вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"25" листопада 2025 р. Справа№ 910/2762/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Дем'янова К.О., дов. № 1-4051 від 04.10.2024;
розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" Мадяра Івана Івановича про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу за розгляд позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО", а також
заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" Каплі Аліни Степанівни про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу за розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО"
у справі №910/2762/25 (суддя Оксана ГУМЕГА)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО"
до акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача акціонерне товариство "АЛЬТБАНК"
про стягнення 206 940, 00 грн,
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2025 по справі №910/2762/25 повністю і прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/2762/25 задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/2762/25 скасовано, позовні вимоги задоволено повністю.
25.09.2025 через система «Електронний суд» від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" Мадяра Івана Івановича надійшла заява про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу за розгляд позовної заяви, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача - витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 42 000, 00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 призначено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" Мадяра Івана Івановича щодо розподілу судових витрат до розгляду на 25.11.2025.
04.11.2025 через систему «Електроний суд» від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" Каплі Аліни Степанівни надійшла заява про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу за розгляд апеляційної скарги, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача - витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 44 000, 00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 прийнято заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" Каплі Аліни Степанівни до розгляду. Об'єднано заяви в одне провадження, ухвалено здійснювати їх розгляд 25.11.2025.
17.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу представника позивача, в якому останній просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі №910/2762/25. У випадку задоволення судом заяви, зменшити розмір витрат на правову допомогу на 95%.
24.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи №910/2762/25 без участі представника позивача.
У судовому засіданні, 25.11.2025 представник відповідача заперечив вимоги заяв позивача, вказуючи, що такі витрати є завищеними та неспівмірними, просив суд відмовити в їх задоволенні, або зменшити їх до 95%.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у першій інстанції та апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач при зверненні з позовними вимогами, заявив про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 42 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції. Детальний перелік витрат а правничу допомогу разом з доказами її понесення буде подано до суду протягом 5 днів з дня прийняття рішення по справі. (а.с.9 т.1)
25.09.2025 позивач звернувся із заявою, в якій зазначив, що розмір суми судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції становлять 42 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 88-92 том 5).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником, зокрема, надано:
- Договір про надання правничої допомоги №20/16-01/25 від 16.01.2025 (а.с.93 т.5);
- Акт приймання-передання послуг №1150-18/09-20/16 від 18.09.2025 (а.с.97 т.5);
- Платіжна інструкція №5909 від 21.01.2025 на суму 21 000,00 грн (а.с.98 т.5);
- Платіжна інструкція №6400 від 05.06.2025 на суму 21 000,00 грн (а.с.99 т.5);
З поданих доказів вбачається, що 16.01.2025 між позивачем, як клієнтом, та адвокатським об'єднанням "Адвокатська сім'я Лисенко" укладено договір про надання правничої допомоги від 16.01.2025 (а.с. 93-96 том 5), в якому сторони погодили, зокрема, що вартість правової допомоги становить 42 000,00 грн (пункт 3.1) 21 000,00 грн - після підписання договору, 21 000,00 грн до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції.
18.09.2025 між позивачем та адвокатським об'єднанням "Адвокатська сім'я Лисенко" підписано акт приймання-передання послуг (а.с. 97 том 5).
В зазначеному акті сторони погодили, що сторони виконали умови договору про надання правничої допомоги №20/16-01/25 від 16.01.2025 з додатками та умовами угоди від 18.09.2025 про розірвання договору про надання правничої допомоги №20/16-01/25 від 16.01.2025 і претензій один-до-одного не мають .(а.с.97 т.5).
Окрім того, 28.10.2025 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у судовому засіданні, представник позивача Капля А.С. заявила про намір, після ухвалення постанови, подати заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
04.11.2025 позивач звернувся із заявою в якій зазначив, що розмір суми судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять 44 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 148-150 том 5).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником, зокрема, надано:
- Ордер серія АІ №1952155 від 18.07.2025 (а.с.151 т.5);
- Договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.02.2025 (а.с.152-155 т.5);
- Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 30..10.2025 (а.с. 156 т.5);
- Додаткова угода №1 від 18.07.2025 (а.с. 157-158 т.5);
- Рахунок фактичних витрат з надання правової допомоги (а.с. 158 т.5);
- Квитанція від 18.07.2025 на 22 000,00 грн (а.с. 159 т.5);
- Квитанція від 30.10.2025 на 22 000,00 грн (а.с. 160 т.5)
З поданих доказів вбачається, що 18.07.2025 між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Каплею Аліною Степанівною укладено договір про надання правничої допомоги від 18.07.2025 (а.с. 152-155 том 5), в якому сторони погодили, зокрема, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбачено п.2.1.1- п.2.1.4., п.2.1.7. - п. 2.1.9. цього договору встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін на підставі додаткової угоди.
Додатковою угодою № 1 від 18.07.2025 сторони погодили, зокрема, за правову допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 44 000,00 грн: 22 000,00 грн - після підписання даної додаткової угоди, 22 000,00 грн - після прийняття рішення по справі в суді апеляційної інстанції. (п.1.1). Факт надання послуг підтверджується атом надання послуг (п.1.3.)
30.10.2025 між позивачем та адвокатом Каплею А.С. підписано акт приймання-передання наданих послуг (а.с. 156 том 5).
В зазначеному акті сторони погодили, що сторони виконали умови договору про надання правничої допомоги від 18.07.2025 та додаткової угоди №1 від 18.07.2025 і претензій один-до-одного не мають. Вартість послуг виконавця за цим актом та відповідно до додаткової угоди складає 44 000,00 грн (а.с.97 т.5).
Враховуючи зазначене, в цілому позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявами про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 44 000,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
17.11.2025 до апеляційного суду відповідачем подано заяву про відмову у відшкодування витрат на правничу допомогу, або зменшення їх розміру на 95% (а.с. 173 том 5), в обґрунтування якого представник вказував, що справа є нескладною, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21, від 13.10.2025 у справі № 910/2865/23 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, враховуючи подане відповідачем клопотання про відмову або зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, беручи до уваги те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладених ними договорів в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та розумним задовольнити подані заяви позивача частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн за супровід справи в суді першої інстанції, та 10 000,00 грн за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд,-
Заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 910/2762/25 задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, місто Київ, Кловський узвіз 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" (04071 міста Київ, вулиця Межигірська, 24б, оф. 12; код ЄДРПОУ 37037256) 20 000 грн 00 коп. за супровід справи в суді першої інстанції та 10 000 грн 00 коп за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти заяв товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
Матеріали справи № 910/2762/25 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 02.12.2025
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук