27 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/131/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Мартюхіна Н.О.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Решетилівської міської ради (вх.№ 2188 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 (прийняту у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Сірош Д.М., ухвала підписана 14.10.2025) у справі №917/131/25
за позовом Решетилівської міської ради, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область,
до Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича», м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області» м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область,
про витребування земельної ділянки із чужого незаконного користування,
В січні 2025 року Решетилівська міська рада звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича», в якому просила витребувати із незаконного користування Фермерського господарства “Мироненко Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/131/25 позов Решетилівської міської ради залишено без розгляду.
Ухвала суду обгрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.06.2025 суд на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України залишив без руху позовну заяву Решетилівської міської ради Полтавської області до Фермерського господарства “Мироненко Віктора Івановича»; встановив Решетилівській міській раді Полтавської області 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинному на дату подання позовної заяви. Проте, позивач не надав доказів, витребуваних ухвалою суду, а саме внесення на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 10.06.2025 про залишення позовної заяви без руху, а тому залишив позов без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Решетилівська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Решетилівської міської ради на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/131/25 за позовом Решетилівської міської ради до Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» про витребування із незаконного користування фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, площею 44,1 га, задовольнити; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/131/25 про залишення позовної заяви без розгляду, скасувати; продовжити розгляд справи №917/131/25 у суді першої інстанції та зобов'язати Господарський суд Полтавської області розглянути заяву Решетилівської міської ради від 10.06.2025 про зміну предмету позову.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що 10.06.2025 о 10:08 год, до початку підготовчого засідання, яке було призначено на 10.06.2025 о 14:30 год, позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову. Підставою для подання даної заяви стало набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким визначено порядок, підстави та строки витребування майна від добросовісного набувача, тому обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення порушених прав та інтересів Решетилівської міської ради. Як зазначає позивач, у даній справі спірна земельна ділянка зареєстрована за позивачем. Проте, наявність державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія та номер: І ПЛ 002210 від 12.10.1999 за Фермерським господарством “Мироненка Віктора Івановича», позбавляє позивача можливості реалізувати свої права, такі як отримання орендної плати з належної йому земельної ділянки, а в цілому і інші правомочності. Тобто, як зазначає апелянт, на даний час існують перешкоди, які обмежують позивача, як власника, вільно розпоряджатися спірною земельною ділянкою, в зв'язку з чим, у даному випадку не є належним способом захисту звернення позивача до суду із вимогою про витребування майна із чужого незаконного користування. Натомість, права та інтереси Решетилівської міської ради можуть бути ефективно захищені у спосіб усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га шляхом визнання державного акту на право постійного користування землею серія та номер: І-ПЛ 002210 від 12.10.1999, виданого Фермерському господарству “Мироненко Віктора Івановича», недійсним. Тобто, метою подання позивачем заяви про зміну предмету позову є обрання такого способу захисту, який реально відновить суб'єктивне право Решетилівської міської ради, яке порушено відповідачем. Решетилівська міська рада скористалася своїм процесуальним правом та подала до суду відповідну заяву. В свою чергу, суд першої інстанції дану заяву позивача не вирішив. У оскаржуваній ухвалі, яка фактично є ухвалою, якою завершується розгляд справи, суд першої інстанції взагалі не надав оцінки поданій позивачем заяві про зміну предмету позову, фактично залишивши її не розглянутою. Проте, розгляд даної заяви має важливе значення для даної справи та для належного способу захисту порушених прав Решетилівської міської ради. В свою чергу, вирішення поданої заяви про зміну предмету позову мало б наслідком відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху та подальшого залишення позовної заяви без розгляду.
21.11.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13503), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить: зупинити провадження у справі №917/131/25 за позовом Решетилівської міської ради до Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» про витребування із незаконного користування фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, площею 44,1 га до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційного подання Верховного Суду щодо конституційності приписів пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-IX»; апеляційну скаргу Решетилівської міської ради Полтавської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року у справі №917/131/25 без змін, порсилаючись на те, що фактично доводи апелянта полягають в тому, що суд першої інстанції першочергово розглянув клопотання відповідача, яке було подано ще 12 травня 2025 року, а не заяву позивача, яку було подано 10 червня 2025 року, тобто майже через місяць. 09 червня 2025 року представником відповідача було подано клопотання до суду першої інстанції щодо розгляду клопотання відповідача від 12 травня 2025 року про залишення без руху позовної заяви Решетилівської міської ради Полтавської області. Як зазначає відповідач, чому пріоритет мають клопотання/заяви, які подаються позивачем, а не клопотання відповідача, яке було подано ще за місяць до клопотання позивача, яке не було вирішено судом в підготовчому засіданні 13 травня 2025 року, апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено, як і відсутні норми процесуального законодавства, які було в такому разі порушено судом першої інстанції.
26.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.№13728), в якому останній просить визнати причини неявки Решетилівської міської ради та її представника у судове засідання поважними, відкласти судове засідання у справі №917/131/25, яке призначено на 27.11.2025 о 12:30 год на іншу дату, посилаючись на те, що 27.11.2025 о 14:45 год у Полтавському апеляційному суді відбудеться судове засідання у справі №546/1657/23 за позовом Решетилівської міської ради. Дане засідання призначено 24.10.2025, що підтверджується доданими до даного клопотання судовими повістками, тобто є призначеним раніше, ніж судове засідання призначене у справі №917/131/25, тому позивач не зможе забезпечити явку свого уповноваженого представника у судове засідання у справі №917/131/25.
Учасники справи у судове засідання не прибули, про час та місце слухання були повідомлені належним чином ухвалою суду від 10.11.2025.
Так, зокрема, відповідно до довідки Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "ЄДРСР ст. 262 Про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду" від 10.11.25 по справі №917/131/25 було надіслано одержувачу -Комунальному підприємству "Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.11.25 о 12:44.
Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23, від 01.12.2022 у справі № 910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В даному випадку позивачем не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.
Водночас, судом враховується, що у апеляційній скарзі Решетилівською міською радою чітко викладено свою позицію щодо оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою обгрунтовував її тим, що під час проведення планової інвентаризації земель, що розташовані на території Решетилівської міської територіальної громади у березні 2023 року позивачем було виявлено, що 11.05.2018 Комунальним підприємством “Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району» (на даний час Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області») було здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 загальною площею 44,1 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області за Фермерським господарством “Мироненко Віктора Івановича», номер запису про право 26160151. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку зазначається Державний акт на право постійного користування землею серії І-ПЛ №002210 від 12.10.1999, видавник Решетилівська РДА. Землю надано в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до рішення 13 сесії 23 скликання Решетилівської Ради народних депутатів від 29.08.1996 номер не зазначено. Відділом №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом від 25.04.2023 №18-16-0.164-2087/15-23 повідомлено про те, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності, право користування та договорів оренди землі до 01.01.2013, не виявлено реєстрації Державного акту на право постійного користування землею серія І-ПЛ №002210 від 12.10.1999, виданого Фермерському господарству “Мироненко Віктора Івановича» на земельну ділянку площею 49,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Лиманської Другої сільської ради. Крім того, повідомлено, що у архіві Відділу відсутній згаданий вище документ. Фермерське господарство “Мироненко Віктора Івановича» використовує земельну ділянку кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 без належної на те правової підстави, чим порушує права Решетилівської міської ради як власника даної земельної ділянки вільно володіти, користуватися та розпоряджатися землею. Відсутність реєстрації у книзі записів реєстрації державного акту на право постійного користування серії І-ПЛ №002210, який відповідно до вимог норм чинного законодавства підлягав обов'язковій реєстрації, є беззаперечним доказом того, що відповідач отримав земельну ділянку кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 з порушенням норм закону, що діяли на момент його видачі, що є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог Решетилівської міської ради. Враховуючи очевидні розбіжності, які стали підставою державної реєстрації права постійного користування за Фермерським господарством “Мироненко Віктора Івановича», позивач не може вільно володіти, користуватися та розпоряджатися спірною землею, відповідно до норм земельного законодавства. Зазначає, що право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.
12.05.2025 відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив залишити позовну заяву без руху, посилаючись на те, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону України, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. Статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: "5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви". Цей Закон одночасно вносить зміни до ГПК України. З довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості (унікальний реєстраційний номер - 201-20250512-0009677887 від 12 травня 2025 року вбачається, що оціночна вартість земельної ділянки площею 441000 м2 (44,1 га), кадастровий номер: 5324281500:00:001:0639, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, складає 34 200 818,59 грн, в зв'язку з чим просив позовну заяву Решетилівської міської ради Полтавської області залишити без руху.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.05.2025 підготовче засідання відкладено на 10.06.2025 на 14:30 год.
09.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній, враховуючи відсутність документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки та керуючись Законом України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX, просить розглянути клопотання відповідача від 12 травня 2025 року про залишення без руху позовної заяви Решетилівської міської ради Полтавської області до Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» про витребування із незаконного користування Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, площею 44,1 га.
10.06.2025 до суду через підсистему Електронний суд надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій останній просить: замінити позовну вимогу про витребування із незаконного користування Фермерського господарства “Мироненко Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га на позовну вимогу: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га, шляхом визнання державного акту на право постійного користування землею серія та номер: І-ПЛ 002210 від 12.10.1999, виданого Фермерському господарству “Мироненко Віктора Івановича», недійсним; у задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката Беркути В.Л. в частині залишення позовної заяви Решетилівської міської ради до Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» про витребування із незаконного користування Фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, площею 44,1 га, без руху, відмовити.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.06.2025 позовну заяву Решетилівської міської ради Полтавської області до фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» про витребування із незаконного користування фермерського господарства “Мироненка Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, площею 44,1 га залишено без руху.
Встановлено Решетилівській міській раді Полтавської області 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
14.10.2025 Господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що 10.06.2025 о 10:08 год, до початку підготовчого засідання, яке було призначено на 10.06.2025 о 14:30 год, позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, яку суд першої інстанції не вирішив. В оскаржуваній ухвалі, яка фактично є ухвалою, якою завершується розгляд справи, суд першої інстанції взагалі не надав оцінки поданій позивачем заяві про зміну предмету позову, фактично залишивши її не розглянутою. Проте, розгляд даної заяви має важливе значення для даної справи та для належного способу захисту порушених прав Решетилівської міської ради. Вирішення поданої заяви про зміну предмету позову мало б наслідком відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху та подальшого залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 27.01.2025 у справі № 903/968/23.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23, від 01.07.2024 у справі № 908/1884/23, від 02.09.2024 у справі № 904/868/22, від 27.01.2025 у справі № 903/968/22, від 08.04.2025 у справі № 904/3418/23 та ін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначено, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 липня 2025 року у cправі № 902/363/24.
Тобто, нормами Господарського процесуального Кодексу України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання подати до суду письмову заяву про зміну предмету позову.
Як свідчатиь матеріали справи, 10.06.2025 об 11:52:15 год до суду через підсистему Електронний суд надійшла заява позивача про зміну предмету позову (подана останнім о 10:06), в якій останній просить, зокрема, замінити позовну вимогу про витребування із незаконного користування Фермерського господарства “Мироненко Віктора Івановича» на користь Решетилівської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га на позовну вимогу: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га, шляхом визнання державного акту на право постійного користування землею серія та номер: І-ПЛ 002210 від 12.10.1999, виданого Фермерському господарству “Мироненко Віктора Івановича», недійсним.
В обгрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що у даній справі, спірна земельна ділянка зареєстрована за позивачем. Проте, наявність державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія та номер: І ПЛ 002210 від 12.10.1999 за Фермерським господарством “Мироненка Віктора Івановича», позбавляє позивача можливості реалізувати свої права, такі як отримання орендної плати з належної йому земельної ділянки, а в цілому і інші правомочності. Тобто, як зазначає позивач, на даний час існують перешкоди, які обмежують позивача, як власника, вільно розпоряджатися спірною земельною ділянкою, в зв'язку з чим, у даному випадку не є належним способом захисту звернення позивача до суду із вимогою про витребування майна із чужого незаконного користування. Натомість, права та інтереси Решетилівської міської ради можуть бути ефективно захищені у спосіб усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5324281500:00:001:0639 площею 44,1 га, шляхом визнання державного акту на право постійного користування землею серія та номер: І-ПЛ 002210 від 12.10.1999, виданого Фермерському господарству “Мироненко Віктора Івановича», недійсним. Даний спосіб захисту гарантуватиме не тільки відновлення прав позивача, а й убезпечить від їх порушень в майбутньому, адже унеможливить використання зазначеного державного акту для здійснення реєстраційних чи будь-яких інших дій.
Тобто, позивач скористався своїм процесуальним правом та до закінчення підготовчого засідання у даній справі подав до місцевого господарського суду заяву про зміну предмета позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Згідно з ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, а також вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Проте, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції дану заяву позивача не розглянув та не надав оцінки поданій останнім заяві про зміну предмету позову, та 10.06.2025 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.10.2025 позовну заяву позивача залишено без розгляду з тих підстав, що позивач не надав доказів, витребуваних ухвалою суду від 10.06.2025, а саме внесення на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.
Зі змісту даної ухвали також не вбачається, що судом було розглянуто та надано оцінку заяві позивача від 10.06.2025 про зміну предмету позову, в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду від 14.10.2025 є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/131/25 слід скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду.
Керуючись статтями 269, 270, п.6 ч.1 статті 275, ч.3 статті 271, п.4 ч.1 статті 280, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Решетилівської міської ради задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/131/25 скасувати.
Направити справу №917/131/25 до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 02.12.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна