Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3332/24 Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.
Категорія 72 Доповідач Коломієць О. С.
24 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/3332/24 за позовом Виконавчого комітету Звягельської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Звягельської міської ради як органу опіки та піклування
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Помогаєва А.В.
У червні 2024 року Виконавчий комітет Звягельської міської ради як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив позбавити її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 598, 00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви та до повноліття дитини. Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 281, 50 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви та до повноліття дитини.
На обґрунтування позову вказували, що ОСОБА_1 є матір'ю зазначених дітей та ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
З 01.07.2021 ОСОБА_4 перебуває на обліку Служби у справах дітей, а ОСОБА_6 з 30.10.2023, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Відомості про батька ОСОБА_4 при реєстрації народження записано відповідно до ч. 1 ст.135 СК України.
Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 10.06.2022 відділом ДРАЦС у місті Самборі Самбірського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_7 10.06.2022 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_9 .
Вказували, що під час обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини з'ясовано, що ОСОБА_4 проживала з матір'ю ОСОБА_1 у квартирі зі зручностями, яка складається з житлової кімнати та місць загального користування. У квартирі відсутнє світло, брудно, запас продуктів харчування мінімальний. У квартирі часто перебувають люди сумнівної зовнішності, які разом із ОСОБА_1 розпивають спиртні напої.
Звертали увагу, що з ОСОБА_1 неодноразово проводились профілактично-роз'яснювальні бесіди щодо належного виконання нею батьківських обов'язків, недопущення зловживання алкогольними напоями й наркотичними речовинами, залучення дитини до навчання, створення належних та безпечних умов для проживання дітей.
Зокрема, ОСОБА_1 є також матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 28.09.2023 року проживає у своєї баби ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , яка займається вихованням, утриманням, лікуванням та розвитком дитини. За весь час перебування дитини у баби ОСОБА_1 не цікавиться життям, розвитком та станом здоров'я дитини, не відвідує сина. Вищезазначене підтверджується актами обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини ОСОБА_10 від 17.11.2023 року, 14.02.2024 року.
Як вбачається з інформації Звягельського міського центру соціальних служб з'ясовано, ОСОБА_1 не створено належних умов для проживання дітей. Сім'ю ОСОБА_1 поставлено на облік сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах та взято під соціальний супровід з метою підвищення рівня виховного потенціалу сім'ї.
Згідно державного стандарту соціального супроводу сім'ї, ОСОБА_11 щотижнево відвідується за місцем проживання. Однак, протягом тривалого часу вона не виходить на зв'язок з фахівцем із соціальної роботи центру соціальних служб, здійснити соціальне інспектування сім'ї ОСОБА_11 з метою з'ясування доцільності використання соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_5 неможливо.
Відповідно до інформації Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області зафіксовані випадки неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків і по кожному факту працівниками ювенальної превенції Звягельського РВП з ОСОБА_1 проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків та складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП. Незважаючи на проведену профілактичну роботу ОСОБА_1 відповідних висновків не зробила: життям та розвитком своїх дітей не цікавиться, схильна до вживання алкогольних напоїв.
Згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» з'ясовано, що громадянка ОСОБА_1 притягалася 28.06.2021 року, 27.04.2022 року, 30.10.2023 року до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 184 КУпАП. 27.04.2022, 30.10.2023 року - за частиною 2 статті 178 КУпАП .
Постановами Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.07.2021 року, від 17.05.2022 року, від 20.11.2023 року ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 184 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафів.
ОСОБА_1 написала 07.02.2024 року на ім'я начальника служби у справах дітей заяву щодо влаштування малолітньої дитини ОСОБА_4 до сім'ї патронатного вихователя, у зв'язку зі складними життєвими обставинами, в яких вона опинилася.
Рішенням Горщиківської сільської ради Коростенського району «Про влаштування малолітньої дитини в сім'ю патронатного вихователя» від 14.02.2024 №15 дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_2 .
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 21.03.2024 з'ясовано, що вона проживає зі співмешканцем ОСОБА_12 , його матір'ю ОСОБА_13 та її співмешканцем ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок без зручностей, який складається з 3-х житлових кімнат, кухні та веранди. ОСОБА_1 не облаштувала для дітей місце для сну, відпочинку, проведення дозвілля та підготовки уроків.
Враховуючи вищезазначене, просили позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, неповноту з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача зазначає, що судом першої інстанції не зазначено в оскаржуваному рішенні ні доказів, ні кожного аргументу, ні норм права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування, чим порушив вказану норму.
Вказує, що відповідно до пункту 2 ст.164 СК України, самостійною підставою для позбавлення судом батьківських прав є підстава, коли мати або батько ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. В представлених суду першої інстанції матеріалах наявні відповідні документи, які підтверджують цей факт.
Звертає увагу, що з 01.07.2021 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в служби у справах дітей, а ОСОБА_5 з 30.10.2023 року, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах, у зв'язку із тим, що їхня мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків: вихованням і розвитком дітей не займається, не утримує їх, не піклується про стан здоров'я малолітніх, зловживає алкогольними напоями та веде аморальний спосіб життя.
Це зокрема, підтверджується інформацією гімназії №3 Звягельської міської ради від 20.10.2020 року, від 17.11.2020 року, від 23.02.2021 року №34, від 28.04.2021 року №93, від 17.01.2022 року №7, від 17.02.2023 року №39, від 12.10.2023 року №149, від 30.01.2024 року №13, від 12.10.2023 року та характеристики на дитину від 15.11.2023 року №170 з'ясовано, що ОСОБА_4 зараховано до вищезазначеного закладу з першого вересня 2021 року, однак дівчинку залишено на повторний курс у зв'язку із тим, що дитина не відвідувала гімназію впродовж попереднього навчального року.
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини в період з 2020-2024 років з'ясовано, що ОСОБА_4 проживає з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина проживає в квартирі зі зручностями, яка складається з 1-ї житлової кімнати та місць загального користування. У квартирі відсутнє світло, брудно, запас продуктів харчування мінімальний. ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті комунальних послуг близько 30 000,00 грн., паспорт втратила. У квартирі часто перебувають люди сумнівної зовнішності, які разом із ОСОБА_1 розпивають спиртні напої. Відповідач зазвичай дверей не відчиняє, рекомендації служби у справах дітей не виконує.
Вказує, що 31.01.2024 року службою у справах дітей встановлено місце перебування ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_4 : АДРЕСА_4 . Під час перевірки з'ясовано, що ОСОБА_1 з донькою перебувала у помешканні громадянина ОСОБА_15 , який вживає наркотичні речовини.
Звертає увагу, що з відповідачем неодноразово проведено профілактично-роз'яснювальні бесіди щодо належного виконання нею батьківських обов'язків, недопущення вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, залучення дитини до навчання, отримання дитиною повної загальної середньої освіти, створення належних та безпечних умов для проживання дітей. ОСОБА_1 попереджено про крайню міру виховного характеру, яка застосовується для батьків-позбавлення батьківських прав.
Зокрема ОСОБА_1 є матір'ю і малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 28.09.2023 року проживає у своєї баби, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Саме ОСОБА_3 займається вихованням, утриманням, лікуванням та розвитком дитини. ОСОБА_1 не уклала декларацію з лікарем-педіатром, щеплень дітям не робила, за медичною допомогою до лікарів не зверталась.
Зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 164 Сімейного кодексу України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи).
Відповідно до інформації Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20.05.2021 року №9287/220/01-2021, від 03.08.2021 року №14248/220/03-2021, від 28.04.2022 року №5566/220/03-20222, від 26.01.2024 року №2262/220/03-2024, від 14.02.2024 року №4009/220/03-2024 з'ясовано, що працівниками Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області зафіксовані випадки неналежного виконання ОСОБА_11 батьківських обов'язків.
Зокрема, по кожному факту неналежного виконання ОСОБА_11 батьківських обов'язків працівниками ювенальної превенції Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з ОСОБА_16 проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків та складено адміністративний протокол за статтею 184 КУпАП. Незважаючи на проведену профілактичну роботу ОСОБА_11 відповідних висновків не зробила: життям та розвитком своїх дітей не цікавиться, схильна до вживання алкогольних напоїв.
Згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» з'ясовано, що громадянка ОСОБА_11 притягалася 28.06.2021 року, 27.04.2022 року, 30.10.2023 року до адміністративної відповідальності за частинами 1,2 статті 184 КУпАП (неналежне виконання батьківських обов'язків), 27.04.2022, 30.10.2023 року за частиною 2 статті 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, або поява у громадських місцях у п'яному вигляді).
Звертає увагу, що постановами Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.07.2021 року, від 17.05.2022 року, від 20.11.2023 року ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.184 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафів.
ОСОБА_1 написала 07.02.2024 року на ім'я начальника служби у справах дітей Звягельської міської ради заяву щодо влаштування малолітньої дитини ОСОБА_4 до сім'ї патронатного вихователя, у зв'язку зі складними життєвими обставинами, в яких вона опинилася.
Рішенням Горщиківської сільської ради Коростенського району «Про влаштування малолітньої дитини в сім'ю патронатного вихователя» від 14.02.2024 №15 дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_2 . ОСОБА_1 було рекомендовано підтримувати контакти з дитиною з урахуванням її найкращих інтересів та з дотриманням визначеного службою у справах дітей способу зустрічей та рекомендацій, а також порад патронатного вихователя.
Однак за весь час перебування ОСОБА_4 в сім'ї патронатного вихователя, ОСОБА_1 виявила бажання зустрітися з донькою лише три рази, а зустрічей було дві, що є свідченням байдужості, відсутності емоційного зв'язку з дитиною.
Вказує, що ОСОБА_1 проживає зі співмешканцем ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір'ю та її співмешканцем за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок без зручностей, який складається з трьох житлових кімнат, кухні та веранди. Співмешканець ОСОБА_1 - ОСОБА_12 в листопаді 2023 року звільнився з місць позбавлення волі. Відповідач не облаштувала для дітей місце для сну, відпочинку, проведення дозвілля та підготовки уроків.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував те, що згідно рекомендацій служби у справах дітей Звягельської міської ради ОСОБА_1 повинна створити безпечні і сприятливі умови для проживання та розвитку дітей за адресою: АДРЕСА_3 , вирішити питання із заборгованістю щодо оплати комунальних послуг, підключити світло. Однак, ОСОБА_1 цього не зробила.
Також враховуючи думку дитини, суд першої інстанції не врахував обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання у ОСОБА_4 , яка потребує уваги, підтримки і любові матері. Окрім того, вона є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а для нормального, психоемоційного стану та відчуття благополуччя у дитини, лише сам по собі факт бажання матері в майбутньому її виховувати, недостатній, адже вона повинна відчувати себе психофізіологічно вільно, захищено та комфортно. Дитина підтвердила, що її мати пиячить і саме тому вона не ходила до школи, бо боялася залишати її без нагляду.
Зокрема суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які тривалий час опікуються дітьми відповідача.
Вказує, що допитана у судовому засіданні патронатний вихователь ОСОБА_2 зазначила, що дитина ОСОБА_17 прибула до неї у занедбаному стані, дівчина мала педикульоз, її поведінка, адаптація до навколишнього середовища свідчить про її недогляд. ОСОБА_18 зазначила, що у неї з дитиною склалися довірливі стосунки, дитині подобається проживати у сім'ї. ОСОБА_2 розповідала про життєві ситуації, з якими ділилася ОСОБА_4 з нею, а саме про зловживання її матір'ю алкогольними напоями, перебування у сторонній сумнівних людей. ОСОБА_2 наголосила, що саме дитина телефонувала матері, а ОСОБА_1 їй рідко. Також співмешканець матері, ОСОБА_12 , написав дитині образливі слова про ОСОБА_1 , її поведінку та те, що він її вигнав з будинку і ОСОБА_4 ніколи не повернеться до матері, внаслідок чого дитина сильно перенервувала.
Зокрема вказує, що 28.12.2024 року ОСОБА_1 написала нотаріально засвідчену заяву, в якій не заперечує щоб її позбавили батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, на думку представника, в діях ОСОБА_1 прослідковується невизначеність та непослідовність, вона з легкістю нехтує своїми батьківськими обов'язками та інтересами дитини, що є свідченням відношення матері до дитини.
Звертає увагу, що позбавлення батьківських прав - це крайня та виключна міра, яка застосовується до того з батьків, який належним чином не виконує своїх батьківських обов'язків або не хоче їх виконувати без якоїсь поважної причини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити таку поведінку у кращий бік неможливо. ОСОБА_1 не зробила жодних висновків у відношенні до дітей щодо належного виконання своїх батьківських обов'язків, створення належних та безпечних умов для проживання малолітніх, незважаючи на те, що їй неодноразово надавалися підтримка та шанси на виправлення. Вона не визнає факту алкогольної залежності, не стає на шлях тверезості, чесності та надбання здорового мислення. Вона не визнає наявних проблем та не має наміру ставати на шлях виправлення. Отже, можна зробити висновок, що факт заперечення ОСОБА_1 проти позову не свідчить про її інтерес до дітей та реальне бажання змінити свою поведінку.
Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Третя особа ОСОБА_2 скерувала до суду заяву про розгляд цивільної справи без її участі. Доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач та її представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 23,24 т.1). Відомості про батька ОСОБА_4 при реєстрації народження записано відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 10.06.2022 відділом ДРАЦС у місті Самборі Самбірського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_7 10.06.2022 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_9 (а.с.26 т.1).
З інформації гімназії №3 Звягельської міської ради ОСОБА_4 зараховано до зазначеного закладу з 01.09.2021, однак дівчинку залишено на повторний курс у зв'язку з тим, що дитина не відвідувала гімназію впродовж попереднього навчального року. У другому класі відвідування закладу стало кращим. Відсутність дівчини мати ОСОБА_1 пояснювала медичними довідками або пояснювальними записками. Однак, ситуація у третьому класі погіршилася. ОСОБА_4 з початку нового навчального року систематично пропускала уроки без поважних причин. Мати не видавала кошти на харчування дочки та з собою їсти дитині не давала.
Під час обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини з'ясовано, що ОСОБА_4 проживала з матір'ю ОСОБА_1 у квартирі зі зручностями, яка складається з житлової кімнати та місць загального користування. У квартирі відсутнє світло, брудно, запас продуктів харчування мінімальний. У квартирі часто перебувають люди сумнівної зовнішності, які разом із ОСОБА_1 розпивають спиртні напої.
31.06.2024 Службою у справах дітей встановлено місце перебування ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_4 : АДРЕСА_4 . Під час перевірки з'ясовано, що ОСОБА_1 з дочкою перебувала у помешканні громадянина ОСОБА_15 , який вживає наркотичні речовини. Дитина була голодна, неохайна. Вищезазначене підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянина ОСОБА_19 від 31.01.2024 року.
З ОСОБА_1 неодноразово проведено профілактично-роз'яснювальні бесіди щодо належного виконання нею батьківських обов'язків, недопущення зловживання алкогольними напоями й наркотичними речовинами, залучення дитини до навчання, створення належних та безпечних умов для проживання дітей.
ОСОБА_1 є також матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 28.09.2023 року проживає у своєї баби ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . За весь час перебування дитини у баби ОСОБА_1 не цікавиться життям, розвитком та станом здоров'я дитини, не відвідує сина. Вищезазначене підтверджується актами обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини ОСОБА_10 від 17.11.2023 року, 14.02.2024 року.
Згідно інформації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Звягельської міської ради від 22.02.2023 №156, з'ясовано, що малолітня дитина ОСОБА_5 проживає у своєї баби ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати хлопчика, ОСОБА_1 , покинула дитину у баби. Саме ОСОБА_3 займається вихованням, утриманням, лікуванням та розвитком дитини. ОСОБА_20 не уклала декларацію з лікарем-педіатром, щеплень дітям не робила, за медичною допомогою до лікарів не зверталася.
З інформації Звягельського міського центру соціальних служб з'ясовано, що ОСОБА_1 не створено належних умов для проживання дочки. Сім'ю ОСОБА_1 поставлено на облік сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах та взято під соціальний супровід з метою підвищення рівня виховного потенціалу сім'ї.
Відповідно державного стандарту соціального супроводу сім'ї, ОСОБА_11 щотижнево відвідується за місцем проживання. Однак, протягом тривалого часу вона не виходить на зв'язок з фахівцем із соціальної роботи центру соціальних служб, здійснити соціальне інспектування сім'ї ОСОБА_11 з метою з'ясування доцільності використання соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_5 неможливо.
Згідно до інформації Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області зафіксовані випадки неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, а саме:
- 28.06.2021 року встановлювалося місце знаходження малолітньої дитини ОСОБА_4 , яка 27.06.2021 року близько 17:00 години пішла гуляти на дитячий майданчик та не повернулася додому. 28.06.2021 року дитину знайдено та повернуто матері.
- 27.04.2022 року о 16:15 год. ОСОБА_1 та її дочку ОСОБА_4 відвідано за місцем проживання. Під час відвідування встановлено, що в квартирі антисанітарія. Для малолітньої ОСОБА_21 відсутнє місце для відпочинку та підготовки уроків.
По кожному факту неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків працівниками ювенальної превенції Звягельського РВП з ОСОБА_1 проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків та складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП.
Незважаючи на проведену профілактичну роботу ОСОБА_1 відповідних висновків не зробила: життям та розвитком своїх дітей не цікавиться, схильна до вживання алкогольних напоїв.
Згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» з'ясовано, що громадянка ОСОБА_1 притягалася 28.06.2021 року, 27.04.2022 року, 30.10.2023 року до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 184 КУпАП. 27.04.2022, 30.10.2023 року - за частиною 2 статті 178 КУпАП .
Постановами Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.07.2021 року, від 17.05.2022 року, від 20.11.2023 року ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 184 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафів.
ОСОБА_1 написала 07.02.2024 року на ім'я начальника служби у справах дітей заяву щодо влаштування малолітньої дитини ОСОБА_4 до сім'ї патронатного вихователя, у зв'язку зі складними життєвими обставинами, в яких вона опинилася.
Рішенням Горщиківської сільської ради Коростенського району «Про влаштування малолітньої дитини в сім'ю патронатного вихователя» від 14.02.2024 №15 дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_2 .
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 21.03.2024 з'ясовано, що вона проживає зі співмешканцем ОСОБА_12 , його матір'ю ОСОБА_13 та її співмешканцем ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок без зручностей, який складається з 3-х житлових кімнат, кухні та веранди. ОСОБА_1 не облаштувала для дітей місце для сну, відпочинку, проведення дозвілля та підготовки уроків.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно малолітніх дітей. Також відповідач у судових засіданнях категорично заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, надавала пояснення щодо зміни ставлення до виконання батьківських обов'язків, прагнення виконання усіх рекомендацій соціальних служб (створення належних умов для проживання дітей), що може свідчити про її інтерес до дітей, про бажання брати участь у їх вихованні та змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків. Надання можливості ОСОБА_1 змінити ставлення до виховання двох дітей стосується, насамперед, урахування якнайкращих інтересів дітей.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (див. постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (див. постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.
Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що переглядається, встановлено, що із лютого 2024 року малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано до сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_2 у зв'язку зі складними життєвими обставинами, у яких вона опинилася за адресою: АДРЕСА_5 , що не заперечується відповідачем.
Відомості про батька ОСОБА_4 при реєстрації народження записано відповідно до ч. 1 ст.135 СК України.
ОСОБА_1 є також матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 28.09.2023 року проживає у своєї баби ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . За весь час перебування дитини у баби ОСОБА_1 не цікавиться життям, розвитком та станом здоров'я дитини, не відвідує сина.
Судом встановлено, як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на час розгляду в апеляційній інстанції, відповідач - ОСОБА_1 не змогла за місцем свого фактичного проживання забезпечити належні умови для проживання своїх дітей - дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , з огляду на наступне.
Під час обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини з'ясовано, що ОСОБА_4 проживала з матір'ю ОСОБА_1 у квартирі зі зручностями, яка складається з житлової кімнати та місць загального користування. У квартирі відсутнє світло, брудно, запас продуктів харчування мінімальний. У квартирі часто перебувають люди сумнівної зовнішності, які разом із ОСОБА_1 розпивають спиртні напої.
31.06.2024 Службою у справах дітей встановлено місце перебування ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_4 : АДРЕСА_4 . Під час перевірки з'ясовано, що ОСОБА_1 з дочкою перебувала у помешканні громадянина ОСОБА_15 , який вживає наркотичні речовини. Дитина була голодна, неохайна. Вищезазначене підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянина ОСОБА_19 від 31.01.2024 року.
З інформації Звягельського міського центру соціальних служб з'ясовано, що ОСОБА_1 не створено належних умов для проживання дочки. Сім'ю ОСОБА_1 поставлено на облік сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах та взято під соціальний супровід з метою підвищення рівня виховного потенціалу сім'ї.
Відповідно державного стандарту соціального супроводу сім'ї, ОСОБА_11 щотижнево відвідується за місцем проживання. Однак, протягом тривалого часу вона не виходить на зв'язок з фахівцем із соціальної роботи центру соціальних служб, здійснити соціальне інспектування сім'ї ОСОБА_11 з метою з'ясування доцільності використання соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_5 неможливо.
Згідно до інформації Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області зафіксовані випадки неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, а саме:
- 28.06.2021 року встановлювалося місце знаходження малолітньої дитини ОСОБА_4 , яка 27.06.2021 року близько 17:00 години пішла гуляти на дитячий майданчик та не повернулася додому. 28.06.2021 року дитину знайдено та повернуто матері.
- 27.04.2022 року о 16:15 год. ОСОБА_1 та її дочку ОСОБА_4 відвідано за місцем проживання. Під час відвідування встановлено, що в квартирі антисанітарія. Для малолітньої ОСОБА_21 відсутнє місце для відпочинку та підготовки уроків.
Відповідно до інформації Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20.05.2021 року №9287/220/01-2021, від 03.08.2021 року №14248/220/03-2021, від 28.04.2022 року №5566/220/03-20222, від 26.01.2024 року №2262/220/03-2024, від 14.02.2024 року №4009/220/03-2024 з'ясовано, працівниками Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області зафіксовані випадки неналежного виконання ОСОБА_11 батьківських обов'язків.
По кожному факту неналежного виконання ОСОБА_11 батьківських обов'язків працівниками ювенальної превенції Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з ОСОБА_16 проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків та складено адміністративний протокол за статтею 184 КУпАП. Незважаючи на проведену профілактичну роботу ОСОБА_11 відповідних висновків не зробила: життям та розвитком своїх дітей не цікавиться, схильна до вживання алкогольних напоїв.
Під час апеляційного розгляду справи Службою у справах дітей Звягельської міської ради долучено до матеріалів справи лист про хід здійснення супроводу сім'ї ОСОБА_1 від 26.09.2025 року, яким повідомлено, що сім'я ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом у Звягельському міському центрі соціальних служб. У сім'ї відповідача на час розгляду справи вже троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає у сім'ї патронатного вихователя; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виховується бабусею; ОСОБА_22 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . Потрапити до помешкання можливо було лише за попередньою домовленістю, однак упродовж останнього місяця ситуація суттєво ускладнилася. ОСОБА_1 почала уникати спілкування та зустрічей з фахівцями. Під час неузгодженого візиту 04.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , місця постійного проживання сім'ї, до фахівців вийшов чоловік, який представився родичем ОСОБА_23 . В той день з ОСОБА_24 фахівцям так і не вдалося зустрітися, оскільки остання спочатку обіцяла зустрітися, потім перестала відповідати на телефонні дзвінки. Таким чином, фактичне місце перебування ОСОБА_25 на момент візиту встановити не вдалося. З того часу контакт з нею відсутній. За інформацією оточення, матір зловживає алкогольними напоями, а її співмешканець ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наразі теж перебуває вдома, адже самовільно залишив військову частину після мобілізації.
За словами патронатного вихователя ОСОБА_21 , ОСОБА_2 , ініціатива до спілкування з матір'ю завжди надходить від дівчинки. Вихователь надала фахівцям скріншоти телефонних дзвінків, які підтверджують, що з серпня до 23 вересня 2025 року ОСОБА_25 лише один раз телефонувала доньці. Також ОСОБА_26 зазначила, що ОСОБА_25 не надає допомоги доньці і не приїздить навідати.
ОСОБА_5 виховується у бабусі ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Мати не бере жодної участі у вихованні хлопчика, у спілкуванні з фахівцями зовсім не згадує сина та не цікавиться його життям. ОСОБА_25 власноруч написала нотаріально засвідчену заяву про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно ОСОБА_27 .
Враховуючи вищезазначене, фахівцями Звягельського міського центру соціальних служб сформовано обґрунтоване бачення ситуації: повернення дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - до матері є категорично недоцільним, оскільки жінка протягом тривалого часу самоусувається від виконання батьківських обовязків, фактично не бере участі у житті дітей, демонструє безвідповідальну та нестабільну поведінку, уникає співпраці з фахівцями та, за інформацією з оточення, перебуває у стані, що може становити реальну загрозу для безпеки і здоров'я малолітніх.
В ході апеляційного розгляду Виконавчим комітетом Звягельської міської ради було долучено ряд документів, зокрема ухвали Новоград- Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2024 року та рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2025 року, з яких вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за централізоване водопостачанная та централізоване водовідведення, а також з оплати житлово-комунальних послуг (а.с. 63-67).
04.09.2025 року ОСОБА_28 , головним спеціалістом ССД, Сидорчук Н.Ю., ПФСР МЦСС було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого встановлено, що на час відвідування сім'ї двері будинку відчинив хлопець, який представився родичем родини. Він повідомив, що зараз покличе ОСОБА_29 , проте через хвилину вийшов і сказав, що її немає (а.с. 68-69).
24.09.2025 року ОСОБА_30 , головним спеціалістом ССД, ОСОБА_31 , фахівцем із соц. роботи ЗМЦСС, ОСОБА_32 , провідним фахівцем із соц. роботи ЗМЦСС, ОСОБА_33 , старшим інспектором сектору ювенальної превенції ЗРВПІУНП в Житомирській області було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого встановлено, що двері будинку ніхто не відчинив, хоча взуття стояло на порозі, пес перебував всередині будинку і гавкав. На прохання відчинити двері ОСОБА_1 та ОСОБА_12 не відреагували. Повторно відвідали за місцем проживання дитини (а.с.70-71).
25.09.2025 та 26.09.2025 року ОСОБА_30 , головним спеціалістом ССД, ОСОБА_32 , провідним фахівцем із соц. роботи ЗМЦСС, ОСОБА_31 , фахівцем із соц. роботи ЗМЦСС, ОСОБА_34 , спеціалістом ЗМЦСС, ОСОБА_33 , старшим інспектором сектору ювенальної превенції ЗРВПІУНП в Житомирській області було складено акти обстеження умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого встановлено, що двері будинку ніхто не відчинив, сусіди розмов щодо них уникають (а.с. 72-75).
02.10.2025 року ОСОБА_30 , головним спеціалістом ССД, ОСОБА_32 , провідним фахівцем із соц. роботи ЗМЦСС, ОСОБА_31 , фахівцем із соц. роботи ЗМЦСС, ОСОБА_33 , було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого з ОСОБА_1 проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків та попереджено про відповідальність відповідно чинного законодавства. ОСОБА_1 рекомендовано співпрацювати зі спеціалістами ССД і фахівцями ЗМЦСС (а.с. 76-77).
24.10.2025 року ОСОБА_30 , головним спеціалістом ССД, ОСОБА_35 , головним спеціалістом сектору опіки, піклування та усиновлення ЕСД було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_36 та ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого зі слів ОСОБА_3 мати дитини, ОСОБА_1 , не цікавиться життям дитини, не спілкується з вересня з ОСОБА_27 , не зустрічається з ним, матеріально не забезпечує, тобто повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_3 створені належні умови для проживання дитини (а.с.100-101).
З характеристики Горщиківського ліцею Горщиківської сільської ради №01-22/298 від 10.10.2025 учениці 5 класу ОСОБА_4 , вбачається, що остання виховується в сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Учениця систематично відвідує навчальний заклад завжди охайна, доглянута, спокійна, відкрита до спілкування, має багато друзів. Навчається на високому та достатньому рівні, бере участь у шкільних заходах, відвідує гурток «Рукоділля». Мати, ОСОБА_1 , не цікавиться навчанням доньки, на батьківські збори, шкільні заходи не приходить. Не бере активної участі у житті класу (а.с.78).
З інформації про стан навчання та виховання ОСОБА_5 , наданої закладом дошкільної освіти №13 «Ромашка» Звягельської міської ради, слідує, що останній відвідує ЗДО №13 «Ромашка» групу раннього віку(молодша) «Квіточка» систематично (відсутнім буває через хворобу). Хлопчик має охайний вигляд, доглянутий. Розвиток дитини відповідає його віку. Поводить себе спокійно, з однолітками не конфліктує. За дитиною спостерігається підвищена емоційна чутливість: дуже сумує за бабусею, висловлює бажання бути поруч з нею. ОСОБА_27 дуже любить бабусю з дідусем. Бабуся привітна та щира, відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини у садочку, постійно приводить дитину до дошкільного закладу. Мати ОСОБА_1 не проявляє зацікавленості в житті та розвитку дитини, у закладі жодного разу не була. Участі у виховному процесі не бере (а.с.79).
Враховуючи необхідність дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, колегія суддів, з урахуванням ч.2 ст.13, 367 ЦПК України, вважає за можливе прийняти додані стороною позивача під час апеляційного розгляду справи докази.
Колегія суддів констатує, що за час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, який тривав з квітня 2025 року по кінець листопада 2025 року, відповідач не спромоглася вчинити активні дії щодо забезпечення належним умов проживання для своїх дітей: доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 .
Разом з цим, судом також встановлено, що ОСОБА_1 на даний час не працює, оскільки перебуває в декретній відпустці у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_5 доньки, ОСОБА_22 , доходів для утримання та забезпечення необхідних умов для розвитку духовного та фізичного здоров'я дітей не отримує.
Також судом встановлено, що по кожному факту неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків працівниками ювенальної превенції Звягельського РВП з ОСОБА_1 проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків та складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП.
Однак, незважаючи на проведену профілактичну роботу ОСОБА_1 відповідних висновків не зробила: життям та розвитком своїх дітей не цікавиться, схильна до вживання алкогольних напоїв.
Згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» з'ясовано, що громадянка ОСОБА_1 притягалася 28.06.2021 року, 27.04.2022 року, 30.10.2023 року до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 184 КУпАП. 27.04.2022, 30.10.2023 року - за частиною 2 статті 178 КУпАП.
Постановами Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.07.2021 року, від 17.05.2022 року, від 20.11.2023 року ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 184 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафів.
Зокрема, співмешканець ОСОБА_1 - ОСОБА_12 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та у зв'язку з цим відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Як вбачається з вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25.03.2011 року, ОСОБА_12 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначено покарання.
Відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 січня 2018 року, ОСОБА_12 затримано та взято під варту.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження обставин зловживання алкоголем, проте на ці обставини вказувала дитина, позивач, треті особи на стороні позивача, про них зазначено у висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За результатами детального аналізу обставин, у яких опинились діти, орган опіки та піклування виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області висновком від 12 червня 2024 року встановив доцільність позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок було складено на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини, інформації Звягельського міського центру соціальних служб, з інформації Звягельського районного відділу поліції в Житомирській області та на підставі інших документів, тому підстав для відхилення чи визнання необґрунтованим цього висновку не вбачається.
Також врахувавши під час ухвалення рішення думку малолітньої доньки ОСОБА_21 , яка просила не позбавляти матір батьківських права, суд першої інстанції не врахував обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання у ОСОБА_4 , яка потребує уваги, підтримки і любові матері. Окрім того, вона є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а для нормального, психоемоційного стану та відчуття благополуччя у дитини, лише сам по собі факт бажання матері в майбутньому її виховувати, недостатній, адже вона повинна відчувати себе психофізіологічно вільно, захищено та комфортно.
У постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17 зазначено, що «самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не достатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними. Наприклад, це може бути пов'язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи».
Колегія суддів звертає увагу, що у судових засіданнях відповідач на запитання суду не змогла пояснити, яким чином вона зможе забезпечити належне виховання своїх дітей, в безпечному для них середовищі та за які кошти буде їх утримуватиме.
Виходячи з інтересів дітей, апеляційний суд вважає, що у матеріалах справи містяться належні, допустимі та достатні докази, які в своїй сукупності підтверджують, що мати порушує право дітей на виховання в сім'ї, яка є першоосновою розвитку особистості, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дітей, матеріально їх не утримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки матері малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , апеляційний суд зауважує, що наявні ознаки винної поведінки відповідача, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав.
Необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо її утримання.
Згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно зі статтями 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд встановив, що донька ОСОБА_4 проживає в родині патронатного вихователя ОСОБА_2 , а ОСОБА_5 в сім'ї бабусі ОСОБА_3 та перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відповідач є особою працездатного віку, докази щодо незадовільного стану здоров'я відповідача відсутні, враховуючи законодавчо покладений на неї обов'язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, із відповідача підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 598,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 598,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття. Установлений розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Колегія суддів наголошує, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та саме на батьків покладено відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України та забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Також згідно із частиною 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вищевказаного, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 9 084,00 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Звягельської міської ради як органу опіки та піклування задовольнити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 598,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 598,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 9084,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий Судді