вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4859/25
За позовом 10 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (13033, Житомирська область, Житомирський район, сел.Миропіль, вул. Паркова, буд. 1, код ЄДРПОУ 34054279)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (69035, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21, код ЄДРПОУ 39821153)
про стягнення 159 005,28 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
10 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 159005,28грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 124 320 грн, пені в сумі 25 982,88 грн та штрафу в сумі 8 702,40 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» неналежним чином виконало умови договору № 19-338/92-23 від 10.04.2023 щодо повної та своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4859/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Судом з'ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС (а.с. 14), у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 про відкриття провадження у справі № 904/4859/25 надіслана до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест», що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа (а.с. 48), згідно з якою вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 10.09.2025 о 16:30 год.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» повідомлено про розгляд справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 про відкриття провадження у справі № 904/4859/25, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Суд установив (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.11.2025, а.с. 49-54), що відповідач у справі 20.10.2025 змінив місцезнаходження: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 8, кім. 21.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
З огляду на вищевикладене, оскільки справа № 904/4859/25 прийнята Господарським судом Дніпропетровської області до свого провадження з додержанням правил підсудності (відповідь №1758690 від 10.09.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а.с. 43-44) та не відноситься до виключної підсудності іншого суду, зазначена справа повинна бути розглянута Господарським судом Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідач суду також не повідомив.
З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не скористалось наданим законом правом на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
З огляду на режим воєнного стану та повітряні тривоги, в суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено певні організаційні заходи. Справу розглянуто в розумний строк, ураховуючи вищевикладені обставини, а також з огляду на необхідність надання учасникам справи часу для реалізації своїх прав.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору про закупівлю, строк дії договору, порядок здійснення оплати, умови поставки товару, наявність/відсутність прострочення постачальника.
10 квітня 2023 року між 10 територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - замовник, покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (далі - постачальник, продавець) укладено договір № 19-338/92-23 (а.с. 26-29, далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника з дотриманням вимог законодавства товари (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1 до Договору), а замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначені цим Договором.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні.
Згідно з пунктом 3.2 Договору ціна Договору становить 594 360 грн 00 коп. (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі триста шістдесят гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 0 грн (нуль грн 00 коп.).
Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється в розмірі 100% упродовж 10 (десяти) календарних днів з дати поставки товару на адресу замовника на підставі наданого оригіналу видаткової накладної товару.
Згідно з пунктом 4.2 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються відповідно до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590 (зі змінами та доповненнями), в національній валюті України - гривні у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок постачальника, що вказаний у цьому Договорі. Замовник здійснює оплату в межах отриманого бюджетного фінансування.
Згідно з пунктом 4.4 Договору розрахунки здійснюються у національній валюті України. Вид розрахунку - безготівковий, форма розрахунку - платіжне доручення, бюджет державний, КПКВК 6641010 за КЕКВ 2210.50.
На підставі пункту 5.1 Договору з моменту переходу до покупця права власності на товар (отримання талонів) та до моменту його фактичного отримання на АЗС товар перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні в продавця.
Згідно з пунктом 5.2 Договору відпуск товару здійснюється на АЗС продавця на підставі талону на отримання товару в асортименті та кількості, вказаних в цьому талоні.
Відповідно до пункту 5.3 Договору вибір автозаправних станцій продавця для отримання товару в кожному конкретному випадку здійснюється покупцем (уповноваженими ним особами) на власний розсуд.
Згідно з пунктом 5.4 Договору відпуск товару здійснюється особі, яка пред'явила талон на отримання товару (уповноважена особа покупця). Наявність талона в особи, яка звернулася до однієї із АЗС продавця, є підтвердженням повноважень такої особи на отримання товару за цим Договором.
Відповідно до пункту 5.5 Договору термін дії талонів має бути не менше двох років з дати їх отримання. Замовник зобов'язується виконати свої зобов'язання щодо фактичного отримання пального до моменту анулювання талонів на пальне.
Згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за поставлений товар.
Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару в терміни, встановлені цим Договором.
Згідно з пунктом 7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Згідно з пунктом 7.8 Договору сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за цим Договором. Винна сторона відшкодовує суму штрафних санкцій чи/або збитків на підставі претензії протягом 10 (десять) календарних днів з моменту отримання претензії шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок іншої сторони. Претензія направляється шляхом повідомлення на електронну адресу винної сторони, зазначену в цьому Договорі, та/або шляхом направлення цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу винної сторони та вважається отриманою на чотирнадцятий день після дня її відправлення.
Відповідно до пункту 10.2 Договору усі неврегульовані спори, розбіжності чи вимоги, які виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, зокрема такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в установленому законодавством порядку.
Згідно з абзацом 3 пункту 11.4 Договору уся кореспонденція, що направляється замовником, вважається отриманою постачальником не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з моменту її відправки замовником на адресу постачальника, зазначену в Договорі.
На підставі пункту 13.1 Договору Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) і діє до закінчення періоду воєнного стану, по 19.05.2023 року, з подальшою пролонгацією терміну дії Договору відповідно до терміну продовження дії воєнного стану, але не пізніше 31.12.2023 року.
Згідно з пунктом 15.1 Договору невід'ємною частиною цього Договору є:
додаток № 1 до Договору - специфікація на товар на 1 аркуші.
У специфікації на товар, що є додатком № 1 до Договору (а.с. 29), сторони погодили поставку бензину А-92 в талонах, у кількості 5 800 л, за ціною 43 грн (без ПДВ), вартістю 249 400 грн (без ПДВ) та дизпалива Energy, в кількості 7 840 л, за ціною 44 грн (без ПДВ), вартістю 344 960 грн (без ПДВ). Загальна вартість товарів за специфікацією становить 594 360 грн (без ПДВ).
Відповідач оформив видаткову накладну № 0019/0000348 від 11.04.2023 (а.с. 24) на поставку за Договором бензину А-92 Energy, в кількості 5 800 л, вартістю 249 400 грн та дизпалива Energy, в кількості 7 840 л, вартістю 344 960 гривень.
Позивач сплатив за товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 395 від 11.04.2023 (а.с. 25) на суму 594 360 грн, призначення платежу: оплата за одержані бензин А-92 та дизпаливо; накладна № 0019/0000348 від 11.04.23 р., дог. № 19-338/92-23 від 10.04.23 р.; без ПДВ.
10 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України повідомляє, що не використав 120 талонів, номіналом 20 л, на 2 400 л бензину А-92 Energy, вартістю 103 200 грн та 24 талони, номіналом 20 л, на 480 л дизпалива Energy, вартістю 21 120 грн (а.с. 16-20, 38), оскільки з 01.02.2025 у мережі АЗС постачальника неможливо отримати паливо у зв'язку з його відсутністю. Отже, загальна вартість недоотриманого позивачем за Договором товару становить 124 320 грн (а.с. 38).
10 березня 2025 року 10 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України засобами поштового зв'язку надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» лист № 59/12-102/2025 від 07.03.2025 (а.с. 22) з проханням забезпечити фактичну передачу пального за Договором у кількості: бензину А-92 Energy - 2 400 л, дизпалива Energy - 480 л, указати адресу та дату передачі пального. Відповідь на зазначений лист не надходила.
02 квітня 2025 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу відповідача претензію № 59/12-121/2025 від 01.04.2025 (а.с. 23) з вимогою повернути кошти за недоотримане пальне в сумі 124 320 гривень. Указана претензія отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» 08.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1303300622646 (а.с. 23). Відповідь на зазначену претензію не надходила.
02 травня 2025 року 10 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України засобами поштового зв'язку надіслав на адресу відповідача претензію (повторну) № 59/12-160/2025 від 30.04.2025 (а.с. 21) з вимогою повернути кошти за недоотримане пальне в сумі 124 320 гривень. Відповідь на вказану претензію не надходила.
Позивач стверджує, що не отримав 2 400 л бензину А-92 Energy та 480 л дизпалива Energy, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» грошові кошти в сумі 124 320 грн не повернуло, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовною заявою до господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем (постачальником) свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцеві. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця (постачальника), або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця.
Таким чином, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця (постачальника). Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: або звернення до продавця (постачальника) з претензією, листом, телеграмою тощо, або пред'явлення до суду позову.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав до суду докази поставки товару за Договором у повному обсязі, позовну заяву не спростував.
Ураховуючи відсутність доказів поставки товару в повному обсязі та заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест», докази, надані 10 територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 124 320 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивач нарахував та заявив до стягнення за період з 01.02.2025 до 27.08.2025 пеню в сумі 25 982,88 грн та штраф у розмірі 7% у сумі 8 702,40 грн (а.с. 39).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 7.2 Договору за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.
Судом перевірено наданий розрахунок заявленого до стягнення штрафу в розмірі 7% (а.с.39), арифметичної помилки не виявлено, тому позовна вимога про стягнення штрафу в сумі 8 702,40грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд перевірив здійснений 10 територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України розрахунок пені у сумі 25 982.88 грн (а.с. 39) та встановив, що під час розрахунку допущено арифметичну помилку.
З огляду на це, за період з 01.02.2025 до 27.08.2025 пеня становить 25 858,56 грн (124 320 грн x 0,1% x 208 днів : 100%).
Ураховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 25 858,56 гривень.
За правовим висновком, викладеним у п.п. 7.38-7.39, 8.1-8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, а також приписами статті 546 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 158 880,96 грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 124 320 грн, пеня в сумі 25 858,56 грн та штраф у сумі 8 702,40 гривень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 420,51 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву 10 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 159 005,28 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Інвест» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21, код ЄДРПОУ 39821153) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (13033, Житомирська область, Житомирський район, сел. Миропіль, вул.Паркова, буд. 1, код ЄДРПОУ 34054279) 158 880,96 грн (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 96 копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 124 320 грн (сто двадцять чотири тисячі триста двадцять гривень 00 копійок), пеню в сумі 25 858,56 грн (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 56 копійок), штраф у сумі 8 702,40 грн (вісім тисяч сімсот дві гривні 40 копійок), судовий збір у сумі 2 420,51 грн (дві тисячі чотириста двадцять гривень 51 копійка).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 01.12.2025.
Суддя В.О. Дичко