вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5553/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАЛАТОВА 14", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАЛАТОВА 14" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 239 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.01.2015 р у загальному розмірі 22 293,09 грн .
Ціна позову складається з наступних сум:
- основний борг в розмірі 19 970,69;
- інфляційні втрати в розмірі 319, 66 грн;
-3% річних в розмірі 183,78;
- пеня в розмірі 1 818,96 грн.
Ухвалою від 02.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
02.12.2025 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору №239 від 01.01.2015 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала від 02.10.2025 було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 70-74).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 02.10.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді - 16.10.2025, про що свідчить відмітка поштового відділення на конверті..
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 02.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130679984) надіслано судом 02.10.2025, зареєстровано в реєстрі 02.10.2025 та оприлюднено 03.10.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 02.10.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.
Отже, станом на 02.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, наявність або відсутність заборгованості з оплати наданих послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати, правомірність нарахування штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (далі за текстом -КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», Виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГАЛАТОВА 14» (далі за текстом - ОСББ «ГАЛАТОВА 14», Споживач) укладено Договір № 239 від 01.01.2015 р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення» (далі за текстом - Договір).
Комунальним підприємством «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» відкрито Споживачу - юридичній особі Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ГАЛАТОВА 14» особовий рахунок №347н.
Згідно п. 1.1 зазначеного Договору, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві - відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.
Згідно п. 1.2. Договору орієнтовний обсяг послуг визначається на підставі розрахункової заявки Споживача, узгодженої відділом Водозбуту Виконавця, яка є невід'ємною частиною Договору.
Загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води орієнтовно складає: 3021,12 м3/рік. Загальний обсяг послуг з централізованого водовідведення орієнтовно складає: 3021,12 м3/рік.
Договірний обсяг централізованого постачання питної води може бути змінений (збільшений або зменшений) за письмовою заявкою Споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо виконавець має технічну можливість виконати таку заявку, зміни оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору тарифи на послуги (за 1 м3 без ПДВ) становлять: Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 1154 від 15.08.14 р. за 1 м3 без ПДВ: вода питна-2,99 грн.; стоки- 2,91 грн. Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 896 від 26.03.2015р. складають за 1 м3 без ПДВ: вода питна - 3,09 грн.; стоки - 3,11 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладання цього договору орієнтовно становить 1560,91 грн. без ПДВ, у тому числі за: п. 2.2.1. централізоване постачання холодної води 779,94 грн. без ПДВ за 251,76 м3; п. 2.2.2. водовідведення 782,97 грн. без ПДВ за 251,76 м3 .
Відповідно до п. 2.4. Договору у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється Споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у грошовій формі в повному обсязі, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Можливі інші форми оплати наданих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Відповідно до п. 10.8 Договору обсяги постачання послуг визначаються згідно показників технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, встановлених власними коштами та засобами Споживача, згідно з технічними умовами виданими Виконавцем. Місця встановлення, вид, тип технічних засобів та інші необхідні характеристики зазначаються в акті опломбування, що підписується у встановленому порядку уповноваженими представниками Виконавця. Показники технічних засобів обліку знімаються представниками Виконавця щомісячно, у присутності представника Споживача. У разі відсутності, або тимчасової несправності таких технічних засобів - облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом, згідно з установленими нормами водопостачання.
Відповідно до п.10.11 Договору кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками технічних засобів, а при їх відсутності, по нормам водопостачання.
Відповідно до п.10.12 Договору Споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ Водозбуту Виконавця не пізніше 01 числа кожного місяця наступного за звітним. Якщо представник Споживача не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, Виконавець на підставі даних технічних засобів обліку води, або нормативів (норм) водопостачання в односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим Споживачем та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу Споживача.
Пунктом 9.1 передбачено, що цей Договір укладається на 3 (три) роки та набирає чинності з 01.12.2013 року у відповідності до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 01.12.2016 року, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Згідно п. 9.2. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Позивач, виконуючи свої обов'язки, передбачені Договором, постійно надавав та надає Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, які складались щомісячно та направлялись Споживачу. (а.с. 24-25).
Відповідно до пункту 3.3 Договору плата за надані послуги при наявності засобів обліку води здійснюється за їх показниками та розподілом у відповідності до п. 1.4 Договору. У разі відсутності засобів обліку або їх показників, плата за надані послуги здійснюється, тимчасово, розрахунковим шляхом за затвердженими нормами водоспоживання.
Позивач зазначає, що у Відповідача відсутній загальнобудинковий засіб обліку води.
Позивач здійснював нарахування Відповідачу у відповідності до п. 3.7. Договору, яким передбачено, що при наявності часткового оводомірення квартир житлового будинку, у разі відсутності засобів обліку або їх показників, плата за надані послуги здійснюється, тимчасово, розрахунковим шляхом за затвердженими нормами водоспоживання, сума показань квартирних водомірів сумуються з сумою потреби квартир без водомірів.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.12.2012 р. № 367 затверджено Науково обґрунтовані нормативи питного водопостачання населення міста Кривого Рогу, відповідно до яких здійснюється нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у разі відсутності приладу обліку вказаної послуги, з урахуванням ступеню благоустрою кожного будинку.
На вимогу КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» та у відповідності до п. 4.2.22. Договору, Відповідач надає Позивачу інформацію щодо кількості зареєстрованих осіб, показання квартирних лічильників води мешканців, та наявність пільг у мешканців будинку ОСББ «ГАЛАТОВА 14» для закриття щомісячних об'ємів водоспоживання та водовідведення.
Нарахування за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється Позивачем Відповідачу відповідно до відомостей, що надаються головою правління ОСББ «ГАЛАТОВА 14».
КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення мешканцям будинку № 14 по вулиці Ігоря Новицького (кол. Галатова), м. Кривий Ріг за період з 01.01.2025 р. по 31.08.2025 р. нараховано обсягів спожитої води у кількості 668,06 м3. Такий же обсяг послуг нараховано з водовідведення у кількості 668,06 м3 Позивачем згідно умов Договору №239 від 01.01.2015 р. за період з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року були виписані Відповідачу рахунки за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 20 955,69 грн., а саме:
- № 2772/06/347н від 30.01.2025 р. на суму 3 032,36 грн.;
- № 7680/06/347н від 27.02.2025 р. на суму 2 593,50 грн.;
- № 12753/06/347н від 28.03.2025 р. на суму 2 912,52 грн.;
- № 17800/06/347н від 29.04.2025 р. на суму 2 530,76 грн.;
- № 22990/06/347н від 30.05.2025 р. на суму 2 365,46 грн.;
- № 28362/06/347н від 30.06.2025 р. на суму 2 655,93 грн.;
- № 33394/06/347н від 31.07.2025 р. на суму 2 365,46 грн.;
- № 37352/06/347н від 29.08.2025 р. на суму 2 499,70 грн. (а.с.26-29).
Рахунки на оплату за період з 01.01.2025 р. по 31.08.2025 р. були вручені уповноваженими особами КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» представнику Відповідача, про що свідчать підписи та печатки Відповідача на реєстрах-попередженнях про вручення рахунків (а.с.30).
Відповідач (Споживач), згідно п. 4.2.2 Договору зобов'язався своєчасно, в повному обсязі у встановлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення відповідно до встановлених тарифів.
Позивач вказує, що за спірний період з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року Відповідачем було сплачено Позивачу суму заборгованості в розмірі 985,00 грн.
Станом на 16.09.2025 у Відповідача наявна перед Позивачем заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 19 970,69 грн.
Також Позивач вказує, що у спірному періоді Відповідач не звертався до Позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Викладене підтверджує, що Позивачем зобов'язання виконувались відповідно до умов договору, чинного законодавства та надані послуги приймалися Відповідачем без зауважень.
Позивач в досудовому порядку нарочно вручав під підпис представнику Відповідача листи-вимоги від 03.02.2025 вих.№28-20/2219, від 03.03.2025 вих.№28-20/4981, від 02.06.2025 №28-20/18865, від 01.07.2025 №28-20/22280, від 04.08.2025 №28-20/26413про сплату боргу за послуги з централізованого водопостачання, однак Відповідач залишив їх без відповіді.(а.с.55-57).
Позивач зазначає, що Відповідач, в порушення умов укладеного Договору, ст. ст. 7, 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», пунктів 37,38 Постанови КМУ № 690 від 05.07.2019р. «Правил надання послуг з централізованого водовідведення та централізованого водовідведення», не виконав свій обов'язок щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, зокрема послуги з централізованого постачання холодної води, заборгованість у розмірі 19 970,69 грн. не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг.
Факт надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, які підписані сторонами без заперечень та зауважень.(а.с.24-25).
На виконання умов договору позивачем відповідачу були виставлені рахунки, останній їх отримав особисто під підпис, що підтверджується реєстрами-попередженнями в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 19 970,69 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Правомірність нарахування пені.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п 5.1.2. Договору несвоєчасну оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у термін, визначений п. 3.2., п. 3.4. цього договору, Споживач сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 1818,96 грн за загальний період прострочення з 11.02.2025 по 16.09.2025.
Суд перевірив розрахунки позивача, виявив помилку, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 1818,91 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 0,05 грн. слід відмовити.
Щодо нарахування 3% річних.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних нараховані за загальний період з 11.02.2025 по 16.09.2025 у розмірі 183,78грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 183,78 грн.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 307,83 грн. за загальний період прострочення лютий 2025 - серпень 2025.
При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом виявлено помилки, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 307,83 грн.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 11,83 грн. слід відмовити.
Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 19 970,69 грн., пені в розмірі 1818,91 грн., 3% річних у розмірі 183,78 грн., інфляційних втрат у розмірі 307,83 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 0,05 грн., інфляційних втрат у розмірі 11,83 грн. слід відмовити.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАЛАТОВА 14" про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАЛАТОВА 14" (50027 Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ігоря Новицького, 14, код ЄДРПОУ 38789109) на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А, код ЄДРПОУ 03341316) основний борг у розмірі 19 970,69 грн., пеню в розмірі 1818,91 грн., 3% річних у розмірі 183,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 307,83 грн. та судовий збір у розмірі 2 421,11 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 02.12.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко