вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа№ 927/1200/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
Представники учасників справи у судове засідання не з'явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 (суддя Моцьор В.В., повний текст ухвали складено та підписано - 30.09.2025)
за скаргою ОСОБА_1 до державного виконавця Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Людмили Миколаївни
у справі № 927/1200/15
за заявою голови ліквідаційної комісії боржника
боржник: Бахмацьке районне споживче товариство
кредитор-1: Акціонерне товариство «Альфа-Банк»
кредитор-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
кредитор-3: ОСОБА_2
кредитор-4: ОСОБА_1
за участю ліквідатора - арбітражної керуючої Вихор Юлії Сергіївни
про визнання боржника банкрутом
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 (суддя Моцьор В.В., повний текст ухвали складено та підписано - 30.09.2025), зокрема, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги на постанову державного виконавця Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Людмили Білан від 19.08.2025 у ВП НОМЕР_31 у справі № 927/1200/15.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 виходив із того, що державний виконавець законно відкрив виконавче провадження на підставі наказу господарського суду, виданого для виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 року, яка набрала законної сили і є обов'язковою до виконання, в якій встановлено: що ОСОБА_1 , як голова правління (пізніше - голова ліквідаційної комісії) Бахмацького районного споживчого товариства, ніс персональну відповідальність за забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей споживчого товариства; що ОСОБА_1 не виконав вимоги постанови про визнання боржника банкрутом та не передав всі майнові активи товариства-банкрута ліквідатору; що ОСОБА_1 не подані докази законного вибуття з власності чи фактичного володіння боржника транспортних засобів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу винесену Господарським судом Чернігівської області від 29.09.2025 року у справі № 927/1200/15 щодо визнання неправомірною та скасуванню постанови у ВП № НОМЕР_31 винесену 19.08.2025 державним виконавцем Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Людмилою Білан та закрити провадження у справі.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, не з'ясовано усі фактичні обставини справи, при цьому суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 апеляційну скаргу у справі № 927/1200/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі № 927/1200/15 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1200/15 за скаргою ОСОБА_1 до державного виконавця Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Людмили Миколаївни у справі № 927/1200/15 за заявою голови ліквідаційної комісії боржника Бахмацьке районне споживче товариство про визнання боржника банкрутом; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
28.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1200/15.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/1200/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 призначено на 26.11.2025.
Явка представників учасників справи
Учасники справи у судове засідання 26.11.2025 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 19.08.2025 державним виконавцем Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Людмилою Миколаївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за №78883345 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №927/1200/15, виданого 29.07.2025 про зобов'язання голову ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства Мйошина Сергія Михайловича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Бахмацького районного споживчого товариства арбітражному керуючому Вихор Ю.С. (вул. Ковальська, 17-Б, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507) транспортні засоби, належні банкруту - Бахмацькому районному споживчому товариству, а саме: ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_2 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_3 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_4 ), ГАЗ 53 А (д.н.з. НОМЕР_5 ), ГАЗ 53 А (д.н.з. НОМЕР_6 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_7 ), ГАЗ 52 (д.н.з. НОМЕР_8 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_9 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_10 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_11 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_12 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_13 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_14 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_15 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_16 ), ГАЗ 5301 (д.н.з. НОМЕР_17 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_18 ), ГАЗ-САЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_19 ), ВАЗ 210990 (д.н.з. НОМЕР_20 ), УАЗ 3503 (д.н.з. НОМЕР_21 ), ГАЗ 3307 (д.н.з. НОМЕР_22 ), ВАЗ 2121 (д.н.з. НОМЕР_23 ), НОМЕР_24 (д.н.з. НОМЕР_25 ), НОМЕР_26 (д.н.з. НОМЕР_27 ), НОМЕР_28 (д.н.з. НОМЕР_29 ), ЗАЗ 110206 (д.н.з. НОМЕР_30 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_12 ), ГАЗ 53А (д.н.з. НОМЕР_6 ).
ОСОБА_1 25.08.2025 отримав вказану постанову разом із супровідним листом №26882 від 19.08.2025, про що свідчить трекінг із сайту Укрпошта.
Згідно з ч.1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч.1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
02.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області зі скаргою до державного виконавця Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просив суд: визнати неправомірною та скасувати постанову у ВП НОМЕР_31, винесену 19.08.2025 державним виконавцем Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Людмилою Білан та закрити провадження у справі.
В обґрунтування скарги посилався на те, що з 24.05.2016 він не є головою ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства.
ОСОБА_1 працював у Бахмацькому районному споживчому товаристві з 1997. Відповідно до наказу №3-к від 24.05.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління з 24.05.2016. Як зазначає ОСОБА_1 , за час його роботи вищевказаних транспортних засобів на балансі не обліковувалось, не купувалось та в наявності не було, крім ТЗ ВАЗ 210990 (д.н.з. НОМЕР_20 ), який після його звільнення залишився в гаражі адмінприміщення Бахмацького райспоживтовариства за адресою: АДРЕСА_2 . Також зазначає, що після відкриття вказаного вище виконавчого провадження, ОСОБА_1 подав заяву від 10.05.2025 до відділення поліції №1 Ніжинського районного управління національної поліції у Чернігівській області про вчинення злочину арбітражним керуючим.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зі змісту ч.1 ст. 13 Закону вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.3 вказаного Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5-6 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Так, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2025 було встановлено наступне:
«- постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2015, зокрема, зобов'язано голову ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства Мйошина С.М. протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення даної постанови передати арбітражному керуючому Рязановій С.М. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута;
- вимоги щодо передачі ліквідатору документації банкрута та матеріальних цінностей Мйошиним не виконані;
- ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.02.2016 у даній справі, яка є виконавчим документом, задоволено заяву ліквідатора Рязанової С.М. (від 11.01.2016 № 39/1) та зобов'язано голову ліквідаційної комісії боржника Мйошина С.М. передати ліквідатору Бахмацького районного споживчого товариства - арбітражному керуючому Рязановій С.М. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, а також нерухоме майно банкрута - Бахмацького районного споживчого товариства, яке було виявлено в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Рязановою С.М.;
- вимоги ліквідатора колишнім головою ліквідаційної комісії Мйошиним С.М. щодо передачі транспортних засобів та надання пояснень щодо їх місцезнаходження були проігноровані.»
Ухвалою суду від 21.03.2025 постановлено:
- клопотання ліквідатора Бахмацького районного споживчого товариства - арбітражної керуючої Вихор Ю.С. від 10.03.2025 про зобов'язання передати транспортні засоби задовольнити;
- зобов'язати голову ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства Мйошина С.М. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Бахмацького районного споживчого товариства - арбітражній керуючій Вихор Ю.С. (вул. Ковальська, 17-Б, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) транспортні засоби, належні банкруту - Бахмацькому районному споживчому товариству, а саме: ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_2 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. 1835 ЧНО), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_4 ), ГАЗ 53 А (д.н.з. НОМЕР_5 ), ГАЗ 53 А (д.н.з. НОМЕР_6 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_7 ), ГАЗ 52 (д.н.з. НОМЕР_8 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_9 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_10 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_11 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_12 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_13 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_14 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_15 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_16 ), ГАЗ 5301 (д.н.з. НОМЕР_17 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_18 ), ГАЗ-САЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_19 ), ВАЗ 210990 (д.н.з. НОМЕР_20 ), УАЗ 3503 (д.н.з. НОМЕР_21 ), ГАЗ 3307 (д.н.з. НОМЕР_22 ), ВАЗ 2121 (д.н.з. НОМЕР_23 ), НОМЕР_24 (д.н.з. НОМЕР_25 ), НОМЕР_26 (д.н.з. НОМЕР_27 ), НОМЕР_28 (д.н.з. НОМЕР_29 ), ЗАЗ 110206 (д.н.з. НОМЕР_30 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_12 ), ГАЗ 53А (д.н.з. НОМЕР_6 ).
Державним виконавцем Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Л.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №77926836 з виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області №927/1200/15 від 21.03.2025.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №927/1200/15 ухвалено:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2025 у справі № 927/1200/15 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Клопотання ліквідатора Бахмацького районного споживчого товариства арбітражного керуючого Вихор Ю.С. від 10.03.2025 про зобов'язання передати транспортні засоби задовольнити.
5. Зобов'язати голову ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства Мйошина С.М. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Бахмацького районного споживчого товариства арбітражному керуючому Вихор Ю.С. (вул. Ковальська, 17-Б, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507) транспортні засоби, належні банкруту - Бахмацькому районному споживчому товариству, а саме: ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_2 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_3 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_4 ), ГАЗ 53 А (д.н.з. НОМЕР_5 ), ГАЗ 53 А (д.н.з. НОМЕР_6 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_7 ), ГАЗ 52 (д.н.з. НОМЕР_8 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_9 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_10 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_11 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_12 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_13 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_14 ), ГАЗ-САЗ 5204 (д.н.з. НОМЕР_15 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_16 ), ГАЗ 5301 (д.н.з. НОМЕР_17 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_18 ), ГАЗ-САЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_19 ), ВАЗ 210990 (д.н.з. НОМЕР_20 ), УАЗ 3503 (д.н.з. НОМЕР_21 ), ГАЗ 3307 (д.н.з. НОМЕР_22 ), ВАЗ 2121 (д.н.з. НОМЕР_23 ), НОМЕР_24 (д.н.з. НОМЕР_25 ), НОМЕР_26 (д.н.з. НОМЕР_27 ), НОМЕР_28 (д.н.з. НОМЕР_29 ), ЗАЗ 110206 (д.н.з. НОМЕР_30 ), ГАЗ 5201 (д.н.з. НОМЕР_12 ), ГАЗ 53А (д.н.з. НОМЕР_6 ).
6. Видачу виконавчого документа на примусове виконання пункту 5 цієї постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.
29.07.2025 на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №927/1200/15 Господарський суд Чернігівської області видав відповідний наказ.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №927/1200/15 було встановлено, зокрема, наступне:
«Матеріалами справи підтверджується, що за боржником зареєстровані 25 транспортних засобів та які не були проінвентаризовані попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Рязановою С.М., відповідно не були включені до ліквідаційної маси.
Разом з тим, постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2015, зокрема, зобов'язано голову ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства Мйошина С.М. протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення даної постанови передати арбітражному керуючому Рязановій С.М. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Докази на підтвердження передачі ОСОБА_1 як керівником боржника ліквідатору арбітражному керуючому Рязановій С.М. належного боржнику рухомого майна, зокрема, транспортних засобів, учасниками справи не надані та матеріали справи не містять.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ліквідатор не надав докази знаходження майна - транспортних засобів у відповідача та чи таке майно фактично існує в натурі на час розгляду справи, позаяк такі докази має подати саме ОСОБА_1 в підтвердження відсутності у його володінні спірного майна. І такі докази суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою не подані, такі доводи про відсутність майна ґрунтуються лише на припущеннях, відповідно не можуть бути покладені в основу рішення про відхилення клопотання ліквідатора.
Позаяк, ОСОБА_1 , як голова правління (пізніше - голова ліквідаційної комісії) Бахмацького районного споживчого товариства, відповідно до п. 6.4 розділу VI Статуту товариства, затвердженого зборами уповноважених членів Бахмацького РСТ протокол від 24.12.2012, ніс персональну відповідальність за забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей споживчого товариства, не виконав вимоги постанови про визнання боржника банкрутом та не передав всі майнові активи товариства-банкрута ліквідатору, докази законного вибуття з власності чи фактичного володіння боржника транспортних засобів не подані керівником боржника, то належить задовольнити клопотання ліквідатора та зобов'язати ОСОБА_1 вчинити дії та передати ліквідатору транспортні засоби.»
Таким чином, даною постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 встановлено: що ОСОБА_1 , як голова правління (пізніше - голова ліквідаційної комісії) Бахмацького районного споживчого товариства, ніс персональну відповідальність за забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей споживчого товариства; що ОСОБА_1 не виконав вимоги постанови про визнання боржника банкрутом та не передав всі майнові активи товариства-банкрута ліквідатору; що ОСОБА_1 не подані докази законного вибуття з власності чи фактичного володіння боржника транспортних засобів.
Суд першої інстанції зазначив, що частиною другою ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 902/608/19).
Норми ст. 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", № 24465/04, від 19.02.2009, "Пономарьов проти України", № 3236/03 від 03.04.2008).
Враховуючи вищевикладене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №927/1200/15, що набрала законної сили, не може бути поставлена під сумнів, а обставини, встановлені цим судовим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді даної скарги.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як було зазначено вище, 19.08.2025 державним виконавцем Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Людмилою Миколаївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № НОМЕР_31 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №927/1200/15, виданого 29.07.2025.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця в частині вимог про визнання протиправною та скасувати постанову, винесену 19.08.2025 у виконавчому провадженні № 75846263 державним виконавцем Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Людмилою Білан є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
У свою чергу, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі ґрунтуються на обставинах, яким вже було надано правову оцінку у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі №927/1200/15, що набрала законної сили та як як вірно зазначив суд першої інстанції, не може бути поставлена під сумнів, а обставини, встановлені цим судовим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді даної скарги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2025 у справі № 927/1200/15 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 927/1200/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 02.12.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко