмета позову),
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Нікулочкіна О.В.
представники:
Прокуратури - Медвідь О.О., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури
Позивача 1 - Дан Є.М., представник в порядку самопредставництва
Позивача 2 - Сигидін О.І., представник в порядку самопредставництва
Відповідача 1 (в режимі відеоконференції) - Кривка П.П., адвокат, ордер серії АО
№1094148 від 11.06.2024
Відповідача 2 (в режимі відеоконференції) - Олійник К.О., адвокат, ордер серії АІ
№1629206 від 07.06.2024
Хустською окружною прокуратурою, м. Хуст Закарпатської області заявлено позов в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів Львівської області, Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача 1 Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради, смт. Міжгір'я Хустського району Закарпатської області та до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни, м. Біла Церква Київської області про визнання недійсним Договору №113 від 30.11.2023, укладеного між Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Дьячищенко Наталією Володимирівною; стягнення з ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівни грошових коштів у розмірі 350 000 грн та зобов'язання Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради повернути ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівні, придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 відкрито провадження у справі №907/415/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.06.2024. Явку уповноважених представників учасників процесу в підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачам строк для надання суду відзивів на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копій таких прокурору та позивачам, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачам строк для надання суду письмово висловлених позицій щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачам строк для надання суду та відповідачам відповідей на відзиви в порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копій відзивів.
Ухвалами суду від 12.06.2024 та 22.08.2024 підготовчі засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 26.09.2024 прийнято до розгляду та задоволено заяву прокурора про зміну предмета позову б/н від 19.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7303/24 від 19.09.2024), якою останній просить викласти заявлену ним позовну вимогу №3 в наступній редакції: “Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни отримані на виконання Договору №113 від 30.11.2023 350 000 грн на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради»; підготовче засідання відкладено на 31.10.2024.
Ухвалами суду від 31.10.2024, 27.11.2024, 18.02.2025, 18.03.2025 та 01.04.2025 підготовчі засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 17.04.2025 підготовче засідання у справі призначено на 21.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.05.2025 задоволено клопотання прокурора про зміну найменування відповідача 1 в даній справі на Комунальний заклад “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради; закрито підготовче провадження у справі №907/415/24 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 11.06.2025. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.
Ухвалою суду від 11.06.2025 судове засідання у справі призначено на 14.08.2025.
Враховуючи ту обставину, що 14.08.2025 судове засідання у справі №907/415/24 фактично не відбулося у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності головуючою суддею, ухвалою суду від 19.08.2025 судове засідання призначено на 10.09.2025.
Ухвалою суду від 10.09.2025 за участі прокурора та уповноважених представників учасників спору оголошувалася перерва до 07.10.2025.
Ухвалою суду від 07.10.2025 судове засідання призначено на 04.11.2025.
В судовому засіданні 04.11.2025 судом у присутності прокурора та уповноважених представників учасників спору проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Прокурор просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову, покликаючись на те, що в ході моніторингу офіційного вебпорталу Уповноваженого органу з питань закупівель (“ProZorro») на предмет виявлення порушень законодавства при проведенні публічних закупівель та незаконного використання бюджетних коштів Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради, Хустською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі», а також постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості).
Зокрема, як стверджує прокурор, відповідачем 1 (замовником) за процедурою відкритих торгів з особливостями здійснено закупівлю товарів за державні кошти, предметом якої є “Верстат фрезерний з ЧПУ», ДК 021:2015:42640000-4.
За доводами прокурора, для участі у відкритих торгах з особливостями тендерну пропозицію подано одним учасником - ФОП Дьячищенко Наталією Володимирівною (відповідачем 2) із ціновою пропозицією в сумі 350 000 грн, у зв'язку із чим 24.11.2023 уповноваженою особою замовника складено протокол №04-уд щодо прийняття рішення про намір укласти Договір, яким, у свою чергу, ФОП Дьячищенко Наталію Володимирівну визнано переможцем торгів.
Прокурор вказує, що 24.11.2023 автоматизованою системою публічних закупівель сформовано та оприлюднено повідомлення про намір укласти Договір, а 30.11.2023 замовником в особі в.о. директора Маринець В.Ю. укладено з ФОП Дьячищенко Наталією Володимирівною Договір №113 про закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 350 000 грн.
На переконання прокурора, згадана процедура закупівлі проведена із суттєвими порушеннями законодавчо регламентованої процедури, рішення про визначення переможця відкритих торгів з особливостями прийнято всупереч вимогам Особливостей, а тому, Договір, укладений за результатами проведення вказаної закупівлі, підлягає визнанню недійсним.
Прокурор зазначає, що тендерна пропозиція учасника ФОП Дьячищенко Н.В не відповідала встановленим технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі замовника, визначеним у Додатку 2 тендерної документації, та підлягала відхиленню відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Водночас як наголошує прокурор, у порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей, пункту 2 підрозділу 5.3 розділу 5 тендерної документації замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ФОП Дьячищенко Н.В. як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації щодо предмета закупівлі, а навпаки, уповноваженою особою замовника прийнято рішення про визнання учасника ФОП Дьячищенко Н.В. переможцем торгів та повідомлено їй про намір укладення Договору, про що 24.11.2023 складено відповідний протокол №04-уд.
За твердженням прокурора, з наявної в електронній системі закупівель інформації встановлено, що повідомлення про намір укласти договір оприлюднене замовником 24.11.2023, проте ФОП Дьячищенко Н.В. як переможцем процедури закупівлі не надано документи, які підтверджують відсутність підстав для відхилення переможця процедури закупівлі у спосіб, зазначений в тендерній документації (пункт 3.6. розділу 3 та Додаток 1), відповідно, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі ФОП Дьячищенко Н.В. підлягала відхиленню на підставі абз. 3 підп. 3 п. 44 Особливостей.
Як зауважує прокурор, згідно з відомостями офіційного вебпорталу “ProZorro», Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області здійснено моніторинг закупівлі “Верстат фрезерний з ЧПУ» UA-2023-11-13-013543-а, за результатами якого 26.12.2023 оприлюднено висновок, яким встановлено вищевказані порушення законодавства, допущені під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями, та який до суду не оскаржувався.
За доводами прокурора, оскільки протокол уповноваженої особи замовника, яким визначено переможця відкритих торгів із особливостями та прийнято рішення щодо повідомлення про намір укласти з ним договір, складено всупереч вимогам Закону України “Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», Господарського та Цивільного кодексів України, то, відповідно, договір, укладений за результатами проведення вказаної закупівлі за бюджетні кошти, підлягає визнанню недійсним.
Водночас прокурор наголошує на необхідності застосування судом наслідків недійсності вказаного правочину шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідача 1) грошових коштів у розмірі 350 000 грн та зобов'язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ.
В обґрунтування підстав для звернення до суду та наявності фактичного порушення інтересів держави прокурором зазначено наступне.
За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» направлено на адреси Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради листи-запити №07.54-372ВИХ-24 від 18.01.2024 та №07.54-754ВИХ-24 від 05.02.2024 щодо встановлення факту вжиття позивачами заходів із визнання недійсним Договору №113 від 30.11.2023 та застосування наслідків його недійсності в судовому порядку. Водночас позивачами таких заходів не вжито, що, на переконання прокурора, і зумовлює підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.
Представник позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби - через підсистему “Електронний суд» подала письмові пояснення щодо заявленого прокурором позову б/н від 07.11.2024 (вх. №02.3.1-02/8645/24 від 07.11.2024), в яких стверджує про те, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, у відповідності до частини 2 статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі», пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, та згідно з підпунктом 15 пункту 10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 №114 (із внесеними змінами), здійснено моніторинг процедури закупівлі “Верстат фрезерний з ЧПУ» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-11-13-013543-a), проведеної Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради.
Як вказує представник позивача 1, за результатами проведеного моніторингу виявлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей, що зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-013543-a від 26.12.2023.
За доводами представника позивача 1, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП Дьячищенко Н.В. та визначення переможця торгів встановлено, що замовником у Додатку 2 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі» тендерної документації визначено умови та вимоги, відповідно до яких учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема, наступні документи: “- Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється представником замовника (надати в складі тендерної пропозиції відповідний гарантійний лист); - У складі пропозиції учасник надає інформацію (довідку) про наявність предмету закупівлі на складі у терміни (строки), зазначені у Договорі у відповідності відпускних нормативів».
Проте, як вказує представник позивача 1, вищеописані документи (гарантійний лист, довідка), які вимагалися замовником у Додатку 2 тендерної документації, відсутні у складі тендерної пропозиції ФОП Дьячищенко Н.В.
Відтак, на думку представника позивача 1, тендерна пропозиція учасника ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівни не відповідала встановленим технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі замовника, визначених у Додатку 2 тендерної документації, та підлягала відхиленню відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Водночас представник позивача 1 зазначає, що повідомлення про намір укласти договір оприлюднене замовником 24.11.2023, проте ФОП Дьячищенко Н.В. як переможцем процедури закупівлі не надано документи, які підтверджують відсутність підстав для відхилення переможця процедури закупівлі у спосіб, зазначений в тендерній документації (пункт 3.6. розділу 3 та Додаток 1), відповідно, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі ФОП Дьячищенко Н.В. підлягала відхиленню на підставі абз. 3 підп. 3 п. 44 Особливостей.
Як зауважує представник позивача 1, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області 18.12.2023 звернулось через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання пояснень із приводу невідхилення переможця ФОП Дьячищенко Н.В. як такого, що не надав документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей, у строки та у спосіб, зазначені у пункті 3.6 розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» та в Додатку 1 частина “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності переможця вимогам, визначеним у пункті 47 Особливостей» тендерної документації замовника.
Однак, за твердженням представника позивача 1, надані замовником пояснення на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області із приводу невідхилення учасника ФОП Дьячищенко Н.В. не спростовують виявленого під час проведення моніторингу порушення абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей; зокрема, замовником зазначено, що “Уповноваженою особою Комунального закладу “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради не відхилено переможця Фізичну особу підприємця Дьячищенко Н.В. як такого, що не надав документи (після оголошення його переможцем), які підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у строки та у спосіб, зазначені у пункті 3.6 розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації та розділі 2 “Перелік документів та інформації для підтвердження відсутності підстав для відхилення учасника (в тому числі для об'єднання учасників як учасника процедури)/учасника-переможця відповідно до вимог, визначених п. 47 Особливостей» Додатку 1 тендерної документації у зв'язку з тим, що ці документи були надані переможцем на етапі подання тендерних пропозицій (у складі тендерної пропозиції)».
Таким чином, за доводами представника позивача 1, замовником не визнано виявлене під час проведення моніторингу закупівлі порушення абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей, зокрема, в частині невідхилення учасника-переможця ФОП Дьячищенко Н.В.
Представник позивача 1 вказує, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов'язало замовника здійснити заходи в установленому законодавством порядку, направлені на усунення порушень, допущених при розгляді тендерних пропозицій, зокрема, шляхом розірвання Договору (припинення зобов'язань за укладеним Договором) із ФОП Дьячищенко Н.В. №113 від 30.11.2023 та протягом п'яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Проте, як стверджує представник позивача 1, зобов'язання, викладені у висновку, замовником не виконані та через електронну систему закупівель повідомлено наступне: “З огляду на ситуацію, що склалася на даний момент, ми не можемо виконати ваші вимоги, а саме: усунення порушень, допущених при розгляді тендерних пропозицій, зокрема, шляхом розірвання Договору (припинення зобов'язань за укладеним Договором) із ФОП Дьячищенко Н.В. №113 від 30.11.2023 у зв'язку з тим, що ФОП Дьячищенко Н.В. доставила товар по адресу замовника, встановила його (провела пусконалагоджувальні роботи) та навчила персонал роботі з ним, а КЗ “Міжгірський професійний ліцей» ЗОР перерахував кошти на рахунок ФОП Дьячищенко Н.В. Зобов'язуємось у подальшому не допускатись подібних помилок щодо закупівель».
Представник позивача 1 звертає увагу на те, що зважаючи на неусунення вищезазначених порушень, а також на неоскарження висновку про результати моніторингу до суду, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області листом від 05.01.2024 №130717-14/45-2024 направлено запит до замовника про отримання персональних даних щодо особи, якою допущені виявлені за результатами моніторингу порушення законодавства у сфері закупівель, із терміном зворотного інформування до 18.01.2024.
За доводами представника позивача 1, запитувану інформацію від замовника не отримано, у зв'язку з чим Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області не притягнуто до адміністративної відповідальності особу, якою допущені виявлені за результатами моніторингу порушення законодавства у сфері закупівель.
Відтак, на думку представника позивача 1, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області у межах своїх повноважень вжито всіх вичерпних заходів із метою усунення порушень, виявлених під час моніторингу процедури закупівлі, а тому, позивач 1 позовні вимоги в частині бездіяльності органу державного фінансового контролю не підтримує.
Водночас стосовно позовних вимог у частині порушень, виявлених органом державного фінансового контролю, та визнання недійсним Договору про закупівлю товару за державні кошти №113 від 30.11.2023, укладеного між Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Дьячищенко Наталією Володимирівною за результатами відкритих торгів, представник позивача 1 повідомляє, що їх підтримує.
Позивач 2 - Закарпатська обласна рада - письмово висловленої позиції щодо заявленого прокурором позову суду не подала.
Відповідач 1 не скористався наданим йому правом на подання суду відзиву на позов у порядку ст. 165 ГПК України.
Представник відповідача 2 на адресу суду надіслала відзив на позовну заяву №11/06-01 від 11.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4926/24 від 17.06.2024), за змістом якого, серед іншого, стверджує про те, що ФОП Дьячищенко Н.В. отримано відповідні довідки, які підтверджують її відповідність п. 47 Особливостей здійснення публічних закупівель, а саме: 1) витяг із інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 17.11.2023; 2) довідку про відсутність підстав відмови замовником учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі»; 3) інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення станом на 17.11.2023.
Відтак, на думку представника відповідача 2, ФОП Дьячищенко Н.В. подано повну та достовірну інформацію з наданням усіх підтверджуючих документів згідно з п. 47 Особливостей здійснення публічних закупівель.
Як вказує представник відповідача 2, Хустська окружна прокуратура посилається лише на норми законодавства, а саме, п. 47 та п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель, та дублює у своєму позові висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-013543-а від 26.12.2023, натомість, не зазначаючи, якої саме інформації не надано ФОП Дьячищенко Н.В.
За доводами представника відповідача 2, ФОП Дьячищенко Н.В. надано у складі своєї пропозиції інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі від 17.11.2023, де вказана інформація відносно гарантії, та додатково у складі пропозиції надано лист-гарантію від 17.11.2023, де зазначено: “ФОП Дьячищенко Н.В. гарантує надати в момент поставки разом з товаром відповідно оформлений гарантійний лист. Гарантійний термін на товар складає 12 (дванадцять) місяців від дати поставки (підписання видаткових накладних)»; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики закупівлі-технічні вимоги до предмета закупівлі від 17.11.2023, оформлена у відповідності до Додатку №2 до тендерної документації, та містить всю необхідну інформацію, яку мав отримати замовник, щоб у повній мірі володіти необхідною інформацією, і зазначений детальний технічний опис (характеристики) фрезерного верстату з ЧПУ ADF 1321 складено відповідно до всіх показників, що вимагав замовник.
Як стверджує представник відповідача 2, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики закупівлі-технічні вимоги до предмета закупівлі від 17.11.2023 містить також інформацію і підтвердження: “Учасник здійснює поставку товару замовнику і всі витрати, пов'язані із встановленням, пусконалагоджувальними роботами (ПНР) та навчанням персоналу, здійснює за свій рахунок».
Представник відповідача 2 зазначає, що ФОП Дьячищенко Н.В. є виробником фрезерного верстату з ЧПУ ADF 1321, що підтверджувалось у наданій пропозиції видами діяльності ФОП та Договором оренди обладнання №0104-02 від 01.04.2023; водночас відповідно до Договору про управління майновими правами автора №0107-1 від 08.07.2023, ФОП Дьячищенко Н.В. має право користуватись TM Dominant CNC (Свідоцтво на НОМЕР_1 ), що належить Дьячищенко Максиму Олександровичу.
З вищевикладеного, на думку представника відповідача 2, випливає, що ФОП Дьячищенко Н.В. не порушила жодних вимог Закону України “Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Із приводу наданої прокурором інформації із сайту https://dominant-сnс.соm/uа/ представник відповідача 2 пояснює, що ФОП Дьячищенко Н.В. також здійснює реалізацію через означений сайт, а цінова пропозиція, вказана на останньому, не включає в себе витрати, пов'язані із доставкою, встановленням, пусконалагоджувальними роботами (ПНР) та навчанням персоналу, а тому, не може братись до уваги.
На переконання представника відповідача 2, обраний прокурором спосіб захисту, а саме, визнання недійсним із формальних підстав виконаного Договору №113 від 30.11.2023, створить преюдиційну обставину (доказ) для іншого судового провадження; водночас у разі задоволення позову замовник закупівлі буде зобов'язаний відшкодувати вартість поставленого верстату фрезерного з ЧПУ за цінами, які існуватимуть на момент такого відшкодування, та відшкодувати інші витрати, а відтак, замовник може понести додаткове грошове навантаження, що не сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів.
За доводами представника відповідача 2, звертаючись з даним позовом, прокурор не здійснив аналізу економічної доцільності проведення нових торгів та не оцінив наслідки визнання недійсним договору про закупівлю, а недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
За змістом поданої через підсистему “Електронний суд» відповіді на відзив відповідача 2 б/н від 20.06.2024 (вх. №02.3.1-02/5034/24 від 20.06.2024) прокурор стверджує про те, що законодавцем у Законі України “Про публічні закупівлі» чітко розмежовано поняття “учасника процедури закупівлі» та “переможця процедури закупівлі», і положеннями Закону, Особливостей, а також вимогами, встановленими у Додатку 1 тендерної документації, визначено відмінні вимоги до строків, порядку та переліку документів, які мають бути подані учасником процедури та її переможцем.
На переконання прокурора, саме переможець закупівлі перед укладенням договору про закупівлю у відповідності до абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей повинен підтвердити відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону; водночас Особливостями встановлено імперативну норму, що переможець повинен надати такі документи протягом чітко встановленого строку - не більше чотирьох днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Прокурор наголошує, що надання означених документів у складі тендерної пропозиції не є належним виконанням вимоги, передбаченої пунктом 47 Особливостей, оскільки учасник повинен надати такі документи після визначення його переможцем закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у вказаній процедурі закупівлі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю датоване 24.11.2023); натомість у випадку, коли переможець такі документи надав тільки у складі тендерної пропозиції і не надав після визначення його переможцем закупівлі, замовник повинен відхилити таку тендерну пропозицію переможця на підставі абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей.
Прокурор звертає увагу на те, що у позовній заяві ним чітко наведено перелік документів, які не подано переможцем процедури закупівлі, зокрема, ті які підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей у строки та у спосіб, зазначені у пункті 3.6 розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» та в Додатку 1 частина “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності переможця вимогам, визначеним у пункті 47 Особливостей» тендерної документації.
За доводами прокурора, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області було враховано пояснення замовника до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-013543-а від 26.12.2023, а також надано їм відповідну правову оцінку, яка, у свою чергу, повністю узгоджується із позицією окружної прокуратури, наведеною у позовній заяві.
Прокурор наголошує, що аналізом документів, поданих ФОП Дьячищенко Наталією Володимирівною у складі тендерної пропозиції, встановлено, що документи (гарантійний лист, довідка), які вимагалися замовником у Додатку 2 тендерної документації, відсутні; більше того, відповідачем 2 дійсно подано у складі тендерної пропозиції інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в якій також зазначено, що у складі тендерної пропозиції він зобов'язується надати вищезазначені гарантійний лист та довідку (розділ “Загальні відомості»).
Водночас як вказує прокурор, ані у складі документів тендерної пропозиції, розміщених на офіційному вебпорталі “Prozorro», ані серед додатків до відзиву підтвердження подання відповідних документів учасником процедури закупівлі не містяться.
Прокурор зазначає, що зі змісту позовних вимог, зазначених у прохальній частині позовної заяви, поданої ним, вбачається, що прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту, оскільки окрім вимоги щодо визнання договору про закупівлю, укладеного з порушенням вимог законодавства у сфері закупівель, недійсним, останнім одночасно заявлено і вимоги про застосування наслідків його недійсності, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України. А тому, на думку прокурора, твердження представника відповідача 2 щодо переслідування прокурором мети створення ухваленим за результатами розгляду вказаної справи рішенням преюдиційної обставини (доказу) для іншого судового провадження є безпідставними.
Прокурор зауважує, що необґрунтованим є твердження представника відповідача 2 про нездійснення прокурором аналізу економічної доцільності проведення нових торгів та оцінки наслідків визнання недійсним договору про закупівлю, оскільки до позовної заяви долучено доказ того, що навіть на момент подання останньої ідентичне технічне обладнання, яке було предметом закупівлі, можна придбати за ціною, суттєво нижчою за ту, що була обумовлена оспорюваним Договором, зокрема, на 32 000 грн.
Представник відповідача 1 через підсистему “Електронний суд» подав письмові пояснення б/н від 26.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7518/24 від 26.09.2024), в яких зазначає про те, що за результатами проведених торгів Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей Закарпатської обласної ради» від Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни було придбано досить рідкісний фрезерний верстат ADF 1321 (CH 1123109) для його використання у навчально-виробничому процесі для підготовки здобувачів освіти за професією “виробник художніх виробів з дерева»; крім цього, цей верстат задіяний для виконання стратегічного плану розвитку навчального закладу, а саме, модернізації навчально-матеріальної бази відповідно до вимог сучасного деревообробного виробництва, а також виготовлення виробів із дерева під замовлення для підприємців та приватних осіб.
Представник відповідача 1 вказує, що для монтажу придбаного фрезерного верстату у навчальній майстерні механічної обробки деревини з урахуванням значних габаритів верстату (силами, у тому числі, й учнів ліцею) було проведено демонтаж дверного отвору та значної частини стіни приміщення майстерні, а після виконання робіт по встановленню верстату знову було проведено роботи по відновленню демонтованої стіни площею близько 20 кв.м. та дверного отвору; крім того, були проведені роботи по виконанню вимог правил техніки безпеки, протипожежних та санітарних вимог, підведення електроживлення 380В для виконання всіх технічних вимог роботи на даному верстаті.
За доводами представника відповідача 1, придбаний професійним ліцеєм верстат повністю відповідає необхідним вимогам, і учні ліцею у ході навчального процесу успішно освоюють роботу на ньому, що підтверджується актом, складеним комісією ліцею 19.12.2023, та фотознімками майстерні із встановленим верстатом, а також роботами учнів по деревообробці, виконаними з допомогою останнього.
Покликаючись на те, що претензій щодо комплектації та якості роботи деревообробного верстату у ліцею немає, такий повністю відповідає сучасним вимогам для здобуття учнями професійних навиків на сучасних деревообробних станках, представник відповідача 1 наголошує, що задоволення позову прокурора про визнання недійсним спірного договору з виключно формальних підстав, повернення коштів ФОП та зобов'язання Міжгірського професійного ліцею повернути продавцеві придбаний за договором верстат аж ніяк не відповідає інтересам держави, інтересам ліцею як комунального навчального закладу і інтересам студентів ліцею, які втрачають можливість здобувати професійні навики на сучасному деревообробному обладнанні.
Крім того, як стверджує представник відповідача 1, повторне виконання робіт, але на цей раз вже по демонтажу обладнання вимагає знову-таки демонтажу стіни приміщення майстерні, дверного отвору, приведення обладнання у стан, придатний для його транспортування, із залученням спеціалістів тощо, що призведе до значних матеріальних затрат ліцею, а відтак, і державних коштів.
Представник відповідача 1 звертає увагу, що в позовній заяві прокурором не вказується, за рахунок кого з відповідачів необхідно віднести ці витрати, і чи відповідають інтересам держави наслідки визнання договору недійсним у вигляді вказаних додаткових і досить значних матеріальних затрат.
За доводами представника відповідача 1, так чи інакше, Міжгірському професійному ліцею у разі задоволення позову доведеться повторно проводити закупівлю цього або аналогічного обладнання, що є необхідним для навчального процесу, а відтак, очікувати прийняття та затвердження відповідного цільового бюджетного фінансування у встановленому порядку, проводити закупівлю обладнання, можливо, вже за новими цінами тощо, і така ситуація аж ніяк не відповідає державним інтересам і призведе до надлишкових бюджетних витрат у фінансуванні навчального закладу.
На переконання представника відповідача 1, у даному випадку прокурором застосовано чисто формальний підхід стосовно відстоювання інтересів держави, порушення яких не вбачається, за відсутності спричинення матеріальної шкоди державі як такої та відсутності ознак корупційного діяння чи зловживання як із боку відповідача, так і співвідповідача при укладенні між ними та виконанні умов договору, укладеного за результатами прилюдних торгів.
Прокурор через підсистему “Електронний суд» подав додаткові пояснення б/н від 24.10.2024 (вх. №02.3.1-02/8303/24 від 24.10.2024), в яких зазначає про те, що доказів, які підтверджують вартість понесених матеріальних витрат на виконання робіт із монтажу придбаного фрезерного верстату у навчальній майстерні механічної обробки деревини, як і факт їх фінансування за бюджетні кошти до додаткових пояснень, поданих представником відповідача 1, не долучено; більше того, твердження про залучення учнів ліцею до будь-яких робіт, не передбачених навчальною програмою закладу освіти, може свідчити про порушення вимог як трудового законодавства, так і законодавства про освіту, що має стати окремим предметом дослідження поза межами розгляду даної справи.
Прокурор наголошує, що якість закупленого товару, його відповідність технічним вимогам та придатність до використання не оспорюються прокуратурою, натомість, підставою для звернення до суду з вимогою про визнання оспорюваного Договору недійсним слугувало саме недотримання вимог чинного законодавства про публічні закупівлі під час проведення відкритих торгів та визначення їх переможця, а саме, у зв'язку із ненаданням учасником-переможцем ФОП Дьячищенко Н.В. усіх необхідних документів відповідно до вимог тендерної документації, а також Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
За доводами прокурора, необхідність понесення будь-яких витрат на демонтаж товару, закупленого за результатами публічної закупівлі, проведеної всупереч вимогам законодавства, жодним чином не усуває допущених уповноваженою особою замовника порушень, а також не усуває законодавчі підстави визнання договору, укладеного за результатами вказаної закупівлі, недійсним, оскільки в іншому випадку дійсно будуть порушені принципи здійснення публічних закупівель, визначені Законом України “Про публічні закупівлі», а всі договори про закупівлі товарів, укладені за процедурами торгів, проведених із порушеннями, у разі встановлення товарів у кімнаті “із вузькими дверними пройомами» не підлягатимуть визнанню недійсними.
Щодо твердження представника відповідача 1 відносно необхідності у разі задоволення позову очікувати фінансування прокурор зазначає, що з урахуванням заяви про зміну предмета позову, кошти, сплачені за придбання товару за оспорюваним Договором, будуть повернуті саме відповідачу 1, що, у свою чергу, створить умови для якнайшвидшого проведення повторної закупівлі.
На думку прокурора, зважаючи на те, що умовами оспорюваного Договору не було передбачено обов'язку з виконання робіт по демонтажу верстата жодною зі сторін, то фактично обов'язок “забрати» товар як протилежність обов'язку “передати», з огляду на природу застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, покладається на продавця, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний не чинити йому у цьому опору, тобто “віддати» вказаний товар.
Прокурор наголошує, що порушення Закону України “Про публічні закупівлі», Особливостей при проведенні закупівлі “Верстат фрезерний з ЧПУ» UA-2023-11-13-013543-a, встановлені Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області у висновку про результати її моніторингу від 26.12.2023, допущені конкретно визначеною уповноваженою особою замовника, до якої, у разі встановлення в її діях складу адміністративного правопорушення, може бути звернено зворотну вимогу про відшкодування понесених у зв'язку з цим витрат.
На переконання прокурора, про вагомість та значимість допущених під час проведення закупівлі порушень свідчить, зокрема, обраний органом фінансового контролю спосіб їх усунення, а саме, шляхом розірвання договору (припинення зобов'язань) за укладеним договором з ФОП Дьячищенко Наталією Володимирівною №113 від 30.11.2023, з дотриманням ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України та зобов'язання протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
13.11.2023 Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради, який у подальшому перейменований на Комунальний заклад “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради, (замовником закупівлі, відповідачем 1 у справі) було оприлюднено оголошення та тендерну документацію щодо проведення відкритих торгів з особливостями стосовно закупівлі товару - верстата фрезерного з ЧПУ (код за ДК 021:2015:42640000-4: Верстати для обробки твердих матеріалів, окрім металів).
Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи замовника від 13.11.2023, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, а саме, зокрема:
- інформацію щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у п. 47 Особливостей (надається згідно з розділом 2 Додатком №1 тендерної документації);
- інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (надається згідно з Додатком №2 до тендерної документації).
В розділі 2 Додатку №1 до тендерної документації, серед іншого, наведено перелік документів, які надаються переможцем торгів (фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем), зокрема:
- інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі або гарантійний лист/довідка у довільній формі;
- повний витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформований у паперовій або електронній формі, що містить інформацію про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України щодо фізичної особи, яка є учасником процедури закупівлі. Документ повинен бути виданим не більше місячної давнини відносно дати оприлюдненого в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю;
- довідка в довільній формі, яка містить інформацію про те, що між переможцем та замовником раніше не було укладено договорів, або про те, що переможець процедури закупівлі виконав свої зобов'язання за раніше укладеним із замовником договором про закупівлю, відповідно, підстав, що призвели б до його дострокового розірвання і до застосування санкцій у вигляді штрафі та/або відшкодування збитків, не було, або довідка з інформацією про те, що він надав підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах (для цього переможець (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків.
У розділі “Загальні відомості» Додатку №2 до тендерної пропозиції (“Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі») визначено, зокрема, що приймання товару за кількістю і якістю здійснюється представником замовника (надати в складі тендерної пропозиції відповідний гарантійний лист); у складі пропозиції учасник надає інформацію (довідку) про наявність предмету закупівлі на складі у терміни (строки), зазначені у Договорі у відповідності відпускних нормативів.
Судом встановлено, що у спірній закупівлі взяв участь один учасник - Фізична особа-підприємець Дьячищенко Наталія Володимирівна (відповідач 2 у справі), чия цінова пропозиція склала 350 000 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій та протоколу їх розкриття від 22.11.2023 у публічній закупівлі з ідентифікатором UA-2023-11-13-013543-а.
Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою про намір укласти договір №04-уд від 24.11.2023, складеного за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП Дьячищенко Н.В. на предмет її відповідності вимогам тендерної документації щодо проведення процедури закупівлі, відповідача 2 визначено переможцем процедури закупівлі згідно з предметом закупівлі код ДК 021:2015:42640000-4 Верстати для обробки твердих матеріалів, окрім металів (верстат фрезерний з ЧПУ) та ухвалено рішення про намір укласти з нею договір про закупівлю.
30.11.2023 між Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради, який у подальшому перейменований на Комунальний заклад “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради, (покупцем, відповідачем 1 у справі) та Фізичною особою-підприємцем Дьячищенко Наталією Володимирівною (продавцем, відповідачем 2 у справі) було укладено Договір №113 (далі - Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язується у 2023 році передати у власність покупця товар (верстат фрезерний з ЧПУ), код ДК 021:2015 - 42640000-4 - Верстати для обробки твердих матеріалів, окрім металів, (далі - товар) в асортименті та кількості відповідно до рахунку, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору, датою передання товару вважається дата вручення товару покупцеві, що підтверджується рахунком та накладною.
Пунктами 4.1., 4.6. Договору визначено, що вартість цього Договору становить 350 000 грн без ПДВ. Джерело фінансування закупівлі - кошти місцевого бюджету.
Термін (строк) поставки (передачі) товару діє з моменту підписання Договору сторонами до 31 грудня 2023 року (включно). Місце поставки (передачі) товарів за адресою: 90000, Закарпатська область, Хустський район, смт. Міжгір'я, вул. Шевченка, 18 (п. 5.1., 5.2. Договору).
На підставі п. 10.1. Договору останній набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не довше, ніж 31 грудня 2023 року. Датою підписання вважається дата, зазначена на першій сторінці цього Договору.
Як вбачається із видаткової накладної №27 від 01.12.2023, що підписана та скріплена печатками продавця і покупця, на виконання умов Договору відповідачем 2 було поставлено на користь відповідача 1 товар - фрезерний верстат з ЧПУ ADF2130 - вартістю 350 000 грн.
Вказана вартість товару сплачена покупцем 04.12.2023, свідченням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №770 від 04.12.2023 на суму 350 000 грн.
Водночас обставина виконання Договору замовником процедури закупівлі та її переможцем підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю UA-2023-11-13-013543-а, копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що протягом 18.12.2023 - 26.12.2023 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проводився моніторинг процедури закупівлі №UA-2023-11-13-013543-а, за наслідками якого складено відповідний висновок від 26.12.2023, у якому зафіксовано наступні обставини:
- замовником у Додатку 2 “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі» тендерної документації встановлено умови та вимоги, відповідно до яких учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема, наступні документи: “- Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється представником замовника (надати в складі тендерної пропозиції відповідний гарантійний лист); - У складі пропозиції учасник надає інформацію (довідку) про наявність предмету закупівлі на складі у терміни (строки), зазначені у Договорі, у відповідності відпускних нормативів»;
- вищеописані документи (гарантійний лист, довідка), які вимагалися замовником у Додатку 2 тендерної документації, відсутні у складі тендерної пропозиції ФОП Дьячищенко Н.В.;
- як наслідок, тендерна пропозиція учасника ФОП Дьячищенко Н.В. не відповідає встановленим технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі замовника, визначених у Додатку 2 тендерної документації, та підлягає відхиленню відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей;
- замовником у пункті 3.6 розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» та розділі “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності переможця вимогам, визначеним у пункті 47 Особливостей» Додатку 1 тендерної документації вимагається наступне: “Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей», а підпунктом 3 пункту 5.3 “Відхилення тендерних пропозицій» розділу 5 “Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих Особливостей;
- згідно наявної в електронній системі закупівель інформації встановлено, що повідомлення про намір укласти договір оприлюднене замовником 24.11.2023, проте ФОП Дьячищенко Н.В., як переможцем процедури закупівлі, не надано документи, які підтверджують відсутність підстав для відхилення переможця процедури закупівлі у спосіб, зазначений в тендерній документації (пункт 3.6. розділу 3 та Додаток 1), відповідно, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі ФОП Дьячищенко Н.В. підлягає відхиленню на підставі абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей;
- під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області 18.12.2023 звернулось через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання пояснень із приводу невідхилення переможця ФОП Дьячищенко Н.В., як такого, що не надав документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей, у строки та у спосіб, зазначені у пункті 3.6 розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» та в Додатку 1 частина “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності переможця вимогам, визначеним у пункті 47 Особливостей» тендерної документації замовника;
- надані замовником пояснення на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області із приводу невідхилення учасника ФОП Дьячищенко Н.В. не спростовують виявленого під час проведення моніторингу порушення абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей в частині невідхилення учасника-переможця ФОП Дьячищенко Н.В., який не надав у спосіб, зазначений у тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих Особливостей;
- за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі в частині дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції учасника-переможця ФОП Дьячищенко Н.В. встановлено, що на порушення абзацу другого підпункту 2 та абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей, замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника-переможця ФОП Дьячищенко Н.В., а укладено з ним договір на закупівлю товару: “Верстат фрезерний з ЧПУ» №113 від 30.11.2023 на суму 350 000 гривень.
Водночас у пункті 3 частини ІІ “Констатуюча частина» висновку від 26.12.2023 (зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель), з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов'язало замовника здійснити заходи в установленому законодавством порядку, направлені на усунення порушень, допущених при розгляді тендерних пропозицій, зокрема, шляхом розірвання Договору (припинення зобов'язань за укладеним Договором) із ФОП Дьячищенко Н.В. №113 від 30.11.2023 та протягом п'яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Покликаючись на обставини, викладені Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-013543-а від 26.12.2023, та допущені порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі», а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, прокурор вказує на наявність правових підстав для визнання недійсним Договору №113 від 30.11.2023, укладеного між Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради, який у подальшому перейменований на Комунальний заклад “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради, та Фізичною особою - підприємцем Дьячищенко Наталією Володимирівною, і застосування наслідків недійсності вказаного правочину шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідача 1) грошових коштів у розмірі 350 000 грн та зобов'язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначаються Законом України “Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №2526-ІХ від 16.08.2022 внесено зміни до Закону України “Про публічні закупівлі» та Розділ X “Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 37, яким встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Особливостей (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пунктом 24 Особливостей передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Згідно з абз. 1 п. 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі», тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Частиною 2 статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі» встановлено перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації, зокрема: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз. 1 ч. 3 статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про публічні закупівлі», тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.
Пунктами 38, 39 Особливостей передбачено, що дата і час розкриття тендерних пропозицій, дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель. Розкриття тендерних пропозицій здійснюється відповідно до статті 28 Закону (положення абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 28 Закону не застосовуються).
За приписами абз. 1 підп. 2, абз. 2 підп. 3 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей.
Згідно з підп. 3, 5, 6, 12 п. 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: - керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією; - фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку; - керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку; - керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Водночас на підставі абз. 14 п. 47 Особливостей, замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів (абз. 15 п. 47 Особливостей).
Отже, Особливостями встановлено імперативну норму, що переможець повинен надати такі документи протягом чітко встановленого строку - не більше чотирьох днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до абз. 16, 17 п. 47 Особливостей, учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 12 частини 1 статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо, зокрема: - службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією; - фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 у складі тендерної пропозиції для участі у процедурі спірної закупівлі було подано, зокрема, наступні документи:
- витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданий про те, що гр. Дьячищенко (Миколенко) Наталія Володимирівна станом на 17.11.2023 незнятої чи непогашеної судимості не має;
- довідку про відсутність підстав відмови замовником учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі»;
- інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, сформовану 17.11.2023.
Факт надання відповідачем 2 означених документів у складі тендерної пропозиції підтверджується також і змістом пояснень відповідача 1 на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області із приводу невідхилення переможця процедури закупівлі ФОП Дьячищенко Н.В. (том 2, арк. спр. 79).
З покликанням на ту обставину, що відповідачем 1 (замовником) протиправно, всупереч вимогам абз. 1 підп. 2, абз. 2 підп. 3 п. 44 Особливостей, не відхилено переможця ФОП Дьячищенко Наталію Володимирівну (відповідача 2), як таку, чия тендерна пропозиція не відповідала технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, визначених у Додатку №2 тендерної документації замовника, та таку, що не надала документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених у підп. 3, 5 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей, а, натомість, укладено із нею Договір на закупівлю товару №113 від 30.11.2023, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним такого Договору.
В свою чергу, з метою застосування наслідків недійсності правочину - Договору №113 від 30.11.2023, укладеного між Комунальним закладом “Міжгірський професійний ліцей» Закарпатської обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Дьячищенко Наталією Володимирівною за результатами публічної закупівлі, прокурор заявив позовну вимогу про застосування двосторонньої реституції шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідача 1) грошових коштів у розмірі 350 000 грн та зобов'язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ.
З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору (висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21, у постановах Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №905/377/23, від 21.02.2024 у справі №917/709/22, від 11.06.2024 у справі №918/565/22).
Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов'язків у замовників (зобов'язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.
При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21).
У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені ст. 43 “Нікчемність договору про закупівлю» Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21).
Подібний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №904/180/22, від 16.08.2023 у справі №922/263/22.
Аналізуючи заявлені прокурором у даній справі позовні вимоги, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа чи суб'єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі “Кудла проти Польщі» (“Kudla v. Poland», заява №30210/96, §158), 16.08.2013 у справі “Гарнага проти України» (“Garnaga v. Ukraine», заява №20390/07, §29).
Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі “Афанасьєв проти України» (“Afanasyev v. Ukraine» (заява №38722/02, §75)).
У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland) зазначено, що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Отже ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
З вищенаведеного вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №10/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17, від 15.02.2023 у справі №910/18214/19.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №914/1259/22).
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №233/4365/18, у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №914/1259/22).
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі №910/11511/18.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже ефективний засіб правового захисту в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає ст. 13 Конвенції.
У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).
Прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради заявив вимогу про визнання недійсним Договору, укладеного відповідачами за процедурою публічної закупівлі.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України “Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №715/310/22).
Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).
Відтак, слід враховувати, що в будь-якому разі підставою для звернення до суду з позовом є наявність самого факту порушення права. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, слід виходити з його ефективності, тобто відповідності такого способу захисту змісту порушеного права, характеру правопорушення та можливості забезпечити поновлення порушеного права.
З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. При цьому, підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України “Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
Частинами 1 та 2 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).
За приписами статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України, зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 09.09.2021 у справі №925/1276/19, від 11.06.2024 у справі №918/565/22).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 зазначено, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження, суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 наголосила, що, фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29. постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення вимоги саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 уточнила висновки щодо застосування норм матеріального права (частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України), викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, щодо ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, сформулювавши свій висновок таким чином: “Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові».
Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №910/2389/23).
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
У контексті заявлених прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідача 1) та повернення останнім на користь Фізичної особи - підприємця Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ, суд звертає увагу на викладені у пункті постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 висновки про те, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо ж повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати інший ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог (висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).
Поряд з тим, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22 викладено правовий висновок про те, що чинним законодавством, а саме абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру», не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства об'єднання громадян як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту, здатним призвести до реального відновлення порушених прав та інтересів держави чи місцевої територіальної громади без додаткового звернення до суду з новим позовом (позовами).
У даному випадку прокурор не навів доводів про те, які саме інтереси держави були порушені та як саме визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору вплине на їх відновлення. З урахуванням встановлених обставин цієї справи визнання недійсним цього договору не відновить порушені інтереси держави, а тому, обраний прокурором спосіб захисту є неефективним.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22).
Водночас склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22.
Застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину на користь позивачів (Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради) при застосуванні запропонованої прокурором процесуальної конструкції, коли грошові кошти стягуються з відповідача 2 на користь відповідача 1, є помилковим, оскільки не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України, позаяк для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатися (стягуватися) саме на користь держави (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22, постанова Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №904/180/22).
Як вже зазначалось судом, положення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлюють, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
В свою чергу, двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22 ).
Із урахуванням положень ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову.
Положеннями ч. 1, 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Аналогічні за змістом висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц, №372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі №910/7122/17, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22).
Разом з тим, сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). В свою чергу, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача".
При цьому, подання прокурором в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради позову про стягнення з ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради» (відповідача 1) грошових коштів у розмірі 350 000 грн та зобов'язання Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідача 1) повернути ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівні (відповідачу 2) придбаний за Договором №113 від 30.11.2023 верстат фрезерний з ЧПУ, не призведе до відновлення інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради, оскільки ці кошти підлягають поверненню на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради як суб'єкта господарювання, а не в дохід держави чи відповідної територіальної громади. Тобто, заявляючи вимоги про визнання недійсним Договору №113 від 30.11.2023 та застосування наслідків недійсності такого правочину, прокурор по суті намагається захистити Комунальний заклад, хоча не має права вимагати стягнення на користь юридичної особи (Комунального закладу), яка не уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся з цим позовом до суду, та є за обставинами, наведеними прокурором, організатором процедури закупівлі.
Водночас застосування наслідків недійсності правочину на користь позивачів, які не є сторонами оспорюваного договору, наразі неможливе при застосуванні процесуальної конструкції, запропонованої прокурором, оскільки кошти підлягають стягненню з ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради» (відповідача 1) як іншої сторони оспорюваного правочину, оскільки для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу (Закарпатської обласної ради) як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь місцевого (обласного) бюджету.
В свою чергу, навіть у випадку визначення Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради позивачем, на користь якого на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України підлягали би стягненню грошові кошти, отримані ФОП Дьячищенко Наталією Володимирівною за Договором №113 від 30.11.2023, задоволення такої вимоги не призвело би до ефективного захисту інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради, адже неможливо відновити права та інтереси держави в особі відповідного органу, стягуючи при цьому кошти на користь юридичної особи (КЗ “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради), яка є самостійним суб'єктом господарювання, тобто не уособлює державу.
Схожі за змістом правові висновки щодо застосування норм ст. 45 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України викладено в постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справах №904/193/22 та №904/180/22 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин у сфері публічних закупівель.
Таким чином, заявивши позовну вимогу про стягнення спірної суми грошових коштів з ФОП Дьячищенко Наталії Володимирівни (відповідача 2) на користь Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідача 1), прокурор фактично звернувся за захистом інтересів не позивачів (Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради), а відповідача 1, за рахунок якого якраз має задовольнятися позов, як того вимагає ч. 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас прокурором вказану позовну вимогу пред'явлено в інтересах відповідача 1 - Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради» поза відносинами представництва інтересів держави, тобто всупереч положенням частин 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких прокурор у визначених законом випадках має звертатися до суду виключно в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень. Наявне фактичне звернення прокурора в інтересах Комунального закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради не відповідає викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №917/269/21, від 16.08.2022 у cправі №905/820/21 висновку про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», має застосовуватися з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Адже за змістом положень ст. 170, 172 Цивільного кодексу України держава та територіальні громади у цивільних відносинах діють через органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно, а не через державні, комунальні підприємства чи підприємства об'єднань громадян, які не мають статусу суб'єкта владних повноважень.
Схожі за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22.
З урахуванням вищенаведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі як у зв'язку з неефективністю обраного прокурором способу захисту порушених інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної ради, так і з допущеним прокурором порушенням норм процесуального права шляхом його звернення за захистом інтересів не позивачів, а відповідача 1, за рахунок якого наразі має задовольнятися позов, як того вимагає ч. 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України. Як вже попередньо зазначалось судом, повернення спірної суми грошових коштів Комунальному закладу “Міжгірський професійний коледж» Закарпатської обласної ради (відповідачу 1) не відновлює права держави в особі позивачів, а в межах заявлених позовних вимог не вбачається можливості застосування судом іншого ефективного способу захисту порушених прав держави.
При цьому обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, що в свою чергу виключає як необхідність надання судом оцінки будь-яким іншим аргументам учасників спору, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсним Договору №113 від 30.11.2023 як оспорюваного правочину. Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати прокуратури по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на Закарпатську обласну прокуратуру з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Закарпатську обласну прокуратуру.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 02.12.2025.
Суддя Л.І. Пригара