ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 грудня 2025 року Справа № 918/289/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Петухов М.Г.,
суддя Олексюк Г.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 (суддя Мовчун А.І., повна ухвала складена 22.10.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення заборгованості у розмірі 325 343 613,39 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 зупинено провадження у справі № 918/289/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10736/25.
Обґрунтовуючи постановлену ухвалу суд першої інстанції, встановивши об'єктивну взаємопов'язаність між собою судових справ №910/10736/25 та №918/289/25 та неможливість розгляду даної справи до остаточного вирішення справи №910/10736/25, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу №918/289/25 до Господарського суду Рівненської області для продовження її розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції про наявність об'єктивної неможливості розгляду справи №918/289/25 до остаточного вирішення справи №910/10736/25 не може буде підставою для її зупинення, у зв'язку із презумпцією правомірності правочину.
Зазначає, що предметом спору у справі №918/289/25 є стягнення заборгованості за спожитий відповідачем природний газ за договором постачання природного газу від 20.10.2022 № 3594-ПСО(ТКЕ)-28, натомість предметом спору у справі № 910/10736/25 є вимога відповідача до позивача про визнання вищевказаного договору недійсним та стосуються його п.5.1, тобто позовні вимоги фактично зводяться до того, що відповідач наполягає на внесенні змін до умов договору постачання природного газу щодо здійснення розрахунків за рахунок видатків Державного бюджету.
Позивач вказує, що правова позиція у схожих правовідносинах уже викладена Верховним Судом у постанові від 23.04.2024 у справі №925/636/23, з якої вбачається, що процедура врегулювання заборгованості за рахунок видатків із Державного бюджету є чітко регламентованою та здійснюється на підставі укладеного договору про організацію взаєморозрахунків, а не через внесення змін до договору постачання природного газу чи визнання його недійсним.
Крім того, в підтвердження відсутності підстав для зупинення провадження у даній справі, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.04.2024 у справі №925/636/23, від 30.03.2023 у справі №910/19206/21, від 01.03.2024 у справі №910/17615/20.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що твердження позивача про неможливість зупинення провадження у зв'язку із презумпцією правомірності правочину є необґрунтованим, оскільки наведені апелянтом постанови Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №759/24061/19, від 23.01.2019 у справі №355/385/17, від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 та від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 не стосуються питання про зупинення провадження, а всі вони ухвалені стосовно розгляду справи по суті, де з тих чи інших підстав робилося посилання на презумпцію правомірності правочину.
Вказує, що постанова Верховного Суду від 23.04.2024 у справі №925/636/23 також є не релевантною до даного предмету оскарження апеляційного провадження, оскільки стосується розгляду спору про стягнення заборгованості по суті, а не щодо зупинення провадження у справі.
Щодо наведених позивачем постанов Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/19206/21 та від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, вказує, що одна з них стосується зупинення провадження у справі про визнання недійсним правочинів до завершення розгляду справи про стягнення коштів, які були частково зараховані як зустрічні однорідні вимоги за оспорюваними правочинами, а не навпаки, як у справі №918/289/25, а інша стосується зупинення провадження у справі про стягнення заборгованості до завершення розгляду справи про визнання протиправним і нечинним певних положень постанови Кабінету Міністрів України, що також не корелюється зі справою №918/289/25.
З огляду на вказане, вважає відсутніми підстави для скасування оскаржуваної ухвали, а тому просить залишити її без змін.
Враховуючи приписи ч.2 ст.271 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 у справі №918/289/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Рівнетеплоенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 325 343 613,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" вказує про порушення ТОВ "Рівнетеплоенерго" п.5.1 договору постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022 щодо здійснення оплати у повному обсязі за переданий йому природній газ.
20.10.2025 від ТОВ "Рівнетеплоенерго" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 918/289/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10736/25.
В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що в межах справи №910/10736/25 оспорюється дійсність правочину з якого виникли зобов'язання (договору постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022), порушення яких з боку ТОВ "Рівнетеплоенерго" покладено в основу позову у даній справі.
Відтак вважає, що зібрані у даній справі докази не дозволяють встановити факт дійсності/недійсності договору постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022, а тому існує об'єктивна неможливість розгляду справи №918/289/25 до вирішення справи №910/10736/25.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.227 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальних кодексах не визначені. Водночас, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, яким чином пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Пов'язаність справ повинна полягати в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.
Апеляційним судом встановлено, що зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав про неможливість її розгляду до вирішення справи №910/10736/25, предметом якої є визнання недійсним договору постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022, оскільки встановлення неналежного виконання відповідачем його умов, що має наслідком стягнення заборгованості у розмірі 325 343 613,39 грн, є предметом позову у справі №918/289/25.
Однак, колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Апеляційний суд зазначає, що зважаючи на предмет позову у даній справі, предметом дослідження у ній є встановлення обставин невиконання (неналежного виконання) відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений йому газ і наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 325 343 613,39 грн за договором постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022.
Вказані обставини можуть бути встановлені судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, адже останній наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті спору.
При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що у справі №910/10736/25 розглядаються вимоги про визнання недійсним договору постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022, не свідчать про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст.204 ЦК України.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі відсутності спростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст.204 ЦК України, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Колегія суддів зазначає, що наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом першої інстанції, що відповідно не може бути підставою для зупинення її провадження на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. (Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/7331/20, від 26.03.2024 у справі №907/882/22).
Відтак, враховуючи предмет та підстави позову, наявні докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у даній справі, а також чинний на дату прийняття оскаржуваної ухвали договір постачання природного газу №3594-ПСО(ТКЕ)-28 від 20.10.2022, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не наведено обґрунтованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду справи №918/289/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10736/25, так і стосовно того, що зібрані у справі №918/289/25 докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.
Разом з тим, апеляційний суд вказує, що посилання відповідача на нерелевантність зазначеної позивачем в апеляційній скарзі судової практики, не свідчить про помилковість викладених у ній доводів щодо відсутності підстав для зупинення провадження у даній справі.
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Отже, зважаючи на вищезазначене, доводи апеляційної скарги позивача є обґрунтованими, відтак підстави для зупинення провадження у справі №918/289/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10736/25 відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про зупинення розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як передбачено п.1, 4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 з направленням справи №918/289/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У зв'язку з направленням справи для продовження розгляду суду першої інстанції, розподіл суми судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду позовних вимог по суті згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 у справі №918/289/25 - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.10.2025 у справі №918/289/25 - скасувати.
3. Справу №918/289/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.