вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" листопада 2025 р. Справа№ 911/2200/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Ламшина О.О., посвідчення № 070696 від 01.03.2023;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Зубчук О.Р., ордер АІ №1909039 від 29.05.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс"
на рішення господарського суду Київської області від 15.09.2025
у справі №911/2200/25 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:
1) Баришівської селищної ради,
2) Державної екологічної інспекції Столичного округу
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев,
У липні 2025 Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради (позивач 1) та Державної екологічної інспекції Столичного округу (позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу у розмірі 194368,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, наслідком чого стало незаконне вирубування дерев невстановленими особами, внаслідок чого, державі було заподіяно збитків, які прокуратура просить стягнути з відповідача.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.09.2025 позовні вимоги Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу задоволено повністю.
Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Баришівської селищної ради (07501, Київська область, Броварський район, смт. Баришівка (з), вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 43560334) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу у розмірі 194368 (сто дев'яносто чотири тисячі триста шістдесят вісім) грн 41 коп.
Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996; реквізити: отримувач прокуратура Київської області; назва банку Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку 820172; розрахунковий рахунок отримувача UA028201720343190001000015641) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення мотивоване тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та завданням державі шкоди.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15 вересня 2025 року по справі №911/2200/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу у розмірі 194368, 41 грн в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що позивачем не доведено наявність фактів протиправної поведінки відповідача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою для притягнення до відповідальності, вина відповідача відсутня, оскільки винна особа не встановлена в рамках кримінального провадження, у якому відповідач є заявником та потерпілою особою. Також, скаржник зазначає, що шкоду завдано саме його майну.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу у справі №911/2200/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 25.11.2025.
25.11.2025 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що протиправна поведінка може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Охорона та захист лісових насаджень повинні забезпечуватися самим відповідачем з урахуванням умов ведення лісового господарства та досягнення визначеної законодавством мети - упередження незаконного знищення лісів.
В судовому засіданні, яке відбулось 25.11.2025, представник відповідача просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Прокурор заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Представники позивачів 1 та 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. (а.с.119-125)
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету.
Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивачів 1 та 2 у судовому засіданні 25.11.2025.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.10.2021 №679 припинено діяльність державного підприємства "Переяслав-Хмельницький лісгосп", до якого входило й Березанське лісництво, в свою чергу, на підставі передавального акту, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 08.02.2022 №271, право постійного користування земельними ділянками колишнього лісогосподарського призначення "Переяслав-Хмельницький лісгосп" перейшло до ДП "Бориспільський лісгосп".
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №942 "Про припинення Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" створено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", яке є правонаступником ДП "Бориспільський лісгосп".(а.с.55)
Крім того, на підставі наказу ДП "Ліси України" від 12.01.2023 №284 за філією "Бориспільське лісове господарство" закріплено майно, права та обов'язки, які визначені у передавальному акті, що затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 №128 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Бориспільське лісове господарство".(а.с.63)
Таким чином, після здійснення реорганізації, фактичним постійним лісокористувачем земельних ділянок лісогосподарського призначення у Березанському лісництві визначено ДП "Ліси України" в особі філії "Бориспільське лісове господарство".
Відповідно до п.1.1. Положення про Філію "Бориспільське лісогосподарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (Положення) (а.с.32-52), затвердженого Наказом ДП "Ліси України" від 26.12.2023 №2102, Філія є відокремленим підрозділом ДП "Ліси України".
Згідно п. 3.1. Положення, Філія є відокремленим структурним підрозділом ДП "Ліси України", яка не має статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 7.8. Положення, на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні ДП "Ліси України", свою господарську діяльність здійснює Філія.
Враховуючи зазначене, всі права ДП "Бориспільське лісове господарство", станом на 15.06.2023 (дата встановлення порушення вимог лісового законодавства та складання акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства) перейшли до ДП "Ліси України", як правонаступника ДП "Бориспільське лісове господарство", згідно передавального акту затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 №128 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Бориспільське лісове господарство".
Як зазначає прокурор, Державною лісовою охороною Березанського лісництва філії "Бориспільське лісове господарство" ДП "Ліси України" за результатами обстеження лісових масивів виявлено факт незаконної порубки 22 дерев листяних порід та 9 дерев до ступеня припинення росту загальною масою 15 куб.м., зокрема, 8 дерев породи дуб звичайний, 13 дерев породи липа, 1 дерево породи клен ясенелистий, а також, 7 дерев липи та 2 дерева дуб звичайний, у кварталі 2 виділ 13 Березанського лісництва філії "Бориспільського лісове господарство" ДП "Ліси України", що розташоване в адміністративних межах Баришівської селищної ради Броварського району Київської області.
За результатами виявлення незаконної рубки на території Березанського лісництва провідним інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_1 та лісничим Березанського лісництва ОСОБА_2 складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 15.06.2023. (а.с.27)
Відповідно до Розрахунку збитків, спричинених рубкою і пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (згідно Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008) шкоди, нанесеній державі внаслідок скоєння незаконної порубки у кварталі 2 виділ 13 Березанського лісництва філії "Бориспільське лісовегосподарство" ДП "Ліси України", проведеного провідним інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір збитків становить 194368,41 грн. (а.с.30)
Крім того, Філія звернулась до відділення поліції №l Броварського РУП ГУНП в Київській області з листом від 16.06.2023 №524 та зібраними матеріалами щодо вказаного факту. Вказані відомості зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області (ЄО №2217), які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12023111130002028.
Звертаючись з позовом у даній справі, прокурором послався на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків навколишньому природному середовищу завдано шкоди за фактом незаконної порубки дерев на підвідомчій йому території.
Суд першої інстанції погодився з наведеними доводами прокуратури, задовольнив позовні вимоги та стягнув з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Баришівської селищної ради 194 368,41 грн шкоди внаслідок незаконної рубки дерев невстановленими особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком враховуючи наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В частині 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
За положеннями ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року в справі № 924/1256/17 підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Таким чином, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.
Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 в справі №912/2385/18 викладено, зокрема, правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, пункт 27).
В ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За положеннями ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Одними з основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів.
Функції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Київської області покладено на Державну екологічну інспекцію Столичного округу.
Згідно пп. 5 п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №18 Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекції Столичного округу (нова редакція) (далі Положення), Інспекція в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах тощо.
Враховуючи зазначене, позивач 2 - Державна екологічна інспекція Столичного округу уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а тому, є належним позивачем у даній справі.
Як встановлено судом першої інстанції, прокурор звертався до Державної екологічної інспекції у Столичного округу листом від 25.02.2025 № 52/1-1496ВИХ-25 з повідомленням про факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев на території Баришівської об'єднаної територіальної громади зокрема у кварталі 2 виділ 13, Березанського лісництва, та просив повідомити про вжиті заходи щодо стягнення коштів.(а.с.67-69)
Державна екологічна інспекція Столичного округу у листі від 19.03.2025 № 9/6/2-30/804, на запит прокуратури, повідомила, що 14.01.2025 заходів щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за фактом незаконної вирубки дерев не вживала. У разі подання Броварською окружною прокуратурою позовної заяви Інспекцією позовні вимоги будуть підтримані в повному обсязі. (а.с.70-71)
Також, як встановлено судом, прокурор звертався до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області листом від 25.02.2025 № 52/1-1526ВИХ-25 з повідомленням про факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев на території Баришівської об'єднаної територіальної громади зокрема у кварталі 2 виділ 13, Березанського лісництва, та просив повідомити про вжиті заходи щодо стягнення коштів.(а.с.64)
Баришівська селищна рада Броварського району Київської області у листі від 03.03.2025 № 240-25, на запит прокуратури, повідомила, що Баришівська селищна рада не вживала і найближчим часом не планує вживати заходи для захисту інтересів держави в судовому порядку щодо відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього середовища на території Баришівської територіальної громади. (а.с.66)
Таким чином, оскільки ані інспекцією, ані радою відповідних заходів щодо захисту інтересів держави вжито не було, при зверненні до суду з вказаним позовом прокуратурою було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з невжиттям компетентними органами відповідних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.
Матеріалами справи підтверджено, що на території Березанського лісництва ДСГП "Ліси Україна", в кварталі 2 виділу 13, що належить на праві постійного користування ДСГП "Ліси України", виявлено факт незаконної порубки дерев у кількості 31 одиниця (без дозвільних документів), як наслідок, завдано шкоди навколишньому природному середовищу в розмірі 194 368,41 грн.
Згідно зі ст.ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
В розумінні вимог статті 17 Лісового кодексу України відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
Зокрема, п.1.1. Положення про Філію "Бориспільське лісовогосподарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - Положення), затвердженого Наказом ДП "Ліси України" від 26.12.2023 №2102, Філія є відокремленим підрозділом ДП "Ліси України".
Згідно п. 3.1. Положення, Філія є відокремленим структурним підрозділом ДП "Ліси України", яка не має статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 7.8. Положення, на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні ДП "Ліси України", свою господарську діяльність здійснює Філія. Предметом діяльності філії, зокрема забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб та.ін (2.2.2 положення)
Відповідач, як постійний лісокористувач, здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу, недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду, однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу на підзвітній йому території.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
В п. 5 статті 64 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За положеннями ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Як встановлено ст. 93 Лісового кодексу України, завданням контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, та у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, яку правомірно враховано місцевим господарським судом, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Як визначено у ст. 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
За положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Згідно із частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.
Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.02.2021 у справі № 906/366/20 виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Розмір шкоди завданої навколишньому природному середовищу встановлений розрахунком проведеного провідним інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 , згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», який становить 194 368,41 грн.
Заперечень щодо правомірності проведення розрахунку, правильності обчислення та розміру заподіяної шкоди від відповідача не надходило.
З огляду на викладене, відсутність належних доказів відсутності вини відповідача та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, вмотивованим є висновок суду про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (виникнення збитків).
Настання ж цих збитків стало прямим наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених законодавством і статутом що, безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв'язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.
Оскільки відповідачем не доведено відсутності вини та вчинення ним достатніх дій, спрямованих на збереження та охорону лісу та недопущення самовільної рубки лісу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора щодо стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Баришівської селищної ради шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу у розмірі 194368 грн 41 коп.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 15.09.2025 року у справі № 911/2200/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" на рішення господарського суду Київської області від 15.09.2025 р. у справі № 911/2200/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 15.09.2025 р. у справі № 911/2200/25 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 911/2200/25 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Повний текст постанови складено 02.12.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук