Справа № 991/11386/25
Провадження 1-кс/991/11778/25
01 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви від 12.11.2025 (вх. № 52612/25-Вх., вх. № 52614/25-Вх., вх. № 52615/25-Вх.) захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021,
12.12.2025 на розгляд судді надійшли заяви захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - заявники) від 12.11.2025 (вх. № 52612/25-Вх., вх. № 52614/25-Вх. вх. № 52615/25-Вх.) про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021.
Заявлені відводи обґрунтовані наступним:
- при обранні слідчого судді ОСОБА_5 слідчим суддею під час розподілу справи № 991/7893/21 (пов'язана справа) не було дотримано Положення про автоматизовану систему документообігу суду щодо умов визначення КтРД, оскільки його розрахунок здійснено із урахуванням днів, які передують відсутності судді;
- слідчий суддя ОСОБА_5 у минулому займав активну громадську позицію з приводу необхідності притягнення до відповідальності колишнього президента України ОСОБА_6 та представників його оточення (серед яких, зазвичай, зазначався, зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 ), зокрема, слідчий суддя ОСОБА_5 був одним із співзасновників громадської організації «Адвокатська дорадча група», метою діяльності якої було, зокрема, розслідування та притягнення до відповідальності винуватих у «справах Майдану»;
- слідчий суддя ОСОБА_5 неодноразово особисто приймав участь у громадських заходах, метою яких було розслідування та притягнення до відповідальності винуватих у «справах Майдану», за наслідками яких робилися відповідні спільні заяви;
- близькі родичі слідчого судді ОСОБА_5 , колеги та клієнти по його адвокатській практиці неодноразово створювали та поширювали матеріали щодо необхідності розслідування та притягнення до відповідальності винуватих у «справах Майдану», в яких, у тому числі, містилися згадки про причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення злочинів та про необхідність притягнення його до відповідальності;
- слідчий суддя ОСОБА_5 неодноразово особисто висловлював позицію щодо необхідності розслідування та притягнення до відповідальності винуватих у «справах Майдану», підтримував та поширював у соціальних мережах матеріали відповідного характеру, в яких, у тому числі, містилися згадки про причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення злочинів та про необхідність притягнення його до відповідальності.
У судовому засіданні заявники подані заяви про відвід підтримали, просили їх задовольнити .
Слідчий суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, подав письмові заперечення проти заяви.
Детектив у судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти відводів.
Неявка слідчого судді, якому заявлено відвід, та інших учасників провадження не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Дослідивши матеріали провадження, суддя встановив:
Частиною 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Вищенаведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого у досудовому розслідуванні кримінального провадження.
Положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Оцінюючи наявні матеріали, суддя приходить до висновку, що заявниками не наведені докази існування будь-якої з підстав, прямо визначених ст. 75 КПК України.
Зокрема, заявники безпідставно обґрунтовують відвід положеннями п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, посилаючись при цьому на наче б то допущене порушення положень п. 16.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду від 25.03.2025 року № 3 (далі - Засади).
Відповідно до відповіді Керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 28.11.2025 № 55911/25-Вх. визначення хронології черговості слідчих суддів у відповідному кримінальному провадженні в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) відбувається шляхом побудови списку за датою реєстрації обліково-статистичних карток, які не поєднанні з жодною справою, а також виокремлення карток, в яких було визначено суддів, які на момент побудови такого списку, не є слідчими суддями. Такий список формується в АСДС автоматично перед автоматизованим розподілом кожної конкретної справи, коли система пропонує здійснити поєднання обліково-статистичних карток в одному кримінальному провадженні.
Також у цій відповіді зазначається, що автоматизований розподіл судової справи № 991/11386/25 (провадження № 1-кс/991/11475/25) був здійснений АСДС автоматично, в порядку, передбаченому пунктом 2.3.2 Положення, шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Твердження заявників про те, що налаштований АСДС алгоритм розрахунку призводить до перекручення коефіцієнтів навантаження, а відтак - до зміни ймовірності потрапляння справи до конкретного судді, що порушує принцип випадковості, не підтверджується належними доказами.
Зокрема, заявники зазначають, що слідчого суддю ОСОБА_5 обрано за випадковим числом 272, котре визначене, у свою чергу, із урахуванням інтервалів, сформованих у т.ч. виходячи з кількості відпрацьованих суддею днів у період з 01.01.2021 до 22.11.2021, тобто відповідно до існуючих налаштувань АСДС.
Посилання заявників з цього приводу на зміст ухвали ВАКС від 11.08.2025 у справі № 991/2364/23 не є належним доказом: відповідно до вимог КПК України судові рішення в інших справах не є доказами та не мають будь-якого преюдиційного значення.
Таким чином, визначення слідчого судді ОСОБА_5 здійснювалося Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою відповідно до чинних на той час налаштувань цієї системи (які використовувалися для розподілу всіх справ), що в повній мірі відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України - забезпечило принцип випадковості під час первинного розподілу справи та передачу справи на розгляд раніше визначеному слідчому судді у прямо визначених для цього випадках.
Питання правильності визначення математичних значень та технічних параметрів, які використовуються для налаштування алгоритму розрахунку АСДС, у тому числі, питання впливу визначення цих математичних значень та технічних параметрів, потребують спеціальних знань і не можуть бути оцінені шляхом здійснення простих математичних обрахунків.
На уточнююче запитання головуючого захисник ОСОБА_8 не змогла пояснити, яке саме випадкове число, на її думку, було би вірним для слідчого судді ОСОБА_5 на момент проведення розподілу.
Заявники не наводять жодного конкретного вчинку або прояву поведінки слідчого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021, які могли б свідчити про існування обґрунтованого сумніву або упередженості.
Узагальнена громадська позиція слідчого судді ОСОБА_5 з приводу подій, які відбувалися під час Революції Гідності, та певне ставлення до цих подій, не є проявом його упередженого ставлення у конкретному кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021.
Наведені стороною захисту публікації та висловлювання третіх осіб (яких заявник пов'язує з слідчим суддею ОСОБА_5 , зокрема, колишньої дружини, колег по адвокатській практиці або клієнтів) не можуть бути належною підставою для відводу.
Наведена заявниками обставина сама по собі не підпадає під категорію «обґрунтований сумнів у безсторонності судді».
У цьому випадку суддя звертає увагу, що Основні принципи незалежності судових органів (ООН, від 29.11.1985 та 13.12.1985), Бангалорські принципи (ООН, від 27.07.2006), Європейська Хартія про статус суддів (1998), висновки Консультаційної рада європейських суддів (КРЄС) від 2002, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (02.06.2016), Кодекс суддівської етики (2024) накладають певні обмеження на публічні висловлювання та інші публічні прояви позиції судді по значущим громадським та соціальним питанням.
Водночас заявники не навели прикладів будь-якого публічного прояву позиції слідчого судді ОСОБА_5 за період перебування ним на посаді судді, які могли б мати безпосереднє відношення до кримінального провадження № 52021000000000296 від 07.06.2021.
Також не можуть бути підставою для відводу посилання сторони захисту на обставини, викладені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025 у справі № 991/165/21 (провадження № 1-кс/991/176/21), оскільки у вказаному випадку заява про самовідвід слідчого судді була задоволена з огляду на те, що він раніше брав участь у цьому провадженні як захисник іншої особи (тобто з інших підстав).
Таким чином, твердження заявників про можливу необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 є безпідставним та спростовується наявними матеріалами провадження.
Щодо додаткової оцінки можливої наявності «інших підстав», суддя керується, критеріями визначення безсторонності, сформульованими практикою ЄСПЛ та Верховного суду щодо оцінки можливої участі судді в кримінальному провадженні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
З матеріалів провадження прямо не вбачається недотримання слідчим суддею ОСОБА_5 зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, таких ознак як особисте переконання та поведінка слідчого судді, що вказують на його безпосередню особисту зацікавленість у результатах кримінального провадження).
Безспірно, кожна людина має право на власну думку, що є одним з фундаментальних прав людини. Це право гарантується як Конституцією України, так і міжнародними документами, зокрема, Загальною декларацією прав людини.
Разом з цим, активна громадська позиція, яку слідчий суддя ОСОБА_5 займав у минулому (до призначення його на посаду судді ВАКС), з приводу питань, які мають прямий зв'язок з учасником кримінального провадження № 52021000000000296 від 07.06.2021 - підозрюваним ОСОБА_7 , можуть створювати у стороннього спостерігача стійке уявлення про можливе негативне ставлення слідчого судді по відношенню до підозрюваного, з огляду на наступне:
Відповідно до матеріалів провадження, слідчий суддя ОСОБА_5 неодноразово особисто приймав участь у громадських заходах, як учасник Ініціативи Адвокатів Небесної сотні та ГО «Адвокатська дорадча група», метою яких було розслідування та притягнення до відповідальності винуватих у «справах Майдану», за наслідками яких робилися відповідні спільні заяви, які, в тому числі, стосувалися підозрюваного ОСОБА_7 , а також особисто підтримував та поширював відповідні матеріали у соціальних мережах.
Зокрема, заява ГО «Адвокатська дорадча група» (засновником та членом якої на той час був слідчий суддя ОСОБА_5 ) від 06.05.2016 безпосередньо стосується питання необхідності притягнення до відповідальності, серед інших осіб, у тому числі, дослівно зазначено, що «…06.05.2016 року о 09 год З0 хв суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 відбудеться судовий розгляд скарги стосовно закриття кримінального провадження відносно колишнього міністра палива та енергетики ОСОБА_10 . Вказаним судом, з аналогічним порушенням вимог підсудності, було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 …»
Інші публічні прояви діяльності Адвокатської дорадчої групи у той час також були спрямовані на необхідність притягнення до відповідальності колишнього Президента України ОСОБА_6 (разом з наближеними до нього особами, серед яких неодноразово згадується ОСОБА_7 ).
Іншим проявом такої позиції була Спільна заява антикорупційних організацій щодо візиту Голови правління TRANSPARENCY INTERNATIONAL в Україні від 06.06.2016., у якій зазначалося про «особливий контроль справ відносно наступних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 »
Відповідно до матеріалів провадження, вказані публікації ОСОБА_5 також відмічав уподобайками, коментував та поширював через свою особисті сторінку в соціальній мережі «Facebook».
Отже, минулі прояви політичної та громадської позиції слідчого судді ОСОБА_5 (раніше висловленої ним з відповідних питань, як фаховим юристом), на думку стороннього спостерігача, можуть створити уяву про можливе існування упередженості слідчого судді по відношенню до ОСОБА_7 .
Враховуючи суттєве значення, яке має розгляд кримінального провадження № 52021000000000296 від 07.06.2021 для особистих прав та свобод ОСОБА_7 , а також для усунення за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім судом, суддя уважає за необхідне задовольнити подані заяви.
Наведена позиція в повній мірі узгоджується з підходами, застосованими в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 (справа № 908/137/18, провадження № 12-106гс19).
Хоча чинне законодавство не покладає безпосередньо на суд обов'язок щодо вжиття заходів врегулювання усіх потенційно можливих конфліктів інтересів, саме в таких очевидних випадках інститут відводу, на думку слідчого судді, покликаний гарантувати розгляд справи «незалежним і неупередженим судом» (що закріплено ч. 1 ст. 21 КПК України).
Таким чином, у цьому випадку, з метою усунення всіх сумнівів щодо неупередженості слідчого судді, а також будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості у результатах розгляду провадження, заяви про відвід від 12.11.2025 слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суддя
Заяви захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.11.2025 (вх. № 52612/25-Вх., вх. № 52614/25-Вх., вх. № 52615/25-Вх.) про відвід слідчого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №52021000000000296 від 07.06.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя ОСОБА_1