Рішення від 27.11.2025 по справі 906/1026/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1026/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретар судового засідання: Фісунов І.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Мезенцев О.О. ордер серії АМ №1159513 від 06.10.2025;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитомирАвтоГазСервіс"

до Товариства обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ГРІН"

про стягнення 16 666,67 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖитомирАвтоГазСервіс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ГРІН" 16 666,67 грн збитків.

Ухвалою від 18.08.2025 суд відкрив провадження у справі №906/1026/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті.

Ухвалою від 23.09.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 07.10.2025.

25.09.2025 та 06.10.2025 до суду повернулися ухвала від 09.09.2025 та від 23.09.2025, які направлялися відповідачу за адресою: 11501, Житомирська обл., Коростенський р-н м. Коростень, вул. Шевченка, 8/15, з відміткою відділення поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

07.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання у якому він вказує, що розмір заборгованості відповідача не змінився та складає 16 666,67 грн.

07.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

Розгляд справи №906/1026/25, призначеної на 07.10.2025 о 10:00, не здійснювався, оскільки 07.10.2025 у Житомирській області оголошено сигнал "Повітряна тривога".

Ухвалою від 07.10.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав розгляд справи на 27.11.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Ухвала господарського суду від 07.10.2025, яка направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду 20.10.2025 з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Водночас судом взято до уваги, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Крім того, всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а матеріали справи містять відзив на позовну заяву, суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 між ТОВ "ЖитомирАвтоГазСервіс" (замовник, позивач), ТОВ "Коростень-МБО" (генпідрядник) та ТОВ "ОРІОН-ГРІН" (субпідрядник, відповідач) укладено договір субпідряду №1011-ДЗ-2020 від 21.12.2020 (далі - договір (а.с. 18-20).

За умовами п.1.1. договору, субпідрядних бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи з благоустрою та озелененню території при реконструкції цілісного майнового комплексу під підприємство зберігання легкозаймистих паливних рідин, скрапленого вуглеводневого газу за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 4, м. Коростень Житомирської області», а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), генпідрядник зобов'язується передати затверджену проектну документацію, забезпечити необхідними дозволами на проведення робіт.

Згідно з п. 1.2.договору замовник зобов'язується прийняти виконані роботи за актом виконаних робіт (форма КБ-2в).

Відповідно до п. 4 договору замовник перераховує субпідряднику передоплату в розмірі 75 000,00 грн (сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ-20%, що включає в себе - вартість матеріалів та транспортні витрати.

Оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником на банківський поточний рахунок субпідрядника коштів у національній валюті України на підставі актів виконаних робіт та довідок про їх вартість. Замовник зобов'язаний протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання акта приймання виконаних робіт (КБ-2в) генпідрядником, здійснити оплату виконаних робіт за вирахуванням (урахуванням) сплаченого авансу відповідно.

Згідно з підписаним сторонами актом надання послуг №2023-17 від 26.12.2023, виконавець виконав роботи на загальну суму 100 000,00 грн (а.с. 8).

Позивач здійснив попередню оплату у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3534 від 21.12.2020 (а.с. 23).

Оскільки відповідач не зареєстрував на вказану суму податкові накладні, у зв'язку з чим позивач втратив право на податковий кредит на суму 16 666,67 грн, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду про стягнення збитків з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив. Вказав, що позивач не посилається на понесення ним збитків у вигляді сплачених штрафних санкцій внаслідок порушення відповідачем норм податкового законодавства. Також позивач не доводить обставин донарахування йому податкових зобов'язань зі сплати ПДВ рішенням податкового органу. Звернув увагу, що матеріалами справи не містять доказів фактичної сплати цих податкових зобов'язань до державного бюджету. При цьому податкова декларація з ПДВ за грудень 2020 року позивачем до матеріалів справи не надана, що не дозволяє оцінити розмір задекларованих позивачем податкових зобов'язань з ПДВ. Позивач також не надав реєстр податкових накладних з відповідачем, з якого вбачалось відсутність реєстрації таких податкових накладних.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору субпідряду №1011-ДЗ-2020 від 21.12.2020 позивач здійснив попередню оплату за комплекс робіт з озеленення та благоустрою території на суму 100 000,00 грн, у т.ч. ПДВ на суму 16 666,67грн.

Водночас, відповідач не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну на суму 16 666,67 грн.

Відповідно до пункту14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

За змістом п.п."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом пункту201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198та пунктом199.1 статті 199цьогоКодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, саме на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В укладеному між сторонами договорі у п.4.9 сторони передбачили, що продавець зобов'язаний скласти в електронному вигляді покупцю за першою подією (отримання грошових коштів чи відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, установлених п.201.1ст.211 Податкового кодексу України. Оформлена продавцем податкова накладна, відповідно до п.201.1ст.211 Податкового кодексу України, має бути зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства (п.4.10 договору). Відповідно до п.4.11 договору, у разі порушення продавцем п.4.10., п.4.11 цього договору, він сплачує покупцю штраф у розмірі суми нарахованого ПДВ.

Тобто, передбачена пунктом 4.11 договору, відповідальність відповідача не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання продавцем вимог податкового законодавства.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18.

Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу приписів частини 1ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 частини 2ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У даному випадку протиправна бездіяльність відповідача полягає у невиконанні вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 16 666,67грн.

Причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сумою, на яку могло бути зменшено податкове зобов'язання, є прямими збитками позивача, які з'явились внаслідок нездійснення реєстрації податкових накладних. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов'язань.

При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Враховуючи наведене, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2022 року по справі №910/3338/21, від 31 січня 2023 року по справі №904/72/22.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 16 666,67 грн підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ГРІН" (11500, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Шевченка, буд. 8/15, ід. код 41091272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитомирАвтоГазСервіс" (11500, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Толстого , будинок 5, ід. код 32467503):

- 16 666,67грн збитків;

- 3028,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.12.25

Суддя Давидюк В.К.

позивачу: (через електронний суд).

відповідачу: рек. з пов.. та на ел. адресу orionciti@gmail.com.

Попередній документ
132235268
Наступний документ
132235270
Інформація про рішення:
№ рішення: 132235269
№ справи: 906/1026/25
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 03.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.11.2025)
Дата надходження: 11.08.2025
Предмет позову: стягнення 16 666,67 грн
Розклад засідань:
09.09.2025 15:00 Господарський суд Житомирської області
23.09.2025 10:00 Господарський суд Житомирської області
27.11.2025 12:00 Господарський суд Житомирської області