Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2259/23 Головуючий у 1-й інст. Самойленко Л. М.
Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М.
18 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №273/2259/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Самойленко Л.М. в м.Баранівці,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 26 284,50 грн пені станом на 21 вересня 2023 року за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що судовим наказом Баранівського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2022 року в справі №273/1348/22 із ОСОБА_2 стягнуті на його користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 серпня 2022 року і до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Звягельському відділі ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках АСВП №70209140. ОСОБА_2 аліменти сплачує нерегулярно, а раз у пів року, внаслідок чого допустила прострочення за кожним місячним платежем, що підтверджено розрахунком заборгованості по аліментах станом на 21 вересня 2023 року. Відповідно до розрахунку пені, здійсненого станом на 21 вересня 2023 року за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року, нарахована на прострочені аліментні платежі пеня становить 26 284,50 грн.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2024 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 20 769 грн. Вирішено питання судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині суми стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів станом на 21 вересня 2023 року за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року в сумі 26 284,50 грн та стягнути витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4 005 грн.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції при обчисленні пені не звернув увагу на те, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Аліменти боржниця сплачує нерегулярно, а раз у пів року, внаслідок чого допустила прострочення за кожним місячним платежем, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 21 вересня 2023 року. Заявлений до стягнення розмір пені не перевищує розміру заборгованості, на який вона нарахована. Інформацією про виконавче провадження підтверджено, що до боржниці не застосовувалися заходи, передбачені частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», у вигляді пені за прострочення сплати аліментів, а тому пеню з неї слід стягнути у повному розмірі. Суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував позицію Верховного Суду викладену в постанові від 19 січня 2022 року в справі №711/679/21.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.90-92). Про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши відповідно до положень ст.367 ЦПК України законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що судовим наказом Баранівського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 серпня 2022 року і до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-14).
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Звягельським відділом ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 21 вересня 2023 року, станом на 21 вересня 2023 року сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 2 950 грн, а сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження - 20 769 грн (а.с.25).
Матеріали справи не містять доказів, що нарахована державною виконавчою службою вказана вище заборгованість зі сплати аліментів оскаржувалася б у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною першою ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга ст.196 СК України).
У п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Отже, боржник зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою ст.196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Відповідно до частини першої ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року в цивільній справі №661/905/19 виснувано, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення ст.196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою ст.189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Матеріали справи не містять доказів, які б беззаперечно доводили відсутність вини відповідача у несплаті аліментів за спірний період із серпня 2022 року по серпень 2023 року.
Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просив стягнути пеню за несплату аліментів за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року в сумі 26 284,50 грн. Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження по аліментам державним виконавцем станом на 21 вересня 2023 року розрахована за період, починаючи з серпня 2022 року по серпень 2023 року, та становить 20 769 грн, а сукупний розмір заборгованості - 2 950 грн.
Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року в справі №333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року в справі №6-1554цс16, від 16 березня 2016 року в справі №6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року в справі №6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року в справі №6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що відображена у постанові від 10 лютого 2021 року в справі №461/7406/18, суд повинен здійснити перевірку розрахунку пені та відобразити у судовому рішенні його алгоритм.
Судовим наказом від 17 жовтня 2022 року визначено, що аліменти з ОСОБА_2 стягуються з 19 серпня 2022 року. Разом з тим в позові заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року.
У цьому випадку період прострочених днів визначається з 01 вересня 2022 року (перший день місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу) по 21 січня 2023 року та складає 362 дні. Отже, неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року становить 34 338 грн, яка складається з таким сум: за серпень 2022 року - 4 248 грн (2 950*144*1%), за вересень 2022 року - 3 363 грн (2 950*114*1%), за жовтень 2022 року - 2 153,50 грн (2 950*73*1%), за листопад 2022 року - 1 268,50 грн (2 950*12*1%), за грудень 2022 року - 354 грн (2 950*12*1%), за січень 2023 року - 5 811,50 грн (2 950*197*1%), за лютий 2023 року - 5 044,50 грн (2 950*171*1%), за березень 2023 року - 4 100,50 грн (2 950*139*1%), за квітень 2023 року - 3 186 грн (2 950*108*1%), за травень 2023 року - 2 301 грн (2 950*78*1%), за червень 2023 року - 1 386,50 грн (2 950*47*1%), за липень 2023 року - 501,50 грн (2 950*17*1%), за серпень 2023 року - 619,50 грн (2 950*21*1%).
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , здійсненим державним виконавцем, слідує, що сукупна заборгованість зі сплати аліментів за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року становить суму 20 769 грн, а сума визначеної судом неустойки (пені) за цей період складає 34 338 грн. Враховуючи положення ст.196 СК України про те, що розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100% розміру заборгованості за період за який вона нараховується, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає пеня за несплату аліментів за період із серпня 2022 року по серпень 2023 року в сумі 20 769 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не застосував до ОСОБА_2 заходи, передбачені частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», у вигляді пені за прострочення сплати аліментів, а тому пеню з неї слід стягнути у повному розмірі ґрунтуються на помилковому тлумаченні Закону, оскільки у вказаній нормі Закону чітко зазначено, що державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у разі заборгованості зі сплати аліментів, якщо сукупний розмір заборгованості перевищує суму платежів за один рік, тобто 35 400 грн (2 950*12). Однак, як вбачається з розрахунку наданого державним виконавцем, сукупний розмір заборгованості найбільше становив 20 769 грн, а тому в державного виконавця були відсутні підстави для застосування заходів, передбачених частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував висновок Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі №711/679/21 та стягнув неправильний розмір пені не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду, оскільки позовні вимоги та розрахунок спірного періоду нарахування пені за несплату аліментів є відмінним від правовідносин у цій справі.
Із огляду на викладене вище, доводи апеляційної скарги, які ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та переоцінці доказів, яким суд першої інстанції надав правильну оцінку у відповідності до положень ст.89 ЦПК України, додаткового правового обґрунтування не потребують.
За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді: