вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"02" грудня 2025 р. Справа№925/731/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 (повна ухвала складена 25.08.2025)
у справі №925/731/18 (суддя Спаських Н.М.)
за заявою Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №925/731/18
за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів»
до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»
про стягнення 6 346 072,92 грн
Господарський суд Черкаської області ухвалою від 25.08.2025 у справі №925/731/18 заяву від 05.08.2025 Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнив частково. Визнав наказ Господарського суду Черкаської області від 12.02.2025 у справі № 925/731/18, виданий на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2025 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ПАТ «Дашуківські бентоніти» на користь ПАТ «Завод обважнювачів» 3 391 501,87 грн основного боргу на підставі Договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015. В решті (щодо стягнення 50 872,53 грн на відшкодування сплаченого судового збору) за заявою суд відмовив.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за Договором № К-ДБ-4-0925/1 про поставку глини від 25.09.2015 у відповідача перед позивачем був наявний борг на суму 3 391 501,87 грн замість 5 281 004,16 грн, і цей борг у складі суми 3 700 000,00 грн було припинено шляхом зарахуванням за Актом зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог від 27.09.2023. Таким чином, зобов'язання по сплаті основного боргу на суму 3 391 501,87 грн, на примусове стягнення яких видано наказ у справі від 12.02.2025 на виконання рішення суду від 10.01.2025, є припиненими. При цьому заявником не подано суду доказів припинення зобов'язання по сплаті судового збору у розмірі 50 872,53 грн за вказаним наказом, а тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви відповідача в цій частині.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у справі №925/731/18 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у справі №925/731/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.10.2025 задовольнив клопотання та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у справі №925/731/18; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у справі №925/731/18; розгляд апеляційної скарги призначив на 11.11.2025 на 13 год. 15 хв.; витребував матеріали справи №925/731/18 з Господарського суду Черкаської області.
Матеріали справи №925/731/18 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 21.10.2025.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.11.2025 у справі №925/731/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у справі №925/731/18 залишив без задоволення. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у справі №925/731/18 залишив без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги поклав на Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач».
Публічним акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» 17.11.2025 сформовано та подано через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» на користь Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду даної справи Північним апеляційним господарським судом, у розмірі 15 000, 00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.07.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
18.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначено, що заявлені АТ «Дашуківські бентоніти» у цій справі вимоги про стягнення з ТОВ «Крамзалізничпостач» витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00грн, є абсолютно не співмірними з апеляційною скаргою та складністю справи, а отже, є не розумними та не справедливими, час витрачений адвокатом не співмірний з реальним часом, який було витрачено адвокатом.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.11.2025 розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про ухвалення додаткового судового рішення призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
У суді апеляційної інстанції представництво інтересів відповідача здійснював, зокрема, адвокат Дем'янчук Ганна Віталіївна на підставі ордера Серії АА №1595384, виданого 03.11.2025.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
24.10.2022 між Адвокатським бюро Ганни Дем'янчук (бюро), Акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» (платник) було укладено договір про надання правової допомоги (далі-договір), відповідно до умов якого бюро приймає на себе зобов??язання надати Клієнту професійну правничу допомогу щодо захисту його конституційних прав та охоронюваних Законом інтересів у будь-яких ситуаціях, в яких Клієнт потребуватиме правової допомоги, а Платник зобов?язується оплатити надану Клієнту професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2.1 договору бюро надає необхідну юридичну допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов?язковість, яких надана Верховною Радою України, шляхом здііснення захисту у кримінальному провадженні під час будь-яких слідчих та/або процесуальних дій, консультування з правових питань, складання проектів необхідних документів, підготовку документів в інтересах Клієнта та їх подання, представництва (в разі необхідності) його інтересів у всіх судах України, у правовідносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, об??єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами.
Відповідно до розділу 4 договору сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнту, платник виплачує Бюро гонорар, розмір якого залежить від фактично наданих послуг бюро. З питань обчислення та виплати гонорару, компенсації витрат Бюро, та з усіх інших питань Сторони можуть укладати додаткові угоди до цього Договору. Факт надання послуг Бюро для Клієнта за договором підтверджується наданням платнику актів наданих послуг. Бюро надає Платнику періодично (залежно від обсягу і об?єму робіт) акти наданих послуг та рахунки оплату цих актів після фактичного надання послуг за цим договором. Платник зобов?язаний оплатити Бюро надані послуги та відшкодувати всі фактично понесені витрати пов?язані з виконанням договору у строки зазначені у наданих рахунках.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та дії до 31.12.2023 (п. 6.1 договору).
Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 31.12.2023 сторони узгодили, що термін дії договору про надання правової допомоги, укладеного 24.10.2022, продовжується до 31.12.2025.
Додатковою угодою №14 від 30.10.2025 до договору про надання правової допомоги від 24.10.2022 сторони узгодили, що в межах виконання зазначеного договору бюро надає клієнту правничу допомогу, в тому числі і у справі №925/731/18 на стадії апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 у цій справі, що переглядається Північним апеляційним господарським судом.
Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди №14 від 30.10.2025 до договору про надання правової допомоги від 24.10.2022 за надання зазначених послуг встановлюється гонорар, що включатиме в себе, зокрема, але не виключно, вивчення підстав поданої апеляційної скарги та інших документів, поданих чи що подаватимуться апелянтом, формування правової позиції по апеляційній скарзі, підготовку письмового відзиву та інших процесуальних документів, участь в судових засіданнях та сума якого буде визначена в Акті приймання-передачі послуг.
Згідно акту приймання-передачі №28 наданих послуг у судовій справі №925/731/18 від 11.11.2025 Адвокатським бюро Ганни Дем'янчук в особі керуючого Бюро - Ганни Віталіївни Дем'янчук на підставі договору про надання правової допомоги від 24.10.2022 у зв'язку із розглядом апеляційної скарги надано АТ «Дашуківські бентоніти» правничу допомогу в наступному обсязі: вивчення доводів апеляційної скарги ТОВ «Крамзалізничпостач», формування та узгодження правової позиції по ній, вартістю 5 000, 00 грн; підготовка письмового відзиву з додатками та подання його до суду, вартістю 5 000, 00 грн; вивчення доводів клопотання апелянта про зупинення провадження та формування правової позиції по ньому, вартістю 1 000, 00 грн; участь в судовому засіданні 11.11.2025 (з урахуванням часу на дорогу до суду та від суду та очікування судового засідання), вартістю 5 000, 00 грн.
17.11.2025 платник перерахував бюро 15 000,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №4269.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач своїм правом, визначеним у частині 5 статті 126 ГПК України скористався та надав заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).
У рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат взято до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг; час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг.
За висновком суду апеляційної інстанції розмір витрат на правничу допомогу, які представником відповідача заявлені до стягнення у суді апеляційної інстанції є завищеними.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вивчення доводів апеляційної скарги ТОВ «Крамзалізничпостач», формування та узгодження правової позиції, вартістю 5 000, 00 грн не є окремою послугою, а є частиною послуг з підготовки відповідних процесуальних документів, у даному випадку, відзиву на апеляційну скаргу, а тому, до стягнення з апелянта на користь відповідача підлягають витрати за послуги: подання відзиву на апеляційну скаргу (5 000, 00 грн) та участь у судовому засіданні (4 000, 00 грн). Послуга з вивчення доводів клопотання про зупинення провадження та формування правової позиції вартістю 1 000, 00 грн відшкодуванню не підлягає, оскільки позиція щодо поданого апелянтом клопотання про зупинення провадження у справі була висловлена усно представником відповідача у судовому засіданні.
Частиною 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.
Враховуючи те, що за подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у відповідності до статті 129 ГПК України у такому випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» (01103, м. Київ, вулиця Бойчука Михайла, 18-А, код ЄДРПОУ 42035250) на користь Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (19330, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Дашуківка, код ЄДРПОУ 00223941) 9 000,00 грн (дев'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №925/731/18 у Північному апеляційному господарському суді.
3. Видачу наказа на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
4. Матеріали справи №925/731/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська